Постанова

від 04.11.2024 по справі 907/520/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа №907/520/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» від 25.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2405/24 від 26.08.24)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 (суддя Андрейчук Л.В., повний текст рішення складено та підписано 06.08.2024 року)

у справі № 907/520/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС»

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство»

про: стягнення 246 117, 64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд до Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» про стягнення 246 117,64 грн, в тому числі 237 400,00 грн основної заборгованості за надані послуги, 7900,36 грн пені та 817,28 грн 3% річних за договором про надання послуг №243 від 22.09.2023.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №243 від 22.09.2023, як наслідок у нього виникла заборгованість у розмірі 246 117,64 грн, в тому числі 237 400,00 грн основної заборгованості за надані послуги, 7900,36 грн пені та 817,28 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів надсилання рахунку (рахунків) за надані послуги екскаватора гусеничного «JCB JS200» на загальну суму 317 400,00 грн. на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (фіскальний чек, накладна, опис вкладень).

Сторони, які є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору, пунктом 2.5. укладеного договору про надання послуг №243 від 22.09.2023 року чітко визначили строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується "з дня отримання рахунку".

Водночас суд зазначив, що підписання сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, що є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, не змінює визначений сторонами в п.2.5. укладеного Договору строк виконання грошового зобов`язання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що наявність підписаних та скріплених печатками замовником та виконавцем акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ 3) є достатніми доказами для проведення оплати вартості наданих послуг.

Звертає увагу суду, що рахунок на оплату послуг не є первинним документом, а лише містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» подало відзиви на апеляційну скаргу, в яких, спростовуючи доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обгрунтованим, відтак в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» від 25.08.24 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі № 907/520/24, розгляд справи вирішено проводити без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» (виконавцем, позивачем) та філією «Хустське лісове дослідне господарство» ДП «Ліси України» (замовником, відповідачем) укладений Договір про надання послуг №243 від 22.09.2023 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надавати за плату послуги екскаватора гусеничного «JCB JS200» (далі послуги), а замовник зобов`язався приймати і своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги.

Згідно з п. 1.2. Договору, виконавець зобов`язався проводити відновлення трелювального волока у Хустському лісництві в урочищі «Вишка» та «Шиленків», згідно об`ємів затвердженої кошторисної документації.

Пунктами 2.1., 2.3., 2.4. Договору встановлено, що вартість робіт визначається шляхом ціни однієї відпрацьованої мотогодини роботи екскаватора «JCB JS200», яка становить 2300 грн з ПДВ.

Облік роботи спецтехніки здійснюється за фактично відпрацьовані робочі години в змінних рапортах (журналах інших виконаних робіт), який є обґрунтуванням наданих послуг і мають таку ж юридичну силу, як і Акти виконаних робіт і повинні бути підтверджені підписом відповідальної особи зі сторони Замовника.

Здавання послуг виконавцем та прийняття їх результатів замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін не пізніше 3 робочих днів після фактичного надання послуг або в кінці кожного календарного місяця.

Відповідно до п. 2.5., 2.8. Договору, оплата послуг здійснюється замовником в національній валюті України безготівковим шляхом не пізніше 3 банківських днів з дня отримання рахунку. Загальна сума даного Договору становить 400 000 грн.

За змістом підп. 3.2.3. п. 3.2. Договору, замовник зобов`язується здійснювати вчасно попередню оплату, а також остаточну оплату за фактично надані послуги.

За умовами п. 4.1., 4.3., 4.5. Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань, за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

За прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

На виконання умов Договору виконавцем (позивачем) було надано замовнику (відповідачу) послуги спецтехнікою сукупною вартістю 317 400 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 29.09.2023 на суму 317 400 грн. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 від 29.09.2023 на суму 317 400 грн, що підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг на загальну суму 80 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16/10/2023469 від 16 жовтня 2023 року.

З огляду на неналежне виконання замовником взятих на себе договірних зобов`язань, ТОВ «БАГЕР ТРАНС» звернулося до ДСГП «Ліси України» та філії «Хустське лісове дослідне господарство» із претензіями від 20.04.2024 та 23.04.2024, за змістом яких просило здійснити остаточний розрахунок за надані послуги за Договором №243 від 22.09.2023, у місячний термін відшкодувавши виконавцю заборгованість у розмірі 237 400 грн, а також сплатити нараховані у зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідь на претензію від 23.04.2024 філією «Хустське лісове дослідне господарство» ДСГП «Ліси України» листом №308/21.30-2024 від 23.05.2024 повідомлено ТОВ «Багер Транс» про неотримання рахунку на оплату наданих послуг, у зв`язку з чим така не була здійснена.

Позивач зазначає, що станом на день подання позову загальна заборгованість складає 246 117,64 грн, в тому числі 237 400,00 грн основної заборгованості за надані послуги, 7900,36 грн пені та 817,28 грн 3% річних за договором про надання послуг №243 від 22.09.2023 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» та філією «Хустське лісове дослідне господарство» ДП «Ліси України» укладений Договір про надання послуг №243 від 22.09.2023, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надавати за плату послуги екскаватора гусеничного «JCB JS200» (далі послуги), а замовник зобов`язався приймати і своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги.

На виконання умов Договору виконавцем (позивачем) було надано замовнику (відповідачу) послуги спецтехнікою сукупною вартістю 317 400 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в від 29.09.2023 на суму 317 400 грн. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 від 29.09.2023 на суму 317 400 грн, що підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідач здійснив часткову оплату наданих позивачем послуг на загальну суму 80 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №16/10/2023469 від 16 жовтня 2023 року.

Тобто, умови вказаного вище договору вказують на обов`язок замовника виконати свої господарські зобов`язання в частині оплати за виконані роботи.

Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, судова колегія встановила, що факт виконання робіт ані позивачем, ані скаржником не заперечується та не оскаржується, а предметом оскарження по суті справи є встановлення обставин, які підтверджують або спростовують підстави для оплати відповідачем залишку боргу за виконані виконавцем роботи з урахуванням пені та 3% річних. При цьому, за матеріалами справи, факт оплати відповідачем виконаних позивачем робіт у повному обсязі належними та допустимими доказами не підтверджується.

Разом з тим, на переконання відповідача, у останнього відсутні підстави для повного розрахунку з позивачем з тих причин, що останнім, всупереч вимогам п. 2.5 договору не виставлено рахунку на оплату, з чим фактично погодився суд першої інстанції та не погоджується суд апеляційної інстанції.

Так, відповідно до п. 2.5. Договору, оплата послуг здійснюється замовником в національній валюті України безготівковим шляхом не пізніше 3 банківських днів з дня отримання рахунку.

Частинами 1, 5 ст.212 Цивільного кодексу України уномровано, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов`язків обумовлені настанням відкладальних чи скасувальних обставин.

Згідно з частиною першою статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

У частині 1 ст.252 Цивільного кодексу України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Верховний суд у постанові від 30.09.2021 по справі №906/1205/20 зауважив, що аналіз положень частини першої статті 212 Цивільного кодексу України України свідчить, що укладаючи умовний правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Подія є явищем об`єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб`єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Однак, як слідує з аналізу положень статті 212 Цивільного кодексу України, відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17 зазначено, що: "Стосовно невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку-фактури судова колегія вважає, що невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України".

У свою чергу, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18, від 10.01.2024 у справі 904/6023/19).

З урахуванням наведених правових позицій колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави стверджувати про наявність відкладальної умови (у розумінні приписів статті 212 ЦК України) щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати заборгованості за договором про надання послуг від 22.09.2023, оскільки такий обов`язок виник у відповідача в силу закону.

Тобто, відстрочення виконання зобов`язання боржником можливе лише за умов невчинення кредитором дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Колегією суддів з`ясовано, що попри зазначення у договорі від 22.09.2023 умови, що оплата здійснюється на підставі рахунку, за змістом статті 901 ЦК України та пункту 1.1. Договору замовник зобов`язався приймати і своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку сплатити кошти за надані послуги.

Відтак, рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у даній справі підлягає скасуванню, а вимога ТОВ «Багер Транс» про стягнення 237 400 грн основної заборгованості задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.

За змістом положень ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас, у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, окрім розміру основної заборгованості, 3% річних у сумі 817, 28 грн. та пеню у сумі 7900, 36 грн.

При цьому, розраховуючи зазначені вище суми, належні до стягнення, на його думку, з відповідача, позивач вказав, що датою початку нарахування 3% річних та пені є 27.09.2023 року.

Проте, судова колегія з розрахунком позивача погодитись не може, оскільки, з поданих позивачем документів неможливо встановити, що саме з 27.09.2023 відповідач вважається таким, що прострочив виконання платежу та, відповідно, з цієї дати починається нарахування 3% річних та пені за прострочення зобов`язання щодо оплати.

Таким чином, ураховуючи наведені вище обставини, позивачем належним чином не доведено, що саме з визначеної ним дати слід здійснювати розрахунок пені та 3% річних, які останній просить стягнути з відповідача за порушення ним своїх господарських зобов`язань в частині повної оплати за надані виконавцем послуги.

Відтак, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, частково є обґрунтованими, що встановлено під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у даній справі та часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС».

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» від 25.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2405/24 від 26.08.24) підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 скасуванню, із ухваленням нового рішення.

Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» від 25.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2405/24 від 26.08.24) задоволити частково.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 скасувати в частині відмови в стягненні 237 400,00 грн основного боргу.

3.В цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити.

4.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» (90400, Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, вул. Сливова, 34 ((ЄДРПОУ 45123915)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» (90410, Закарпатська область, Хустський район, с. Рокосово, вул. Центральна, 3А (ЄДРПОУ 44095714)) - 237 400, 00 грн основного боргу та 2848,56 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2024 у справі №907/520/24 залишити без змін.

6.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Хустське лісове дослідне господарство» (90400, Закарпатська область, Хустський район, м. Хуст, вул. Сливова, 34 ((ЄДРПОУ 45123915)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БАГЕР ТРАНС» (90410, Закарпатська область, Хустський район, с. Рокосово, вул. Центральна, 3А (ЄДРПОУ 44095714)) 3418, 27 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

7.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

8.Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В