Ухвала

від 13.01.2025 по справі 910/166/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/166/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду міста Києва (Морозов С.М.)

від 23.07.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду (Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю., Гаврилюк О.М.)

від 04.12.2024 (повний текст складений 16.12.2024)

у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Т.Г."

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 23 310 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. 03 січня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Позивач, Скаржник) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом, у якому просила:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "С.Т.Г." (далі - Відповідач) замінити неякісний товар у кількості 900 погонних метрів на якісний товар, який відповідатиме технічним вимогам, що затверджені додатком №3 до Державного контракту (договору) від 08.05.2023 №263/ВЗЗ-2023, загальною вартістю 116 550 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 19 425,00 грн;

- стягнути з Відповідача штраф у розмірі 23 310 грн за поставку неякісного Товару.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №910/166/24, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. 27 грудня 2024 року Позивач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій просить:

- прийняти скаргу до розгляду та постановити ухвалу про відкриття касаційного провадження;

- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №910/166/24 повністю і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю;

- судові витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покласти на Відповідача.

4. Згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

5. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 12 ГПК України).

7. Частиною сьомою статті 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

8. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розрахунку на місяць становить 3 028 грн.

9. Частиною першою статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

10. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункти 52, 54, 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).

11. У пунктах 58, 59 постанови від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що позовна вимога про зобов`язання виконати умови договору та поставити товар згідно з додатком 1 до договору поставки є вимогою про зобов`язання вчинити певні дії щодо поставки товару відповідної вартості; вказане свідчить про її майновий характер. Заявлені вимоги позивача про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар ґрунтуються на наявності грошових вимог до відповідача, що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер.

12. Предметом позову в цій справі (№910/166/24) є дві самостійні вимоги майнового характеру:

- зобов`язати Відповідача замінити неякісний товар на якісний загальною вартістю 116 550 грн;

- стягнути з Відповідача на користь Скаржника штраф у розмірі 23 310 грн за поставку неякісного Товару.

13. Отже, ціна позову в цій справі становить 139 860 грн (116 550 грн + 23 310 грн), що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік - 302 800 грн (3 028 грн х 100).

14. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).

15. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на Скаржника.

16. У тексті касаційної скарги Скаржник обґрунтовує наявність значного суспільного інтересу та виняткового значення справи для нього (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України):

- забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави. У період правового режиму воєнного стану суспільство та платники податків звертають особливу увагу на оборонні закупівлі, які здійснюються Збройними Силами України та іншими військовим формуваннями за неконкурентною процедурою без використання електронної системи "Прозорро";

- неналежне виконання зобов`язань Відповідачем має негативний вплив на обороноздатність країни та репутацію Міністерства оборони України.

17. У цьому контексті Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес", зокрема, необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для усього суспільства, певної його частини, територіальних громад, об`єднань громадян тощо, до певної справи з огляду можливого впливу ухваленого в ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, що пов`язані із збереженням, примноженням, охороною й захистом соціальних цінностей, девальвація та / або втрата яких здатна спричинити істотний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

18. У свою чергу, надаючи оцінку "винятковості справи", суд досліджує мотиви, відповідно до яких сам учасник справи вважає справу такою, що має для нього виняткове значення. Отже, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. При цьому термін "винятковий" означає ознаку предмета або явища, що полягає в її особливості, надзвичайності, виокремлення із загального правила.

19. Виходячи зі статусу Верховного Суду, в окремих випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження належить до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд касаційних скарг покликаний насамперед забезпечувати єдність судової практики.

20. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

21. Під час аналізу доводів та аргументів Скаржника Верховний Суд ураховує предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, факт розгляду справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

22. З урахуванням зазначеного, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи Скаржника переважно обмежуються загальними вказівками щодо важливості матеріального забезпечення військових формувань та правоохоронних органів, належного виконання оборонних закупівель тощо. Натомість Скаржник не обґрунтовує, як розгляд цієї конкретної справи, зокрема в разі задоволення позову, вплине на забезпечення суспільного інтересу.

23. У касаційній скарзі також відсутні вагомі аргументи, які б свідчили, що ця справа стосується питань, які мають для Скаржника виняткове значення. Предметом позову є вимога про передання (заміну) товару вартістю 116 550 грн та стягнення 23 310 грн штрафу, натомість Скаржник не обґрунтовує, яких саме істотних негативних наслідків він зазнає (може зазнати) у разі відмови в його задоволенні.

24. Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних, обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки інакше принцип правової визначеності буде порушено.

25. Тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.

26. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує права на доступ до суду, оскільки воно вже реалізоване шляхом звернення до суду першої та апеляційної інстанцій.

27. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 у справі "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France", заява №21920/93) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежена перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

28. Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 №R (95) 5 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

29. У цій справі касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанції. Водночас Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду лише тому, що Скаржник вважає його незаконним. Незгода із судовим рішенням не свідчить, що справа становить суспільний інтерес та не означає, що вона є винятковою. Настання відповідних наслідків у разі ухвалення судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним (передбачуваним) процесом.

30. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

31. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №910/166/24, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі №910/166/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

О. Кролевець