Постанова

від 07.08.2024 по справі 260/9323/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/9323/23 пров. № А/857/9756/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р.. Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засіданняПрачук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Закарпатської митниці у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000049/1 від 11.05.2023, № UA305000/2023/000053/1 від 13.05.2023, № UA305000/2023/000055/1 від 19.05.2023, № UA305000/2023/000058/1 від 23.05.2023 у, № UA305000/2023/000061/1 від 31.05.2023, № UA305000/2023/000065/1 від 06.06.2023, № UA305000/2023/000067/1 від 13.06.2023, № UA305000/2023/000071/1 від 21.06.2023, № UA305000/2023/000074/1 від 25.06.2023, № UA305000/2023/000075/1 від 27.06.2023, № UA305000/2023/000077/1 від 02.07.2023, № UA305000/2023/000078/1 від 06.07.2023, № UA305000/2023/000083/1 від 09.07.2023, № UA305000/2023/000084/1 від 12.07.2023; визнати протиправними та скасувати картки відмови Закарпатської митниці про відмову у прийнятті митної декларації № UA305130/2023/000171 від 11.05.2023, № UA305130/2023/000172 від 13.05.2023, № UA305130/2023/000175 від 19.05.2023, № UA305130/2023/000179 від 23.05.2023, № UA305130/2023/000185 від 31.05.2023, № UA305130/2023/000194 від 07.06.2023, № UA305130/2023/000196 від 13.06.2023, № UA305130/2023/000209 від 21.06.2023, № UA305130/2023/000217 від 25.06.2023, № UA305130/2023/000218 від 27.06.2023, № UA305130/2023/000224 від 02.07.2023, № UA305130/2023/000226 від 06.07.2023, № UA305130/2023/000230 від 09.07.2023, № UA305130/2023/000234 від 12.07.2023.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів: № UA305000/2023/000049/1 від 11.05.2023; № UA305000/2023/000053/1 від 13.05.2023; № UA305000/2023/000055/1 від 19.05.2023; № UA305000/2023/000058/1 від 23.05.2023;№ UA305000/2023/000061/1 від 31.05.2023;№ UA305000/2023/000065/1 від 06.06.2023;№ UA305000/2023/000067/1 від 13.06.2023;№ UA305000/2023/000071/1 від 21.06.2023;№ UA305000/2023/000074/1 від 25.06.2023;№ UA305000/2023/000075/1 від 27.06.2023; № UA305000/2023/000077/1 від 02.07.2023; № UA305000/2023/000078/1 від 06.07.2023; № UA305000/2023/000083/1 від 09.07.2023; № UA305000/2023/000084/1 від 12.07.2023.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови Закарпатської митниці про відмову у прийнятті митної декларації за номерами: № UA305130/2023/000171 від 11.05.2023; № UA305130/2023/000172 від 13.05.2023; № UA305130/2023/000175 від 19.05.2023; № UA305130/2023/000179 від 23.05.2023; № UA305130/2023/000185 від 31.05.2023; № UA305130/2023/000194 від 07.06.2023;№ UA305130/2023/000196 від 13.06.2023;№ UA305130/2023/000209 від 21.06.2023;№ UA305130/2023/000217 від 25.06.2023;№ UA305130/2023/000218 від 27.06.2023;№ UA305130/2023/000224 від 02.07.2023;№ UA305130/2023/000226 від 06.07.2023;№ UA305130/2023/000230 від 09.07.2023;№ UA305130/2023/000234 від 12.07.2023.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року по справі №260/9323/23 без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» подало до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути 46000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачем подано заяву про зменшення витрат на правничу допомогу в якій зазначає, що наведений Товариством розрахунок є не співмірним з урахуванням складності справи, а вартість послуг на правничу допомогу значно завищена.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів приходить до висновку, що заяву слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З наведеного слідує, що в підтвердження здійсненої правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем подано:

Рахунок на оплату №1 від 15.07.2024;

Детальний опис надання послуг (розрахунок витрат) адвокатом адвокатського об`єднання «СД ГРУП»;

Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) «№1 від 15.07.2024, згідно, якого Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» адвокатське об`єднання «СД ГРУП» надало наступні послуги:

- вивчення, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу: витрачений час 3 год, вартість 6000 грн;

- Гонорар відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової допомоги від 12.11.2021: вартість 40 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 500 гривень.

Керуючись ст. 139, ст. 229, ст. 243, ст. 252, ст. 322, ст. 325 ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» задовольнити частково.

Стягнути з Закарпатської митниці (ЄДРПОУ 43985560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКТЕКС» (ЄДРПОУ 44034400) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п`ятсот) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді А.Р. Курилець

О.І. Мікула