УХВАЛА
06 серпня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/1786/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профирентал» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 (колегія суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.) та рішення Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 (суддя Гоменюк З. П.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профирентал» до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування реабілітації та паліативної допомоги», третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Граймар» про визнання недійсним та скасування рішення електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Профирентал» (далі - ТОВ «Профирентал») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування реабілітації та паліативної допомоги», Товариства з обмеженою відповідальністю «Граймар» про визнання недійсним та скасування рішення електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
09.05.2024 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої складений 20.05.2024, про залишення цього рішення без змін.
10.06.2024 ТОВ «Профирентал» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О. ухвалою від 01.07.2024 залишив вказану касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк на усунення її недоліків.
10.07.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про повернення касаційної скарги ТОВ «Профирентал» згідно зі статтею 174 та частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги.
ТОВ «Профирентал» 17.07.2024 через підсистему "Електронний суд" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Крім того, скаржник подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Заява про поновлення строку на касаційне оскарження мотивована тим, що заявник на виконання вимог ухвали від 01.07.2024 помилково додав до заяви про усунення недоліків платіжну інструкцію про сплату судового збору по іншій справі, тому касаційна скарга підлягала поверненню.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Розглянувши ці аргументи скаржника на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що такі причини не можуть вважатися поважними з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України. Тож суд, ураховуючи конкретні обставини справи, має оцінити поважність причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення чи відмову в поновленні цього строку (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Із норм статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства (аналогічний правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 910/15481/17).
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частина друга статті 114 ГПК України).
Як зазначалось вище Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову 09.05.2024, а її повний текст склав 20.05.2024. Скаржник вперше звернувся із касаційною скаргою на постанову апеляційного господарського суду 10.06.2024 в межах встановленого законом строку на касаційне оскарження постанови, однак ухвалою Верховного Суду від 10.07.2024 цю касаційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ураховуючи, що з касаційною скаргою позивач звернувся повторно, визначальним у поновленні процесуальних строків для касаційного оскарження, є необхідність оцінки поважності причин їх пропуску в сукупності із попередніми діями скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку документа в кабінет Електронного суду, ухвала від 10.07.2024 отримана заявником 11.07.2024 о 13:45.
Звертаючись 17.07.2024 до Верховного Суду з касаційною скаргою повторно, ТОВ «Профирентал» додало до касаційної скарги як докази сплати судового збору квитанцію від 07.06.2024 №2МАТ-М9ХХ-ЕВТ1-ЕКМХ про сплату судового збору у розмірі 4 294,40 грн та квитанцію від 17.07.2024 № 3360-2079-Т901-717К про сплату судового збору у розмірі 4 293,60 грн.
В заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначив, що: «представником скаржника помилково додано платіжну інструкцію про сплату судового збору в іншій справі; у зв`язку із здійсненням кількох бюджетних платежів у цей день, зокрема й по різних справах, даний платіж було здійснено представником скаржника помилково (невірно вказано платника), та відповідно помилково долучено до матеріалів на виконання вимог ухвали про усунення недоліків касаційної скарги».
Суд звертає увагу скаржника на те, що обов`язковими реквізитами у призначенні платежу для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Відтак ухвала про повернення первісно поданої касаційної скарги вручена скаржнику 11.07.2024, а повторно ТОВ «Профирентал» звернулось 17.07.2024. Доплата суми судового збору за подання касаційної скарги була здійснена 17.07.2024, тобто більше ніж через п`ять днів після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ТОВ «Профирентал» не навело об`єктивних підстав, які б свідчили про неможливість звернутися з касаційною скаргою в межах розумного строку, оскільки надані докази (квитанція про сплату судового збору від 17.07.2024) не підтверджують обставини помилкового долучення квитанції про сплату судового збору в іншій справі на виконання ухвали про усунення недоліків первісно поданої касаційної скарги 09.07.2024.
Отже, об`єктивних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника та могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, не вбачається.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тому доводи скаржника щодо пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень, викладені в заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску такого строку, оскільки мають суб`єктивний характер і є такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника.
Тож наведені у клопотанні обставини пропуску строку на касаційне оскарження Верховний Суд визнає неповажними, у зв`язку з чим ТОВ «Профирентал» потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга ТОВ «Профирентал» підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профирентал» залишити без руху.
2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд" та іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2024 |
Оприлюднено | 09.08.2024 |
Номер документу | 120887464 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні