Рішення

від 19.06.2024 по справі 911/2956/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2956/23

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код 09806443)

до

приватного підприємства «Фірма «Мізан» (09052, Київська обл., Сквирський р-н, село Антонів, вул. Перемоги, будинок 17, код 31100856)

фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 357506,99 гривень,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Пономаренко О.В.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

До Господарського суду Київської області 25.09.2023 надійшла позовна заява акціонерного товариства «Таскомбанк» до приватного підприємства «Фірма «Мізан» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № ID6385389 від 14.05.2019, укладеним шляхом підписання заяви-договору про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «Таскомбанк» та договором поруки № Т 05.10.2018 І 7071 від 14.05.2019 у розмірі 357506,99 гривень, що складається з 274180,98 гривень заборгованості по комісії, 83326,00 гривень заборгованості по тілу кредиту та 0,01 гривню заборгованості по процентам.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем 1 умов вищезгаданого кредитного договору за ним обліковується заборгованість у стягуваному розмірі, та оскільки виконання відповідачем 1 зобов`язань за цим договором забезпечено вищезазначеним договором поруки, укладеним 14.05.2019 між акціонерним товариством комерційний банк «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , позивач просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором з відповідачів солідарно.

На виконання приписів ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та отримано відповідь від 16.10.2023 № 273850, згідно якої остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2956/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 29.11.2023.

На адресу суду 17.11.2023 від представника відповідача 1 надійшов відзив, в якому останній заперечує проти пред`явлених позовних вимог та стверджує, що заборгованість по тілу кредиту в розмірі 83326,00 гривень є сплаченою, а заборгованість по комісії безпідставною. Крім того, відповідач 1 зазначає про те, що не отримував жодних вимог, претензій чи повідомлень від позивача, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

На підтвердження таких доводів відповідачем 1 до відзиву документів не додано.

Підготовче засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 29.05.2024 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 19.06.2024.

В судове засідання 19.06.2024 з`явився представник позивача. Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що відповідач 2 не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством «Таскомбанк» (далі - банк) та приватним підприємством «Фірма «Мізан» (далі - позичальник) 14.05.2019 укладено за допомогою КЕП Заяву-договір № ID6385389 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахунок») (далі - договір), відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а відповідач зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, відповідно до умов договору (п. 1.1. договору).

До позовної заяви позивачем долучено роздруківку щодо результату перевірки електронного підпису приватного підприємства «Фірма «Мізан».

За змістом пункту 1.2. договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника, відкритий у АТ «Таскомбанк», з цільовим використанням: на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, та на придбання основних засобів та інших інвестицій у бізнес.

У розділі 2 договору сторони погодили умови надання кредиту та визначили, що розмір кредиту: 1000000,00 гривень (п. 2.1.); розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,0001% річних (п.п. 2.3.1.); розмір комісійної винагороди становить 1,99 % від суми виданого кредиту (п. 2.3.2.).

Згідно підпунктів 2.5., 2.6. договору кредит має бути погашений згідно графіку, зазначеного у додатку № 1, у строк до 14.05.2022.

У розділі 3 договору встановлено, що позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту (п. 3.1.); остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, зазначеного у пункті 2.6 цього договору (пункт 3.2.); у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення (п. 3.3.).

Цей договір, правила обслуговування корпоративних клієнтів в «Таскомбанк» та цінові параметри продукту є кредитним договором (п. 4.1. договору).

За змістом п. 4.2. договору останній є договором приєднання у визначенні ст. 634 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим, зокрема, його умови визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Таким чином, між банком та позичальником, укладено кредитний договір від 14.05.2019, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаних заяви та правил.

У пункті 18.2. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» (далі - правила), визначено правила надання кредитного продукту «Кредит на розвиток бізнесу» (далі - кредит).

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту кредит для фінансування поточної діяльності клієнта (поповнення оборотних коштів та придбання основних засобів), в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, щомісячну комісію за управління кредитом та інших винагород, право банку на отримання яких передбачено цим розділом правил. Розмір процентів, комісій та додаткових винагород банку за надання кредиту встановлюється у цінових параметрах продукту, які розміщені на офіційному сайті Банку та є невід`ємною частиною цих правил (далі - цінові параметри). Банк самостійно визначає розмір кредиту, який може бути наданий клієнту. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, розмір щомісячних платежів, їх кількість та дати їх здійснення) вказуються в заяві-договорі про приєднання клієнта до цих правил. Клієнт приєднується до правил шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі «ТАС24|БІЗНЕС» або через інший сервіс електронного документообігу, або іншим шляхом. Підписана заява разом з цими правилами та ціновими параметрами продукту, які зазначені на офіційному сайті Банку, становить кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (п. 18.2.1.1. правил).

Згідно з п. 18.2.1.2. правил повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (згідно графіку погашення кредиту). Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами договору. Остаточний строк погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Сторони домовились, що згідно зі ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим розділом правил, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення зобов`язання, має право змінити умови користування кредитом, встановивши інший строк його повернення. При цьому, банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати повернення кредиту (Банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-банкінг «ТАС24|БІЗНЕС», sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за кредитом у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, строком повернення кредиту є дата останнього платежу.

Відповідно до п.п. 18.2.1.3-18.2.1.4 правил за користування кредитом клієнт сплачує щомісячно проценти за користування коштами та щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі, що зазначені в заяві та цінових параметрах до цього розділу правил, які розміщені на офіційному сайті банку. Датами сплати процентів та щомісячної комісії за управління кредитом є дати сплати платежів, зазначені в заяві. При несплаті процентів чи комісії у зазначений строк вони вважаються простроченими. Для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється фіксована процентна ставка та комісія за користування кредитом.

Клієнт зобов`язується оплатити щомісячні проценти та щомісячну комісію за управління кредитом згідно з Ціновими параметрами до цього розділу Правил, які розміщені на офіційному сайті Банку, повернути кредит у строки і в сумах, як встановлено в пунктах 18.2.1.2, 18.2.2.3.2, а також зазначено в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (п.п. 18.2.2.2.3., 18.2.2.2.4. правил).

Згідно з п. 18.2.4.2. правил визначено, що відповідно до статті 212 ЦКУ у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 18.2.2.2.2, 18.2.2.2.3 цього договору, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в цінових параметрах до цього розділу правил, які розміщені на офіційному сайті банку.

За умовами пункту 18.2.2.3.8 правил банк, незалежно від настання строків виконання зобов`язань клієнтом за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, право банку на отримання яких передбачено цим договором, при настанні умов, передбачених пунктом 18.2.2.2.5 цього договору, або порушення клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.

Відповідно до пункту 18.2.2.2.5 правил клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту для виконання зобов`язань з погашення кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов`язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках клієнта суми коштів, достатньої для оплати чергового платежу за кредитом, клієнт доручає банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти, надані банком згідно та у порядку, зазначеному в розділі 18.1 цих правил.

Додатком № 1 до кредитного договору сторони погодили графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Так, у вказаному графіку зазначено у тому числі комісія та проценти за управління кредитом а також, що кінцевою датою повернення кредиту є 14.05.2022.

Також, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором, 14.05.2019 між акціонерним товариством «Таскомбанк» та ОСОБА_1 (далі - поручитель) укладено договір поруки № Т 05.10.2018 І 7071 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором на засадах солідарного боржника за виконання позичальником з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань за вищезгаданим договором (пункт 1.1. договору поруки).

У пункті 1.2 договору поруки сторони, зокрема, домовились, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов`язань за кредитним договором.

У випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник, в тому обсязі, що й боржник (п. 2.1 договору поруки).

Згідно з п. 5.1 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту накладення електронного підпису обох сторін, що прирівнюється до власноручного підпису.

Договір поруки підписано 14.05.2019 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 із використанням електронного цифрового підпису.

До позовної заяви позивачем долучено роздруківку щодо результату перевірки електронного підпису ОСОБА_1 .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Обставини справи свідчать, що між позивачем та відповідачем в електронній формі було укладено Заяву-договір № ID6385389 від 14.05.2019 в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом накладення електронних підписів вищевказаних сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів розірвання укладеного сторонами договору чи визнання недійсними його окремих положень до матеріалів справи не надано, відтак є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абзац 2 статті 1046 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника у розмірі 1000000,00 гривень, що підтверджується наявною у матеріалах справи випискою по картковому рахунку позичальника.

Факт отримання та розмір наданих позивачем кредитних коштів сторонами в перебігу розгляду справи не заперечувався.

Проте, як підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, відповідач 1, всупереч умовам кредитного договору, не здійснив погашення заборгованості по тілу кредиту, по процентам та по комісії, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи не надано.

Отже, факт порушення відповідачем 1 зобов`язань за договором судом встановлений та відповідачами не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт отримання приватним підприємством «Фірма «Мізан» кредитних коштів у загальному розмірі 1000000,00 гривень, однак, доказів повернення у повному обсязі позичальником кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що доводи позивача щодо факту існування у ПП «Фірма «Мізан» простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 357506,99 гривень, що складається з 83326,00 гривень заборгованості по тілу кредиту, 0,01 гривень заборгованості по процентам та 274180,98 гривень заборгованості по комісії знайшли своє підтвердження під час вирішення справи.

При цьому, суд перевірив правильність розрахунку заборгованості за кредитом та процентами та встановив, що такий є обґрунтованим та арифметично вірним.

Щодо позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_1 , суд дійшов наступних висновків.

Як визначено ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Як вже встановлено судом, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань ПП «Фірма «Мізан» за кредитним договором, 14.05.2019 АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов вищезгаданого кредитного договору.

Пунктом 1.1. договору поруки передбачено, що відповідно до цього договору поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором на засадах солідарного боржника за виконання ПП «Фірма «Мізан» зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі договору заяви-договору № ID6385389 від 14.05.2019.

Згідно п. 1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання усіх зобов`язань за кредитним договором.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлено договором чи законом строк її дії відноситься до преклюзивних, як строк існування самого зобов`язання поруки, а його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.

Пунктом 5.2. договору поруки встановлено, що порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 5 (п`яти) років від дня настання строку повернення кредиту не пред`явить вимоги до поручителя.

Відтак, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором щодо повного повернення кредитних коштів, суд встановив, що станом на дату звернення з позовом до суду порука не припинилась, адже кредитор звернувся з вимогою про стягнення в межах п`ятирічного строку від дати закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання.

Таким чином, враховуючи наведене та встановлення судом факту порушення позичальником договірних зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем 2 своїх зобов`язань за договором поруки, суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з приватного підприємства «Фірма «Мізан» та ОСОБА_1 83326,00 гривень заборгованості по тілу кредиту, 0,01 гривень заборгованості по процентам та 274180,98 гривень заборгованості по комісії обґрунтованою, підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства «Фірма «Мізан» (09052, Київська обл., Сквирський р-н, село Антонів, вул. Перемоги, будинок 17, код 31100856) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код 09806443) 83326,00 гривень заборгованості по тілу кредиту, 0,01 гривень заборгованості по процентам, 274180,98 гривень заборгованості по комісії.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Мізан» (09052, Київська обл., Сквирський р-н, село Антонів, вул. Перемоги, будинок 17, код 31100856) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код 09806443) 2681,30 гривень судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30, код 09806443) 2681,30 гривень судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2024.

Суддя Р.М. Колесник