Постанова

від 05.08.2024 по справі 761/33745/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 761/33745/23 головуючий у суді І інстанції Матвєєва Ю.О.

провадження № 22-ц/824/8245/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Дніпробудмашина», поданою представником - адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпробудмашина», ТОВ «Експобізнес», Національний банк України, треті особи Чекригін Олександр Валерійович , Коваленко Ольга Миколаївна , приватний нотаріус Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Рильська Лариса Семенівна, державний реєстратор Крижевський Віталій Вадимович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року в провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпробудмашина», ТОВ «Експобізнес», Національний банк України, треті особи Чекригін Олександр Валерійович , Коваленко Ольга Миколаївна , приватний нотаріус Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Рильська Лариса Семенівна, державний реєстратор Крижевський Віталій Вадимович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав на триповерховий корпус з підвалом площею 1195,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

12 грудня 2023 року представник відповідача ПАТ «Дніпробудмашина» - адвокат Гнидка Мирослав Васильович подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок зловживання позивачкою своїми процесуальними правами, які виразились у маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями. Так, позивачкою до Шевченківського районного суду м. Києва було подано аналогічний позов у травні 2023 року та у червні 2023 року, які були повернуто ухвалами суду відповідно до її заяви, поданої до відкриття провадження. В подальшому у серпні 2023 року позивачка знову звернулась до суду із аналогічним позовом, який ухвалою судді було залишено без руху для усунення недоліків. В результаті того, що недоліки позивачкою не були усунуті, позовну заяву було повернуто позивачці. У вересні 2023 року позивачка знову звернулась до суду із аналогічним позовом, який було розподілено для розгляду судді Матвєєвій Ю.О. Вказані дії, на думку представника відповідача, свідчать про зловживання позивачкою процесуальними правами, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до ст. 44 ЦПК України

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ПАТ «Дніпробудмашина» про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпробудмашина», ТОВ «Експобізнес», Національний банк України, треті особи державні реєстратори Чекригін О.В. , Крижевський В.В. , Приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М., Сазонова О.М. , Малий О.С. , Рильська Л.С. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права, без розгляду внаслідок зловживання процесуальними правами.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник ПАТ «Дніпробудмашина» - адвокат Гнидка Мирослав Васильович 15 лютого 2024 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення про залишення позову без розгляду.

Підтримавши доводи клопотання, апелянт вказав, що у справі №761/15360/21 (суддя Сіромашенко Н.В.) ОСОБА_1 подала зустрічну позовну заяву до ПАТ «Дніпробудмашина», ТОВ «Експобізнес», Національний банк України, треті особи приватний нотаріус Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Рильська Лариса Семенівна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав, яку суд повернув за заявою позивачки.

В подальшому, у травні 2023 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до приватного нотаріуса Рильської Лариси Семенівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав (справа №761/17475/23, суддя Фролова І.В.), яку суд повернув за заявою позивачки.

У червні 2023 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до приватного нотаріуса Малого Олексія Сергійовича про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав (справа №761/19868/23, суддя Волошин В.О.), яку суд повернув за заявою позивачки.

У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до ПАТ «Дніпробудмашина», треті особи приватний нотаріус Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Рильська Лариса Семенівна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав (справа №761/30858/23, суддя Осаулов А.А.), яку суд повернув у зв`язку з неусуненням недоліків, а саме ненадання позивачем належним чином завірених копій документів.

Вважає, що суд постановив оскаржувану ухвалу всупереч вимогам законодавства та сталій практиці Верховного Суду, адже в діях ОСОБА_1 вбачаються явні ознаки маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями з метою вибору «свого» судді.

Більш того, ініційований спір спрямований не для реального захисту своїх прав та інтересів, а на втручання у право власності відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Дніпробудмашина», поданою представником - адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дніпробудмашина», ТОВ «Експобізнес», Національний банк України, треті особи Чекригін Олександр Валерійович , Коваленко Ольга Миколаївна , приватний нотаріус Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Малий Олексій Сергійович, приватний нотаріус Рильська Лариса Семенівна, державний реєстратор Крижевський Віталій Вадимович про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію прав, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

18 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Желізняк Ксенія Олександрівна подала відзив, у якому заперечила проти доводів апеляційної скарги вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Вказала, що підставами для відкликання попередньо поданих позовних заяв стало те, що суд не відкривав провадження у 5-денний строк, визначений статтею 187 ЦПК України.

При цьому, недоліки зазначені судом у справі №761/30858/23 позивач усунула, однак суд вважав це недостатнім та повернув позовну заяву.

Після доопрацювання позовної заяви ОСОБА_1 у вересні 2023 року вчергове звернулася до суду із позовом у цій справі.

Зазначає, що не мала жодного умислу на використання наданих ЦПК України прав на шкоду іншим особам. А підставою таких дій стало виключно недотримання судом строків вирішення питання про відкриття провадження.

23 квітня 2024 року представник Національного банку України подав пояснення на апеляційну скаргу, у яких вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, вважаючи позов ОСОБА_1 завідомо безпідставним та таким, що порушує права ПАТ «Дніпробудмашина».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

30 квітня 2024 року представник ПАТ «Дніпробудмашина» - адвокат Гнидка М.В. подав пояснення, у яких підтримав доводи апеляційної скарги.

07 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Желізняк К.О. подала заперечення, у яких наполягала на залишенні апеляційної скарги без задоволення, зокрема виклала пояснення по суті позовних вимог.

31 травня 2024 року представник ПАТ «Дніпробудмашина» - адвокат Гнидка М.В. подав пояснення по суті позовних вимог, у яких підтримав доводи апеляційної скарги.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Желізняк К.О. заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

У судовому засіданні представник Національного банку України - Бірюк І.В. просила апеляційну скаргу задовольнити з підстав, зазначених у заявах по суті справи.

У судове засідання приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л.С. не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

У судове засідання представник апелянта ПАТ «Дніпробудмашина» не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановленому законом порядку.

31 липня 2024 року адвокат Гнидка М.В., діючи в інтересах ПАТ «Дніпробудмашина», подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю оформляти особисті документи у м. Львові у період з 05 по 07 серпня 2024 року. Також повідомив про неможливість явки до апеляційного суду інших представників апелянта, проте будь яких доказів на підтвердження наведених обставин до клопотання не долучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Верховним Судом неодноразово зазначалось, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору (питання) у відповідному судовому засіданні без участі особи, яка не з`явилась (статті 240 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04).

Виходячи з наведеного, колегія суддів у межах своїх повноважень, врахувавши, що про час та дату розгляду справи апелянт та його представник були повідомлені належним чином ще 10 травня 2024 року дійшла висновку про визнання причини неявки апелянта в судове засідання не поважною тобто такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті, та з огляду на належне повідомлення про судове засідання цього учасника справи, з урахуванням категорії справи, та строку її розгляду, ухвалила проводити розгляд справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції вважав, що вказані у клопотанні дії позивачки є способом реалізації її права звернення до суду за захистом своїх порушених прав, а не зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої, пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша-третя статті 12 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Частиною першою статті 44 ЦПК передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом частини другої статті 44 ЦПК України перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Згідно із частиною третьою статті 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зловживання процесуальними правами - це процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників процесу (їх представників), що призводять до порушення процесуальних прав інших учасників процесу, з метою перешкоджання судочинству, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом). Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №922/4278/21, від 27 липня 2023 року у справі № 910/12713/22.

ЄСПЛ зазначав, що зловживанням правами є шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене. Для того, щоб визначити, чи певна поведінка складає зловживання правами, суд ретельно розглядає цілі, які заявник переслідує (рішення у справі «Миролюбов і інші проти Латвії» - Mirolubovs and Others v. Latvia від 15.06.2007, заява №798/05).

У зв`язку з цим суд розглядає «основний зміст», «загальну атмосферу» або «загальний напрямок» дій відповідної особи (зокрема, рішення ЄСПЛ у справі «М`Бала М`Бала проти Франції» - M'Bala M'Bala v. France від 11.02.1966, заява №25239/13) і їх «безпосередній і більш широкий контекст» (рішення ЄСПЛ у справі «Перінчек проти Швейцарії» - Perinсek v. Switzerland від 15.10.2015, заява №27510/08).

Водночас згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

З наведеного вбачається, що сама по собі реалізація особою наданого Конституцією України та нормами ЦПК України права на звернення до суду з позовом не є зловживанням процесуальними правами. Натомість таке зловживання матиме місце у разі, якщо такі дії не направлені на захист прав та/або законних інтересів сторони, однак є такими, що суперечать завданню цивільного судочинства, визначеному ст. 2 ЦПК України.

Водночас колегія суддів зазначає, що відповідач не обґрунтував, у чому, на його думку, дії позивача суперечать завданням та цілям цивільного судочинства, не надав жодних аргументів та доводів на підтвердження того, що метою позивача не є захист власних прав та законних інтересів, і що вона фактично переслідує інші цілі, несумісні із основною метою судового розгляду.

За обставин цієї справи, дійсно, ОСОБА_1 в травні 2023 року, червні 2023 року, серпні 2023 року зверталась до Шевченківського районного суду м. Києва з аналогічними позовними вимогами (відмінний суб`єктний склад) та двічі подавала заяви про повернення позовних заяв до відкриття провадження у справі. При цьому, позов у справі №761/17475/23 надійшов до суду 22 травня 2023 року, а заяву про відкликання позову подано 07 червня 2023 року (тобто майже через три тижні), на час подання заяви провадження у справі у визначений статтею 187 ЦПК України строк відкрито не було. Позовну заяву у справі №761/30858/23 суд повернув ОСОБА_1 з підстав неусунення недоліків позовної заяви в частині засвідчення копій письмових доказів. Тобто, у цій справі підставою повернення позовної заяви стали не дії позивачки, а оцінка судом повноти виконання нею ухвали про залишення позову без руху. Посилання апелянта на обізнаність позивачки у порядку засвідчення копій документів та умисне їх незасвідчення є припущенням та не може бути покладено в вину ОСОБА_1 .

Отже, апеляційний суд погоджується з позицією суду першої інстанції, що з урахуванням обставин цієї справи, попередньо звертаючись з позовами ОСОБА_1 реалізовувала надані процесуальним законом права на звернення до суду та розгляд справи судом в межах розумного строку.

Поряд з цим, обставини щодо маніпулювання ОСОБА_1 автоматизованим розподілом справ між суддями або вчинення інших дій, які можуть свідчити про зловживання процесуальними правами, передбаченими статтею 44 ЦПК України, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для її скасування, а зводяться до довільного тлумачення закону апелянтом.

При цьому апеляційний суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення ЄСПЛ у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення ЄСПЛ у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги процесуального права при його постановленні, тому ухвалу суду, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпробудмашина», подану представником - адвокатом Гнидкою Мирославом Васильовичем - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2024 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова