Ухвала

від 17.07.2024 по справі 351/1421/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/1421/24

Номер провадження №2/351/656/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2024 року м. Снятин

Суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області Собко В.М.,вивчивши позовнузаяву ОСОБА_1 до Городенківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд зняти арешт з нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладений згідно постанови Державного виконавця ВДВС у Снятинськму районі "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження".

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам п. 2, 4, 8, 9 ст. 175 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху.

Відповідно до п.4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, порядок зняття арешту з майна регулюється ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника або його частини зазначені в ч. 4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» в усіх випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:

- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);

- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.

Звертатись з заявою про зняття арешту до суду можливо лише у разі накладення арешту на підставі ухвали суду. Відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено судам, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Позивач в своєму позові, зазначає в якості відповідача по справі - Городенківський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, тоді, як відповідачем повинна бути особа в інтересах якої накладено арешт.

Також, у позовній заяві не викладено зміст позовних вимог, обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини та не викадено причини накладення арешту на майно.

Відтак позивачу слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви з визначенням процесуального становища осіб у справі, висуванням позовних вимог до належних відповідачів, зазначення їх в позові й наданням для них копій позовної заяви з додатками.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, пощовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Городенківського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту залишити без руху з наданням позивачу строку для виправлення вищевказаних недоліків - десять днів з дня отримання ним копії ухвали.

У разі неможливості виконання даної ухвали у вказаний вище строк позивачу слід повідомити про це суд з належним обґрунтуванням.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вказані вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

В разі невиконання вимог ухвали у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Василь СОБКО