Ухвала

від 07.08.2024 по справі 826/3368/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3368/18

УХВАЛА

07 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Інтер» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0065601207

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Інтер» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0065601207 - залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів сплати судового збору у розмірі 2643,00 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, продовжено апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги в частині сплати судового збору до 10.07.2024 року.

Однак, на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 12 липня 2024 року апелянтом знову надано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, мотивуючи неможливістю проведення органом казначейської служби платежів щодо сплати судового збору через запровадження воєнного стану в Україні та обмеженим забезпеченням фінансування ДПС України.

Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні контролюючого органу, суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої та другої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VІ "Про судовий збір".

Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе, тому, посилання скаржника Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, а дана обставина не є встановленою законом підставою для продовження строку сплати судового збору.

Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Неналежне (обмежене) фінансування державного органу з Державного бюджету України не є підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Вказане питання скаржником повинно вирішуватись шляхом відповідного коригування свого бюджетного запиту та кошторису, а не шляхом подання до суду клопотання про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів та гарантувати сплату коштів у майбутньому. Відсутність бюджетного асигнування не є підставою для невиконання скаржником свого обов`язку по сплаті судового збору.

Водночас, скаржником не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору.

Отже, розглянувши клопотання про продовження строку для усунення недоліків, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки не містить підстав, що будуть слугувати для сплати судового збору тощо.

Крім того, звертаємо увагу, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби була залишена без руху ще ухвалою від 18 червня 2024 року, тобто, вже півтора місяці апелянт не може виконати вимоги зазначеної ухвали, коли Кодексом адміністративного судочинства України (ст.ст. 169, 296) передбачено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини другої ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження вдруге відповідачу процесуального строку, встановленого судом ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 18 червня 2024 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху.

Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається заявникові.

Керуючись ст. 169, 298, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Інтер» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0065601207 - повернути заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель