Ухвала

від 07.08.2024 по справі 148/874/22

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/874/22

Провадження №1-кп/148/52/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження -

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина кримінальне провадження № 12022020180000126, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2022, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області знаходиться вказане вище кримінальне провадження.

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що будучи раніше судимим, востаннє 21.06.2019 Літинським районним судом Вінницької області за ст. 391 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі 9 місяців 10 днів позбавлення волі, звільнений 31.03.2021 по відбуттю строку покарання, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 22.05.2022 близько 14:00 години, перебуваючи в приміщенні супермаркету «ГРОШ експрес 26» (торговому залі), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ТОВ науково-виробниче підприємство «Аргон», побачив стенд з виставленими алкогольними напоями, після чого, в нього виник раптовий умисел на крадіжку чужого майна із вказаного стенду.

Реалізовуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_4 , вчиняючи злочин повторно, у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (з подальшим продовженням), таємно, з корисливих мотивів, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, скориставшись тим, що його злочинні дії не будуть сприйматися присутніми як протиправні, шляхом вільного доступу, викрав із вищевказаного стенду пляшку коньяку «Арарат» 3*, ємністю 0,7 л, вартість якого складає 474 гривень 94 копійки.

Після вчинених вказаних дій, ОСОБА_4 , пройшовши повз касу, залишив приміщення магазину, та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріального збитку ТОВ НВП «Аргон» на загальну суму 474 гривень 94 копійки.

Прокурор звернувсяв судз клопотанняпро продовженняобвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою строкомна 60днів,посилаючись нате,що ризики,які сталипідставою дляобрання запобіжногозаходу,не зникли.Так, ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні тяжкогозлочину,який вчиненов періодвоєнного стану,перебуваючи наволі зможепереховуватись таухилитись відявки досуду,впливати насвідків та потерпілих, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має стійких соціальних зв`язків. Вказане клопотання прокурор підтримав у судовому засіданні та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечили проти задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Представник потерпілої особи ТОВ науково-виробничого підприємства «Аргон» ОСОБА_6 у підготовче судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Від нього до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати дану справу без його участі.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників щодо нього, дослідивши надані докази, суд доходить наступного.

Так, встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано 13.06.2004. Підставою для його застосування стали ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 та обгрунтована підозра у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі від 5 до 8 років.

За змістом ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладених у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п. 18 Листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

У зв`язку з чим суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому в разі доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення у їх взаємозв`язку з можливими ризиками.

Так, на переконання суду, не перестали існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , а саме, що він, перебуваючи на волі, може переховуватися та ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані в судовому засіданні або ж вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 має непогашену судимість за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, постійного місця роботи не має, що вказує на те, що він може продовжити протиправну поведінку.

А тому суд вважає, що на даному етапі судового розгляду більш м`які запобіжні заходи не достатні для запобігання вказаним вище ризикам, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд доходить висновку що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , як альтернативу, також необхідно визначити розмір застави в межах п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60460 грн., оскільки такий її розмір під загрозою її втрати утримуватиме підозрюваного від намірів та спроб порушувати покладені на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, при цьому не буде таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилось би на безальтернативне.На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний західу вигляді тримання підвартою строком 60 (шістдесят) діб, до 05.10.2024 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , як альтернативу, заставу у розмірі 60460,00 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області. Після внесення застави ОСОБА_4 підлягає звільненю з-під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду та покласти на нього наступні обов`язки:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи;

- здати до відповідних державних органів паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

- утриматись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повна ухвала складена 08.08.2024.

Суддя ОСОБА_1