Постанова

від 26.02.2025 по справі 756/6448/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №756/6448/23

провадження № 22-ц/824/4279/2025

головуючий у суді І інстанції Майбоженко А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.

9 вересня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд- 1», Виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації), Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2024 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», виконавчий орган Оболонської районної у м.Києві ради (Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація), Департамент комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення.Стягнуто з ОСОБА_1 штраф у розмірі 3 (трьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень в дохід Державного бюджету України.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», виконавчий орган Оболонської районної у м.Києві ради (Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація), Департамент комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення - повернуто ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про прийняття зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що обидва позови взаємопов`язані та їх спільний розгляд є доцільним - з вимогами первісного та зустрічного позовів, в тому числі є порушення прав співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно та задоволення зустрічного позову повністю виключає задоволення первісного позову з огляду про визнання не дійсними свідоцтв про право власності на групи нежитлових приміщень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, визнання незаконними та скасування наказів про оформлення права власності на групи нежитлових приміщень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, визнання недійсними актів приймання-передачі груп нежитлових приміщень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, визнання не дійсними договорів інвестування в будівництво нежитлових приміщень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, скасування державної реєстрації права з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно на групи нежитлових приміщень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, сумнівним власником яких є позивач ОСОБА_2

30 грудня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Іоффе А.Ю., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що цей зустрічний позов подано з очевидним порушенням приписів ст. 192 ЦПК України щодо строків для його подання, і вочевидь має бути повернутий згідно імперативної норми ст.194 ЦПК. Зазначає, що відповідач вже подавав по цій справі рік тому зустрічний позов із схожими позовними вимогами та йому було відмовлено у його прийнятті. Наголошує, що третя особа по цій справі, який є батьком відповідача, також намагався подавати від свого імені позовну заяву в цій справі. При цьому його позовні вимоги були ідентичними тим, що містяться в зустрічному позові, який є предметом розгляду в цьому апеляційному провадженні. Судом, в тому числі і в межах апеляційного провадження, надавалась правова оцінка цим вимогам в розрізі позовної заяви третьої особи. Судами всіх рівнів було відмовлено в їх прийнятті до розгляду в межах цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», виконавчий орган Оболонської районної у м.Києві ради (Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація), Департамент комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічну позовну заяву подано з пропуском строку її подання.

Крім того, суд також визнав зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви, оскільки відповідач вдруге звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 .

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі, призначено підготовче судове засідання на 25 липня 2023 року. Також роз`яснено, що не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, до початку розгляду справи по суті, відповідач має право надіслати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів. За приписами ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов (а.с.66, Т.1).

4 вересня 2023 року відповідач ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи (а.с.79, Т.1).

У судовому засіданні 7 вересня 2023 року відповідачем подано суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення.

У судовому засіданні 12 жовтня 2023 року, в якому був присутній відповідач, ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.

9 вересня 2024 року відповідач вдруге звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації), Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», ОСОБА_4 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відтак, ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України та повторно після того, як йому вже було відмовлено у прийнятті аналогічної зустрічної позовної заяви.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Крім того, відповідно до ст. 44 ЦПК України часники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із п. 1 ч. 2 наведеної статті залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

У даній справі вбачається подання зустрічної позовної заяви, ураховуючи, що питання щодо відмови у прийнятті такої зустрічної позовної заяви вже було вирішене судом.

Відтак, встановлені судом першої інстанції обставини повторного звернення із заявою, яка вже була вирішена судом, прямо передбачені як підстава для визнання таких дій зловживанням процесуальними правами.

Крім того, визнаючи дії зловживанням процесуальними правами, суд першої інстанції виходив із поведінки сторони, яка обізнана із правами та вимогами процесуального закону щодо порядку, строків вчинення відповідних дій, які є встановлені Законом та були визначені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі.

Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом, а документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням. Проте, питання про поновлення встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України строку для пред`явленням зустрічного позову ОСОБА_1 не порушував.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зустрічну позовну заяву подано з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 193 ЦПК України та повернув її відповідачу ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги не містять обґрунтувань щодо пропуску строку для подання зустрічного позову, тобто свідчать про вчинення дій не з метою розгляду справи у розумні строки, а з метою затягування розгляду справи.

Пунктами 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Приписами ч. 3 вказаної вище статті процесуального закону передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Водночас, колегія суддів зауважує, що повернення зустрічного позову не позбавляє відповідача права звернутися до суду з позовом в загальному порядку, чим сторона не скористалась ще з часу першої відмови судом прийняття зустрічного позову. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Крім того, частиною 4 статті 44 ЦПК України передбачено обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Як встановлено у цій справі, суд встановивши підстави, які свідчать про зловживанню процесуальними правами, застосував до такого учасника справи заходи процесуального примусу, що прямо передбачені цим Кодексом.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують правильність встановлення судом обставин зловживання стороною процесуальними правами, та доводів, що спростовують право суду застосовувати до такого учасника справи заходи процесуального примусу у обраний судом спосіб.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8 760 грн, а саме з урахуванням того, що відповідач є волонтером з початку військової агресії російської федерації проти України, та що з початку війни не отримував жодних доходів, оскільки доказів у підтвердження таких обставин до справи не надано.

Так, до апеляційної скарги стороною відповідача надано витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій, із якого не вбачається, на підтвердження якої обставини подано такий доказ.

При цьому не надано доказів, що відповідач є волонтером.

Також відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого податку та військового збору станом на 15 жовтня 2024 року надані стороною відповідача, містять лише інформацію, яку подано самим відповідачем. Відтак не можуть бути достатніми доказами про неотримання жодного доходу відповідачем.

Інших доводів з приводу незгоди із визначеним судом розміру штрафу апеляційна скарга не містить, тому апеляційним судом не встановлено підстав для переоцінки такого розміру.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГоловуючийТ.О. ПисанаСуддіК.П. ПриходькоС.О. Журба