Постанова

від 05.03.2024 по справі 908/730/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2024 року м.Дніпро Справа № 908/730/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Прокопенко Максим Олександрович (в режимі відеоконференції)

представник відповідача у судове засідання не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 (повний текст складено та підписано 10.10.2022 суддя Дроздова С.С.) у справі №908/730/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Галтехнопарк, Івано-Франківська область, м. Галич

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, м. Запоріжжя

про стягнення 6 908 533 грн 73 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю Галтехнопарк звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про стягнення 5 990 722 грн 00 коп. основного боргу, 373 333 грн 09 коп. пені, 458773 грн 56 коп. втрат від інфляції та 86 705 грн 89 коп. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 у справі №908/730/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Галтехнопарк до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Галтехнопарк 5 950 176 грн 60 коп. основного боргу, 370 772 грн 27 коп. пені, 456 428 грн 32 коп. інфляційних втрат, 85 805 грн 87 коп., 102 947 грн 75 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:

10.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Галтехнопарк (далі позивач, Постачальник) та Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (далі відповідач, Покупець) укладено договір № 20/2021/193.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 1, Постачальник протягом січня - лютого 2021 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 1 202 409 грн 00 коп., які відповідач прийняв.

Поставка підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період січень-лютий 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі. Отже, за висновком суду першої інстанції у відповідача, у відповідності до умов 5.2 Договору поставки та специфікації № 1 від 10.01.2021 до Договору поставки виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом січня-лютого 2022 року вапно для флюсування на суму 1 202 409 грн 00 коп, а , відповідно до специфікації № 2 від 01.04.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом квітня - червня 2021 року зобов`язався поставити 2000 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а Покупець оплатити отримані ресурси протягом 90 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 2, Постачальник протягом квітня - червня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 3 342 774 грн 00 коп., що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період квітень - червень 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов п. 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, та специфікації № 2 від 01.04.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом квітня - червня 2021 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 3 342 774 грн. 00 коп.

У травні 2021 року від Покупця на користь Постачальника надійшли грошові кошти на загальну суму 1 202 409 грн 00 коп., отже, Покупець в повній мірі сплатив поставлені позивачем за січень-лютий 2021 року ресурси за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 в повному обсязі, і підстави для нарахування штрафних санкцій за цей період відсутні.

01.07.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 3 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 3 від 01.07.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом липня 2021 року зобов`язався поставити 1000 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701) на загальну суму 2 300 000 грн 000 коп., а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 3, Постачальник протягом липня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 2 716 944 грн 00 коп., які Покупець прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за липень 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Отже, у Покупця, у відповідності до умов п. 5.2 Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 3 від 01.07.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом липня 2021 року вапно для флюсування на суму 2 716 944 грн 00 коп.

02.08.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 4 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 4 від 02.08.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом серпня-вересня 2021 року зобов`язався поставити 1900 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701) на загальну суму 4 370 000 грн 00 коп., а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 4, Постачальник протягом серпня-вересня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 5 672 076 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період серпень-вересень 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов п. 5.2 Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 4 від 02.08.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом серпня-вересня 2021 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 5 672 076 грн 00 коп.

У серпні - вересні 2021 року від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти у сумі 928 740 грн 00 коп., як часткова оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 в частині оплати за поставлене позивачем протягом квітня - червня 2021 року вапно для флюсування.

Загальна суму простроченої заборгованості за договором поставки станом на 01.10.2021 склала 2 414 034 грн 00 коп., строкова заборгованість склала 8 389 020 грн 00 коп.

01.10.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 5 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 5 від 01.10.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом жовтня - грудня 2021 року зобов`язався поставити 1500 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701) на загальну суму 3 675 000 грн 00 коп., а Покупець оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 5, Постачальник протягом жовтня - грудня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 1 329 264 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставленого вапна для флюсування за період жовтня - грудня 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов п. 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 5 від 01.10.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом жовтня - грудня 2021 року вапно для флюсування на суму 1 329 264 грн 00 коп.

У жовтні - грудні 2021 року від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти у сумі 3 704 334 грн 00 коп., як часткова оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 в частині оплати за раніше поставлене позивачем вапно для флюсування.

Крім цього, 11.10.2021 між позивачем та Акціонерним товариством Перший український міжнародний банк був укладений Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-LVO-4060, на підставі якого 18.10.2021 були погашені зобов`язання відповідача за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 перед позивачем на загальну суму 7 847 777 грн 00 коп.

З урахуванням викладеного вище, на підставі договору поставки №20/2021/193 від 10.01.2021, в період 10.01.2021 - 31.12.2021 позивач поставив відповідачу ресурсів на загальну суму 14 263 467 грн 00 коп., відповідач оплатив поставлені ресурси загалом на суму 4 906 743 грн 00 коп., зобов`язання відповідача перед позивачем погашені АТ Перший український міжнародний банк на загальну суму 7 847 777 грн 00 коп.

Станом на 01.01.2022, строкова заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 складала 1508947 грн 00 коп.

30.12.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 6 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 6 від 30.12.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом січня та лютого 2022 року зобов`язався поставити по 500 тон вапна для флюсування на загальну суму 3 850 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Запорожье-Левое (код станції 460005), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 6, позивач протягом січня - лютого 2022 року поставив відповідачу вапно для флюсування на загальну суму 3 060 057 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період січень - лютий 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, відповідності до умов п. 5.2 Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 6 від 30.12.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом січня - лютого 2022 року вапно для флюсування на суму 3 060 057 грн 00 коп.

01.03.2022 діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л. укладено Специфікацію № 7 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 7 від 01.03.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом березня 2022 року зобов`язався поставити 500 тон вапна для флюсування на загальну суму 1850000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 7, позивач протягом березня 2022 року поставив відповідачу вапно для флюсування на загальну суму 878 010 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період березня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

06.01.2022 від відповідача на користь позивача надійшла оплата у сумі 179 676 грн 00 коп., як оплата за ресурси, які були поставлені 06.07.2021.

30.03.2022 діючи на підставі договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено специфікацію № 8 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 8 від 30.03.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом квітня 2022 року зобов`язався поставити 3000 тон вапна для флюсування на загальну суму 11 700 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 10 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 8, позивач протягом квітня 2022 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 10 780 848 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період квітня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов п. 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 8 від 30.03.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом квітня 2022 року вапно для флюсування на суму 10 780 848 грн. 00 коп.

30.04.2022 діючи на підставі договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено специфікацію № 9 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 9 від 30.04.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом травня 2022 року зобов`язався поставити 2500 тон вапна для флюсування на загальну суму 9750000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 10 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 9, позивач протягом травня 2022 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 12 832 794 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується

Ця фактична обставина, яка підтверджує належне виконання видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період травня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов п. 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 9 від 30.04.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом травня 2022 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 12 832 794 грн 00 коп.

У травні 2022 року від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти у загальній сумі 18 088 668 грн 00 коп., як оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021.

Відповідно до Специфікації № 10 від 01.06.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом червня 2022 року зобов`язався поставити 200 тон вапна для флюсування на загальну суму 8 600 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Запорожье-Левое (код станції 460005), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 10 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 10, позивач протягом червня - липня 2022 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 10 517 226 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період травня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов п. 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 Специфікації № 10 від 01.06.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом червня - липня 2022 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 10 517 226 грн 00 коп.

Протягом червня - липня 2022 року від відповідача на користь позивача як оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 надійшли кошти загалом у сумі 14 772 474 грн 00 коп.

В період 01.01.2022 - 07.07.2022 (дата останньої поставки) позивачем на виконання договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та укладених до цього договору Специфікацій, які є невід`ємними частинами зазначеного договору, поставлено відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 38 068 935 грн 00 коп.

В період 01.01.2022 - 21.07.2022 (дата останнього платежу) відповідач сплатив на користь позивача за поставлені ресурси кошти на загальну суму 33 587 160 грн 00 коп., які включали в себе платежі на суму 1 508 940 грн 00 коп., як погашення строкової заборгованості за поставлені позивачем ресурси протягом 2021 року.

Таким чином, протягом зазначеного періоду ПАТ відповідач здійснив погашення заборгованості за поставку ресурсів у 2021 році, а також в повній мірі за поставки ресурсів, які відбувались в період 13.04.2022 - 26.06.2022, частково за поставки ресурсів, які відбувались у січні 2022 року.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивачем не було враховано у позовній заяві оплату, яку здійснено відповідачем у розмірі 40 538 грн 40 коп. за Специфікацією № 7 від 01.03.2022 за товар отриманий за видатковою накладною № 434 від 03.07.2022 та рахунком-фактурою № 208 від 07.07.2022. Вказана оплата була здійснена 10.01.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 763928 від 10.01.2023.

23.05.2023 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що при подачі позову не врахував оплату відповідачем, в зв`язку з чим просить суд просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 6867996 грн 14 коп, а саме: 5950183 грн 60 коп основного боргу, 372333 грн 09 коп пені, 458773 грн 56 коп втрат від інфляції, 86705 грн 89 коп 3 % річних.

Судом в порядку ст. 46 ГПК України прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги наступного змісту: стягнення 5950183 грн 60 коп основного боргу, 372 333 грн 09 коп пені, 458 773 грн 56 коп втрат від інфляції, 86 705 грн 89 коп 3 % річних.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання відповідача щодо оплати товару позивачу на суму 5 950 176 грн 60 коп. залишилось невиконаним.

Дослідивши матеріали справи позивач документально підтвердив поставку товару відповідачу в рамках договору № 20/2021/193 від 10.01.2021.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів оплати поставленого товару (вапна для флісування) на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу на суму 5 950 176 грн 60 коп. по договору № 20/2021/193 від 10.01.2021 є обґрунтованими та доведеними.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 372333 грн 09 коп пені, 458 773 грн 56 коп втрат від інфляції, 86 705 грн 89 коп 3 % річних.

Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним.

Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, з урахуванням заяв позивача (про зменшення розміру позовних вимоги та про арифметичну помилку щодо основного боргу) та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 456 428 грн 32 коп.

В частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2 344 грн 24 коп. судом відмовлено.

Крім того, судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3 % річних, з урахуванням заяв позивача (про зменшення розміру позовних вимоги та про арифметичну помилку щодо основного боргу) та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає 3 % річних у сумі 85 805 грн 87 коп.

В частині стягнення 3 % річних у сумі 900 грн 02 коп. судом відмовлено.

Також, судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені, з урахуванням заяв позивача (про зменшення розміру позовних вимоги та про арифметичну помилку щодо основного боргу) та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 370 772 грн 27 коп. В частині стягнення пені у сумі 1 560 грн 83 коп. судом відмовлено.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь звернулося з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного гсоподарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 року по справі № 908/730/23 в частині стягнення 85 805 грн 87 коп. 3% річних та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Скаржник вказує на те, що по даній справі суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, в якому не виконані всі вимоги цивільного законодавства, всебічно не перевірено обставини справи, не дотримано норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, не повно відображено обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними, не підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На підставі договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 в період 10.01.2021 - 31.12.2021 позивач поставив відповідачу ресурсів на загальну суму 14 263 467 грн 00 коп., відповідач оплатив поставлені ресурси загалом на суму 4 906 743 грн 00 коп., зобов`язання відповідача перед позивачем погашені АТ «Перший український міжнародний банк» на загальну суму 7 847 777 грн 00 коп.

Станом на 01.01.2022 строкова заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 складала 1508947 грн 00 коп.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що позивачем не враховано у позовній заяві оплату, яку здійснено відповідачем у сумі 40 538 грн 40 коп. за Специфікацією № 7 від 01.03.2022 за товар отриманий за видатковою накладною № 434 від 03.07.2022 та рахунком-фактурою № 208 від 07.07.2022. Вказана оплата здійснена відповідачем 10.01.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 763928 від 10.01.2023.

23.05.2023 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що при подачі позову ним не враховано здійснену відповідачем оплату, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 6867996 грн 14 коп, а саме: 5950183 грн 60 коп основного боргу, 372333 грн 09 коп пені, 458773 грн 56 коп втрат від інфляції, 86705 грн 89 коп 3 % річних.

В порядку ст. 46 ГПК України суд прийняв до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Судом розглядаються позовні вимоги наступного змісту: стягнення 5950183 грн 60 коп основного боргу; 372 333 грн 09 коп пені; 458 773 грн 56 коп втрат від інфляції; 86 705 грн 89 коп 3 % річних.

У судовому засіданні 28.09.2023 позивач під технічну фіксацію судового процесу зазначив, що допустив арифметичну помилку при розрахунку суми основного боргу в розмірі 7 грн 00 коп, а тому просив стягнути з відповідача 5 950 176 грн 60 коп. основного боргу.

Під час розгляду справи суд врахував заяву позивача.

Далі суд зазначає, що відповідач у повному обсязі не здійснив оплату поставленого позивачем та отриманого відповідачем вапна, в результаті чого сума основної заборгованості за договором поставки склала 5950176 грн 60 коп.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов`язання відповідача щодо оплати товару позивачу на суму 5950176 грн 60 коп. залишилося невиконаним.

Дослідивши матеріали справи позивач документально підтвердив поставку товару відповідачу в рамках договору № 20/2021/193 від 10.01.2021.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу на суму 5 950 176 грн 60 коп. по договору № 20/2021/193 від 10.01.2021 є обґрунтованими та доведеними.

Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, позивачем нарахувано 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів.

Однак відповідач вважає, що розмір заявлених до стягнення 3% річних не є співмірним зі збитками, наявність яких позивачем навіть не доведена. А поведінка відповідача свідчить про добросовісне відношення до спірної ситуації тому, стягнення з нього такої значної суми 3% річних матиме негативні наслідки для його діяльності.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 06.11.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/730/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/730/23.

14.11.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/730/23.

Ухвалою суду від 28.11.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 у справі №908/730/23 залишено без руху.

Надано Публічному акціонерному товариству Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, а саме:

- оригіналу платіжного документа про сплату судового збору у сумі 3 220,80 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 у справі №908/730/23.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою суду від 18.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 у справі №908/730/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.02.2024 о 10:00 годин.

У зв`язку з тим, що у призначений ухвалою суду від 18.12.2023 дату та час (27.02.2024 на 10:00) суддя член колегії суддів Чус О.В. перебуватиме у відпустці, колегія суддів вирішила призначити нові дату та час судового засідання.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2024 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.03.2024 о 12:30 годин.

05.03.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Галтехнопарк та Публічним акціонерним товариством Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь укладено договір № 20/2021/193.

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити вапно для флюсування на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка вапна для флісування здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, зазначені в Специфікаціях і включають всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витратні Постачальника, пов`язані з поставкою вапна.

Згідно п. 4.2 договору ціна на вапно може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до цього Договору. Зміна цін після оплати Ресурсів не допускається.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата Покупцем вапна здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначених у цьому Договорі.

Згідно п. 5.2 договору оплата за поставку вапна буде здійснюватися протягом терміну, зазначеного у специфікаціях, який обчислюється з моменту поставки ресурсів та надання документів, зазначених у п. 6.4 цього Договору.

Датою оплати Ресурсів вважається дата списання коштів з поточного рахунку Покупця (п. 5.3 договору).

Згідно п. 5.4 договору Покупець має право здійснити оплату вапна до настання термінів оплати.

Відповідно до п. 10.5 договору, даний договір діє до 31.12.2021.

30.12.2021 між Постачальником та Покупцем в особі уповноважених представників укладено додаткову угоду № 2 до Договору поставки № 20/2021/193 від 30.12.2021, відповідно до умов якої строк дії договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 визначений до 31.12.2022.

10.01.2021 між Покупцем в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 1 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до специфікації № 1 від 10.01.2021 Постачальник протягом січня 2021 року зобов`язався поставити 500 тон вапна для флюсування на загальну суму 1075000,00 грн без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а Покупець оплатити отримані ресурси протягом 90 календарних днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 1, Постачальник (позивач) протягом січня - лютого 2021 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 1 202 409 грн 00 коп., які відповідач прийняв.

Поставка підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період січень-лютий 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Отже, у відповідача, у відповідності до умов 5.2 Договору поставки та специфікації № 1 від 10.01.2021 до Договору поставки виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом січня-лютого 2022 року вапно для флюсування на суму 1 202 409 грн 00 коп.

01.04.2021 між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 2 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до специфікації № 2 від 01.04.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом квітня - червня 2021 року зобов`язався поставити 2000 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а Покупець оплатити отримані ресурси протягом 90 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 2, Постачальник протягом квітня - червня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 3 342 774 грн 00 коп., що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період квітень - червень 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, та специфікації № 2 від 01.04.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом квітня - червня 2021 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 3 342 774 грн. 00 коп.

У травні 2021 року від Покупця на користь Постачальника надійшли грошові кошти на загальну суму 1 202 409 грн 00 коп., отже, Покупець в повній мірі сплатив поставлені позивачем за січень-лютий 2021 року ресурси за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 в повному обсязі, і підстави для нарахування штрафних санкцій за цей період відсутні.

01.07.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 3 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 3 від 01.07.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом липня 2021 року зобов`язався поставити 1000 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701) на загальну суму 2 300 000 грн 000 коп., а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 3, Постачальник протягом липня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 2 716 944 грн 00 коп., які Покупець прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за липень 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Отже, у Покупця, у відповідності до умов 5.2 Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 3 від 01.07.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом липня 2021 року вапно для флюсування на суму 2 716 944 грн 00 коп.

02.08.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 4 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 4 від 02.08.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом серпня-вересня 2021 року зобов`язався поставити 1900 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701) на загальну суму 4 370 000 грн 00 коп., а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 4, Постачальник протягом серпня-вересня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 5 672 076 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період серпень-вересень 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов 5.2 Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 4 від 02.08.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом серпня-вересня 2021 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 5 672 076 грн 00 коп.

У серпні - вересні 2021 року від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти у сумі 928 740 грн 00 коп., як часткова оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 в частині оплати за поставлене позивачем протягом квітня - червня 2021 року вапно для флюсування.

Загальна суму простроченої заборгованості за договором поставки станом на 01.10.2021 склала 2 414 034 грн 00 коп., строкова заборгованість склала 8 389 020 грн 00 коп.

01.10.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за

довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича

Д.Л., укладено Специфікацію № 5 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 5 від 01.10.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом жовтня - грудня 2021 року зобов`язався поставити 1500 тон вапна для флюсування на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701) на загальну суму 3 675 000 грн 00 коп., а Покупець оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 5, Постачальник протягом жовтня - грудня 2021 року поставив Покупцю вапно для флюсування на загальну суму 1 329 264 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставленого вапна для флюсування за період жовтня - грудня 2021 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 5 від 01.10.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом жовтня - грудня 2021 року вапно для флюсування на суму 1 329 264 грн 00 коп.

У жовтні - грудні 2021 року від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти у сумі 3 704 334 грн 00 коп., як часткова оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 в частині оплати за раніше поставлене позивачем вапно для флюсування.

Крім цього, 11.10.2021 між позивачем та Акціонерним товариством Перший український міжнародний банк був укладений Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-LVO-4060, на підставі якого 18.10.2021 були погашені зобов`язання відповідача за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 перед позивачем на загальну суму 7 847 777 грн 00 коп.

З урахуванням викладеного вище, на підставі договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, в період 10.01.2021 - 31.12.2021 позивач поставив відповідачу ресурсів на загальну суму 14 263 467 грн 00 коп., відповідач оплатив поставлені ресурси загалом на суму 4 906 743 грн 00 коп., зобов`язання відповідача перед позивачем погашені АТ Перший український міжнародний банк на загальну суму 7 847 777 грн 00 коп.

Станом на 01.01.2022, строкова заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 складала 1 508 947 грн 00 коп.

30.12.2021, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А., та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 6 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 6 від 30.12.2021 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, Постачальник протягом січня та лютого 2022 року зобов`язався поставити по 500 тон вапна для флюсування на загальну суму 3 850 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Запорожье-Левое (код станції 460005), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 6, позивач протягом січня - лютого 2022 року поставив відповідачу вапно для флюсування на загальну суму 3 060 057 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період січень - лютий 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, відповідності до умов 5.2 Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 6 від 30.12.2021 до Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом січня - лютого 2022 року вапно для флюсування на суму 3 060 057 грн 00 коп.

01.03.2022, діючи на підставі Договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 7 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 7 від 01.03.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом березня 2022 року зобов`язався поставити 500 тон вапна для флюсування на загальну суму 1 850 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 7, позивач протягом березня 2022 року поставив відповідачу вапно для флюсування на загальну суму 878 010 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період березня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

06.01.2022 від відповідача на користь позивача надійшла оплата у сумі 179 676 грн 00 коп., як оплата за ресурси, які були поставлені 06.07.2021.

30.03.2022, діючи на підставі договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено специфікацію № 8 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 8 від 30.03.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом квітня 2022 року зобов`язався поставити 3000 тон вапна для флюсування на загальну суму 11 700 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Правда (код станції 451701), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 10 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 8, позивач протягом квітня 2022 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 10 780 848 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період квітня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 8 від 30.03.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлене протягом квітня 2022 року вапно для флюсування на суму 10 780 848 грн. 00 коп.

15.04.2022 від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти у загальній сумі 546 342 грн 00 коп., як оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021.

30.04.2022, діючи на підставі договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено специфікацію № 9 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 9 від 30.04.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом травня 2022 року зобов`язався поставити 2500 тон вапна для флюсування на загальну суму 9 750 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції «Правда» (код станції 451701), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 10 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 9, позивач протягом травня 2022 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 12 832 794 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується

Ця фактична обставина, яка підтверджує належне виконання видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період травня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та Специфікації № 9 від 30.04.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом травня 2022 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 12 832 794 грн 00 коп.

У травні 2022 року від відповідача на користь позивача надійшли грошові кошти у загальній сумі 18 088 668 грн 00 коп., як оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021.

01.06.2022, діючи на підставі договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, між Покупцем, в особі уповноваженого представника за довіреністю Авджи Е.А. та Постачальником, в особі директора Воровича Д.Л., укладено Специфікацію № 10 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, яка є невід`ємною частиною зазначеного договору.

Відповідно до Специфікації № 10 від 01.06.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021, позивач протягом червня 2022 року зобов`язався поставити 200 тон вапна для флюсування на загальну суму 8 600 000 грн 00 коп. без ПДВ на умовах СРТ залізничної станції Запорожье-Левое (код станції 460005), а відповідач оплатити отримані ресурси протягом 10 днів з дати виставлення рахунку, яка відповідає даті штемпеля залізничної станції у відповідній накладній.

У відповідності до умов укладеного договору, Специфікації № 10, позивач протягом червня - липня 2022 року поставив відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 10 517 226 грн 00 коп., які відповідач прийняв, що підтверджується видатковими накладними, залізничними накладними, які містять відповідний відбиток штемпеля залізничної станції, а також актами експертизи про визначення облікової ваги фактично поставлених ресурсів (вапно для флюсування) за період травня 2022 року, перелік яких зазначений в окремо наданому реєстрі.

Таким чином, у відповідача, у відповідності до умов 5.2 договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 Специфікації № 10 від 01.06.2022 до договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 виник обов`язок здійснити оплату за поставлені протягом червня - липня 2022 року ресурси (вапно для флюсування) на суму 10 517 226 грн 00 коп.

Протягом червня - липня 2022 року від відповідача на користь позивача як оплата за договором поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 надійшли кошти загалом у сумі 14 772 474 грн 00 коп.

В період 01.01.2022 - 07.07.2022 (дата останньої поставки) позивачем на виконання договору поставки № 20/2021/193 від 10.01.2021 та укладених до цього договору Специфікацій, які є невід`ємними частинами зазначеного договору, поставлено відповідачу ресурси (вапно для флюсування) на загальну суму 38 068 935 грн 00 коп.

В період 01.01.2022 - 21.07.2022 (дата останнього платежу) відповідач сплатив на користь позивача за поставлені ресурси кошти на загальну суму 33 587 160 грн 00 коп., які включали в себе платежі на суму 1 508 940 грн 00 коп., як погашення строкової заборгованості за поставлені позивачем ресурси протягом 2021 року.

Таким чином, протягом зазначеного періоду ПАТ відповідач здійснив погашення заборгованості за поставку ресурсів у 2021 році, а також в повній мірі за поставки ресурсів, які відбувались в період 13.04.2022 - 26.06.2022, частково за поставки ресурсів, які відбувались у січні 2022 року.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивачем не було враховано у позовній заяві оплату, яку здійснено відповідачем у розмірі 40 538 грн 40 коп. за Специфікацією № 7 від 01.03.2022 за товар отриманий за видатковою накладною № 434 від 03.07.2022 та рахунком-фактурою № 208 від 07.07.2022. Вказана оплата була здійснена 10.01.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 763928 від 10.01.2023.

23.05.2023 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що при подачі позову не врахував оплату відповідачем, в зв`язку з чим просить суд просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 6867996 грн 14 коп, а саме: 5950183 грн 60 коп основного боргу, 372333 грн 09 коп пені, 458773 грн 56 коп втрат від інфляції, 86705 грн 89 коп 3 % річних.

Судом в порядку ст. 46 ГПК України прийнято до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги наступного змісту: стягнення 5950183 грн 60 коп основного боргу, 372 333 грн 09 коп пені, 458 773 грн 56 коп втрат від інфляції, 86 705 грн 89 коп 3 % річних.

У судовому засіданні 28.09.2023 позивач під технічну фіксацію судового процесу зазначив, що допустив арифметичну помилку при розрахунку суми основного боргу в розмірі 7 грн 00 коп.

Просив суд стягнути з відповідача 5 950 176 грн 60 коп. основного боргу.

Судом враховано при розгляді справи дана заява позивача.

Відповідач у повному обсязі не здійснив оплату поставленого позивачем та отриманого відповідачем вапна, в результаті чого сума основної заборгованості за договором поставки склала 5 950 176 грн 60 коп.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу на суму 5 950 176 грн 60 коп. по договору № 20/2021/193 від 10.01.2021 є обґрунтованими та доведеними.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині того, що з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 5 950 176 грн 60 коп. та за порушення грошового зобов`язання 370 772 грн 27 коп. пені та 456 428 грн 32 коп інфляційних витрат.

Предметом апеляційного оскарження є рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 3% річних у сумі 85 805 грн 87 коп.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно скасування стягнення 3% річних колегія суддів вважає за небхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Положення статей 216-218 Господарського кодексу України також встановлюють, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з правовим висновком, що сформульований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (на яку посилається відповідач) щодо можливості зменшення (відмови у стягненні) судом загального розміру процентів річних, виходячи із принципів розумності, справедливості та пропорційності, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

-справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин (пункт 8.20);

-закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах (пункт 8.26);

-господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань (пункт 8.32);

-якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (пункт 8.33);

-відповідно до положень статті 611, частини 3 статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання (пункт 8.34);

-звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру (пункт 8.36);

-з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у статті 233 ГК України, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (пункти 8.37 -8.38).

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 вважала справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовити у стягненні процентів річних з цих підстав.

Таким чином, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України враховується при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання та відмовити у їх стягненні.

При цьому у вирішенні питання про зменшення розміру процентів, які підлягають сплаті згідно з договором, повинно бути взято до уваги, що відповідно до частини 1 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Тому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми, з огляду на їх неспівмірність та недотримання вимог розумності і справедливості покладається на відповідача, який заперечує проти стягнення цих сум.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 921/481/22 у постанові від 05.12.2023.

Враховуючи виевикладене, колегія суддів відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у справі № 908/730/23 прийняте судом першої інстанції без урахування висновків щодо застосування норм правау подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 : «…відповідач не згоден з нарахуванням 3% річних, оскільки суд першої інстанції під час винесення рішення повинен був врахувати подане позивачем клопотання про зменшення 3% річних та зменшити стягувану суму на 90%.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Таким чином вважаю, що розмір заявлених до стягнення 3% річних не є співмірним зі збитками, наявність яких позивачем навіть не доведена. Таким чином, у сукупності поведінка відповідача свідчить про добросовісне відношення до спірної ситуації тому, стягнення з відповідача такої значної суми 3% річних матиме негативні наслідки для діяльності відповідача.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, суд мав розглянути клопотання та зменшити розмір належних до сплати суми 3% річних.

Суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про добросовісність поведінки відповідача при виконанні умов договору та свідчать про здійснення з його боку усіх можливих заходів для виконання зобов`язань за спірним Договором, проте у зв`язку із обставинам які від нього не залежать, відповідач не має можливості розрахуватись за поставлений товар.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Проте не зважаючи на вказані обставини суд задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 85 805, 87 грн.

Ст. 86 ГПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Викладені в даній апеляційній скарзі фактичні обставини свідчать, що суд, приймаючи рішення, не повно та не всебічно дослідив всі обставини справи, внаслідок чого дійшов невірного висновку та неправильно застосував норми матеріального права...» оскільки висновки в зазначеній справі і у справі № 909/730/23, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин є різними, у кожній з зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.

Відтак, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для скасування стягнення 3% річних .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області області від 28.09.2023 у справі № 908/730/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 у справі №908/730/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.09.2023 у справі №908/730/23 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн покласти на Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 06.08.2024

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус