Ухвала

від 06.08.2024 по справі 361/1742/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

06 серпня 2024 року місто Київ

Справа № 361/1742/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15154/2024

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2024 року (ухвалене у складі судді Петришин Н.М., інформація про дату складання повного рішення відсутня)

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ-ГАРАНТ», про стягнення суми майнової шкоди, завданої внаслідок події дорожньо-транспортної пригод

ВСТАНОВИВ

У березні 2023 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Строй-гарант» в якому просив стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_1 , як особи, винної в ДТП, та ТОВ «Строй-гарант», як власника автомобіля Nissan CAB Star, д.н.з. НОМЕР_1 , керуючи яким ОСОБА_1 допустив зіткнення 16 серпня 2022 року, майнову шкоду у розмірі 74 081 грн 42 к., а також вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2024 року позов задоволеночастково.

Стягнутоз ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 77 101 (сімдесят сім тисяч сто одна) гривня 42 копійки, судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати направову допомогу у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 23 липня 2024 року засобами поштового зв`язку направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною 6 ст. 357 ЦПК України визначено, що питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга надійшла до Київського апеляційного суду 30 липня 2024 року та передана судді-доповідачу 31 липня 2024 року.

До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію оскаржуваного рішення отримано ОСОБА_1 16 червня 2024 року. Скаржник вказує, що відповідно термін на подання апеляційної скарги сплинув 16.07.2024 року.

Однак вважає, що введення на території України воєнного стану у зв?язку з вторгненням рф, є поважною причиною для поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою, та причиною, що ускладнила можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, ця обставина виникла об?єктивно, незалежно від його волі, та ця причина виникла протягом строку, який пропущено.

Вказує, що правилами цивільного захисту населення передбачається, що почувши під час війни сигнал «повітряної тривоги», громадяни мають направлятись у найближче укриття і слідувати вказівкам військової (місцевої) адміністрації, органів ДСНС та аварійних служб. Очевидно, що необхідність перейти в укриття передбачає необхідність припинення роботи.

Зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 02 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявам апеляційними і касаційними скаргами - може мати ознаки невиправданого обмеження доступу суду.

Крім того, посилається на те, що останнім часом почастішали проблеми зі світлом, що також слугувало причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши та перевіривши доводи клопотання суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не був вручений у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Судом встановлено, що 11 квітня 2024 року ухвалено оскаржуване рішення, інформація про дату складання повного рішення відсутня.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2024 року надіслано судом 07 червня 2024 року, зареєстровано 08 червня 2024 року, оприлюднено 10 червня 2024 року.

ОСОБА_1 вказує, що копію оскаржуваного рішення йому вручено лише 16 червня 2024 року, та не заперечує ту обставину, що строк визначений п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України за яким він мав право на поновлення строку на подання апеляційної скарги сплив 16 липня 2024 року.

Законом чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій, що є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Правоособи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Як на поважність причин пропуску строку скаржник посилається на введений в Україні воєнний стан та на відключення світла.

Разом з тим, такі обставини не можуть бути визнані судом поважними.

Дійсно Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який продовжує діяти.

Разом з тим, після запровадження воєнного стану на території України діяльність судів не зупинялася. Лише на окупованих територіях змінено територіальну підсудність судових справ. Київський апеляційний суд працює у штатному режимі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Оголошення повітряної тривоги у місті Києві та Київській області не є цілодобовими, тому дана обставина не може бути визнана судом поважною.

Скаржником не наведено жодної обставини, яка пов`язана з веденням в Україні воєнного стану, яка дійсно перешкодила йому у встановлений законом строк звернутись з апеляційною скаргою. Крім того, скаржником не надано жодного доказу щоб підтверджував обставини на які він посилається.

Посилання скаржника на те, що останнім часом почастішали проблеми зі світлом, також не заслуговують на увагу.

Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 дійшов висновку, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв`язку.

Скаржником до апеляційної скарги не долучено жодного доказу (наприклад, графіку відключення світла, щоб підтверджував цілодобове відключення світла, або його нетривалу наявність протягом дня), що підтверджує об`єктивну неможливість через відключення світла подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.

ОСОБА_1 не наведено жодної обставини та не надано жодного доказу на підтвердження дійсно об`єктивних причин, що перешкодили йому з 17 липня 2024 року по 23 липня 2024 року звернутись до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на те, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказані в клопотанні визнаються судом неповажними, скаржнику надається право в десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, а подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Крім того, скаржником подано апеляційну скаргу без дотримання вимог п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України .

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

До апеляційної скарги скаржником не додано копії апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів для позивача та відповідача ТОВ «Строй-гарант».

Враховуючи викладене, скаржнику необхідно надати до апеляційного суду копію апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів для інших учасників справи (позивача та відповідача ТОВ «Строй-гарант»).

Керуючись ст.ст. 354, 356, 357 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2024 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також надати копію апеляційної скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Попередити заявника, якщо у визначений судом строк він не подасть заяву про поновлення строку, а вказані ним підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, йому буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Суддя Желепа О.В.