Рішення

від 01.08.2024 по справі 920/1514/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2024м. СумиСправа № 920/1514/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/1514/23 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Комунального підприємства «Ремдільниця» Кролевецької міської ради (41300, Сумська область, Конотопський район, м. Кролевець, бульвар Шевченка, 57-А, код 31156689)

до відповідача: Приватного підприємства «Інвестрембуд» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 9, код 32064510)

про стягнення 92 920, 00 грн,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - Сибільов В.В.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Інвестрембуд» на користь Комунального підприємства «Ремдільниця» Кролевецької міської ради борг в сумі 92 920,00 грн та витрати по сплаті судового збору.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 15.01.2024 у справі № 920/1514/23 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07.02.2024 відповідачем подано відзив вих.№ 3 від 05.02.2024 (вх.№ 685/24 від 07.02.2024), в якому проти позовних вимог заперечує на підставі наступного.

Зазначає, що автогрейдер ДЗ-98Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить КП «Ремдільниця» Кролевецької міської ради, на даний час знаходиться на збереженні на базі (стоянці) відповідача по справі - ПП «Інвестрембуд» в м. Шостка, вул. Скоропадського, 129. Автогрейдером підприємство користувалось до грудня 2021 року на правах оренди, орендна плата за період користування відповідно до умов договору повністю сплачена. Зауважує, що рішення суду по справі № 920/992/23, на яке посилається позивач, про повернення автогрейдера не оскаржувалось, оскільки ніхто проти цього не заперечував ще до судового спору. Позивач в будь який час може забрати його без жодних перешкод. Договір оренди автогрейдера від 04.03.2020 укладений на строк до 31.12.2020 (п. 7.10 Договору). Він був підписаний керівником КП «Ремдільниця» Дердун О.А. «додатком 1» до нього був акт приймання - передачі цього транспортного засобу, також підписаний повноважними особами обох сторін. У грудні 2020 року користування цією спецтехнікою припинено, бо стало неможливим внаслідок незадовільного технічного стану (його повного виходу з ладу), договір оренди не продовжувався. У січні 2021 року ПП «Інвестрембуд» відмовилось укладати чи продовжувати договори оренди на техніку, що була непридатною до експлуатації за призначенням. Саме на них посилається позивач, як на проекти, тоді ж йому було повідомлено і про причини - вихід з ладу транспортного засобу внаслідок зношення. Пропозиції керівництва Комунального підприємства «Ремдільниця» укласти новий договір чи продовжити вже укладений до цього, дійсно була відхилена і відповідні документи не підписані. З того часу несправний автогрейдер був власником залишений напризволяще, а ПП «Інвестрембуд» вимушене його зберігати.

16.02.2024 представником позивача подано до суду відповідь на відзив №54 від 16.02.2024 б/н (вх. 870/24 від 16.02.2024), в якій зазначено, що знаходження в оренді у відповідача автогрейдера підтверджується документами, які є в матеріалах справи. Вважає, що згідно зі ст.764 Цивільного кодексу України, глави 58 найм (оренда), якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Тому договір оренди автогрейдера від 04.03.2020 року дійсний до витребування у відповідача виконавчою службою автогрейдера та передачі його позивачу. Оскільки відповідач усі заходи позивача вирішувати питання у позасудовому порядку ігнорував, відповідей не надавав на претензії та листи, з січня 2022 року орендної плати не перераховував, тому Комунальне підприємство «Ремдільниця» Кролевецької міської ради вимушено було звернутись спочатку до суду з позовом про витребування автогрейдера, а потім про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 92 920,00 грн за період з січня 2022 року по листопад 2023 року включно (по дату прийняття судом 30.11.2023 рішення у справі № 920/992/23, яке набрало законної сили 26.12.2023).

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Однак, з огляду на те, що суддя Джепа Ю.А. перебувала на лікарняному з 05.02.2024 по 14.05.2024, суд розглядає дану справу за наявними матеріалами після усунення зазначеної обставини.

Ухвалою від 20.05.2024 з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів всіх учасників судового процесу, для подання пояснень сторонами по справі з приводу обставин справи, суд дійшов висновку, що справа № 920/1514/23 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначив судове засідання по суті на 04.06.2024, 10:30.

У судовому засіданні по суті 04.06.2024 оголошено перерву до 18.07.2024, 11:00.

У судовому засіданні по суті 18.07.2024 оголошено перерву до 01.08.2024, 15:00.

Відповідно до статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні по суті 01.08.2024 приймав участь представник відповідача, проти позову заперечував. Представник позивача не з`явився. Позивачем подано до суду заяви № 151 від 12.06.2024 (вх.№ 3426/24 від 14.06.2024) та № 184 від 24.07.2024 (вх.№ 4231 від 29.07.2024) про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято 01.08.2024 у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, наявних у матеріалах справи, з проголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням 33 сесії 7 скликання Кролевецької міської ради від 20.12.2019 надано згоду позивачу на передачу в оренду відповідачу транспортного засобу - автогрейдера (марка ДЗ-98Б, 1991 рік випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , заводський номер 806, двигун № НОМЕР_2 ) строком на 5 років.

Цим же рішенням позивачу було доручено укласти договір оренди згідно з чинним законодавством та контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію Кролевецької міської ради з питань будівництва, промисловості житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту, зв`язку, розвитку підприємництва, інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, управління комунальною власністю.

04.03.2020 між сторонами справи укладено договір оренди транспортного засобу - спецтехніки автогрейдера ДЗ-98Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є комунальною власністю.

За умовами договору (п. 1.1.) орендодавець - КП «Ремдільниця» Кролевецької міської ради передає, а орендар - «Інвестрембуд» приймає в строкове платне користування вказаний автогрейдер.

Згідно із розділом 3 договору орендна плата за користування Майном встановлюється в грошовій формі в національній валюті України. Розмір орендної плати встановлюється сторонами у розмірі 4040,00 (чотири тисячі сорок гривень 00 копійок) за 1 календарний місяць. Оренда плата сплачується Орендарем, один раз на місяць, не пізніше 15 числа наступного місяця, згідно виставлених рахунків.

Відповідно до п. 7.10. вказаний вище договір укладений "по 31.12.2020".

Факт укладення та підписання вказаного договору від 04.03.2020 сторонами не заперечується, виходячи зі змісту заяв по суті справи (відзиву та відповіді на відзив).

Факт передачі майна в оренду підтверджується наявними у матеріалах справи копіями розписки відповідача від 04.03.2020 про одержання в оренду автогрейдера та розписки відповідача від 04.03.2020 про одержання свідоцтва про реєстрацію ТЗ, копією акта від 04.03.2020 року приймання-передачі автогрейдера, а також підписаним обома сторонами копією договору оренди автогрейдера від 04.03.2020.

Позивачем разом із позовною заявою надано суду також не підписану сторонами, (без дат та строків) копію проекту договору оренди транспортного засобу - спецтехніки автогрейдера ДЗ-98Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Факт непідписання цього проекту договору з боку відповідача підтверджено його представником у судових засіданнях та у відзиві.

Відповідач сплачував орендну плату за грейдер.

Зокрема, за період з листопада 2020 року по грудень 2021 року відповідачем було сплачено 56 560,06 грн - із розрахунку обумовленої суми 4040,00 грн в місяць, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 05.01.2022 (призначення платежу: орендна плата за грейдер за листопад 2020 - грудень 2021).

Позивач зазначає, що з січня 2022 року відповідач припинив погашати борг за оренду автогрейдера. При цьому, оскільки Комунальне підприємство «Ремдільниця» Кролевецької міської ради підконтрольне постійній комісії Кролевецької міської ради, він вимушений був витребувати у відповідача - Приватного підприємства «Інвестрембуд» у судовому порядку автогрейдер зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу, що підтверджується рішенням Господарського суду Сумської області від 30.11.2023 у справі № 920/992/23, яке набрало законної сили.

Вказаним рішенням Господарського суду Сумської області від 30.11.2023 у справі № 920/992/23 встановлено, що 04.03.2020 року позивачем передано в оренду відповідачу автогрейдер ДЗ-98-Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Позивач зазначає, що в результаті проведеної перевірки в Комунальному підприємстві «Ремдільниця» Кролевецької міської ради, встановлено, що станом на 01.12.2023 за відповідачем рахується борг за оренду автогрейдера за період з січня 2022 року по листопад 2023 року включно на суму 92 920,00 грн, виходячи із розрахунку 4040,00 грн/місяць.

22.11.2023 (вих. № 217) відповідачу надіслана претензія на суму 92 920,00 грн про сплату боргу позивачу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

20.12.2023 (вих.№ 231) відповідачу надіслано досудове повідомлення про те, що якщо відповідач не розпочне в грудні 2023 року погашати заборгованість, то Комунальне підприємство «Ремдільниця» Кролевецької міської ради буде вимушено звернутись до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

У свою чергу відповідач в обгрунтування заперечень зазначає, що в грудні 2020 року користування цією спецтехнікою ним припинено, що сталося внаслідок незадовільного технічного стану (його повного виходу з ладу), договір оренди не продовжувався. У січні 2021 року ПП «Інвестрембуд» відмовилось укладати чи продовжувати договори оренди на техніку, що була непридатною до експлуатації за призначенням. Саме на них посилається позивач, як на проекти, тоді ж йому було повідомлено і про причини - вихід з ладу транспортного засобу в наслідок зношення. При цьому відповідач не заперечує, що з зазначеного часу несправний автогрейдер був у фактичному володінні ПП «Інвестрембуд».

Відповідачем були замовлені і проведені експертні дослідження автогрейдера, які долучені судом до матеріалів даної справи: висновок № 50 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу (автогрейдер ДЗ-98Б, реєстр. №: НОМЕР_1, складений 14.11.2023, та висновок № 014 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу (автогрейдер ДЗ-98Б, реєстр. №: НОМЕР_1, складений 14.06.2024, у яких, крім іншого, описані недоліки транспортного засобу, його технічний стан.

Судом встановлено й підтверджується матеріалами справи, що рішенням Господарського суду Сумської області від 30.11.2023 у справі № 920/992/23 задоволено позов Комунального підприємства "Ремдільниця" Кролевецької міської ради до Приватного підприємства "Інвестрембуд", ухвалено витребувати у Приватного підприємства "Інвестрембуд" на користь Комунального підприємства "Ремдільниця" Кролевецької міської ради автогрейдер ДЗ-98Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, та стягнуто з відповідача на користь позивача відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_5 від 19.06.2024 державним виконавцем 14.06.2024 здійснено вихід за адресою знаходження автогрейдера (Сумська область, м. Шостка, вул. Скоропадського, 133) та витребувано його у ПП "Інвестрембуд" на користь КП "Ремдільниця", про що складено акт державного виконавця.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 798, 799 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Таким чином, як встановлено судом й не заперечується сторонами, між сторонами виникли правовідносини з оренди (найму) транспортного засобу.

04.03.2020 між сторонами справи укладено договір оренди транспортного засобу - спецтехніки автогрейдера ДЗ-98Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який є комунальною власністю.

Доданий позивачем до позовної заяви проект договору оренди транспортного засобу (без дати та строків, на який від укладається) суд не покладає в основу висновків у даній справі, враховуючи непідписання його обома сторонами.

Так, згідно із імперативними вимогами частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.10. підписаний обома сторонами 04.03.2020 договір оренди транспортного засобу - спецтехніки автогрейдера ДЗ-98Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 , укладений на строк "по 31.12.2020".

Відповідно до положень ст. 764 Цивільного кодексу України (у редакції станом на 01.01.2021, тобто на наступний день після закінчення погодженого сторонами строку дії договору від 04.03.2020), якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що після закінчення передбаченого п. 7.10 договору строку він не користувався об`єктом оренди, враховуючи, що надані ним листи на адресу позивача містять суперечливу інформацію щодо строку виходу з ладу автогрейдера (зокрема, у відзиві вказано, що такий факт мав місце у в грудні 2020 року, а у наданих відповідачем суду листах до позивача вказані й липень 2020 року, й грудень 2021 року). Також відповідачем не надано суду жодних доказів направлення таких листів на адресу позивача або ж отримання їх останнім.

Суд також ставиться критично до посилань відповідача на зміст висновку №50 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу (автогрейдер ДЗ-98Б, реєстр. №: НОМЕР_1, складений 14.11.2023, та висновку № 014 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу (автогрейдер ДЗ-98Б, реєстр. №: НОМЕР_1, складений 14.06.2024, у яких, крім іншого, описані недоліки транспортного засобу, його технічний стан, з огляду на проведення відповідних досліджень значно пізніше періоду, за який нараховано орендну плату в даній справі позивачем, а також з огляду на посилання експерта, що вказівка ним про те, що "автогрейдер не експлуатувався три роки" зазначено експертом "зі слів", а не за результатом дослідження, яке мало на меті визначення вартості майна, а не його технічний стан у певні проміжки часу або на певну дату раніше складення висновків.

Крім іншого, відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних документів відповідач продовжував сплачувати орендну плату після закінчення передбаченого сторонами строку закінчення договору - 31.12.2020. Зокрема, 05.01.2022 відповідачем було сплачено 56 560,06 грн платіжним дорученням № 1 від 05.01.2022 (призначення платежу: орендна плата за грейдер за листопад 2020 - грудень 2021). А згідно із платіжною інструкцією № 319 від 18.08.2023 сплачено 16 160 грн позивачу (призначення платежу: погашення заборгованості), які позивач зарахував як сплату орендної плати за липень-жовтень 2020 року.

Таким чином, переконливих доказів того, що після закінчення строку дії договору від 04.03.2020 відповідач не користувався орендованим автогрейдером, суду не надано.

Також у справі відсутні докази заперечень орендодавця у спірний період протягом місяця після закінчення строку дії договору.

За вказаних вище обставин є підстави вважати, що укладений сторонами 04.03.2020 договір оренди транспортного засобу був поновленим.

У свою чергу, відповідно до положень ст. 764 Цивільного кодексу України (у редакції, яка діє на час розгляду справи), якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Тобто для встановлення факту продовження дії договору у цій редакції статті враховується, крім користування, також факт володіння орендованим майном.

Право володіння - забезпечена законом можливість мати у себе певну річ, утримувати її у своєму господарському підпорядкуванні (фактично тримати річ).

На думку суду, факт володіння спірним майном відповідачем підтверджується, крім вищезазначеного, також обставинами, які встановлені рішенням Господарського суду Сумської області від 30.11.2023 у справі № 920/992/23, яким ухвалено витребувати у Приватного підприємства "Інвестрембуд" на користь Комунального підприємства "Ремдільниця" Кролевецької міської ради автогрейдер ДЗ-98Б, реєстраційний номер НОМЕР_1 зі свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, та Постановою про закінчення виконавчого провадження № 74916147 від 19.06.2024, згідно з якою державним виконавцем 14.06.2024 здійснено вихід за адресою знаходження автогрейдера (Сумська область, м. Шостка, вул. Скоропадського, 133) та витребувано його у ПП "Інвестрембуд" на користь КП "Ремдільниця", про що складено акт.

З огляду на встановлені судом обставини вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду автогрейдера за період з січня 2022 року по листопад 2023 року включно на суму 92 920,00 грн, виходячи із розрахунку 4040,00 грн/місяць, є обґрунтованими, правомірними, аріфметично правильними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн (законодавчо встановлений мінімальний розмір) згідно із платіжною інструкцією №20 від 10.01.2024.

Відповідно до положень статті 129 ГПК сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача у повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Інвестрембуд» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 9, код 32064510) на користь Комунального підприємства «Ремдільниця» Кролевецької міської ради (41300, Сумська область, Конотопський район, м. Кролевець, бульвар Шевченка, 57-А, код 31156689) 92 920,00 грн (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот двадцять гривень нуль копійок) заборгованості та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок) грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Дата підписання тексту рішення суддею: 06.08.2024.

Суддя Ю.А. Джепа