Постанова

від 06.08.2024 по справі 904/4719/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/4719/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,

за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,

та представників:

позивача - Пономаренка В. І., П`ятницька Л. А.,

відповідача - Шестерня Н. О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024

у справі № 904/4719/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"

про стягнення 1 667 669,58 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" (далі - ТОВ "Вельт Експрес Логістик", позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (далі - ТОВ "АТБ-Маркет", відповідач) 1 667 669,58 грн, з яких 956 517,00 грн - основний борг, 566 616,31 грн - пеня, 144 536,27 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення відправлень та інших послуг, пов`язаних з перевезенням відправлень від 28.05.2020 № 28/05/20М, через що у відповідача виникла заборгованість та до нього підлягає застосуванню відповідальність у вигляді стягнення інфляційних втрат, а також наявні підстави для стягнення пені.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 (суддя - Мілєва І. В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "АТБ-Маркет" на користь ТОВ "Вельт Експрес Логістик" 956 517,00 грн основного боргу, 144 536,27 грн інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (головуючий суддя - Дармін М.О., судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.) скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.05.2020 між Приватним підприємством "Вельт Експрес Ворлдвайд" (експедитор) та ТОВ "АТБ-Маркет" (замовник) було укладено договір про надання послуг з організації перевезення відправлень та інших послуг, пов`язаних з перевезенням відправлень № 28/05/20М, за умовами якого експедитор зобов`язувався надавати замовнику послуги з організації перевезення відправлень та інші послуги, пов`язаних з перевезенням відправлень, а замовник - приймати та оплачувати надані експедитором послуги у порядку та розмірах, передбачених цим договором (п. 2.1. договору).

Відповідно п. 2.2 договору до експедитор надає послуги відповідно до умов цього договору, вимог законодавства України, а також умов експедитора (за їх наявності в експедитора); при цьому, якщо Умови експедитора суперечать положенням цього договору, застосовуються положення цього договору.

У п. 2.3. договору сторони досягли згоди, що вартість послуг експедитора зазначається у додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Зміна вартості послуг можлива лише за згодою сторін, крім випадків, зазначених у цьому договорі. Угода сторін про зміну вартості послуг оформлюється додатковою угодою до цього договору, яка підписується обома сторонами. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни вартості послуг, будь-яка зі сторін має право розірвати цей договір в односторонньому порядку.

За п. 4.1. договору протягом 2 (двох) робочих днів після закінчення кожного місяця, у якому надавались послуги (звітного місяця) експедитор надсилає замовнику акт здавання - приймання наданих послуг (у двох примірниках), підписаний уповноваженою на те особою експедитора та скріплений печаткою експедитора. Одночасно з цим актом експедитор надсилає замовнику електронною поштою (адреса електронної пошти замовника) реєстр відправлень за звітний місяць в електронному вигляді, складений за формою, зазначеною у додатку № 2 до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акта здавання - приймання наданих послуг та реєстру відправлень за звітний місяць зобов`язаний підписати обидва примірники акта здавання - приймання наданих послуг, скріпити їх своєю печаткою та один примірник акта повернути експедитору або надіслати експедитору письмову мотивовану відмову від підписання акта здавання - приймання наданих послуг.

У випадку виявлення замовником допущених експедитором відступів від умов цього договору або інших недоліків у наданні послуг замовник зобов`язаний повідомити про це експедитора (шляхом надіслання у сканованому вигляді електронною поштою (адреса електронної пошти експедитора: dostavka118weltex.com.ua) листа за підписом уповноваженої на те особи замовника та печаткою замовника) у день виявлення цих недоліків (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3 договору, якщо послуги надавались з порушенням вимог законодавства України та (або) цього договору, замовник має право не приймати та не оплачувати такі неякісно надані послуги або має право прийняти такі неякісно надані послуги (із зазначенням в акті здавання - приймання наданих послуг переліку недоліків цих послуг) та зменшити в односторонньому порядку вартість таких неякісно наданих послуг на суму, яка самостійно визначається замовником.

У п. 5.1 договору сторони досягли згоди про те, що замовник оплачує надані експедитором послуги протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акта здавання - приймання наданих послуг.

За порушення строків оплати вартості послуг замовник несе відповідальність відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (п. 6.7 договору).

Пунктом 9.1 договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо хоча б однією із сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим договором, строк дії цього договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання.

За п. 9.2 договору він може бути змінений або розірваний за згодою сторін, яка підтверджується додатковою угодою до цього договору, підписаною обома сторонами, у судовому порядку за ініціативою однієї із сторін у випадках, передбачених законом та цим договором, а також в односторонньому порядку за ініціативою однієї із сторін у випадках, передбачених законом та цим договором (зокрема, замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору у будь-який час протягом його дії, якщо потреба у послугах експедитора відпала, а також при невиконанні або неналежному виконанні експедитором умов цього договору).

28.05.2020 сторони підписали додаток № 1 до договору "тарифи", в якому узгодили замовнику такі тарифи на послуги виконавця - категорія відправки "стандарт", яка передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 09:00 год. до 18:00 год. за принципом "з рук в руки"; узгодили, що вартість кур`єрської послуги "стандарт" вагою до 2 кг складає 40,00 грн з ПДВ; кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 4,50 грн з ПДВ; фіксована вартість послуги "доставка до супермаркету" включена у вартість основної послуги; фіксована вартість послуги "пакування у фірмовий пакет" відправлення до 2 кг включена у вартість основної послуги; для інших послуг, що не зазначені в цій угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

Між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди.

Зокрема, 01.11.2021 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій дійшли згоди: встановити замовнику такі тарифи на послуги виконавця: категорія відправки "стандарт", яка передбачає прийом і доставку відправки в робочий час з 09:00 год. до 18:00 год за принципом "з рук в руки"; вартість кур`єрської послуги "стандарт" вагою до 2 кг - 40,00 грн з ПДВ; кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 4,50 грн з ПДВ; фіксована вартість послуги "доставка до супермаркету" включена у вартість основної послуги; фіксована вартість послуги "пакування у фірмовий пакет" відправлення до 2 кг включена у вартість основної послуги; для інших послуг, що не зазначені в цій угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

28.01.2022 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, в якій вирішили встановити замовнику такі тарифи на послуги виконавця з 01.02.2022: категорія відправки "стандарт" передбачає прийом і доставку відправки в робочий час для офісних режимів з 09:00 год. до 18:00 год. та для магазинів за графіком роботи магазину за принципом "з рук у руки"; вартість кур`єрської послуги "стандарт" вагою до 2 кг - 56,00 грн з ПДВ; кожен наступний кілограм відправлення понад 2 кг - 9,00 грн з ПДВ; фіксована вартість послуги "доставка до супермаркету" включена у вартість основної послуги; фіксована вартість послуги "пакування у фірмовий пакет" відправлення до 2 кг включена у вартість основної послуги; для інших послуг, що не зазначенні в цій угоді, застосовуються тарифи, які діють в мережі виконавця на дату замовлення послуг.

04.01.2022 між ТОВ "АТБ-Маркет" (замовник), ПП "Вельт Експрес Ворлдвайд" (первісний виконавець) та ТОВ "Вельт Експрес Логістик" (новий виконавець) було укладено додаткову угоду про заміну сторони договору, в якій погодили замінити одну із сторін договору, укладеного між ТОВ "АТБ-Маркет" та ПП "Вельт Експрес Ворлдвайд", а саме передати новому виконавцю усі права та обов`язки первісного виконавця за договором; після підписання сторонами цієї угоди новий виконавець стає стороною договору від 28.05.2020 № 28/05/20М і є правонаступником первісного виконавця щодо його прав та обов`язків за договором (п. п. 1, 2 цієї додаткової угоди) .

Позивач зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України ним було повідомлено відповідача про особливості роботи під час воєнного стану, що зумовлені коливанням цін на паливо та паливно-мастильні матеріали у зв`язку із тимчасовим дефіцитом, зруйнованими мостами на транспортних маршрутах, обмеженнями руху транспортних засобів магістралями, блок-постами та іншими факторами, спричиненими військовою агресією російської федерації.

Наказом ТОВ "Вельт Експрес Логістик" від 01.03.2022 № 03-77 "Про затвердження порядку та умов обслуговування клієнтів на час військового стану в Україні" було доповнено Правила надання послуг до подальших розпоряджень умовами обслуговування клієнтів на час військового стану в Україні. У цьому наказі зазначено, що з 01.03.2022 обслуговуються виключно термінові категорії доставки, а саме: "експрес", "експрес-гарант" до 10, "експрес-гарант" до 9, а категорія "стандарт" автоматично набуває статусу "експрес" (зміни в ТТН вносяться співробітником, який приймає відправлення та/або оператором оброблення ТТН); розмістити інформацію в публічному доступі для клієнтів на офіційному сайті підприємства www.weltex.com.ua, а також за наявності контактних електронних адрес, контактних та/або відповідальних осіб замовника, сповістити шляхом направлення інформації про зміну умов обслуговування на час військового стану в електронному листі.

Відповідач направив на адресу позивача лист від 09.05.2022 № 09-01/1, у якому вказав на те, що керівництвом Корпорації "АТБ" погоджена співпраця підприємств групи "АТБ" в частині відправлення кореспонденції на період дії військового стану на території України через кур`єрську службу ТОВ "Вельт Експрес Логістик" за відповідними тарифами; 05.05.2022, через отриманням кращих пропозицій від інших кур`єрських служб, керівництвом Корпорації "АТБ" з 16.05.2022 погоджено відправлення кореспонденції на період дії військового стану на території України через кур`єрську службу ТОВ "Кур`єр України"; з 16.05.2022 відправлення кореспонденції через кур`єрську службу ТОВ "Вельт Експрес Логістик" призупинено до завершення військового стану на території України.

Суди зазначили, що, за твердженням позивача, на виконання умов договору, у період з березня 2022 року по травень 2022 року відповідачу було надано послуги на загальну суму 956 517,00 грн, про що свідчать відповідні акти, а саме: від 13.05.2022 № 387 на суму 192 819,00 грн, від 24.05.2022 № 1304 на суму 448 030,00 грн, від 10.06.2022 № 1305 на суму 315 668,00 грн. Вказані акти підписані з боку позивача та не містять підпису відповідача.

На підтвердження факту спрямування на адресу відповідача актів надання послуг від 13.05.2022 № 387, від 24.05.2022 № 1304, від 10.06.2022 № 1305, позивач надав накладні кур`єрської доставки, відповідно до яких акт надання послуг за березень 2022 року відповідач отримав - 16.05.2022, акт надання послуг за квітень 2022 року - 24.05.2022, а акт надання послуг за травень 2022 року - 17.06.2022.

Суд встановив, що відповідач надіслав позивачу лист, яким повідомив про відмову від підписання відповідних актів за квітень-травень 2022 року та в якому вказував на таке: 01.03.2023 ТОВ "АТБ-Маркет" від експедитора ТОВ "Вельт Експрес Логістик" було отримано акти наданих послуг та реєстри відправлень за квітень-травень 2022 року; згідно з накладних відправника WelteX за вищезазначений період, які також наявні у експедитора, в графі категорія доставки відмічене "стандарт"; таким чином, послуги надані виконавцем згідно з актів наданих послуг та реєстрів відправлень за квітень-травень 2022 року повинні розраховуватись за тарифом "стандарт", при цьому в реєстрах відправлень за вищезазначений період застосований тариф "експрес"; у зв`язку із вищевикладеним, згідно з п. 4.1 договору позивач просив здійснити правильний розрахунок наданих експедитором послуг відповідно до накладних та договору за період з квітня по травень 2022 року шляхом направлення замовнику актів наданих послуг (у двох примірниках) та реєстрів відправлень за вказані періоди з правильним зазначенням категорії доставки та суми тарифу відповідно до додаткових угод від 01.11.2021 № 1, від 01.05.2022 № 5 до договору.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.03.2022 позивачем надавалися кур`єрські послуги відповідачу виключно з категорії "експрес" та "експрес-гарант", а зазначення в накладних WelteX за спірний період категорії доставки "стандарт" є наслідком помилки/описки працівників чи осіб, які складали зазначені накладні. Врахувавши, що інформація про обслуговування позивачем клієнтів з 01.03.2022 виключно за категорією "експрес" та "експрес-гарант" розміщена в публічному доступі, доведена до відповідача, що вбачається, серед іншого, із його листів, суд дійшов висновку, що відмова відповідача від підписання відповідних актів надання послуг є немотивованою та необґрунтованою. З урахуванням вказаного, а також того, що відповідач не оплатив надані послуги на суму 956 517,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача цієї суми основного боргу, а також інфляційних втрат згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). При цьому, судом першої інстанції було відмовлено у стягненні з відповідача на користь позивача пені з огляду на те, що у договорі сторони не узгодили її конкретний розмір, а лише визначили те, що замовник несе відповідальність відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд зазначив про те, що суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача основного боргу без урахування умов договору та вимог закону. Врахував також те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту укладання в період з 28.01.2022 по 30.04.2022 додаткової угоди, в якій би сторони погодили відповідну вартість послуг, з огляду на що, позивач міг нараховувати відповідачу послуги за тарифами, про які зазначає; припинення позивачем згідно з п. 1 наказу від 01.03.2022 № 03-77 надання відповідачу послуг категорії "стандарт", які згідно з цим наказом стали автоматично набувавати статусу "експрес", стало причиною збільшення вартості наданих відповідачу послуг. Встановивши, що заявлені до стягнення пеня у сумі 566 616,31 грн та інфляційні втрати у сумі 144 536,27 грн мають похідний характер від позовної вимоги про стягнення основного боргу (956 517,00 грн), підстав для задоволення якої немає, відмовив у їх стягненні.

Не погоджуючись із ухваленою у справі постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Вельт Експрес Логістик" звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить оскаржувану постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на прийняття судового рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), викладених у постановах від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20. Посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 652 ЦК України у подібних правовідносинах. При цьому, стверджує, що відсутні підстави для застосування вказаної норми матеріального права до цих відносин, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості, а не зміна або розірвання договору, укладеного між сторонами.

На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не дослідив наявні у матеріалах справи документи, зокрема, не врахував те, що лист-відмова від підписання актів здавання-приймання наданих послуг за квітень-травень 2022 року складений відповідачем 14.03.2023, тобто майже через рік після того, як ним отримано акти наданих послуг і є саме відповіддю відповідача на отриману претензію, а не обумовлену умовами договору вмотивовану відмову від оплати та приймання наданих послуг; не перевірив правильність розрахунків вартості наданих послуг позивача, обґрунтовуючи це виключно посиланням на великий об`єм транспортних накладних; суд не витребував контррозрахунку від відповідача, який заперечував правильність вартості послуг (п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Вельт Експрес Логістик" з підстав, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22.07.2024.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, з підстав наведених у цьому відзиві.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку оскаржуване судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів, та мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

У ст. 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 зазначила про те, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

Стаття 99 ГПК України регулює призначення експертизи. Так, за ч. 1 цієї статті ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, за змістом наведених положень процесуального закону призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (див. постанови Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 904/67/21, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, на які посилається скаржник у касаційній скарзі).

Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 виснував, що, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (див. також висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18). Дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій не були позбавлені можливості, в тому числі, з власної ініціативи призначити експертизу для з`ясування питання, щодо обставин, що мають значення для справи, в цьому разі фактичної наявності/відсутності заборгованості відповідача за договором поворотної фінансової допомоги з урахуванням проведених ним повернень сум отриманих коштів за цим договором, наявність якої слугувала підставою звернення позивача за позовом до суду.

З аналізу оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції, при вирішенні цього позову, керуючись ст. 652 ЦК України, яка регулює зміну та розірвання договору у зв`язку із істотною зміною обставин, виходив із неузгодження сторонами у порядку, встановленому договорі, надання відповідачу послуг за іншою категорію, ніж "стандарт" та, що сума основного боргу (956 517,00 грн) ґрунтується на актах надання послуг і товарно - транспортних накладних, які знаходяться в 14 томах, що фізично позбавляє його можливості самостійно обрахувати вартість наданих за цими актами послуг за категорією "стандарт" згідно з умовами додаткової угоди від 28.01.2022 № 2.

Верховний Суд зазначає, що апеляційний господарських суд дійшов таких висновків з порушенням норм ст. ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 86, 236 ГПК України, без урахування висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі. Зокрема, за наявності у матеріалах справи відповідних документів та фактично визнаючи обставину надання позивачем відповідачу відповідних послуг за категорією "стандарт" у відповідний період на їх підставі, не дослідив та не надав належної правової оцінки заявленій позивачем заборгованості, так і періоду, протягом якого мало місце невиконання відповідачем грошового зобов`язання, не здійснив перерахунку цієї заборгованості, що свідчить про невиконання ним свого процесуального обов`язку, на який вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18. Судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні позову не через його необґрунтованість, а фактично з огляду на значну кількість документів, які наявні у матеріалах справи, та яким суд повинен був надати оцінку, з урахуванням чого, та правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, здійснити апеляційний перегляд справи та вирішити спір. Отже, апеляційний господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, самоусунувся від дослідження наявних у справі документів, обґрунтованості позовних вимог, чим також порушив права позивача, за захистом яких той звернувся до суду.

Разом з тим, з огляду на вищевказані висновки Верховного Суду, апеляційний господарський суд не був позбавлений і можливості скористатися своїм правом, передбаченим ст. 99 ГПК України, та, в тому числі, з власної ініціативи призначити експертизу у справі для з`ясування питання щодо обставин, які мають значення для справи, в цьому разі, фактичної наявності/відсутності заборгованості відповідача за договором, наявність якої слугувала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи необхідно врахувати викладене вище, для правильного вирішення спору більш ретельно на підставі наявних у матеріалах справи документів, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідач заборгованості та в залежності від встановленого та вимог закону постановити рішення відповідно до ст. ст. 236 - 238 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то відповідно до вимог п. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вельт Експрес Логістик" задовольнити.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 904/4719/23 скасувати.

Справу № 904/4719/23 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С. К.

Судді: Волковицька Н. О.

Случ О.В.