Рішення

від 02.08.2024 по справі 160/9187/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

02 серпня 2024 рокуСправа №160/9187/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляю самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна судова адміністрація України, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 року через систему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 17.01.2024 року по 22.01.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3023,00 грн.;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду у сумі 17313 (сімнадцять тисяч триста тринадцять грн.) 55 коп. за період з 17.01.2024 року по 22.01.2024 року, з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 року по 19.03.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3023,00 грн.;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за час відпустки в сумі 74400 (сімдесят чотири тисячі чотириста) грн. 78 коп. за час відпустки з 23.01.2024 року по 19.03.2024 року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3023,00 грн.;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2024р. в сумі 27630 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять) грн. 00-коп.

15.04.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засіданні по справі.

31.07.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду ухвалено:

- адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57, к.301, код ЄДРПОУ 26239738), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області (51600 м. Верхньодніпровськ, вул. Яблунева, 47; код ЄДРПОУ 02890713) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.01.2024 року по 22.01.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3028,00 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.01.2024 року по 22.01.2024 року, у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 року по 19.03.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3028,00 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за час відпустки та доплати за вислугу років за період з 23.01.2024 року по 19.03.2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо невиплати судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01.01.2024 року в розмірі 3028,00 грн.;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2024 року у відповідності до вимог статті 135 Закону України Про судоустрій і статус суддів, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовити.

31.07.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить ухвалити Додаткове рішення яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49070 м. Дніпро, вул. Д.Яворницького, 57; код ЄДРПОУ 26239738), на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати пов`язані з наданням правової допомоги у сумі 7000 грн.

01.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд заяви щодо розподілу судових витрат в судовому засіданні на 02.08.2024 року.

02.08.2024 року в судове засідання представники Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області та Державної судової адміністрації України належним чином повідомлені про місце, дату та час судового розгляду, не прибули про причини неявки суд не повідомили, від ОСОБА_1 та Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшли клопотання про розгляд заяви за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи та вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.

Стаття 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро Лихопьок Д.П. укладений Договір №30/18 від 14.11.2018р. про надання правової допомоги (далі - Договір).

Згідно п.1 додаткової угоди №1 від 06.08.2019 року до Договору додатково до правової допомоги, що зазначена в п.1.1 Договору, надається наступна правова допомога: правова допомога з питань визнання незаконними дій та стягнення суддівської винагороди, доплат та компенсаційних виплат, надання консультацій та представництва в судах адміністративної юрисдикції усіх інстанцій.

Відповідно до п.п.3.1 Договору за результатами надання правової допомоги бюро передає клієнту акт про надання послуг правової допомоги.

Підпунктами 4.1, 4.6 Договору встановлено, що оплата правової допомоги бюро, яка надається клієнту, визначається за окремою домовленістю сторін.

Якщо інше не передбачено домовленістю сторін, клієнт здійснює оплату правової допомоги, а також, витрат, що підлягають відшкодуванню, упродовж трьох робочих днів після узгодження акту відповідно до пункту 3.5 Договору.

Згідно додатку №1 від 01.02.2023 року до Договору сторони узгодили, що вартість правової допомоги за 1 годину фактично наданих послуг становитиме 2000 грн.

Актом від 26.07.2024 року про надання послуг правової допомоги згідно з Договором сторонами підтверджено, що бюро надало наступну правову допомогу:

- складання адміністративного позову про визнання протиправними дій щодо нарахування та сплати суддівської винагороди, суддівської винагороди за час відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення та суддівської винагороди, суддівської винагороди за час відпустки та матеріальної допомоги на оздоровлення (справа №160/9187/24) 2 год. 4000 грн.;

- складання відповіді на відзив по справі №160/9187/24 1,5 год. - 3000 грн.

Всього 7000 грн.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з гонораром успіху. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що розмір задоволених позовних вимог відповідає обсягу вимог, заявлених у позовній заяві.

З урахуванням наведеного, дослідивши докази, надані на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд вважає, що визначена адвокатом сума вказаних витрат, за результатами розгляду справи є належним чином обґрунтованою та відповідає обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Також, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 04.06.2024 року по справі №808/1564/18 зазначено, що питання застосування частини 7 статті 139 КАС України щодо доведеності розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу неодноразово було предметом дослідження у Верховному Суді, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року (справа №686/5064/20), від 05 березня 2021 року (справа №200/10801/19-а), від 16 березня 2021 року (справа №520/12065/19), постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року (справа № 922/445/19), у яких сформульовано правовий висновок, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15 грудня 2017 року. Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрати за відсутності їх оплати застосовується й Європейським судом з прав людини. Так, у рішенні по справі Бєлоусов проти України (Заява № 4494/07) це Суд дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: ...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром фактично понесеними.

Таким чином, з огляду на предмет розглядуваного спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є співмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, та, з огляду на розмір задоволених позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в розмірі 7000,00 грн., з огляду на що заява позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57, к.301, код ЄДРПОУ 26239738), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області (51600 м. Верхньодніпровськ, вул. Яблунева, 47; код ЄДРПОУ 02890713) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв