Ухвала

від 17.07.2024 по справі 16/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"17" липня 2024 р. м. УжгородСправа № 16/81

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Нагібіна І.В.,

розглянувши скаргу скаргу (вх. №02.3.1-02/579/21 від 31.01.2022) ВАТ Агропромислова група Закарпатський сад на постанову головного державного виконавця

у межах справи №16/81

за позовом відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, м. Київ

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад, смт. Королево, Виноградівський район третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю „Мак Девід, м. Київ

про стягнення суми 12632611,31 грн.

За участі:

від позивача - не з`явився

від відповідача (скаржника) - не з`явився

від органу ДВС - Ярош Сергій Іванович, довіреність № 50846/20,5/22-24 від 03 квітня 2024 року

в с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м. Київ (далі позивач) звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад, смт. Королево, Виноградівський район (далі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Мак Девід, м. Київ (далі третя особа) з урахуванням заяви про збільшення суми позовних вимог про стягнення суми 12632611,31 грн., у т.ч. 4309698,00 грн. основної заборгованості, 2922794,47 грн. заборгованості по процентах, 2571448,07 грн. інфляційних втрат, 2412250,14 грн. 30% річних від простроченої суми, 324601,93 грн. три проценти річних та 91818,70 грн. пені, згідно кредитного договору №159 від 30.12.05.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.04.2009 р. у позові відмовлено повністю.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.09, яка набрала законної сили 11.08.09 видано наказ від 09.10.2009р.

31.01.2022 р. до Господарського суду Закарпатської області надійшла скарга (вх. №02.3.1-02/579/21 від 31.01.2022) ВАТ Агропромислова група Закарпатський сад на постанову головного державного виконавця.

Ухвалою суду від 01.02.2022 прийнято скаргу ВАТ Агропромислова група Закарпатський сад на постанову головного державного виконавця до свого провадження, розгляд призначено на 16.02.2022 року.

Ухвалою суду від 14.02.2022 року задоволено клопотання представника ВАТ Агропромислова група Закарпатський сад (за вх.№02.3.1-02/939/22 від 11.02.2022) про участь у судовому засіданні, яке призначено на 16.02.2022.

Ухвалою суду від 16.02.2022 року відкладено розгляд скарги на 17.03.2022 року.

17.02.2022 на адресу суду надійшло письмове заперечення державного виконавця по суті доводів скаржника з доказами в його обгрунтування.

Згідно з Розпорядження голови суду №01-03/3-о/д від 24.02.2022 року встановлено особливий режим роботи суду, а саме: з 24 лютого на невизначений час рекомендувати суддям:- розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участі учасників судового процесу не здійснювати, у зв`язку з припиненням їх пропуску до залів судових засідань;- суддям здійснювати розгляд справ за відсутності учасників судового процесу у випадках, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України, або за умови надання учасниками заяв про розгляд справи за їх відсутності, а у випадку не подання такої заяви-відкладати судові засідання. Рекомендовано учасникам судового процесу використовувати можливість участі у судовому засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Рекомендовано учасникам судового процесу утриматися від відвідування суду, подавати документи до суду використовуючи електронну пошту, Електронний суд, факсимільний зв`язок, поштове відправлення або кур`єрська доставка. Тимчасово припинено забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку за дорученням інших судів. Разом з тим, згідно розпорядження голови суду № 01-03/4 о/д від 02.03.2022 внесено зміни та доповнено пункт 1 розпорядження Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2022 №01-03/3 о/д про організацію роботи абзацом: - справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Європейський суд з прав людини зазначає, що тривалість розгляду справи повинно відповідати розумним строкам. Таку розумність треба оцінювати у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див. рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» (Vergelskyy v. Ukraine, заява № 19312/06).

Такими критеріями у розумінні суду наразі є те, що внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30-ть діб, а у подальшому 22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року, та в подальшому Указом Президента України від 12.08.2022, затвердженого Законом № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - до 21 листопада 2022.

Ухвалою від 17.03.2022 року розгляд скарги у справі №16/81 відкладено в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 11.04.2024 р. розгляд скарги призначено на 22.05.2024 р.

На день судового засідання адвокатом Гангур В. через засоби електронного поштового зв`язку подано суду клопотання про відкладення судового засідання з підстав, наведених у ньому.

У ході судового засідання судом постановлено протокольну ухвалу про повернення такого клопотання з урахуванням вимог ст. 170 ГПК України.

Ухвалою суду від 22.05.2024 р. розгляд скарги відкладено на 17.07.2024 р.

Скаржник свого повноважного представника у засідання суду не направив, письмово викладену позицію по суті заперечень відділу ДВС суду не подав.

Представник відділу ДВС заперечує по суті доводів скаржника у повному обсязі з підстав, викладених у поданому суду відзиві.

Стягувач також свого повноважного представника у засідання суду не направив, письмово викладеної позиції по суті доводів скаржника не подав.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 341 Господарського процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Розглянувши вказані скаржником причини пропуску строку на звернення до суду з даною скаргою, суд визнає їх поважними та вважає за необхідне поновити ВАТ Агропромислова група Закарпатський сад строк на подання скарги на дії державного виконавця.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За змістом ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на те, що 09.10.2009 Господарським судом Закарпатської області по справі № 16/81 видано наказ на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2009, якою задоволено позов ВАТ ВТБ Банк до ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" про стягнення 12 632 611,31 грн. 30.10.2009 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження 15781788 на підставі наказу Господарського суду Закарпатської області № 16/81 від 09.10.2009 про стягнення з ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" на користь ВАТ ВТБ Банк 12 632 611,00 грн.

13.11.2021 Відкритим акціонерним товариством "Агропромислова група "Закарпатський сад" (далі - ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад") отримано постанову від 04.11.2021 про стягнення виконавчого збору в сумі 1 263 261,13 грн. у ВП № 15781788.

З вказаної постанови вбачається, що 04.11.2021 головним державним виконавцем Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.2 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", нібито на підставі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

У якості такої угоди в оскаржуваній постанові зазначена мирова угода, укладена комітетом кредиторів ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" та боржником - ВАГ "Агропромислова група "Закарпатський сад" у справі № 5008/551/2011 про визнання банкрутом ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад", яка затверджена ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2020 № 5008/551/2011.

Водночас, скаржник вважає, що мирова угода, яка покладена в обґрунтування постанов про закінчення виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору, укладена не у процесі виконання рішення, а в господарському провадженні з розгляду заяви про визнання банкрутом ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" та має назву "Мирова угода, >кладена комітетом кредиторів ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" та боржником - ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" - у справі № 5008/551/2011 про визнання останнього банкрутом". Ця угода підписана комітетом кредиторів та боржником, а не Стягувачем і боржником, як сторонами виконавчого провадження.

З огляду на наведене вважає, що наявні підстави для визнання неправомірною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" від 04.11.2021 у виконавчому провадженні № 15781788 та для зобов`язання скасувати вказану постанову.

Державний виконавець у поданому відзиві на скаргу проти задоволення скарги заперечує в повному обсязі.

Зокрема зазначає, що виконання. 03.11.2011 державним виконавцем відділу ПВР винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з надходженням до відділу ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011 за № 5008/551/2011 про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад». Виконавче провадження зупинено до розгляду справи по суті.

04.11.2021 відділом ПВР з Єдиного державного реєстру судових рішень отримано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2020 по справі № 5008/551/2011, якою затверджено мирову угоду укладену комітетом кредиторів ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад", у тому числі ПАТ «ВТБ Банк» та боржником - ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" - у справі № 5008/551/2011 про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад", смт. Королево Виноградівського району (Закарпатська область, Виноградівський район, смт. Королево, вул. Червоноармійська, 54; ЄДРПОУ 00413771). Провадження у справі №5008/551/2011 закрито.

Цього ж дня державним виконавцем відділу ПВР винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

У зв`язку з вищенаведеним, та керуючись п.2 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», 04.11.2021 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка цього ж дня надіслана сторонам виконавчого провадження та до Господарського суду Закарпатської області разом з оригіналом виконавчого документа.

У зв`язку з чим, вважає, що державним виконавцем правомірно та обґрунтовано, у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

За приписами ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) дрежавного виконавця господарський суд, користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, повинен з`ясувати та перевірити належність виконання приватним виконавцем визначених законом обов`язків, і в залежності від установлених обставин ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги.

Статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення.

Матеріалами справи встановлено що, відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м. Київ звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства „Агропромислова група „Закарпатський сад, смт. Королево, Виноградівський район за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Мак Девід, м. Київ з урахуванням заяви про збільшення суми позовних вимог про стягнення суми 12 632 611,31 грн., у т.ч. 4 309 698,00 грн. основної заборгованості, 2922794,47 грн. заборгованості по процентах, 2571448,07 грн. інфляційних втрат, 2412250,14 грн. 30% річних від простроченої суми, 324601,93 грн. три проценти річних та 91818,70 грн. пені, згідно кредитного договору №159 від 30.12.05.

Рішенням Господарського суду від 28.04.2009 р. у позові відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2009 р. Рішення Господарського суду від 28.04.2009 р. скасовано та прийнято нове яким позов задоволено повністю.

09.10.2009 Господарським судом Закарпатської області по справі 16/81 видано наказ на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.08.2009, якою задоволено позов ВАТ ВТБ Банк до ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" про стягнення 12 632 611,31 гри.

30.10.2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду у 7 денний строк з дня отримання цієї постанови.

03.11.2011 державним виконавцем відділу ПВР винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з надходженням до відділу ухвали Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2011 за № 5008/551/2011 про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Агропромислова група «Закарпатський сад». Виконавче провадження зупинено до розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 12.05.2011 р. у справі № 5008/551/2011 порушино провадження у справі за заявою Державної податкової інспекції у Виноградівському районі, м. Виноградів та Управління Пенсійного фонду України у Виноградівському районі Закарпатської області, м. Виноградів до Відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад", смт. Королево Виноградівського району про визнання банкрутом.

Ухвалою суду від 24.01.2020 р. у справі № 5008/551/2011 затверджено мирову угоду укладену комітетом кредиторів ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" та боржником - ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" - у справі № 5008/551/2011 про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад" та закрито провадження у справі.

Умовами мирової угоди, зокрема, визначено порядок погашення заборгованості ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" перед кредитором ПАТ «ВТБ банк» щодо заборгованості 12 632 611,31 грн.

04.11.2021 головним державним виконавцем Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменком О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі ухвали Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2020 р. у справі № 5008/551/2011 якою затверджено мирову угоду укладену комітетом кредиторів ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" та боржником - ВАТ "Агропромислова група "Закарпатський сад" - у справі № 5008/551/2011 про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад".

Мирова угода, яка укладається у справах позовного провадження, є інструментом урегулювання спору на підставі взаємних поступок сторін та має стосуватися прав та обов`язків сторін спору. Відповідно до частин другої та третьої статті 193 ГПК України, ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому для виконання судових рішень. Ухвала суду про закриття провадження у справі за наслідком укладення мирової угоди є підставою відмови в майбутньому у відкритті провадження у справі (пункт 2 частини першої статті 175 ГПК України).

Відносини неплатоспроможності, які виникають з моменту порушення справи про банкрутство - це врегульовані законодавцем правовідносини щодо формування грошових вимог кредиторів до боржника, визначення їх черговості, призначення арбітражного керуючого на виконання певних повноважень у справах про банкрутство, введення щодо боржника передбаченої законодавством про банкрутство процедури (розпорядження майном, санації чи ліквідації), виявлення активів боржника, їх реалізації та справедливого розподілу грошових коштів, отриманих внаслідок продажу активів боржника.

Відносинам неплатоспроможності характерно те, що вони не є інструментом вирішення окремого спору між боржником та його кредитором, а повинні забезпечити колективний механізм захисту інтересів різних кредиторів (конкурсних, заставних, поточних), інших учасників провадження у справі про банкрутство та справедливий розподіл активів боржника поміж цими кредиторами, справедливі умови реалізації майна боржника з метою пропорційного захисту майнових інтересів боржника та кредиторів.

Отже, можливості застосування механізмів урегулювання спору, характерних для позовного провадження, яким вирішується спір між позивачем та відповідачем, зокрема, можливості укладення в межах однієї з процедур банкрутства мирової угоди за нормами ГПК України, повинні визначатися судами, виходячи з особливостей провадження у справі про банкрутство та відповідної судової процедури, яка застосовується до боржника. Також суд враховує, що мирова угода в позовному провадженні є способом урегулювання спору між двома сторонами спору, у той час як у справах про банкрутство правовідносини сторін характеризуються множинністю інтересів різних учасників справи і саме тому законодавцем передбачено особливі механізми врегулювання таких правовідносин у різних процедурах банкрутства, а в окремих випадках заборонено застосування певних механізмів позовного провадження щодо окремих процедур банкрутства.

На відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), який передбачав можливість укладення мирової угоди у справі про банкрутство з наслідками прощення (списання) заборгованості кредиторів, які не давали згоди на таке прощення (списання) своїх боргів, та відповідну процедуру укладення такої угоди від імені кредиторів комітетом кредиторів боржника (статті 77-82 цього Закону в останній редакції до моменту втрати ним чинності 20.10.2019), чинним на момент розгляду Кодексом України з процедур банкрутства такої судової процедури банкрутства, як мирова угода та процедури її укладення, не передбачено.

Мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство, що повністю відповідає правовій позиції, викладеній у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №5015/2298/11.

Тобто, мирова угода у справі про банкрутство виступає у ролі цивільно-правового правочину, який фіксує домовленість сторін угоди, внаслідок якої відновлюється платоспроможність боржника.

Мирова угода у процедурі банкрутства є правочином, який змінює строки виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами, які виникли з раніше укладених ними правочинів або інших підстав. Унаслідок укладення мирової угоди у процедурі банкрутства виникнення нових або додаткових зобов`язань не відбувається, проте змінюється строк виконання зобов`язань за раніше укладеними правочинами між боржником та його кредиторами або їх розмір.

З наведених норм права вбачається, що, на відміну від ухвали суду про затвердження мирової угоди у позовному провадженні, ухвала про затвердження мирової угоди у процедурі банкрутства не є виконавчим документом та не підлягає примусовому виконанню виконавчою службою. Невиконання боржником своїх договірних зобов`язань у строки, зазначені у мировій угоді, затвердженій у процедурі банкрутства, може мати наслідком звернення кредитора до суду з вимогами до боржника про стягнення заборгованості в розмірі, передбаченому мировою угодою, в позовному або наказному провадженні, встановленому процесуальним законодавством.

Мирова угода у справі про банкрутство є способом відновлення платоспроможності боржника та рівномірного/пропорційного задоволення грошових вимог кредиторів. Укладена та затверджена судом мирова угода повертає боржнику його майнову та організаційну незалежність як учасника господарського обігу та змінює умови виконання грошових зобов`язань перед кредиторами. Належне та повне виконання боржником мирової угоди свідчить про спроможність такого боржника як повноцінного учасника господарського обігу (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 910/26972/14).

Таким чином, за мировою угодою від 24.01.2020 р. у справі № 5008/551/2011 відбулася зміна умов виконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором, зокрема і щодо зобов`язань які виникли перед кредитором ПАТ «ВТБ банк» щодо заборгованості 12 632 611,31 грн.

З огляду на викладені висновки суду, судження скаржника щодо порушення його прав, суд вважає необґрунтованим та таким, що не відповідають обставинам справи, та не підтверджують доводи про те, що державним виконавцем вчинено дії з порушенням положень вимог Закону.

У відповідності до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Приписами частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця здійснені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, без порушення прав скаржника.

Керуючись ст. 234, 342 та 343 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", Господарський суд Закарпатської області, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скаргу (вх. №02.3.1-02/579/21 від 31.01.2022) ВАТ Агропромислова група Закарпатський сад на постанову головного державного виконавця - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://zk.arbitr.gov.ua/sud5008/gromadyanam/csz/.

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці ухвала підписана 07.08.2024. Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ремецькі О.Ф.