Ухвала

від 07.08.2024 по справі 904/5824/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

07.08.2024 м.Дніпро Справа № 904/5824/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Чус О.В. (доповідач)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Транс Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі № 904/5824/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Транс Україна"

про стягнення 101 696 грн. 88 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Транс Україна" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі № 904/5824/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2024 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному головуючого судді Коваль Л.А., 07.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за результатами якого, для вирішення питання відкриття провадження у справі, залишення без руху тощо, визначено новий склад суду у складі: головуючого судді Чус О.В., суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

У даному випадку, судове рішення, що оскаржується, підписано у повному обсязі 20.02.2024, відтак, останній день подачі апеляційної скарги - 11.03.2024.

Апеляційна скарга на вказане судове рішення подана 26.06.2024, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає наступне.

05 березня 2024 року, в межах строку апеляційного оскарження, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до центрального апеляційного господарського суду. Ухвалою центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 року по справі апеляційна скарга була повернута апелянту, в зв`язку з тим, що відповідачем своєчасно не були надані суду описи вкладення поштового відправлення на підтвердження надіслання апеляційної скарги визначеним учасникам справи за їх місцем знаходження. Оскільки повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею у загальному порядку, апелянт вважає, що строки апеляційного оскарження порушені з поважних причин.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Процесуальними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Водночас, згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

На особу, яка звертається з відповідною заявою, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу.

Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень. Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №280/4682/19, від 18.06.2020 у справі №400/524/19, від 17.06.2020 у справі №280/4951/19, від 15.05.2020 у справі №820/1212/17, від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, від 15.06.2022 у справі №140/16094/20, від 14.02.2023 у справі №240/6657/23, від 07.08.2023 у справі №480/409/22, від 09.11.2023 у справі №904/5722/14, від 15.11.2023 у справі №915/43/22, від 21.11.2023 у справі №580/6133/22 тощо.

У справі, що розглядається, при подачі апеляційної скарги в перший раз, апелянтом не було дотримано вимоги статей 259 та 258 ГПК України, апеляційну скаргу подано за відсутності доказів направлення апеляційної скарги позивачу, у зв`язку з чим ухвалою від 10.04.2024 апеляційна скарга була залишена без руху з наданням відповідного строку на усунення недоліків.

Невиконання апелянтом вимог апеляційного господарського суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у справі слугувало підставою для повернення 03.06.2024 вперше поданої апеляційної скарги без розгляду на підставі статті 174 ГПК України.

У повторно поданій апеляційній скарзі заявлено клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на обставини вчасного звернення з первинною апеляційною скаргою та усуненням обставин, що слугували підставою для її повернення без розгляду.

Розглянувши зазначене клопотання апелянта, суд не вбачає підстав дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження про які зазначає апелянт. Оскільки саме лише прохання поновити відповідний строк, з посиланням на повернення первісної апеляційної скарги судом, за відсутності наведення обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження, не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зокрема, апелянт не пояснює причини своєчасного неусунення недоліків первісно поданої апеляційної скарги, за наявності доказів отримання ухвали про залишення скарги без руху, а також звернення з повторною скаргою до суду лише 26.06.2024 після отримання 05.06.2024 ухвали про повернення першої апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, скаржнику слід навести інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.

Відповідно до ст. 174, ч.ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, залишається без руху.

За положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначеного недоліку.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Транс Україна" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 у справі № 904/5824/23 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зазначити інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження та надати належні докази на їх підтвердження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя О.В. Чус