Рішення

від 31.07.2024 по справі 754/6714/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2797/24

Справа №754/6714/20

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2024 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.,

при секретарі - Солонюк К.Г.,

за участю:

представника позивача - Козаченко Ю.С.

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - Андрєєва М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Державного торговельно - економічного університету до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (витрат на навчання), -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача про відшкодування збитків (витрат на навчання).

Подану позовну заяву обґрунтовує тим, що 30.10.2015 року відповідач на підставі наказу була зарахована до аспірантури університету за спеціальністю 25.00.02. 01.11.2015 між Київським національним торговельно-економічного університетом та ОСОБА_2 укладено угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення. Термін навчання з 01.11.2015 по 01.11.2018. На засіданні вченої ради КНТЕУ було затверджено тему дисертаційної роботи ОСОБА_2 , призначено наукового керівника проф. Науменко Р.А. , 18.04.2018 було переведено на утворену за профілем кафедру публічного управління та адміністрування. Індивідуальний план за першій рік навчання 2015/2016, за І півріччя 2016-2017 (ІІ року навчання) та другий рік навчання очної (денної) форми навчання 2017/2018 навчальних років відповідач ОСОБА_2 виконала успішно. Однак, 17.09.2018 та 19.09.2018 на засіданнях факультету кафедри та Вченої ради було встановлено невиконання індивідуального плану. У зв`язку із чим, вчена рада КНТЕУ від 25.10.2018 постановила відрахувати аспіранта ОСОБА_2 за невиконання індивідуального плану без поважних причин. Наказом КНТЕУ від 31.10.2018 ОСОБА_2 було відраховано. За рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2019 було поновлено в навчанні в аспірантурі. З метою проведення оцінки виконання індивідуального плану роботи аспіранта ОСОБА_2 було зобов`язано до 30.10.2019 надати на кафедру публічного управління та адміністрування відповідні матеріали, копію відповідного наказу було направлено рекомендованим листом, який 01.11.2019 був отриманий відповідачем. Однак ОСОБА_2 не надала матеріали для оцінки виконання індивідуального плану роботи аспіранта. Було повторно надано термін подачі матеріалів, але лист повернувся із відміткою не отримано. Станом на 11.12.2019 ОСОБА_2 не подала необхідні документи, а тому була відрахована на підставі наказу від 28.12.2019 у зв`язку із невиконанням індивідуального плану без поважних причин з відшкодуванням вартості навчання з 18.12.2019. КНТЕУ свої зобов`язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_2 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов`язки. За таких обставин, відповідач повинна відшкодувати понесені університетом витрати - державні кошти, що були витрачені на її навчання у розмірі 173539,84 грн.

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12.11.2020 позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Київського національного торговельно - економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, реєстраційний рахунок: UA158201720313271001201016398, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, код банку: 820172) витрати за навчання в розмірі 173539,84 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Київського національного торговельно - економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, реєстраційний рахунок: UA158201720313271001201016398, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, код банку: 820172) судовий збір у розмірі 2603,10 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.06.2022 замінено стягувача з Київського національного торговельно - економічного університету на його правонаступника Державний торговельно-економічний університет.

За заявою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Андрєєва М.А. та на підставі ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 29.02.2024 заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12.11.2020 скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача - Козаченко Ю.С. позовну заяву підтримала, просила позов задовольнити з викладених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечувала у повному обсязі. Пояснила, що затверджений індивідуальний план нею виконаний у повному обсязі, дисертаційна робота виконана у повному обсязі. Проте з боку позивача весь час вчинялись дії, які не сприяли захисту дисертаційного дослідження. Крім того, відповідач, з`явившись для складання третього кандидатського іспиту з невстановлених причин не була допущена до його складання.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Андрєєв М.А. проти задоволення позовної заяви заперечував у повному обсязі. Пояснив, що саме позивач не виконав перед відповідачем взяті на себе зобов`язання, що підтверджується рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2019. Згідно п. 24 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999 аспірант або докторант, який успішно захистив дисертацію до закінчення терміну навчання в аспірантурі або перебування в докторантурі вважається таким, що повністю виконав індивідуальний план роботи. Позивачем приховано той факт, що відповідач успішно захистила дисертацію в Національній академії внутрішніх справ МВС України за спеціальністю «Конституційне право: муніципальне право» та отримала науковий ступень кандидата юридичних наук. Чинне законодавство України не містить заборони захищати дисертацію в іншому закладі вищої освіти, ніж той в якому відбулось навчання аспіранта. Крім того, на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2019 відповідача поновлено для продовження навчання в аспірантурі. Позивачем встановлено строк до 30.10.2019 для надання на кафедру публічного управління адміністрування матеріалів. А згідно наказу КНТЕУ від 01.11.2019 відповідачу встановлений повторний термін надання документів. Проте про вказані накази позивач не повідомляв належним чином. Стягнення грошових коштів, зокрема стипендії нічим не обґрунтовано та є таким, що не відповідає чинному законодавству.

Вислухавши доводи представника позивача, відповідача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2015 між Київським національним торговельно - економічним університетом та ОСОБА_2 було укладено угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення.

Відповідно до п. 1 угоди, університет здійснює підготовку аспіранта за державним замовленням в обсязі й на умовах, передбачених законодавством України з питань підготовки науково-педагогічних кадрів, Положенням про порядок підготовки та атестації науково-педагогічних кадрів КНТЕУ та цією Угодою, а аспірант наукова спеціальність -25.00.02 - механізм державного управління, форма навчання денна, виконує індивідуальний план роботи, бере участь у навчально-виховному процесі та громадському житті університету. Відповідно до ст. 61, 62 Закону України «Про вищу освіту», а також статуту КНТЕУ, аспірант є особою, що навчається у вищому навчальному закладі, і на нього розповсюджуються права і обов`язки осіб, які навчаються в університеті, є членами трудового колективу та відповідної кафедри. Термін навчання в аспірантурі становить з 01.11.2015 по 01.11.2018.

Відповідно до п. 4.1 угоди передбачено, що аспірант може бути відрахований за грубе порушення Статуту, Правил внутрішнього розпорядку Університету, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, невиконання наказів ректора, вчинення протиправних дій, а також невиконання індивідуального плану роботи аспіранта без поважних причин, передбачених законодавством України з наступним відшкодуванням вартості навчання.

Згідно витягу з протоколу № 7 засідання вченої ради КНТЕУ від 28.01.2016 було затверджену тему дисертаційної роботи ( Т.1 а.с.22).

Відповідно до наказу від 19.05.2016 № 1395 призначено наукового керівника д.н. з держ.упр. Науменко Р.А. (Т. 1 а.с.23).

Згідно наказу від 18.04.2018 № 1326 аспіранта ОСОБА_2 було переведено на утворену за профілем кафедру публічного управління та адміністрування (Т. 1 а.с.24).

Як вбачається з письмових матеріалів, ОСОБА_2 успішно виконала індивідуальний план за 2015/2016, за І півріччя 2016-2017 навчального року, 2017/2018, що підтверджується витягами з протоколів засідань Вченої ради факультету (Т. 1 а.с.25-29).

Відповідно до постанови вченої ради КНТЕУ від 25.10.2018 про результати атестації випускників аспірантури та докторантури постановлено про відрахування з аспірантури університету за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин та у зв`язку із закінченням терміну навчання ОСОБА_2 (Т.1 а.с.33-34).

Наказом КНТЕУ № 4042 від 31.10.218 відповідач відрахована у зв`язку із закінченням терміну навчання з невиконанням індивідуального плану роботи без поважних причин та відшкодування вартості навчання (Т. 1 а.с.35-36).

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2019 визнано протиправним наказ КНТЕУ № 4042 від 31.10.2018 в частині п. 2 (включно з підпунктом 2.2) про відрахування ОСОБА_2 з університету у зв`язку з закінченням терміну навчання з невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин та відшкодування вартості навчання з 31.10.2018. Зобов`язано КНТЕУ скасувати наказ № 4202 від 31.10.2018 в частині п. 2 (включно з підпунктом 2.2).

Наказом КНТЕУ № 3353 від 11.10.2019 скасовано наказ від 31.10.2018 № 4042 частині пункту 2 (включно з підпунктом 2.2) на підставі рішення Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2019. Поновлено ОСОБА_2 для продовження навчання в аспірантурі. Кафедрі публічного управління та адміністрування доручено провести оцінку виконання індивідуального плану роботи аспірантки ОСОБА_2 за час навчання її в аспірантурі. Для проведення оцінки виконання індивідуального плану роботи аспірантці ОСОБА_2 необхідно надати до 30.10.2019 на кафедру публічного управління та адміністрування матеріали (текст дисертації за підписом автора, проект автореферату за підписом автора, оригінали всіх наукових видань в яких опубліковані результати дослідження, довідки, основні результати роботи у вигляді презентацій, електронний варіант дисертації) (Т. 1 а.с.38-39).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наказ від 11.10.2019, відповідно до змісту якого відповідачу необхідно було надати результати її дослідження до 30.10.2019, відповідач отримала лише 01.11.2019.

Згідно наказу КНТЕУ від 01.11.2019 № 3736 відповідачу встановлено повторний термін надання документів до 10.12.2019 (Т. 1 а.с.42-43).

Відповідно до письмових матеріалів справи відповідач вказаний наказ від 01.11.2019 не отримала, конверт повернувся відправнику із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

22.11.2019 у зв`язку із реєстрацією шлюбу, відбулась зміна прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 (Т. 1 а.с. 223).

Згідно наказу КНТЕУ від 28.12.2019 № 4494 ОСОБА_2 відраховано з аспірантури університету у зв`язку із невиконанням індивідуального плану роботи без поважних причин та відшкодування вартості навчання з 18.12.2019 (Т. 1 а.с.46-47).

Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивач, звертаючись із вказаним позовом вказує на те, що відповідач порушила вимоги п. 4, 6, 7 ст. 16 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999.

Відповідно до п. 4, 6, 7 ст. 16 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999, яке діяло на момент укладення між сторонами угоди про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення від 01.11.2015, аспіранти та докторанти зобов`язані виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішення спеціалізованої вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика. У встановлений термін захистити дисертацію або подати спеціалізованій вченій раді. Дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.

Так, доводи сторони позивача про невиконання відповідачем індивідуального плану спростовуються рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 19.04.2019, яке набрало законної сили та в силу положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що угода про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення між сторонами по справі укладена строком до 01.11.2018, будь яких додаткових угод між сторонами укладено не було, відповідно письмові матеріали справи не містять.

З письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач захистила дисертацію та здобула науковий ступень кандидата юридичних наук, про що свідчить копія диплома кандидата наук від 12.12.2017 (Т. 1 а.с. 197).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що підстав вважати відповідача такою, що не виконала індивідуальний план без поважних причин - немає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на навчання в аспірантурі за період з 01.11.2015 по 31.10.2018 на суму 173539,84 грн.

На підтвердження вказаної вимоги стороною позивача долучено витрати за навчання (Т. 1 а.с. 37) та розрахунки (т. 1 а.с. 91-94) у період 01.11.2015 по 31.10.2018, що складається з оплати праці - 27876,87 грн., нарахування на оплату праці - 6346,03 грн., загально університетські витрати - 5571,17 грн., стипендія - 133745,77 грн.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно п. 1 Наказу № 4494 від 28.12.2019 позивач відрахував відповідача з аспірантури університету у зв`язку з невиконанням індивідуального плану без поважних причин та відшкодування вартості навчання з 18.12.2019.

Проте всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України сторона позивача не надала докази на підтвердження суми вартості навчання з 18.12.2019, а період вказаний у витратах та розрахунках не охоплює період, що вказаний у наказі № 4494 від 28.12.2019.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду по справі № 607/3693/17 сформулювала висновки щодо стягнення витрат Вищого навчального закладу.

Так, студентам, які навчаються за державним замовленням у закладах вищої освіти державної або комунальної власності, призначається академічна стипендія за результатами навчання з урахуванням критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів України, або соціальна стипендія - як частина державних пільг і гарантій.

Таким чином, витрати на виплату академічної стипендії включаються до витрат на підготовку за державним замовленням одного фахівця.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, стипендія, надана фізичній особі як засіб до існування, належить до особистих майнових виплат, яка виплачується громадянинові і не підлягає поверненню.

Разом з тим, стороною позивача всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано суду доказів, що 133745,77 грн. є академічною стипендією, що сплачуються студентам закладів вищої освіти, належать до категорії витрат на навчання таких студентів, які за наявності на те підстав підлягають компенсації замовникові відповідного навчання.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належні, достовірні, допустимі, достатні докази на підтвердження вимог, викладених в позовній заяві, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 141, 211, 258, 259, 263 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного торговельно - економічного університету до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (витрат на навчання) - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Повний текст рішення суду виготовлено: 07.08.2024.

Суддя В.О.Сенюта