Постанова

від 30.07.2024 по справі 910/15990/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2024 р. Справа№ 910/15990/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників:

від позивача: Отенко П.В. - адвокат, посвідчення № 002394;

від відповідача: Акуленко А.В. - адвокат, посвідчення № 002561; Прокопів Н.М. - адвокат, посвідчення № 0011530;

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 (повний текст - 24.04.2024)

у справі № 910/15990/23 (суддя - Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправними та скасування актів та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до до Державного підприємства "Гарантований покупець" (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Державного підприємства «Гарантований Покупець» (ідентифікаційний код юридичної особи 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27) за період лютого - вересня 2022 року разом із актами коригування до них у зв`язку із розрахунком заборгованості за протиправною та нечинною формулою, а саме:

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за лютий 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 16 березня 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за березень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 10 червня 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за квітень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 24 травня 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за травень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 4 липня 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за червень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 19 липня 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за липень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 16 серпня 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за серпень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 30 вересня 2022 року;

- акт приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за вересень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 21 жовтня 2022 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за лютий 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 17 лютого 2023 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за березень 2022 року до Договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 30 вересня 2022 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за квітень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 17 лютого 2023 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за травень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 16 березня 2023 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за червень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 20 березня 2023 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за липень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 22 березня 2023 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за серпень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 21 лютого 2023 року;

- акт коригування до акта приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за вересень 2022 року до договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року від 9 червня 2023 року.

- зобов`язати Державне підприємство «Гарантований Покупець» (ідентифікаційний код юридичної особи 43068454; 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27) перерахувати заборгованість ТОВ «Санвін 13» (ідентифікаційний код юридичної особи 41378422, 04119, м. Київ, вул. Ґарета Джонса (Сім`ї Хохлових), 8) за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії відповідно договору № 783/01 від 2 жовтня 2019 року за період лютого - вересня 2022 року з використанням формули розрахунку, що міститься у постанові НКРЕКП №2802 від 13 грудня 2019 року «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641» та надати відповідні нові акти.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" 07.05.2024 (засобами поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (яка була зареєстрована 09.05.2024, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги скаржника задовольнити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача, а саме 68 442,00 грн витрат по сплаті судового збору та 300 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

14.05.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/15990/23, розгляд справи було призначено на 19.06.2024.

28.05.2024 (засобами поштового зв`язку) від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (який було зареєстровано 03.06.2024).

19.06.2024 (через канцелярію суду) від позивача надійшли письмові заперечення на відзив на апеляційну скаргу відповідача.

19.06.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задоволено клопотання скаржника про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/15990/23 на 02.07.2024.

02.07.2024 судове засідання не відбулося через відсутнє електропостачання в будівлі суду, що підтверджується відповідним актом Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 розгляд апеляційної скарги у даній справі було призначено на 30.07.2024.

В судове засідання 30.07.2024 з`явились представники обох сторін. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Справа була розглянута в розумний строк в розумінні ст. 6 Конвенції з незалежних від суду причин; з урахуванням поведінки сторін; враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та перебої з електроживленням.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог помилковими з урахуванням наступного.

Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, зокрема, застосував Закон, який не підлягає застосуванню, а саме нечинну та протиправну норму Порядку НКРЕКП № 641.

Так, спірні акти небалансів, на думку апелянта, є некоректними, тому останній письмово повідомляв Гарантованому покупцю свої зауваження та заперечення щодо них, а також заборгованості за ними, у тому числі вказував, що заборгованість за спірними актами небалансів нарахована на підставі формули розрахунку частки відшкодування небалансів, яка була визнана протиправною та нечинною у судовому порядку. Заборгованість за спірними актами небалансів нарахована на підставі формули розрахунку небалансів, яка була визнана протиправною та нечинною Верховним Судом.

Скаржник зазначає, що сума заборгованості за спірними актами небалансів розраховувалась Гарантованим покупцем на підставі спеціальної формули, яка вказана у главі 9 Порядку № 641. До 15 січня 2021 року небаланси виробників «зеленої енергії» розраховувались на підставі формули, яка була встановлена у п. 9.3 Постанови НКРЕКП №2802 від 13 грудня 2019 року «Про внесення змін до Постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 («Формула в редакції постанови НКРЕКП № 2802»). Однак, постановою НКРЕКП «Про затвердження Змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641» № 46 від 15 січня 2021 року формула розрахунку небалансів була змінена. Така змінена формула набрала чинності з 16 січня 2021 року.

Окрім цього, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, а саме ст. 16 Цивільного кодексу України, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Також в порушення норм процесуального права не з`ясував обставини, що мають значення для справи, та не дослідив докази, які були надані апелянтом на підтвердження власних вимог.

3 огляду на вищевказане, апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Так, відповідач вважає, що судом першої інстанції в рішенні було правомірно та обґрунтовано відмовлено у задоволені позову у даній справі.

За доводами відповідача, з урахуванням положень ст. 265 КАС України та релевантної судової практики було правильно застосовано формулу розрахунку частки вартості врегулювання небалансів електричної енергії гарантованого покупця в редакції постанови НКРЕКП від 15.01.2021 № 46 та визначено момент втрати нею чинності та неможливість подальшого застосування (з 08.09.2022).

Також відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції про неналежний спосіб судового захисту, обраний позивачем у даній справі. Таким чином, в межах розгляду даної справи судом першої інстанції було повно та всебічно досліджено всі докази у справі. А тому відповідач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

У поданих запереченнях позивач фактично не погоджується із доводами відзиву на апеляційну скаргу. Водночас, правова позиція фактично дублює доводи апеляційної скарги.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санвін 13» та Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі - Гарантований покупець) було укладено договір № 783/01 (далі - договір), предметом якого є купівля-продаж електричної енергії. У подальшому в договір вносились зміни шляхом укладення до нього додаткових угод.

Як зазначає позивач, договір між позивачем та відповідачем призупинено відповідно до п. 1 додаткової угоди № 990/07/23 до договору від 15 травня 2023.

У п. 3 додаткової угоди № 990/07/23 сторони також погодили, що призупинення дії договору не звільняє сторони від належного виконання зобов`язань стосовно здійснення розрахунків, що виникли у період до призупинення дії договору.

Відповідно до п. 2.3 договору (в редакції додаткової угоди № 1022/01/20 від 8 квітня 2020 року) позивач зобов`язався продавати, а Гарантований покупець купувати всю відпущену електроенергію генеруючих одиниць позивача. Окрім того, відповідно до умов договору в редакції додаткової угоди № 691/01/21 від 19 лютого 2021 року, а саме п. 1.2, позивач несе фінансову відповідальність перед Гарантованим покупцем за відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця відповідно до постанови Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26 квітня 2019 № 641 «Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною» (далі - Постанова № 641).

Як зазначає позивач у позовній заяві, на підставі п. 1.2 та п. 2.6 договору (в редакції додаткової угоди № 691/01/21 від 19 лютого 2021 року, Гарантованим покупцем надсилались на адресу ТОВ «Санвін 13» акти приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії за період лютий - вересень 2022 року, а також акти коригування до них, з якими позивач не погоджується та звернувся до Господарського суду із цією позовною заявою, а саме: акт небалансу за лютий 2022 року до договору від 16 березня 2022, акт небалансу за березень 2022 року до договору від 10 червня 2022 року, акт небалансу за квітень 2022 року до договору від 24 травня 2022 року, акт небалансу за травень 2022 року до договору від 4 липня 2022 року, акт небалансу за червень 2022 року до договору від 19 липня 2022 року, акт небалансу за липень 2022 року до договору від 16 серпня 2022 року, акт небалансу за серпень 2022 року до договору від 30 вересня 2022 року, акт небалансу за вересень 2022 року до договору від 21 жовтня 2022 року, акт коригування до акта небалансу за лютий 2022 року до договору від 16 лютого 2023 року, акт коригування до акта за березень 2022 року до договору від 30 вересня 2022 року, акт коригування до акта небалансу за квітень 2022 року до договору від 17 лютого 2023 року, акт коригування до акта небалансу за травень 2022 року до договору від 16 березня 2023 року (додаток № 18), акт коригування до акта небалансу за червень 2022 року до договору від 20 березня 2023 року, акт коригування до акта небалансу за липень 2022 року до договору від 22 березня 2023 року, акт коригування до акта небалансу за серпень 2022 року до договору від 21 лютого 2023 року, акт коригування до акта небалансу за вересень 2022 року до договору від 9 червня 2023 року.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 6, 7 ст.70 Закону України "Про ринок електричної енергії" унормовано, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Згідно частини 4 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії з урахуванням особливостей, встановлених частиною шостою статті 71 цього Закону для виробників за "зеленим" тарифом та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до п. 6 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний стати стороною, відповідальною за баланс (далі - СВБ) балансуючої групи гарантованого покупця, до складу якої входять виробники, яким встановлено "зелений" тариф, а також виробники, які за результатами аукціону набули право на підтримку, з якими він уклав двосторонні договори.

Частиною 8 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що стаття 71 цього Закону та правила функціонування балансуючої групи гарантованого покупця визначають особливості функціонування балансуючої групи гарантованого покупця.

Пунктом 9.2 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, який затверджено постановою №641 від 26.04.2019 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг унормовано, що продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу відповідно до Закону та цього Порядку.

Разом з цим, у пункті 9.3 вказаного Порядку було визначено, що обсяг відшкодування продавцем або споживачами за "зеленим" тарифом гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу в розрахунковому періоді розраховується за формулами, які наведено у пункті.

15.01.2021 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову № 46 "Про затвердження Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2019 року №641", а саме затверджено Зміни до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26 квітня 2019 року №641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом".

Підпунктом 8 пункту 1 Змін у главі 9 Порядку пункти 9.2-9.4 замінено п`ятьма новими пунктами, зокрема, за пунктом 9.2 Порядку продавцями та споживачами за "зеленим" тарифом здійснюється відшкодування гарантованому покупцю частки вартості врегулювання небалансу гарантованого покупця відповідно до Закону та цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.3 Порядку, в редакції станом на 16.01.2021, обсяг частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця продавцем та споживачами за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця GB, у розрахунковому періоді t торгової зони z розраховується за формулою (далі - Формула), що наведена у цьому пункті.

Згідно з абзацом 2 пункту 9.3 глави 9 Порядку у редакції станом на 16.01.2021, у випадку отримання оновлених даних комерційного обліку по генеруючих одиницях продавця або споживача за "зеленим" тарифом, що входять до балансуючої групи гарантованого покупця, розрахунок обсягу відшкодування здійснюється з урахуванням таких даних.

Щодо доводів скаржника про неправомірність застосування нечинної формули у редакції постанови НКРЕКІ від 15 січня 2021 року № 46, яка не підлягала до застосування під час розрахунку частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії Гарантованого покупця, що відшкодовувалася виробниками за «зеленим» тарифом, які входять до балансуючої групи відповідача за періоди з моменту прийняття постанови НКРЕКП від 15 січня 2021 року № 46 (16 січня 2021 року) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/4069/21 (8 вересня 2022 року), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2021 у справі №640/4069/21 позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року скасовано судове рішення суду першої інстанції та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 08.09.2022 у справі №640/4069/21 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року в цій справі скасовано і залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2021 року.

У вказаній постанові касаційного суду зазначено, що ураховуючи положення частини 6 статті 71, пункту 11 розділу XVII Закону №2019-VIII, Верховний Суд доходить висновку про те, що покладення додаткової відповідальності на виробників, яким установлено "зелений" тариф та на виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку, і входять до балансуючої групи гарантованого покупця, у вигляді відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця є протиправним.

Також суд касаційної інстанції (підтримавши позицію суду першої інстанції) та виснував, що з урахуванням правил частини 2 статті 2 КАС України відповідач у спірних правовідносинах діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, без запобігання всім формам дискримінації, а тому підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку є протиправним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції частково приймає доводи скаржника про визнання протиправним та нечинним підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою НКРЕКП від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Однак, ключовим питанням в даному випадку є саме момент, з якого не підлягають до застосування вказані нечинні положення. Так, частиною 2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Частинами 1, 2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття (ч.1 ст.359 Кодексу адміністративного судочинства України). Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 826/23168/15.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що підпункт 8 пункту 1 Змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 15.01.2021 № 46, у частині викладення у новій редакції пункту 9.3 глави 9 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, втратив свою чинність 08.09.2022 (дата ухвалення постанови Верховного Суду). А тому в цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Таким чином, складення актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Державного підприємства «Гарантований Покупець» за період з лютого до вересня 2022 року разом із актами коригування до них - відповідачем правомірно було розраховано на підставі чинної на той період формули. А, отже, доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

В цій частині суд апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника з посиланням на постанови Північного апеляційного господарського суду у справах №№ 910/9184/23, 910/14878/23, 91012777/23, оскільки, по-перше, обставини у вказаних справах не є релевантні обставинам даної справи (оскільки у вказаних справах стягувалась шкода), по-друге, більшість вказаних постанов не набрала законної сили через відкриття касаційного провадження. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються через необґрунтованість.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність порушеного права позивача з урахуванням наступного.

Змістом ст. 4 ГПК України підтверджується, що процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.01.2021 по справі № 916/1415/19 заначила, що розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Разом з цим, з урахуванням висновку суду про правомірність дій відповідача при розрахунку, складенні актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії Державного підприємства «Гарантований Покупець» за період лютого - вересня 2022 року разом із актами коригування до них - суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог саме з цієї підстави (ст. 4 ГПК України).

Таким чином, правомірним є висновку суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог у даній справі. Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи. А тому відхиляються судом апеляційної інстанції, який застосовує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України наведену постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір (як і інші судові витрати, зокрема на професійну правничу допомогу) за розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України та не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санвін 13" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/15990/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/15990/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.08.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім