ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
23.07.2024Справа № 910/166/24За позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Г.", Харківська область, с. Котляри
про зобов`язання вчинити дії та стягнення 23 310,00 грн -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Куниця В.Ю. (в порядку самопредставництва);
від відповідача: Притула М.В. (адвокат за ордером серії АХ№1163018 від 13.12.2023 року).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
03.01.2024 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Г." (відповідач) замінити неякісний товар у кількості 900 погонних метрів на якісний товар, який відповідатиме технічним вимогам, що затверджені додатком №3 до Державного контракту (договір) №263/ВЗЗ-2023 від 08.05.2023 року та про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 23 310,00 грн за поставку неякісного товару.
Ухвалою від 10.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.03.2024 року.
Окрім того, 05.01.2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про об`єднання в одне провадження справи №910/166/24 зі справою 910/17902/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "С.Т.Г." у об`єднанні справ 910/166/24 та 910/17902/23 в одне провадження.
22.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивачем проігноровано обставину того, що випробування товару необхідно здійснювати після прання тканини. Саме після випробування товару в мокрому стані не виявлено відхилень від показників якості товару, передбаченого Договором, а обставина того, що тканина на 10 сантиметрів є ширшою ніж визначено специфікацією не свідчить про неякісність товару.
29.01.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено поверхнева густина тканини є вищою на 22 г/м.кв., що є відхиленням від значення технічних вимог. При цьому, відповідачем не повідомлено позивача до моменту поставки товару, що його випробування повинне здійснюватися саме після прання.
В підготовчому засіданні 05.03.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 30.04.2024.
15.03.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких вказано, що поставлена позивачу тканина проходила випробування 4 рази, відповідно до яких лише в одному протоколі випробувань є відхилення в частині ширини тканини, однак згідно висновку Інституту судових експертиз більша ширина тканини не свідчить про її неякісність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2024.
В судовому засіданні 23.07.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
08.05.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Т.Г.» (виконавець) було укладено Державний контракт (договір) №263/ВЗЗ-2023 (надалі - Контракт), відповідно до п. 1. якого виконавець зобов`язується у 2023 році виготовити та поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства для здійснення останнім заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та виконання заходів правового режиму воєнного стану товари оборонного призначення за кодом 19210000-1 «Натуральні тканини» Єдиного закупівельного словника ДК 021-2015 (далі - товар), найменування, кількість та строки поставки яких зазначені в специфікації товарів оборонного призначення, яка х Додатком №1 до Контракту і є його невід`ємною частиною, а замовник - оплатити та прийняти товар.
Згідно п. 3 Контракту якість товару повинна відповідати встановленим для цього товару стандартам, технічній документації виробника та технічним вимогам (Додаток №2 до Контракту) та умовам Контракту. Для підтвердження цього виконавець надає документи щодо підтвердження якісних та кількісних характеристик товару (його партії), в тому числі видані виробником товару, з їх перекладом на українську мову, перерахованих у пункті 26 Контракту.
Виконавець зобов`язується письмово повідомити замовника про наявність особливих умов приймання товару, передбачених нормативно-правовими актами з питань стандартизації, якщо такі є, і надати зазначені акти замовнику до здійснення постачання таких видів товару. У разі одержання від виконавця на умовах, зазначених вище, нормативно-правових актів з питань стандартизації, що регулюють приймання окремих видів товару, замовник здійснює перевірку дотримання виконавцем умов цього Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари і (або) упакування таких видів товару відповідно до умов, зазначених в таких актах. (п. 6 Контракту).
Ціна Контракту становить 7 391 744,16 грн, з урахуванням ПДВ. ПДВ становить 1 231 957,36 грн (п. 7 Контракту).
Відповідно до п. 23. Контракту передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника та/або в пунктах відвантаження військових частин товароодержувачів, визначених заявкою замовника.
Контроль за якістю виготовленого товару та його приймання здійснює замовник. (п. 27 Контракту).
У разі невідповідності товару умовам Контракту замовник має право не приймати товар та вимагати його заміни (або усунення недоліків) за рахунок виконавця на товар відповідної якості, зазначеної у цьому Контракті. (п. 33 Контракту).
Згідно з п. 67. Контракту за порушення виконавцем умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товару з виконавця стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісного (некомплектного) товару.
Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 15.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами передбачених Контрактом зобов`язань. (п. 77 Контракту).
Додатком №1 до Контракту сторони оформили Специфікацію, відповідно до якою постачанню підлягає тканина рушникова (країна походження - Пакистан) в кількості 58442 м/п на суму в розмірі 7 391 744,16 грн.
