Рішення

від 06.08.2024 по справі 907/520/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/520/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС», Закарпатська область, Хустський район, с. Рокосово

до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «ЛІСИ УКРАЇНИ», в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство», м. Хуст

про стягнення 246 117,64 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» (код ЄДРПОУ ВП 45123915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» (код ЄДРПОУ 44095714) суму 246 117,64 грн, в тому числі 237 400,00 грн основної заборгованості за надані послуги, 7900,36 грн пені та 817,28 грн 3% річних за договором про надання послуг №243 від 22.09.2023 року. Позов заявлено з посиланням на статті 2, 162, 171, 176, 247, 249 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

20.06.2024 на адресу суду надійшов відзив від відповідача (вх. №02.3.1-02/5028/24).

24.06.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від позивача (вх. №02.3.1-02/5072/24).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем за договорами про надання послуг №243 від 22.09.2023 року у розмірі 246 117,64 грн, в тому числі 237 400,00 грн основної заборгованості за надані послуги, 7900,36 грн пені та 817,28 грн 3% річних.

Позивач зазначає, що відповідно умов Договору виконав усі зобов`язання перед відповідачем у повному обсязі. На виконання умов Договору виконавцем (позивачем) було надано замовнику (відповідачу) послуги спецтехнікою сукупною вартістю 317 400 грн.

Разом з тим, позивач вказує на те, що замовник вартість наданих йому послуг оплатив частково, перерахувавши виконавцеві 16.10.2023 грошові кошти в розмірі 80 000 грн. Таким чином, заборгованість останнього склала суму 237 400 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.

Правова позиція відповідача.

Відповідач заперечує позовні вимоги в повному обсязі, зазначає, що позивачем порушено положення п. 2.5. укладеного договору, яким передбачено, що оплата Послуг здійснюється Замовником в національній валюті України безготівковим шляхом не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку.

Однак, відповідач стверджує, що всупереч встановлених домовленостей у філії «Хустське ЛДГ» ДСГП «Ліси України» відсутні відомості щодо отримання рахунку від ТОВ «БАГЕР ТРАНС» за надані послуги, у зв`язку з чим, відповідно до умов Договору, оплата не була здійснена, оскільки рахунок не був отриманий.

Заперечення позивача на відзив.

Позивач у поданій суду відповіді на відзив вказує на те, що аргументи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що свідчать про наявність у боржника наміру ухилитися від виконання грошового зобов`язання та зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Вважає, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 614 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар, а підставою для оплати вартості наданих позивачем послуг спецтехнікою вважає підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, що є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, та, відповідно, є підставою для здійснення розрахунків за фактично виконані роботи (надані послуги).

Водночас позивач зауважує, що часткова оплата відповідачем 16.10.2023 вартості наданих позивачем послуг на суму 80 000 грн є безпосереднім акцептуванням останнім отримання результатів таких послуг, а відтак, і підставою для їх оплати.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» (виконавцем, позивачем) та філією «Хустське лісове дослідне господарство» ДП «Ліси України» (замовником, відповідачем) був укладений Договір про надання послуг №243 від 22.09.2023 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надавати за плату послуги екскаватора гусеничного «JCB JS200» (далі послуги), а замовник зобов`язався приймати і своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги.

Згідно з п. 1.2. Договору, виконавець зобов`язався проводити відновлення трелювального волока у Хустському лісництві в урочищі «Вишка» та «Шиленків», згідно об`ємів затвердженої кошторисної документації.

Пунктами 2.1., 2.3., 2.4. Договору встановлено, що вартість робіт визначається шляхом ціни однієї відпрацьованої мотогодини роботи екскаватора «JCB JS200», яка становить 2300 грн з ПДВ.

Облік роботи спецтехніки здійснюється за фактично відпрацьовані робочі години в змінних рапортах (журналах інших виконаних робіт), який є обґрунтуванням наданих послуг і мають таку ж юридичну силу, як і Акти виконаних робіт і повинні бути підтверджені підписом відповідальної особи зі сторони Замовника.

Здавання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше 3 робочих днів після фактичного надання послуг або в кінці кожного календарного місяця.

Відповідно до п. 2.5., 2.8. Договору, оплата послуг здійснюється замовником в національній валюті України безготівковим шляхом не пізніше 3 банківських днів з дня отримання рахунку. Загальна сума даного Договору становить 400 000 грн.

За змістом підп. 3.2.3. п. 3.2. Договору, замовник зобов`язується здійснювати вчасно попередню оплату, а також остаточну оплату за фактично надані послуги.

За умовами п. 4.1., 4.3., 4.5. Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань, за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

За прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

На виконання умов Договору виконавцем (позивачем) було надано замовнику (відповідачу) послуги спецтехнікою сукупною вартістю 317 400 грн, свідченням чого є відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 29.09.2023 на суму 317 400 грн та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 від 29.09.2023 на суму 317 400 грн, що підписані та скріплені печатками сторін.

Водночас відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг на загальну суму 80 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16/10/2023469 від 16 жовтня 2023 року.

З огляду на неналежне виконання замовником взятих на себе договірних зобов`язань, ТОВ «БАГЕР ТРАНС» в особі уповноваженого представника адвоката Жупана А.Ю. звернулося до ДСГП «Ліси України» та філії «Хустське лісове дослідне господарство» із претензіями від 20.04.2024 та 23.04.2024 відповідно, за змістом яких просило здійснити остаточний розрахунок за надані послуги за Договором №243 від 22.09.2023, у місячний термін відшкодувавши виконавцю заборгованість у розмірі 237 400 грн, а також сплатити нараховані у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідь на претензію від 23.04.2024 філією «Хустське лісове дослідне господарство» ДСГП «Ліси України» листом №308/21.30-2024 від 23.05.2024 повідомлено ТОВ «Багер Транс» про неотримання рахунку на оплату наданих послуг, у зв`язку з чим така не була здійснена.

Позивач зазначає, що станом на день подання позову загальна заборгованість складає 246 117,64 грн, в тому числі 237 400,00 грн основної заборгованості за надані послуги, 7900,36 грн пені та 817,28 грн 3% річних за договором про надання послуг №243 від 22.09.2023 року. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір №243 від 22.09.2023 року за своєю правовою природою є договором надання послуг, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу, відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що згідно з доданим до позовної заяви актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 29.09.2023, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 від 29.09.2023 позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 317 400,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №16/10/2023469 від 16 жовтня 2023 року відповідачем частково виконано зобов`язання передбачені вказаним договором та здійснено оплату за надані позивачем послуги на загальну суму 80 000 грн.

Відповідач отримання результатів наданих за договором №243 від 22.09.2023 року послуг не заперечує.

Водночас відповідно до п. 2.5. Договору, оплата послуг здійснюється замовником в національній валюті України безготівковим шляхом не пізніше 3 банківських днів з дня отримання рахунку.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів надсилання рахунку (рахунків) за надані послуги екскаватора гусеничного «JCB JS200» на загальну суму 317 400,00 грн. на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (фіскальний чек, накладна, опис вкладень).

Суд бере до уваги той факт, що сторони, які є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, пунктом 2.5. укладеного договору про надання послуг №243 від 22.09.2023 року чітко визначили строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "з дня отримання рахунку".

Водночас суд зазначає, що підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, що є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, не змінює визначений сторонами в п.2.5. укладеного Договору строк виконання грошового зобов`язання.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19 є помилковим, оскільки строк виконання грошового зобов`язання в даній справі згідно з умовами ускладненого між сторонами договору обраховується з дня отримання товару, а не рахунку.

Таким чином, посилання позивача на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 03.05.2018 у справі №914/1556/17 є хибними, оскільки обставини в справах є різними.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши доводи наведені сторонами спору, керуючись положеннями частини 1 статті 530 та статтею 903 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені, оскільки відсутнє прострочення виконання грошового зобов`язання, строк якого не настав.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову та не знаходить підстав для нарахування штрафних санкцій.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 06.08.2024

Суддя Л.В. Андрейчук