Повістка

від 28.11.2024 по справі 907/520/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Справа №907/520/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши заяву представника скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» - адвоката Жупана Артура Юрійовича від 12.11.2024 (вх. ЗАГС 01-05/3223/24 від 13.11.2024) про ухвалення додаткового рішення

у справі № 907/520/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС»

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство»

про: стягнення 246 117, 64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 у задоволенні позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» від 25.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2405/24 від 26.08.24) задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 скасовано в частині відмови в стягненні 237 400,00 грн. основного боргу. В цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

13.11.2024 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. ЗАГС 01-05/3223/24 від 13.11.2024) від представника скаржника - адвоката Жупана Артура Юрійовича про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат ТОВ «БАГЕР ТРАНС» у справі №907/520/24, в якій просить стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Хустське лісове дослідне господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь ТОВ "Багер Транс" витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 23 000, 00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 заяву представника скаржника Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» адвоката Жупана Артура Юрійовича від 12.11.2024 (вх. ЗАГС 01-05/3223/24 від 13.11.2024) задоволено та вирішено вказану заяву розглядати без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

При прийнятті додаткової постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи № 907/520/24, суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 скасував в частині відмови в стягненні 237 400,00 грн. основного боргу. В цій частині прийнявв нове рішення, яким позовні вимоги задоволив. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

13.11.2024 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх. ЗАГС 01-05/3223/24 від 13.11.2024) від представника скаржника - адвоката Жупана Артура Юрійовича про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат ТОВ «БАГЕР ТРАНС» у справі №907/520/24, в якій просить стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 23 000, 00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.).

01.04.2024 між Позивачем та адвокатом Жупаном А.Ю. укладено договір про надання правової допомоги №01/04-2024, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси Клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін щодо правовідносин, пов`язаних з виконанням укладених Клієнтом договорів..

Сторони домовились, що сума гонорару та перелік робіт зазначаються адвокатом в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності за виконану роботу та вручаються безпосередньо Клієнту або напрваляються засобами поштового зв`язку за його місцезнаходженням чи засобами комунікаціного зв`язку (електронною поштою) (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору Акти про надання правової допомоги повинні бути розглянуті, підписані та завірені печаткою (за наявності) протягом 3-ох робочих днів з моменту отримання.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено Акт №3 від 11.11.2024 про надання правової допомоги згідно Договору №01/04-2024 про надання правової допомоги від 01.04.2024.

Як вбачається зі змісту вказаного Акта, останнім сторони підтвердили обсяг та вартість правової допомоги у справі №907/520/24. Сторонами погоджено наступний обсяг та вартість наданої правової допомоги:

·Складання та подання до Господарського суду Закарпатської області позовної заяви про стягнення заборгованості за надані послуги (виконані роботи) за Договором про надання послуг №243 від 22.09.2023 5 годин (вартість години 2000, 00 грн.) 10 000, 00 грн;

·Аналіз відзиву ДСГП «Ліси України» на позовну заяву по справі №907/520/24 від 20.06.2024 0,5 години (вартість години 2000, 00 грн.) 1000, 00 грн;

·Складання та подання до Господарського суду Закарпатської області відповіді на відзив по справі №907/520/24 від 24.06.2024 2 години (вартість години 2000, 00 грн.) 4000, 00 грн.

·Складання та подання до Західного апеляційного господарського суду скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 4 години (вартість години 2000, 00 грн.) 8000,00 грн.

Загальна вартість наданої правової допомоги у справі №907/520/24 становить 23 000,00 грн.

Докази оплати за надані послуги в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.06.2021 справа № 159/5837/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

При цьому, долучений позивачем акт №3 від 11.11.2024 включає витрати понесені під час розгляду даної справи в Господарському суді Закарпатської області в розмірі 15 000,00 грн. та 8 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в Західному апеляційному господарському суді.

На виконання вимог ст. 124 ГПК України при поданні апеляційної скарги на вищезазначене рішення суду першої інстанції представником позивача заявлено очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., які очікує понести позивач (скаржник), у зв`язку із розглядом Західним апеляційним господарським судом даної справи.

Також колегія суддів враховує, що при поданні позовної заяви у справі №907/520/24 представником позивача адвокатом Жупаном А.Ю. заявлено очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн., які очікує понести позивач (скаржник) у зв`язку із розглядом справи судом першої інстанції.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, колегія суддів зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем, пропорційним до предмета спору.

Також колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (відповідачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, відсутність клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів констатує наявність правових підстав про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу у розмірі 23 000,00 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою, предметом позову та складністю справи.

При вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Велика палата ВС у №206/4841/20 від 08.11.2023.

Оскільки у цій справі було задоволено лише частина пред`явлених позовних вимог, то відшкодуванню підлягає лише частина понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 183, 50 грн. В решті витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» задоволити частково.

2.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» 22 183,50 грн компенсації витрат на правничу допомогу.

3.В частині заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 816,50 грн Товариству з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» - відмовити.

4.Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.