Додатком №2 до Контракту сторони погодили технічні вимоги до товару, а саме: тканина рушникова (далі - виріб) виготовляється з бавовни 100%; ширина готового виробу повинна бути 150±2,0 см; поверхнева густина виробу 220±11 г/м.кв.; капілярність виробу не мене 100 мм; ступінь білості виробу не менше 82%; зміна лінійних розмірів після мокрої обробки виробу не більше: за основою 14%, за утоком 5%; розривне навантаження виробу не менше: за основою 559 (57) Н (кгс), за утоком 294 (30) Н (кгс); маркування виробу здійснюється ярликом з картону або паперу, що прикріплюється до кожної пакувальної одиниці із значенням: назва виробу, складова сировини, довжина рулону виробу (м), дата виготовлення (місяць, рік).
На виконання умов Контракту позивачем направлено відповідачу заявку №78/9-2808 від 15.06.2023 року про поставку тканини рушникової в кількості 58442 м/п у строк до 31.10.2023 року.
Відповідно до видаткової накладної №475 від 21.07.2023 року відповідачем поставлено позивачу 900 м/п тканини рушникової на суму в розмірі 116 550,00 грн.
Листом №78/10/3-3196 від 27.07.2023 року позивач повідомив відповідача про проведення 28.07.2023 року комісійного відбору зразків (проб) від поставленої тканини рушникової та необхідність прибуття представника відповідача для участі в такому відборі.
Листом №02/25 від 25.07.2023 року відповідач повідомив позивача, що для участі у відборі зразків направлено ОСОБА_1 та Притулу Михайла Валерійовича .
Листом №31/07-2023 від 27.07.2023 року відповідач просив перенести процедуру комісійного відбору зразків на 02.08.2023 року через відрядження Притули М.В. до іншого міста для участі в судовому засіданні.
Актом №4 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 02.08.2023 року здійснено відбір 3 мп тканини рушникової до якого представником відповідача долучено лист виробника Towellers Limited з рекомендаціями щодо проведення випробувань.
Листом №24/8 від 23.08.2023 року відповідач повідомив позивача, що випробування тканини необхідно здійснювати у вологому стані.
Листом №408/2/1726 від 23.08.2023 року позивач повідомив ТОВ «Special Textile Group» про те, що випробування розривного навантаження має здійснюватися відповідно до ДСТУ EN ISO 13934-1.
Листом №78/10/3-3529 від 25.08.2023 позивач повідомив відповідача, що ДСТУ EN ISO 13934-1:2018 передбачає випробування товару за повсякденних умов користування, а не у вологому стані.
Листами №78/10/3-3722, №78/10/3-3723 та №78/10/3-3724 від 21.09.2023 року позивач просив АДВЛ «Текстиль-Тест», ДП «Укрметртестстандарт» та ТОВ «Академтест» надати роз`яснення згідно з яким стандартом, методикою та яким порядком здійснюється визначення розривного зусилля за мокрим чи сухим зразком.
У відповідь листом №05-52/2016 від 22.09.2023 року Київський національний університет технологій та дизайн вказав позивачу, що якщо в нормативному документі не встановлені додаткові вимоги за показником «розривне зусилля (розривне навантаження) проб у мокрому стані», то підготовка до випробування за показником «розривне зусилля (розривне навантаження)» проводиться «у сухому стані».
Також, у відповідь ДП «»Укрметртестстандарт» листом №38-19/50 від 21.09.2023 року та ТОВ «Академтест» листом №058 від 21.09.2023 року повідомили позивача, що визначення показників та методів випробувань має визначати замовник.
Листом №78/10/3-3781 від 27.09.2023 року позивач повідомив відповідача, що випробування тканини буде проводитись у сухому стані.
19.09.2023 року ДП «Укрметртестстандарт» складено протоколи випробувань №0988/00442-ЛТ/23 та №0987/00442-ЛТ-23 відповідно до яких згідно результатів проведених досліджень: у сухому вигляді розривне навантаження виробу становить (за основою 738 та 722 Н (кгс) та за утоком 295 та 315 Н (кгс)); поверхнева густина 229 та 232 г/м.кв; у вологому вигляді розривне навантаження виробу становить (за основою 732 та 736 Н (кгс) та за утоком 303 та 315 Н (кгс)).
18.10.2023 року ДП «Укрметртестстандарт» складено протокол випробувань №1109/00408-ЛТ/23 відповідно до якого згідно результатів проведених досліджень у сухому вигляді: розривне навантаження виробу становить (за основою 628 (64)Н (кгс) та за утоком 281 (29) Н (кгс)); поверхнева густина 242 г/м.кв.
Відповідач листом №2010-1 від 20.10.2023 року звернувся до позивача із проханням здійснити повторний відбір зразків (проб), у зв`язку з тим, що згідно з рекомендаціями фабрики-виробника випробування має відбуватись саме після прання при температурі 40С.
Актом №10 повторного відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 25.10.2023 року здійснено відбір 6 мп тканини рушникової.
Відповідно до Протоколів випробувань №393/1:023 від 06.11.2023 року та №393/2:023 від 10.11.2023 року, складених АДВЛ «Текстиль-Тест», тканина рушникова має ширину за кромкою 159,5 та 160,1 і без кромки 155,8 та 156,4; поверхнева густина 224 та 218; розривне навантаження за основою 695 (70,8) та 658 (67,0), за утоком 289 (29,4) та 325 (33,2).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що поставлена відповідачем за видатковою накладною №475 від 21.07.2023 року тканина рушникова в кількості 900 м/п є неякісною, у зв`язку з чим, за умовами Контракту, відповідач має здійснити заміну цього товару та сплатити позивачу штраф згідно п. 67 Контракту в розмірі 23 130,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач наголосив на тому, що випробування тканини за рекомендацією фабрики-виробника мало відбуватись саме після прання, проте позивачем не прийнято це до уваги. При цьому, після проведення досліджень у вологому стані встановлено відповідність всіх показників умовам Контракту, окрім збільшеної ширини тканини, що за висновком Інституту судових експертиз не свідчить, що тканина гіршої якості.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 08.05.2023 між сторонами укладено Державний контракт (договір) №263/ВЗЗ-2023, який за своє суттю є договором поставки.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.
У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.
Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.
Згідно положень ст. 269 Господарського кодексу України постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов Контракту було поставлено позивачу 900 м/п тканини рушникової.
Відповідно пунктів 22-36 Контракту позивачем розпочато приймання товару та проведення його випробувань на відповідність якісним характеристикам.
Після погодження дати відбору зразків, про що зазначалось вище, сторонами складено Акт №4 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 02.08.2023 року здійснено відбір 3 мп тканини рушникової.
При цьому, суд наголошує на тому, що пунктом 6 Контракту визначено, що відповідач зобов`язується письмово повідомити замовника про наявність особливих умов приймання товару, передбачених нормативно-правовими актами з питань стандартизації, якщо такі є, і надати зазначені акти замовнику до здійснення постачання таких видів товару. У разі одержання від виконавця на умовах, зазначених вище, нормативно-правових актів з питань стандартизації, що регулюють приймання окремих видів товару, замовник здійснює перевірку дотримання виконавцем умов цього Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари і (або) упакування таких видів товару відповідно до умов, зазначених в таких актах.
Оскільки процедуру приймання товару та випробувань тканини станом на момент складення Акту №4 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 02.08.2023 року не завершено, відповідач, згідно п. 6 Контракту, надав позивачу лист фабрики-виробника «Towellers Limited» від 27.07.2023 року, в якому повідомлено, що тканина має високу ступінь усадки через її натуральність, у зв`язку з чим випробування на міць та опір розриву має відбуватись після прання та сушіння, оскільки вимірювання параметрів до усадки (до прання) є некоректним та не відображає реальних постійних характеристик такої тканини у виробі.
Суд на даному етапі наголошує на тому, що заперечення позивача про невчасне повідомлення відповідачем методики випробування тканини не знаходять свого підтвердженнями в матеріалах справи, з огляду на зазначення в Акті №4 відбору зразків (проб) для проведення досліджень від 02.08.2023 року про наявність рекомендацій щодо випробувань (рекомендації долучені до акту).
При цьому, судом взято до уваги, що всупереч рекомендацій фабрики-виробника «Towellers Limited» щодо методів випробування тканини (після прання) позивач листами №78/10/3-3722, №78/10/3-3723 та №78/10/3-3724 від 21.09.2023 року звернувся до АДВЛ «Текстиль-Тест», ДП «Укрметртестстандарт» та ТОВ «Академтест» із прохання визначити у вологому стані чи сухому стані необхідно здійснювати випробовування тканин.
Однак, з матеріалів справи не вбачається з`ясування позивачем питання стосовно випробувань тканини саме у сухому стані після її прання при температурі 40С, оскільки згідно Технічних вимог (Додаток №2 до Контракту) сторонами не визначено стан тканини (сухий, вологий, сухий після прання) під час випробування.
Згідно наданих позивачем до матеріалів справи протоколів випробувань ДП «Укрметртестстандарт» від 19.09.2023 року №0988/00442-ЛТ/23 і №0987/00442-ЛТ-23 та №1109/00408-ЛТ/23 від 18.10.2023 року проведення випробувань проводилось у сухому та вологому стані, про цьому, у стані «сухий після прання» випробувань не проводилось.
Згідно результатів проведених досліджень за протоколами випробувань від 19.09.2023 року №0988/00442-ЛТ/23 і №0987/00442-ЛТ-23:
- у сухому вигляді розривне навантаження виробу становить (за основою 738 та 722 Н (кгс) та за утоком 295 та 315 Н (кгс));
- поверхнева густина 229 та 232 г/м.кв;
- у вологому вигляді розривне навантаження виробу становить (за основою 732 та 736 Н (кгс) та за утоком 303 та 315 Н (кгс));
- повна ширина 154 та 155;
- придатна ширина 151 та 152.
Згідно результатів проведених досліджень за протоколом випробувань №1109/00408-ЛТ/23 від 18.10.2023 року:
- розривне навантаження виробу становить (за основою 628 (64)Н (кгс) та за утоком 281 (29) Н (кгс));
- поверхнева густина 242 г/м.кв;
- повна ширина 153;
- придатна ширина 150.
Судом встановлено, що відповідно до Додатку №2 до Контракту сторони погодили технічні вимоги до товару, зокрема:
- ширина готового виробу повинна бути 150±2,0 см;
- поверхнева густина виробу 220±11 г/м.кв.;
- зміна лінійних розмірів після мокрої обробки виробу не більше: за основою 14%, за утоком 5%;
- розривне навантаження виробу не менше: за основою 559 (57) Н (кгс), за утоком 294 (30) Н (кгс).
Відповідно до наданих позивачем до матеріалів справи Протоколів випробувань №393/1:023 від 06.11.2023 року та №393/2:023 від 10.11.2023 року, складених АДВЛ «Текстиль-Тест», тканина рушникова має такі якісні характеристики:
- ширину за кромкою 159,5 та 160,1;
- без кромки 155,8 та 156,4;
- поверхнева густина 224 та 218;
- розривне навантаження за основою 695 (70,8) та 658 (67,0);
- розривне навантаження за утоком 289 (29,4) та 325 (33,2).
При цьому, відповідачем до відзиву долучено Протокол випробувань №460/2:023 від 01.12.2023 року, складений АДВЛ «Текстиль-Тест» на замовлення позивача, відповідно до якого тканина рушникова має наступні якісні характеристики:
- ширину за кромкою 155,6;
- без кромки 152,0;
- поверхнева густина 231;
- розривне навантаження за основою 645 (65,8);
- розривне навантаження за утоком 345 (35,1).
Також, відповідачем до відзиву долучено Протокол випробувань №392/2:023 від 10.11.2023 року, складений АДВЛ «Текстиль-Тест» на замовлення позивача, відповідно до якого тканина рушникова має наступні якісні характеристики:
- ширину за кромкою 158,3;
- без кромки 154,4;
- поверхнева густина 244;
- розривне навантаження за основою 581 (59,2);
- розривне навантаження за утоком 325 (33,1).
Представником позивача в судовому засіданні 23.07.2024 року підтверджено, що після проведення досліджень за рекомендаціями фабрики-виробника якісні характеристики поставленої відповідачем тканини рушникової відповідають умовам Контракту, окрім ширини виробу, що на майже 8 сантиметрів більший від замовленого, у зв`язку з чим і пред`явлено позовні вимоги.
Однак, відповідачем до відзиву долучено висновок експерта Національного наукового центру «Інститут експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» №3808 від 20.12.2023 року, відповідно до якого вищі показники поверхневої густини (231 г/м.кв. замість 220 г/м.кв.) та ширина рулону тканини рушникової не свідчать про те, що тканина є гіршої якості.
Так, відповідно до статті 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості,
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, за приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд звертає увагу учасників справи, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, суд зауважує, що з матеріалів справи не вбачається обставин невідповідності поставленого відповідачем товару (тканини рушникової в кількості 900 м/п) умовам Контракту та його неякісність
Враховуючи викладене, у зв`язку із недоведенням позивачем обставин неякісності поставленого відповідачем за Контрактом товару суд вважає, що при зазначених обставинах покладення відповідальності за неналежне невиконання зобов`язання на відповідача порушуватиме визначені статтею 3 Цивільного кодексу України засади цивільного законодавства що стосуються судового захисту цивільного права та інтересу, справедливості та добросовісності.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Згідно з пунктом 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
В процесі розгляду справи сторони доводили суду існування різних (протилежних) обставин, які, на їх думку, мали значення для справи і на які вони посилалися як на підставу своїх вимог або заперечень.
Втім, Суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено обставин, викладених у позовній заяві, хоч йому було створено усі можливості для цього, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене вище, оцінивши надані учасниками справи доказі в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог в справі №910/166/24.
Судовий збір позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Залишити за Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судовий збір, сплачений до державного бюджету.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 02.08.2024 року.
Суддя С. МОРОЗОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2024 |
Оприлюднено | 07.08.2024 |
Номер документу | 120827634 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Морозов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні