Рішення

від 23.07.2024 по справі 523/12936/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/12936/20

Провадження №2/523/916/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.

за участі секретаря судового засідання Бєлік Л.В.

представника позивача адвоката Хайнак В.Д.

представника відповідача: - адвоката Попроцького Д.М.

представника третьої особи: - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс +»</a>, третя особа: Одеський ордена «Знак Пошани» Завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною відповідальністю завод «Продмаш», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання порушеним права позивача у зв`язку з виконанням будівельних робіт та про припинення дії декларації про початок будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувсядо Суворовськогорайонного судум.Одеси зпозовними вимогамидо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Темпплюс +»,третя особа:Одеський ордена«Знак Пошани»Завод продовольчогомашинобудування підприємствоз колективноювідповідальністю завод«Продмаш»,про визнанняпорушеним правапозивача узв`язку звиконанням будівельнихробіт тапро припиненнядії деклараціїпро початокбудівельних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі договору дарування від 29.12.2000 року йому на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , у зв`язку з цим, позивач є співвласником будинку АДРЕСА_2 . Прибудинкова територія, на якій розташований будинок є особливим об`єктом права власності на землю, оскільки призначена для обслуговування будинку та має задовольняти інтереси співвласників будинку, однак 22.05.2012 року на підставі декларації про початок виконання будівельних робі № ОД № 08212080240 Завод «Продмаш», ТОВ «Темп плюс сервіс» та ТОВ «Темп плюс +» без узгодження з співвласниками розпочали будівництво готелю, шляхом самовільного захоплення прибудинкової території.

На підставі викладеного, позивач просить визнати порушеним його право у зв`язку з виконанням будівельних робіт та припинити дію декларації про початок будівельних робіт.

Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 31.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 177 ЦПК України.

На адресу суду, 25.09.2020 року, надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 адвоката Хайнак Валерія Даниловича, про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 31.08.2020 року.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву, треті особам про право на подання письмових пояснень щодо позову (а.с.98 том №1).

Не погоджуючись з позовними вимогами 25.03.2021 року (вх. № 2476/21) представник відповідача ТОВ «Темп плюс +» адвокат Попроцький Д.М. подав відзив на позовну заяву. Згідно поданого відзиву представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству. Обставини викладені у позові щодо неправомірності дозвільних документів, спростовані матеріалами справи. На підставі викладеного, представник позивача просить відмовити у задоволенні позову (а.с.106-107). До відзиву на позовну заяву представник відповідача надав копії документів на підтвердження обставин викладених у відзиві (а.с.109-143).

Також, 14.06.2021 року (вх. 17491) на адресу суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Хайнак В.Д. про приєднання до матеріалів справи доказів (а.с.144-154).

Та, 07.12.2021 року (вх. 9856) про приєднання доказів за підписом представника відповідача адвоката Попроцького Д.М. (а.с.168-175).

В подальшому, 22.02.2022 року (вх. № 4972) надійшло клопотання представника позивача про врахування в судовому рішенні позиції ВС та долучення до матеріалів справи копій документів (а.с.178-207). Також, 22.06.2022 року (вх.№ 4322) про приєднання документів (а.с.208-221).

Також, 20.07.2022 року (вх. № 4849/22) надійшло клопотання представника відповідача про приєднання до матеріалів справи копій документів (а.с.225-254). Та, 21.07.2022 року (вх. № 4886/21) клопотання про приєднання доказів (а.с.1-13 том №2).

Також, 25.07.2022 року (вх. № 12899) надійшло клопотання представника позивача про приєднання доказів (а.с.20-24 том №2).

В подальшому, 17.10.2023 року (вх. № 7151) за підписом представника відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів (а.с.30-37). Та, 30.01.2023 (вх. 678) про приєднання доказів (а.с.44-66 том №2).

Від представника позивача надійшло клопотання, згідно якого представник просив "зазначити в судовому рішенні чи діяли норми закону" (а.с.67-73 том №2).

Від представника відповідача 29.05.2023 року (вх. № 4405) надійшло клопотання про приєднання копії постанови ВС щодо підтвердження позиції відповідача (а.с.84-92 том №2). Та, 07.08.2023 року (вх. № 6966) про приєднання доказів (а.с.102-127 том №2).

Ухвалою суду від 07 вересня 2023 року підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (а.с.134-135 том №2 ).

На адресу суду 23.10.2023 року (вх. № 30558) надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «Темп плюс+» адвоката Попроцького Дмитра Михайловича про приєднання до матеріалів справи Постанови Касаційного Цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.09.2023 року у справі № 523/14234/20

В обґрунтування клопотання представник відповідача зазначив, що позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що прибудинкова територія є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, яка призначена для розміщення та обслуговування житлового будинку, а Завод «Продмаш» не є законним власником домоволодіння АДРЕСА_2 , так як рішенням виконкому Суворовської районної ради народних депутатів № 49 від 22.01.1993 року було скасоване рішення виконкому Суворовської районної ради народних депутатів № 234 від 19.04.1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків Заводу «Продмаш».

Представник відповідача зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами, а також Постановою Одеського апеляційного суду у справі № 523/14234/20 від 22.02.2023 року, яка залишена без змін Постановою Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21.09.2023 року підтверджується, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ТОВ «Заводу Продмаш», та не відноситься до державної або комунальної власності, у зв`язку із чим як житлові, так і нежитлові приміщення вказаного будинку не підлягають приватизації.

У зв`язку з цим, просить приєднати до матеріалів справи докази (а.с.137-140; 142-154).

В подальшому, 01.11.2023 року (вх. № 31797) на адресу суду надійшли письмові пояснення щодо позову за підписом представника позивача адвоката Хайнак В.Д. Згідно пояснень адвокат зазначив, що просить застосувати ст. 151-2 Конституції України, в якій вказано: «Рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.», як норми прямої дії. (а.с.157-160 том №2).

Також, 18.03.2024 року (вх. № 9099) надійшло клопотання представника відповідача ТОВ «Темп плюс+» адвоката Попроцького Дмитра Михайловича про приєднання до матеріалів справи копій постанов Верховного Суду та копію Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяження від 07.11.2023 року.

В обґрунтування поданого клопотання вказав, що для повного та всебічного розгляду справи та на спростування позовної заяви стосовно того, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 є державною власністю, просить приєднати: Постанову Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду по справі №523/14234/20 від 21.09.2023 року, Постанову Верховного суду України по справі №523/17882/18, (провадження № 61-460св23) від 12.06.2023 року, Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого Луспеника Д. Д. суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., по справі №523/5581/19, стосовно того об`єкту - житлового будинку та його прибудинкової території; та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень, номер інформаційної довідки № 353362977 від 07.11.2023 року, реєстраційний номер майна 6580968 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , номер запису:1655 в книзі: 12м/с-58.

В обґрунтування клопотання зазначив, що Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду по справі №523/14234/20 від 21.09.2023 року постановив Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року залишити без змін та зазначив: «Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що: позивач просить скасувати рішення виконавчого комітету Суворовської районної ради народних депутатів № 234 від 19 квітня 1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш» через наявність рішення виконавчого комітету Суворовської районної Ради народних депутатів № 49 від 22 січня 1993 року. Однак, оскільки рішення № 49 стосувалося лише гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , який і було зареєстровано за СПТУ-8 на праві власності, то в частині інших будівель, в тому числі і по будинку за адресою: АДРЕСА_2 , скасування не було.

Крім того, судом у справі № 916/1107/19 встановлено, що рішення виконавчого комітету Суворовської районної Ради народних депутатів № 49 від 22 січня 1993 року не відповідає вимогам законодавства. Суди, проаналізувавши у вказаній справі чинне на момент ухвалення оспорюваного рішення виконавчого комітету Суворовської районної Ради народних депутатів № 49 від 22 січня 1993 року законодавство, а саме статтю 19 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», згідно з якою виключно на пленарних засіданнях Ради народних депутатів вирішується, зокрема, питання (пункт 12): скасування розпоряджень голови Ради, рішень та розпоряджень виконавчого комітету, за винятком рішень і розпоряджень з питань, віднесених до повноважень виконавчого комітету щодо здійснення державних функцій, вирішили, що рішення виконавчого комітету районної ради народних депутатів могли бути скасовані виключно шляхом прийняття рішення на пленарних засіданнях Ради народних депутатів, з урахуванням передбачених законом виключень щодо цих правил. Отже, у виконкому Суворовської районної Ради народних депутатів не було повноважень скасовувати своє рішення, відтак оскаржене рішення про скасування свого рішення № 234 від 19 квітня 1991 року «Про правову реєстрацію в ОМБТІ будинків заводу «Продмаш»» не відповідає вимогам законодавства.

На цій підставі рішенням Господарського суду Одеської області від 27 листопада 2019 року, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27 травня 2020 року та постановою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року, заводу «Продмаш» відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог (справа № 916/1107/19).

Рішення мотивоване тим, що виконавчий комітет районної ради порушив права позивача, заводу, проте оскільки позивачем пропущена позовна давність, про застосування наслідків якої відповідачами були подані заяви, суди відмовили в позові з цих підстав.»

Також, зазначив, що просить поновити строки на подання та заявлення даного клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, оскільки такі були пропущені з поважних причин (а.с.174-179; 181-198 том №2).

В судовомузасіданні представникпозивача ОСОБА_3 адвокат Хайнак В.Д. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс +»</a> адвокат Попроцький Д.М. зазначив, що відповідач позов не визнає, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник третьої особи: Одеський ордена «Знак Пошани» Завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною відповідальністю завод «Продмаш», ОСОБА_1 зазначив, що також не визнає позовні вимоги та просить відмовити в позові.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про час та місце слухання справи повідомлений (а.с.230 том №2) про причини не явки третя особа суду не повідомила, з будь-якими заявами на адресу суду не зверталась.

Заслухавши пояснення представника позивача, який просив позов задовольнити в повному обсязі, представника відповідача та третьої особи, які просили відмовити в задоволенні позовних вимог, дослідивши матеріали справи, докази надані на підтвердження позовних вимог та їх спростування в їх сукупності, встановивши факти в відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Так, згідно позовної заяви позивач просить визнати порушеним його право у зв`язку з виконанням будівельних робіт та припинити дію декларації про початок будівельних робіт № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником 449/1000 частини квартири АДРЕСА_1 , які складаються з 25,0 кв.м. загальної площі. Вищевказана квартира в цілому складається з двох житлових кімнат, загальною площею 55,7 кв.м. в тому числі житловою 32, 8 кв.м. (а.с.15).

Позивач зазначає, що його право щодо власності є порушеним на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.05.2012 року, оскільки Завод «Продмаш», ТОВ «Темп плюс сервіс» та ТОВ «Темп плюс плюс» без узгодження з співвласниками багатоквартирного будинку на підставі фіктивних декларацій про початок виконання будівельник робіт № ОД № 08212080240 від 22.05.2012 року розпочали будівлю готелю, самовільно захопивши прибудинкову територію та використали конструктивні елементи будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Самовільно захватили стіну багатоповерхового будинку приєднавши до неї незаконно збудований об`єкт готель «GAUDI» загальною площею 350 кв.м.

Позивач у позові зазначає, що 07.05.2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР постановило наказ № 01-13/10 ДАБК про проведення позапланової перевірки. За результатами позапланової перевірки було видано наказ № 01-13/123ДБК від22.05.2018року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД № 08212080240 від 22.05.2012 року.

Позивач зазначає, що в Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 11.09.2014року за№ ОД142142600351 зазначено, що реконструкція квартири АДРЕСА_4 .

На підтвердження позовних вимог позивачем надано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 21.05.2012 року б/н про реконструкцію нежитлових приміщень 1-го поверху та квартири АДРЕСА_5 під апартаменти (а.с.20-25).

Та, декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 11.09.2014 року № ОД 1421426000351 (а.с.26-30).

Судом встановлено, що Наказом від 07.05.2018року №01-13/102ДАБК «Про проведення позапланової перевірки» наказано: провести позапланову перевірку на об`єкті: «Нежитлові приміщення апартаменти за адресою: 65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 168» замовник: ТОВ «Темп плюс +».

Предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (а.с.41).

Встановлено, що за результатами перевірки Управлінням ДАБК ОМР складено акт № 000540 за яким розділ IV Опис виявлених порушень детальний опис виявленого порушення:

Під час здійснення заходу державного АДБК встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 (готель GAUDI), будівельні роботи не ведуться та фактично завершені, об`єкт експлуатується за призначенням.

… «Замовником наведено недостовірні дані стосовно інформації про земельну ділянку в декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212080240 від 22.05.20912 року, чим порушено п.п.5 п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» № 1817 VІІІ. …». (а.с.42-51).

Згідно Наказу від 22.05.2018 року № 01-13/123 ДБК «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД № 08212080240 від 22.05.2012 року» - скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ОД № 08212080240 від 22.05.2012 року.

Забезпечити невідкладене направлення до ДАБІ України наказу для виключення запису про реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт (а.с.148 том № 1).

Судом встановлено, що Постановою Верховного Суду від 11.03.2021 року у справі № 815/2654/18 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2018року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 року скасовано.

Справу за позовом ТОВ «Темп - Плюс +» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання недійсним наказу від 22.05.2018 року направлено на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи були наступні вимоги:

Визнати протиправним та скасувати наказ № 01-13/123 Управління ДАБК ОМР від 22.05.2018 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД № 08212080240 від 22.05.2012 року;

Зобов`язання поновити запис про реєстрацію декларації № ОД № 08212080240 від 22.05.2012 року в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання документів (а.с.123 зв.-128 том №1).

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08вересня 2022року усправі № 815/2654/18 - задоволено частково адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМП ПЛЮС+» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Державної інспекції архітектури та містобудування України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу №01-13/123 ДАБК від 22.05.2018 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року та зобов`язання поновити запис про реєстрацію декларації № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/123ДАБК від 22.05.2018 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, наступне: «…Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМП-ПЛЮС+» зареєстровано як юридична особа з 25.09.2007 року, номер запису до ЄДР 1 556 136 0000 029324, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+» подано Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 21.05.2012 року з реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху та квартири категорія складності ІІ, код об`єкта 1110. Зазначена декларація була зареєстрована Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 22.05.2012 року за №ОД 08212080240.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23 травня 2011 року за №553, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (№ 01-6/272-ПР від 22.04.2018 року), листа Одеської місцевої прокуратури № 4, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видало наказ №01-13/102ДАБК від 07.05.2018 року «Про проведення позапланової перевірки» на об`єкті: нежитлові приміщення апартаменти за адресою: АДРЕСА_2 .

На підставі цього наказу та направлення на перевірку від 07.05.2018 року № 000540 був проведений позаплановий захід за вказаною адресою.

За результатами проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт у період з 07 травня 2018 року по 11 травня 2018 року складено акт №000540.

З огляду на зміст акту № 000540 від 11.08.2018 року, під час здійснення заходу державного архітектурно-будівельного контролю встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 (готель «GAUDI») будівельні роботи не ведуться та фактично завершені, об`єкт експлуатується за призначенням.

Між тим, під час проведення перевірки ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+» не були надані документи, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою. В наданій декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 008212080240 від 22.05.2012 року з реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху та квартири Миколаївська дорога 168 в частині інформації про земельну ділянку у розділі-документ, що посвічує право замовника на земельну ділянку зазначено: договір купівлі-продажу нерухомого майна квартира АДРЕСА_5 від 30.12.2010 року; договір купівлі-продажу нерухомого майна нежиле приміщення 1-го поверху (колишня котельня) від 30.12.2003 року; свідоцтво по право власності нерухомого майна магазин кафетерій від 01.10.2001 року, при цьому замовником будівництва не зазначено фактичний документ (договір оренди землі або державний акт на землю) на земельну ділянку з зазначенням кадастрового номеру.

22 травня 2018 року, за результатами перевірки, оформленими відповідним актом, та на підставі доповідної записки від 14.05.2018 року № 01-6/272-ПР, Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради прийнято наказ «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД08212080240 від 22.05.2012 року» №01-13/123ДАБК.

Згідно з ч. ч. 1, 9 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Суб`єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою КабінетуМіністрів Українивід 23травня 2011р.№ 553 (далі Порядок № 553), визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. п. 5,7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктами 9, 12 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п. п. 16, 18, 21 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до частин першої та другої статті 36Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.

Частиною сьомою цієї ж статті передбачено підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, до яких, зокрема, віднесено: встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини першої статті 39Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно частини дев`ятої статті 39Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (частина десята статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до частини другої статті 39-1Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», завершальним етапом будівництва об`єкту містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

Відповідно до п.2 Порядку про виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 13.04.2011року №466 в редакції, чинної на час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Суд зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна - нежиле приміщення 1-го поверху (колишня котельня) від 30 грудня 2003 року № 6193, Одеський Ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю «Завод «Продмаш» продало, а КФ «Темп-Люкс» ЛТД придбало нежиле приміщення 1-го поверху (колишня котельна), що знаходиться в АДРЕСА_2 що складається в цілому з 1,2 котельні загальною площею 51,7 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна - квартира АДРЕСА_5 від 30 грудня 2010 року № 1352, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали, а ОСОБА_8 придбала в цілому ізольовану квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальна площа складає 38,2 кв.м., житлова площа 22,3 кв.м.

Також, суд встановив, що згідно з свідоцтвом про право власності на нежилу будівлю (магазин-кафетерій) від 30.08.2001 року № 979р, КФ «Темп-Люкс ЛТД» на праві колективної власності належить магазин-кафетерій, що складається з однієї нежилої будівлі, загальною площею 90,2 кв.м., розташований у АДРЕСА_2 .

Також, судом досліджені містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 78 від 28.02.2012 року, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.04.2012 року «Про затвердження договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси та договору участі замовника у соціально-економічному розвитку м. Одеси між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ «ТЕПМ-ПЛЮС+» при реконструкції нежитлових приміщень першого поверху та квартири АДРЕСА_4 для розміщення апартаментів».

Суд зазначає, що набуття права власності на об`єкти нерухомого майна позивачем здійснювалось протягом тривалого часу - з 2001 року по 2011 рік (передача ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_4 до статутного капіталу ТОВ «Темп-ПЛЮС+».

При цьому редакція статті 377Цивільного кодексуУкраїни (ЦК України), яка визначає порядок набуття права на земельну ділянку при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, зазнавала змін.

Зокрема, відповідно до статті 377ЦК України у редакції, що діяла з 16 січня 2003 року до 5 листопада 2009 року, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

При цьому, у редакції, що діє з 5 листопада 2009 року, стаття 377ЦК України передбачає, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Суд зазначає, що умовами договорів купівлі-продажу нерухомого майна - квартира АДРЕСА_5 від 30 грудня 2010 року № 1352 та купівлі-продажу нерухомого майна - нежиле приміщення 1-го поверху (колишня котельня) від 30 грудня 2003 року № 6193 не визначено розмірів земельних ділянок, які перейшли до набувачів.

Таким чином, з урахуванням положень статті 377 ЦК України, в редакції, чинній станом на 30.12.2003 року, до КФ «Темп-Люкс ЛТД» перейшло право власності на частину земельної ділянки, яка зайнята нежилим приміщенням 1-го поверху (колишня котельня), проте, не на прибудинкову територію багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, позивачем не надані докази на підтвердження передачі Одеською міською радою у власність чи користування ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+» земельної ділянки, на якій розташована прибудова до спірного об`єкта будівництва.

Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на наведені вище положення законодавства, декларація про початок виконання будівельних робіт є чинною до завершення будівництва.

Факт завершення будівництва засвідчується реєстрацією декларації про прийняття об`єкта до експлуатації.

В свою чергу, декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпує свою дію з моменту реєстрації права власності на збудований об`єкт.

