Ухвала

від 19.07.2024 по справі 947/22127/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/22127/24

Провадження № 1-кс/947/9597/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2024 року слідчий суддяКиївськогорайонногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,присекретарісудового засідання ОСОБА_2 ,заучастюпрокурора Полубок- ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисникапідозрюваного адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024160000000082 від 17.04.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москви, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2023 року за № 42024160000000082 від 17.04.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 року, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 року, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022 року з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022 року, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023 року, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 року, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023 року, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06.11.2023 року, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05.02.2024 року та з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 271/2024 від 06.05.2024 року.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлюється Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно частини 1 зазначеного Закону, мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку

та мобілізацію», мобілізаційна підготовка та мобілізація здійснюються, зокрема, на основі принципу бронювання військовозобов`язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час визначається Порядком бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 27.01.2023 року «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку, бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Міноборони (військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки).

Згідно пункту 8 Порядку (у редакції від 19.01.2024 року), підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська та Севастопольська міські військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, та подають його у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання списку на погодження Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Відповідно до Положення про Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 533/А-2023 від 01.08.2023 року, Департамент є структурним підрозділом Одеської обласної державної адміністрації, що утворюється головою Одеської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Одеської області забезпечує виконання покладених на нього завдань. Департамент підпорядкований голові Одеської обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі Мінекономіки) з питань реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку України.

Серед основних завдань, Департаменту, згідно Положення є розроблення та надання Мінекономіки пропозиції щодо віднесення підприємств до тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, формування пропозицій до переліку таких підприємств.

Департамент очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади головою Одеської обласної державної адміністрації згідно із законодавством про державну службу за погодженням з Мінекономіки.

Згідно Положення про Департамент економічної політики

та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, директор Департаменту, серед іншого:

- здійснює керівництво діяльністю Департаменту, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, сприяє створенню належних умов праці в Департаменті;

- подає на затвердження голові Одеської обласної державної адміністрації положення про Департамент;

- затверджує положення про структурні підрозділи Департаменту

та посадові інструкції працівників Департаменту, розподіляє обов`язки між ними;

- представляє інтереси Департаменту у взаємовідносинах з іншими структурними підрозділами обласної державної адміністрації, а за дорученням голови обласної державної адміністрації - з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

- видає у межах своїх повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням. Накази нормативно-правового характеру, які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації в територіальному органі Міністерства юстиції України;

- здійснює добір кадрів;

- організовує роботу з підвищення рівня професійної компетентності державних службовців Департаменту;

- забезпечує дотримання працівниками Департаменту правил внутрішнього службового розпорядку та виконавської дисципліни;

- здійснює визначені Законом України «Про державну службу» повноваження керівника державної служби у Департаменті;

- забезпечує здійснення заходів щодо запобігання та протидії корупції.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу директора Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної адміністрації № 57/к від 27.07.2023 року ОСОБА_4 , з 01.08.2023 року переведено з посади головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва та регуляторної політики управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації на посаду головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації.

Серед основних посадових обов`язків ОСОБА_4 на займаній посаді, згідно посадової інструкції головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, затвердженої 10.10.2023 року виконуючим обов`язки директора Департаменту економічної політикита стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 є:

- участь у відпрацюванні документів мобілізаційного плану області та розробці документів щодо організації громадського харчуваннята забезпечення продовольчими товарами, речовим майном особового складу оперативних груп і структурних підрозділів облдержадміністрації на запасних пунктах управління;

- участь в організації взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, які є виконавцями мобілізаційних завдань щодо забезпечення потреб Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період стосовно сприяння проведенню заходів мобілізації, уточнення показників мобілізаційних планів та коригування мобілізаційних завдань;

- підготовка для керівництва Одеської обласної державної адміністрації документальних матеріалів з питань мобілізаційної готовності Департаменту економічної політики та стратегічного планування облдержадміністрації. Забезпечує виконання повноважень, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про місцеві державні адміністрації», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про державну таємницю»;

- участь у перевірці стану мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів рад міст обласного значення.

Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_4 та статті 6 Закону України «Про державну службу», посада головного спеціаліста відділу розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної адміністрації відноситься до категорії посад державної служби «В» - інші посади державної служби, не віднесені до категорій «А» і «Б».

Враховуючи вищевикладене, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3, ст. 22, ч. 1 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення та зобов`язаний, як державний службовець, дотримуватись вимог вищевказаного закону.

Відтак, ОСОБА_4 знав та розумів, що вказаними вимогами Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що державні службовці є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення та їм заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

У відповідності до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Проте, як зазначає слідчий, ОСОБА_4 , будучи державним службовцем, при здійсненні повноважень за посадою вчинив корупційний злочин за наступних обставин.

Установлено, що на території Одеської області здійснює господарську діяльність Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр Том» (далі - МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ»), код ЄДРПОУ 19045985, яке очолює його директор ОСОБА_9 .

Основним видом діяльності вказаного товариства є виробництво інших машин і устаткування загального призначення, не введені в інші угруповання та інші види діяльності, серед яких, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування, установлення та монтаж машин і устаткування, будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 12.03.2024 року № 244/А-2024 Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний науково-виробничий центр Том» визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період на території Одеської області.

З метою забезпечення функціонування МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ» під час дії воєнного стану, виникла необхідність у бронюванні військовозобов`язаних працівників вказаного підприємства на період мобілізації та на воєнний час, у зв`язку з чим, його директор ОСОБА_9 вирішив звернутися до відділу розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, а саме - до ОСОБА_4 , який був відомий останньому як головний спеціаліст відділу розвитку підприємництва та інвестиційної діяльності управління розвитку пріоритетних напрямків економіки Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, що займається перевіркою на направленням документів щодо бронювання до Міністерства оборони України та Міністерством економіки України.

З цією метою у березні 2024 року, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 прибув до робочого кабінету № 565 ОСОБА_4 , розташованого в приміщенні Одеської обласної державної (військової) адміністрації за адресою: АДРЕСА_2 , де у ході розмови надав повний пакет необхідних документів для бронювання працівників МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ».

Як зазначає слідчий, не пізніше вказаного часу, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на особисте протиправне збагачення, який полягав у одержанні від директора МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ» ОСОБА_9 неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди за вчинення дій, пов`язаних з отриманням, опрацюванням та подальшим погодженням Генеральним штабом Міністерства оборони України та Міністерством економіки України документів щодо бронювання працівників вказаного підприємства, в інтересах ОСОБА_9 , як того, хто надає неправомірну вигоду.

Реалізуючи свій злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, 09.04.2024 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету № 565 за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи становище, яке він займає, виказав вимогу ОСОБА_9 надати йому грошові кошти без зазначенням суми у якості неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з отриманням, опрацюванням та подальшим погодженням Генеральним штабом Міністерства оборони України та Міністерством економіки України шляхом впливу на прийняття позитивного рішення невстановленими в ході досудового розслідування особами вказаних установ, уповноваженими на виконання функцій держави щодо бронювання працівників МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ», в інтересах ОСОБА_9 , як того, хто надає неправомірну вигоду.

Крім того, ОСОБА_4 запевнив ОСОБА_9 про те, що в силу його службових зв`язків здійснюватиме вплив на службових осіб Генерального штабу Міністерства оборони України та Міністерства економіки України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 24.04.2024 року після 15.00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету, в ході чергової зустрічі із ОСОБА_9 повторно виказав останньому вимогу надати йому грошові кошти, завуальовано вказавши суму у 1000 доларів США, в якості неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з отриманням, опрацюванням та подальшим погодженням Генеральним штабом Міністерства оборони України та Міністерством економіки України, шляхом впливу на прийняття позитивного рішення невстановленими в ході досудового розслідування особами вказаних установ, уповноваженими на виконання функцій держави щодо бронювання працівників МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ», в інтересах ОСОБА_9 , як того, хто надає неправомірну вигоду.

17.07.2024 року приблизно о 11 год. 55 хв. з метою доведення свого злочинного наміру щодо одержання неправомірної вигоди до кінця, перебуваючи у своєму службовому кабінеті № 565, розташованому в приміщенні Одеської обласної державної (військової) адміністраціїза адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, використовуючи становище, яке він займає, ОСОБА_4 особисто передав ОСОБА_9 пакет документів щодо бронювання працівників очолюваного ним підприємства, серед яких, наказ Міністерства економіки України № 16436 від 09.07.2024 року «Про бронювання військовозобов`язаних МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ», після чого одержав від вказаного керівника підприємства неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США, що станом на 17.04.2024 року за курсом Національного банку України становить 41 257 грн. 50 коп.,за вчинення дій, пов`язаних з отриманням, опрацюванням та подальшим погодженням Генеральним штабом Міністерства оборони України

та Міністерством економіки України документів щодо бронювання працівників МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ».

За вказаних обставин, 18.07.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 ККУкраїни за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненніінкримінованого йомутяжкого злочину,в ціляхзапобігання ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,про якістороною обвинуваченнязазначається врамках даногоклопотання,слідчий запогодженням зпрокурором звертаютьсядо слідчогосудді зклопотанням прозастосування відноснопідозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 85 (вісімдесяти п`яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В судовомузасіданні -

Прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.

Захисник підозрюваного проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на те, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими, так як її підзахисний має міцні соціальні зв`язки та готовий співпрацювати зі слідством. Просила відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно її підзахисного запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Підозрюваний заперечував протиобрання відноснонього запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою, зазначив, що готовий співпрацювати з органом досудового розслідування та щодо обрання відносно нього запобіжного заходу підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно дост.178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 18.07.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.369-2 ККУкраїни за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 17.04.2024 року;протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 17.04.2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2024 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 29.04.2024 року; протоколом обшуку від 17.07.2024 року проведеного у службовому кабінеті ОСОБА_4 в ході якого було виявлено та вилучено предмет неправомірно вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 1000 доларів США, документи щодо бронювання працівників МП ТОВ «ТНВЦ ТОМ» та мобільний телефон ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.07.2024 року; матеріалами УСБУ в Одеській області за результатами виконання доручення прокурора та слідчого.

На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні такого злочину у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також те, що на даний момент підозрюваному виповнилося 64 роки, у зв`язку із чим згідно чинного законодавства останній не підлягає мобілізації, що надає йому право безперешкодного перетину державного кордону України, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Посилання сторони захисту на те, що підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки слідчий суддя приймає до уваги, проте, звертає увагу на те, що вказані обставини зменшують ризик переховування останнього, проте не виключають його.

Слідчий суддя також погоджується з доводами клопотання, що існує ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на нього впливати з метою схилення його не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, адже свідок безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4ст. 95 КПК України.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проте, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що вказаний ризик не доведений стороною обвинувачення з огляду на те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та стороною обвинувачення не надано даних про те, що останній підозрюється або обвинувачується у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення в рамках іншого провадження.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України в умовах воєнного стану, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Стороною захисту не було доведено можливість та необхідність застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не буде безальтернативним для підозрюваного ОСОБА_4 , так як передбачатиме можливість внесення застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний ОСОБА_4 ) складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560 грн. до 242 240 грн.).

Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст.177,178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Прокурор просить визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 заставу у розмірі 85 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя з огляду на те, що підозрюваному ОСОБА_4 в умовах дії воєнного стану інкримінується вимагання неправомірної вигоди за вчинення дій, пов`язаних з отриманням, опрацюванням та подальшим погодженням Генеральним штабом Міністерства оборони України та Міністерством економіки України шляхом впливу на прийняття позитивного рішення особами вказаних установ, уповноваженими на виконання функцій держави щодо бронювання військовозобов`язаних осіб, вважає вказаний випадок виключним.

Відповідно до чого, слідчий суддя, з огляду на обставини інкримінованого злочину та майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 вважає за необхідне визначити останньому заставу у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 257 380 (двісті п`ятдесят сім тисяч триста вісімдесят) гривень, сума якої, на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, надавши правову оцінку всім доводам, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194-196, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024160000000082 від 17.04.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 14.09.2024року,включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 85 (вісімдесят п`ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 257 380 (двісті п`ятдесят сім тисяч триста вісімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 14.09.2024року,включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора,

суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками в рамках кримінального провадження;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1