Ухвала

від 08.08.2024 по справі 914/653/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.08.2024 р. Справа № 914/653/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., розглянувши у порядку письмового провадження, згідно з частиною сьомою статті 39 Господарського процесуального кодексу України,

заяву: адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_1 - Головки Любомира Васильовича, м. Львів, про:відвід судді (вх. № 19804/24 від 08.08.2024).У справі за позовом: ОСОБА_2 , м. Львів,до відповідача:Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», м. Львів,третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:ОСОБА_1 , м. Львів,третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:ОСОБА_3 , м. Львів,про:визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій/записів.Представники сторін не викликались (не повідомлялись).Встановив:

На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій/записів.

Детальний рух справи відображено у попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 26.07.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 07.08.2024.

06 серпня 2024 року до суду надійшли:

- заява адвоката третіх осіб Буй Б. В. у якій повідомлено суд, що у зв`язку із розірванням договорів про надання правової допомоги з 05.08.2024 таких адвокат більше не здійснюватиме представництво інтересів третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у цій справі (вх. № 19640/24);

- клопотання адвоката Головки Л. В. у якому повідомлено, що такий здійснюватиме представництво інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у цій справі. З метою ознайомлення з усіма матеріалами справи заявник просить суд оголосити перерву у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 07.08.2024 клопотання адвоката Головки Л. В. (вх. № 19653/24 від 06.08.2024) повернуто заявнику без розгляду з підстав, вказаних у цій ухвалі.

У судове засідання 07.08.2024 з`явилися позивач та його адвокати, адвокат відповідача та адвокат третіх осіб. Також у дане засідання прибули свідки. У цьому засіданні адвокатом третіх осіб усно заявлено клопотання про перерву у судовому засіданні для надання йому можливості ознайомитись з матеріалами справи та сформувати позицію щодо спору. Адвокати позивача та адвокат відповідача заперечили проти задоволення заявленого клопотання у зв`язку із його необґрунтованістю.

За наслідками судового засідання 07.08.2024 з метою забезпечення права на захист та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи, з урахуванням строків розгляду справи на відповідній стадії, тощо, постановлено ухвалу про оголошення перерви до 08.08.2024 о 09:00 год. та виклик у призначене засідання свідків.

08 серпня 2024 року о 08:56:46 год. канцелярією суду зареєстровано заяву про відвід судді.

Подану заяву адвокат Головка Л. В. обґрунтовує таким: 1) після вступу у справу адвокату надано менше одного робочого дня для ознайомлення, не з`ясовано про зайнятість адвоката. Після засідання надано матеріали, які складаються з 4 томів. Отже, адвокат вважає, що третім особам обмежено права на надання належної правової допомоги. 2) при ознайомленні з матеріалами справи 07.08.2024 адвокатом Головка Л. В. з`ясовано, що третю особу ОСОБА_3 також представляє адвокат Віктюк Р. О., який подавав до суду заяву про вступ у справу. З цього приводу, заявник зазначає, що у квітні 2024 року бачив, як на парковці магазину АТБ вулиця Григорія Сковороди, с. Сокільники Львівська обл. спілкувались адвокат Віктюк Р. О. та суддя Трускавецький В. П. На цей час провадження у цій справі вже було відкрито. 3) починаючи з 05.08.2024 перед засіданням 07.08.2024 в мережі інтернет з`явилась наступна інформація: що у межах справ між Мельником, Луговським, Дядюшком останній вигравав попередній процес. Однак судові рішення не приймались. 4) також, слід зазначити, що оголошення перерви менш ніж на один день позбавило можливості третіх осіб на реалізацію передбаченої процесуальним законом можливості провести розгляд заяви про відвід, суддею, який не входить до складу суду. Так, заявник заявляє судді Трускавецькому В. П. відвід від розгляду даної справи.

Розглянувши подану заяву про відвід, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 7 ст. 39 ГПК України).

Враховуючи, що відвід заявлено поза межами судового засідання, суд розглядає такий у порядку письмового провадження.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу судді. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Як вбачається з мотивів заявленого відводу, учасник процесу вказує про те, що заявлені у його заяві мотиви викликають сумніви у його неупередженості або об`єктивності та є підставою для відводу згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Відповідно до частини 4 статті 38 ГПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Проаналізувавши вказані обставини, суд зазначає, що заявником не надано жодних обґрунтувань, яким чином головуючий суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.

Так, щодо пунктів 1 та 4 заяви про відвід, суд зазначає, що розгляд справи по суті було розпочато 26.07.2024 та відкладено за клопотанням адвоката третіх осіб Буй Б. В . У наступне судове засідання з`явився адвокат Головка Л. В. за усним клопотанням якого оголошено перерву у судовому засіданні для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та сформувати позицію.

Водночас, закриваючи підготовче засідання у даній справі 03.06.2024 судом було з`ясовано чи учасники процесу подали усі докази, які вважають за необхідне та чи повідомили суду всі обставини, на які вони будуть посилатись як на підставу своїх доводів та заперечень.

Тому у цьому випадку дії адвоката-заявника який представляє третіх осіб є не зрозумілими та не логічними, і не підтверджені жодними доказами. Адже, адвокат отримав доступ до матеріалів електронної справи 07.08.2024, ознайомився з матеріалами паперової справи, що підтверджується його власноручним підписом на клопотанні. Водночас, адвокат Головка Л. В. не заперечував проти оголошення перерви на один день, не вказував про недостатність часу для підготовки до участі у справі.

Додатково, суд звертає увагу, заявника, що у третьої особи ОСОБА_3 , як заявник сам вказує є інший (другий) процесуальний захисник, який вступив у справу ще 08.04.2024. Тому незрозуміло про яке обмеження прав на захист іде мова.

Щодо другого пункту обґрунтувань, суд зазначає таке.

Разом із цим відводом, до суду подано відвід адвокатом Віктюком Р. О. з підстав того, що останній вчився з головуючим суддею впродовж 1998 - 2000 років у Правничому коледжі ЛНУ ім. І. Франка та вподальшому у них збереглись дружні відносини. Більш детальні мовити вказані у його відводі.

До принципів адвокатської етики належить, зокрема неприпустимість конфлікту інтересів. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Суд зазначає, що провадження у даній справі відкрито 13.03.2024, інтереси ОСОБА_3 адвокат Віктюк Р. О. представляє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія ВС № 1273346 від 05.04.2024.

Тобто, на момент прийняття доручення свого клієнта ОСОБА_3 адвокату Віктюку Р. О., було відомо про наявність у нього дружніх, на його думку, відносин з головуючим суддею по даній справі, проте всупереч зазначеному адвокат Віктюк Р. О. не вважав даний факт конфліктом інтересів та уклав з ОСОБА_3 договір про надання правової допомоги для представництва у цій справі.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, ставиться під сумнів його (їх) безсторонність. За висновком Європейського суду з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/197/18 відзначила про помилковість аргументу ОСОБА_2 про те, що відповідно до висновків ЄСПЛ щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», на яку вказав ОСОБА_2, ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Щодо зустрічі, яка була у квітні 2024 року на, що звертає увагу Заявник, зазначаю, що точної дати такої зустрічі не пам`ятаю, але така була. Як уже зазначалось в ухвалі суду від 08.08.2024 (при розгляді відводу адвоката Віктюка Р. О.), при цьому сам Віктюк Р. О. не вважав це підставою для відводу, за час який минув після навчання у Коледжі, а це більше 23 років. Бачив адвоката Віктюка Р. О. два рази, з проміжком у 10 років, один з яких у квітні цього року.

З метою недопущення можливості, щоб у стороннього спостерігача могли виникнути будь-які сумніви щодо упередженого чи заінтересованого ставлення судді до розгляду справи, вважаю (суддя Трускавецький В.П,) за необхідне повідомити таке. Факт зустрічі судді Трускавецького В.П. з адвокатом Віктюком Р.О. на паркувальному майданчику біля магазину АТБ с. Сокільники Львівська області дійсно мав місце. Про те, що адвокат Віктюк Р. О. бере участь у цій справі я (суддя Трускавецький В.П.) не пам`ятав, оскільки: перше підготовче засідання було призначено на 09.05.2024; у моєму (судді Трускавецького В.П.) провадженні є велика кількість справ, і, пам`ятати всіх представників по усіх справах не є обов`язком судді (тим паче, що до заявлення відводів адвокатом Віктюком Р.О. та Головкою Л.В. я не знав, що адвокат Віктюк Р.О. є саме тією особою, яку я знаю). У цей день я (суддя Трускавецький В.П.) після робочого дня (у позаробочий час) повертався з автосервісу автомобілів (район ТЦ «Три слони» у с. Сокільники Львівського району Львівської області), мені зателефонував невідомий номер, піднявши слухавку співрозмовник представився Віктюком Р. О. , запитав чи я пам`ятаю такого з студенських робіт. Я відповів що пам`ятаю. Наступне він попросив про зустріч. Власне тому зустріч і відбулась біля магазину АТБ у с. Сокільники (шлях з автосервісу до мого дому). Віктюк Р. О. на ініційованій ним зустрічі повідомив про інвалідність його мами (І група), необхідності догляду за нею ним та відповідно його потребу у роботі з можливістю віддаленого доступу. Питав чи не знаю я хто шукає кваліфікованого юриста з можливістю роботи з віддаленого доступу. Жодних розмов щодо моєї професійної діяльності чи його професійної діяльності як адвоката не було.

За таких обставин, а саме: факту зустрічі у громадському місці у позаробочий час з приводу побутових питань - у судді Трускавецького В.П. не має підстав навіть для розкриття інформації, а тим більше підстав для самовідводу чи відводу.

Таким чином, суд констатує, що заявником не наведено підстав вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду цієї справи.

Водночас, конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (п. 8 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правничої допомоги у разі конфлікту інтересів (абз. 1 ч. 1 ст. 28 вищевказаного Закону).

За вказаних обставин, суд зазначає, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).

Щодо третього пункту обґрунтувань суд зазначає таке. Заявником на підтвердження своєї позиції додається скрін з Телеграм каналу «Труха Україна» (чотири абзаци тексту) у змісті яких вказується про: «…через рейдерське захоплення медичної мережі «Ескулаб», було силоміць заблоковано роботу лабораторій у Києві, … В той час Дядюшко виграв попередній судовий процес …». Так, аналізуючи вказану інформацію, суд зазначає, що перше: немає жодних даних про судовий процес (номер справи, головуючого, сторін, предмет спору, тощо; друге: немає повністю доказу, на який посилається заявник, щоб можна було зробити висновок про належність, достатність та допустимість подання такого.

Отже, оцінивши у сукупності мотиви з яких заявлено відвід, перевіривши їх доказами, суд зазначає, що заявлені мовити є необґрунтованими та безпідставними, а тому у задоволенні поданого відводу необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 35, 36, 38, 39, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Головки Любомира Васильовича (вх. №19804/24 від 08.08.2024) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Трускавецький В.П.