Суд встановив, що правомірність реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД08212080240 від 22.05.2012 року та декларації про закінчення будівництвом № ОД №142142600351 від 11.09.2014 року на цей об`єкт були предметом спору та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року у справі № 815/6312/14, яка постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 року у цій справі, залишена без змін, частково були задоволені позовні вимоги в частині скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, здійсненої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області за № ОД 142142600351 від 11.09.2014 року спірного об`єкта, та залишення позову без розгляду в частині скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 08212080240 від 22.05.2012 року, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Водночас, постановою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі № 815/6312/14 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Суд зазначає, що відповідно до свідоцтва про право власності індексний номер: 31065142 від 16.12.2014 року, ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС+» набуло право приватної власності на реконструйоване на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД08212080240 від 22.05.2012 року нежитлове приміщення-апартаменти за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 252, 6 кв. м.

Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 22.05.2018 року № 01-13/123ДАБК, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію та була нечинною.

Пунктом 19 частини першої статті 4КАС України встановлено, що індивідуальний акт акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до статті 144Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

У рішенні від16квітня 2009року №7-рп/2009Конституційний СудУкраїни зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Суд зазначає, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі №815/3172/1.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/123ДАБК від 22.05.2018 року про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про зобов`язання Державної архітектурно-будівельної інспекції України поновити запис про реєстрацію декларації № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, суд зазначає, що оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року вичерпала свою дію та є нечинною, відсутні підстави для задоволення позову в цій частині позовних вимог.». (а.с.31-37 том №2).

Також, встановлено, що Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року у справі № 815/2654/18 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року залишено без задоволення (а.с.51-54 том №2).

Також, судом встановлено, що постановою Верховного Суду від 18.05.2023 року (справа № 815/2654/18) рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

В цій частині ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог.

Зобов`язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України поновити запис про реєстрацію декларації №ОД08212080240 від 22.05.2012 року у Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду 08.09.2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2022 року залишено без змін

У вказаній постанові Верховного суду від 18.05.2023 року встановлено п.52: «…реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який поглинув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.

П58: Тобто, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 22.05.2018 року № 01-13/123 ДАБК, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію та була нечинною. (а.с.85-92 том №2).

Згідно п. 57: зазначено, що відповідно до свідоцтва про право власності індексний номер: 31065142 від 16.12.2014 року ТОВ «ТЕМП-ПЛЮС +» набуло права власності на реконструйоване на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД08212080240 від 22.05.2012 нежитлове приміщення - апартаменти за адресою: АДРЕСА_6 , загальною площею 252, 6 кв.м.

Отже, з огляду на вказані судові рішення судом встановлено, що відповідач у вказаній справі, скасував Наказ № 01-13/123 ДАБК від 22.05.2018 року, та Верховним Судом встановлено, що декларація про №ОД08212080240 від 22.05.2012 року про початок виконання будівельник робіт вичерпала свою дію фактом виконання.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом не приймаються до уваги та не досліджуються інші надані сторонами докази та низка судових рішень, як такі, що не мають правового значення для розгляду даної справи.

З огляду на надані судові рішення, судом встановлено, що між сторонами тривалий час існують спори щодо підстав набуття права власності тощо. Разом з цим, вказані рішення не мають відношення до конкретної цивільної справи.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Статтею ст.263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).

Аналізуючи в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Звертаючись до суду з вищевказаними вимогами щодо визнання порушеним право позивача ОСОБА_3 у зв`язку з виконанням будівельних робіт та припинення дію декларації про початок будівельних робіт, позивач не зазначив та не обґрунтував обставин того, яким чином декларація № ОД 08212080240 від 22.05.2012 року про початок виконання будівельник робіт, яка вичерпала свою дію фактом виконання, призведе до відновлення порушених прав позивача.

В силу положення п.2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2-12, 76-82, 89, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп плюс +»</a>, третя особа: Одеський ордена «Знак Пошани» Завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною відповідальністю завод «Продмаш», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнанняпорушеним правапозивача узв`язку звиконанням будівельнихробіт тапро припиненнядії деклараціїпро початокбудівельних робіт залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.08.2024р.

Суддя: