Рішення

від 30.04.2024 по справі 206/3305/22

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/3305/22

Провадження № 2/204/137/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, Великоолександрівська сільська рада Васильківського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпропетровської міської ради про скасування усиновлення,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2022 року позивач звернувся до Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська із позовом відповідно до якого просив скасувати усиновлення малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2017 року (справа № 204/4782/18); зобов`язати внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №04 від 17 серпня 2010 року здійсненого виконкомом Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, прізвище дитини « ОСОБА_5 » змінити на « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », відомості про батька з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_9 ». В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що 11 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про що було складено відповідний актовий запис №258, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 видане 11 грудня 2015 року. На підставі рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2017 року в справі №204/4782/18, ОСОБА_2 усиновив дитину ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зміни до актового запису про народження дитини внесені, на підставі вищевказаного рішення суду. Прізвище, ім`я по батькові дитини записані: ОСОБА_4 . В графі батьки записані: Батько - ОСОБА_2 . На даний час дитина проживає разом з відповідачем, вихованням дитини займається мати самостійно. 02 листопада 2021 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення у справі №204/4602/20 (провадження №2/204/1444/20), яким шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 258, від якого є дитина розірвано. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не склались незалежно від його волі стосунки, які роблять неможливими їх спільне проживання і виконання батьківських обов`язків. Розірвання шлюбу з його матір`ю лише сприяли погіршенню стосунків між ними. Це усиновлення перестало забезпечувати сімейне виховання та суперечить інтересам дитини. Тому скасування усиновлення в даному випадку буде доцільним. На підтвердження даних обставин свідчить факт звернення ОСОБА_10 до Дніпропетровського районного суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 зокрема батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (справа № 175/2539/21, провадження № 2/175/789/21). 15 липня 2021 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було відкрито провадження у цивільній справі №175/2539/21 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2 , третя особа: Адміністрація Шевченківського району Дніпровської міської ради про позбавлення батьківських прав. Позов було обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 жодним чином не бере участь у вихованні дітей, не приділяє їм ніякої уваги, не цікавиться їх станом здоров`я, морально та матеріально не забезпечує, піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей: не сприяють засвоєнню загальновизнаних норм моралі; не виявляє жодного інтересу до внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти. Крім того, ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, що є порушенням моральних норм, дезорганізацією сімейного мікроклімату, та як наслідок призведе до легковажному ставленні дітей до становлення сім`ї. Данні обставини не підтвердженні належними та допустимими доказами, але свідчать про наявність труднощів у стосункам між, ним, матір`ю дитини та дитиною, що робить неможливим з його боку виконання батьківських обов`язків, що суперечить інтересам дитини. 21 липня 2022 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області позовну заяву було залишено без розгляду.

Не погодившись з позовними вимогами відповідачкою подано до суду відзив на позову заяву, відповідно до якого вважає, що усиновлення яке мало місце, згідно рішення суду пройшло на вимогах діючого законодавства, підстав до скасування не має. ОСОБА_2 знав наслідки даного рішення, був згоден, тому підстави для задоволення його позову відсутні. Тому, просить суд відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримав і просив задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, посилався на обставини, які викладені в позовній заяві.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, раніше надала заява відповідно до якої просила розглянути справу без її участі.

Представник Центральної адміністрації Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, раніше надала заяву відповідно до якої просила розглянути справу без участі представника, позовні вимоги не підтримує, просить відмовити в повному обсязі, враховуючи висновок про недоцільність скасування усиновлення.

Представник Великоолександрівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, органу опіки та піклування Новокодацького району Дніпропетровської міської ради в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином.

Вислухавши представника позивача, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, по наступним підставам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

У судовому засіданні було встановлено, що 11 грудня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 укладено шлюб.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2017 року у справі №205/4782/18 усиновлено ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11-13).

Рішенням Красногвардійського районного суду від 02 листопада 2020 року по справі №204/4602/20 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , який укладено 11 грудня 2015 року - розірвано.

Вказані обставини в силу ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, оскільки встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили.

Згідно висновку адміністрації Новокодацького району дніпровської міської ради від 06 листопада 2023 року №3/9-2022 вбачається недоцільним скасування усиновлення малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 124).

В судовому засіданні було надано пояснення свідком ОСОБА_12 . Нею було вказано, що дитина з ОСОБА_7 в постійних конфліктах, дитина неадекватна, ОСОБА_13 питався налагодити стосунки, після розірвання шлюби з дитиною не спілкується. У ОСОБА_14 вже нова сім`я, новий чоловік, вона змінила прізвище.

За змістом частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до положень статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї, забезпечує охорону прав матері та батька. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Статтею 207 Сімейного кодексу України передбачено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 232 Сімейного кодексу України з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

За змістом статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно з приписами статті 240 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним мають батьки, усиновлювач, опікун, піклувальник, орган опіки та піклування, прокурор, а також усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Отже, в контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов`язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема, і на її прохання у звичайних побутових обставинах.

З метою недопущення порушення інтересів дитини частиною першою статті 238 СК України передбачено виключний перелік підстав, за наявності яких суд може скасувати усиновлення.

Так, у частині першій статті 238 СК України зазначено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.

Разом з тим, позивач зазначає, що після розірвання шлюбу з відповідачкою, його стосунки з усиновленим сином ОСОБА_4 погіршились, вони втратили взаємопорозуміння, дитина стала свідомо уникати з ним зустрічей, та не бажає з ним спілкуватись, а тому вважає що між ним та усиновленою дитиною склалися незалежно від його волі такі стосунки, які роблять неможливим виконання ним обов`язків як батька.

Після усиновлення та погіршення стосунків між позивачем та усиновленою дитиною усиновлювач не звертався до фахівців з метою встановлення причин неналежної поведінки сина й ухилилися від надання допомоги щодо вирішення питання її психоемоційного стану.

Матеріали справи не містять доказів фахової допомоги неповнолітньому сину з метою вирішення питання його психоемоційного стану та встановлення причин такої поведінки. Тобто батько не сприяв вирішенню конфліктних ситуацій між ним та сином, про які він зазначав, звертаючись до суду із позовом про скасування усиновлення. Навпаки єдиним способом вирішення конфлікту між батьком та дитиною було звернення до суду з позовом про скасування усиновлення.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованою Законом України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей» від 15 лютого 2011 року № 3017-VI, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.

Отже, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним тільки за рішенням суду за позовами батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, органу опіки та піклування, прокурора, а також усиновленої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди між усиновлювачем та усиновленим в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача та інші обставини, що негативно впливають на емоційний стан дитини.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2022 року у справі № 343/1092/20 (провадження № 61-7355св21).

Отже, одним із головних критеріїв щодо забезпечення усиновленої дитини духовним та фізичним розвитком є сім`я. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розвиток дитини, її виховання базується насамперед на сімейному вихованні.

Завдання інституту усиновлення полягає у формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини, тому, насамперед, стабільними, незмінними повинні бути самі відносини, які виникли внаслідок факту усиновлення. Припинення таких відносин може тяжко травмувати дитину та істотно відобразитися на її інтересах.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміна поведінки дитини в негативну сторону, виникнення конфліктних відносин між дитиною та батьком, що призвело до ускладнень стосунків між ними та робить на даний час неможливим виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, не є підставою для скасування усиновлення дитини.

Суд не вважає, що лише негативна поведінка дитини призвела до конфліктних, напружених відносин, а виходить також і з того, що батько недостатньо сприяв вирішенню цих конфліктних ситуацій. Позивач не довів і суд не встановив неможливості виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків незалежно від його волі у стосунках, які склалися між ним та дитиною.

У даному випадку скасування усиновлення буде порушувати права дитини, не відповідатиме її інтересам, що є недопустимим.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 19, 150, 155, 164-166, 180-183, 191, 238 СК України, ст. ст. 3, 23 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, Великоолександрівська сільська рада Васильківського району Дніпропетровської області, орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпропетровської міської ради про скасування усиновлення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Центральна адміністрація Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_4 , місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 65.

Великоолександрівська сільська рада Васильківського району Дніпропетровської області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04338635, місце знаходження: 52610, Дніпропетровська область, Васильківський район, с. Великоолександрівка, вул. Леніна, буд. 32.

Орган опіки та піклування Новокодацького району Дніпропетровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44152814, місцезнаходження: 49064, місто Дніпро, просп. Сергія Нігояна, 77.

Суддя В.В. Самсонова