Ухвала

від 04.09.2024 по справі 914/1786/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 914/1786/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профирентал» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 (колегія суддів: Орищин Г. В., Галушко Н. А., Желік М. Б.) та рішення Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 (суддя Гоменюк З. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профирентал» до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування реабілітації та паліативної допомоги», третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Граймар» про визнання недійсним та скасування рішення електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профирентал» (далі - ТОВ «Профирентал») звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування реабілітації та паліативної допомоги», Товариства з обмеженою відповідальністю «Граймар» про визнання недійсним та скасування рішення електронного аукціону та визнання недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.

09.05.2024 Західний апеляційний господарський суд прийняв постанову, повний текст якої складений 20.05.2024, про залишення цього рішення без змін.

10.06.2024 ТОВ «Профирентал» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О. ухвалою від 01.07.2024 залишив вказану касаційну скаргу без руху та встановив скаржнику строк на усунення її недоліків.

10.07.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про повернення касаційної скарги ТОВ «Профирентал» згідно зі статтею 174 та частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки скаржник не усунув недоліки касаційної скарги.

ТОВ «Профирентал» 17.07.2024 через підсистему "Електронний суд" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову. Крім того, скаржник подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

Заява про поновлення строку на касаційне оскарження мотивована тим, що заявник на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 01.07.2024 помилково додав до заяви про усунення недоліків платіжну інструкцію від 09.07.2024 № 17 на суму 4 293,60 грн про сплату судового збору по іншій справі, у зв`язку з чим касаційну скаргу було повернуто скаржнику.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Рогач Л. І., Мачульського Г. М.

06.08.2024 Верховний Суд постановив ухвалу про залишення касаційної скарги ТОВ «Профирентал» без руху з наданням строку для усунення її недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку. При цьому Верховний Суд встановив скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків касаційної скарги.

15.08.2024 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ «Профирентал» про усунення недоліків касаційної скарги, в якій скаржник навів додаткові обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження. Так, в заяві зазначено, що у представника скаржника був намір оплатити судовий збір від імені ТОВ «Профирентал», проте під час оплати помилково із використанням шаблону для оплати судового збору, який здійснювався у іншій справі на той самий рахунок Верховного Суду, автоматично підтягнувся попередній платник у додатку банку, тому в призначенні платежу в платіжній інструкції від 09.07.2024 № 17 на суму 4 293,60 грн вказано Підберізцівську сільську раду. Щодо підстав для поновлення строку при повторному поданні касаційної скарги саме 17.07.2024 та доплати судового збору із зазначенням вірного платника у квитанції № 3360-2079-T901-717K від 17.07.2024 на суму 4293,60 грн, то представник позивача просить визнати причини пропуску строку поважними через неможливість виконувати обов`язки представника через різке погіршення стану здоров`я у цей період, як наслідок проходження обстежень 18.07.2024 та 24.07.2024, зокрема й УЗД (документи додаються) та продовження лікування за результатами досліджень. Крім того, до заяви про усунення недоліків касаційної скарги додана заява про повернення судового збору.

Як вбачається зі змісту заяви, поданої на усунення недоліків касаційної скарги, ТОВ «Профирентал» не навело інших, відмінних від раніше названих та визнаних касаційним судом неповажними, причин пропуску визначеного статтею 288 ГПК України процесуального строку.

Суд вважає за необхідне повторно зазначити, що частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що пропуск процесуального строку на касаційне оскарження відбувся з причин, які об`єктивно не залежали від нього. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до касаційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Скаржник у заяві, поданій на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.08.2024, не навів достатніх (в тому числі нових) обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати об`єктивно непереборними та пов`язаними із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

При цьому аргументи скаржника про те, що здійснення доплати суми судового збору 17.07.2024 (більше ніж через п`ять днів після отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги) було обумовлене різким погіршення стану здоров`я представника у цей період, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки ТОВ «Профирентал» як юридична особа не позбавлено можливості самостійно представляти свої інтереси у суді касаційної інстанції в порядку самопредставництва (через свого керівника, іншу особу, уповноважену діяти від юридичної особи відповідно до статуту) або залучити з метою представництва своїх інтересів іншого представника, тобто такі причини зводяться до внутрішньої організації роботи підприємства, а отже, мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах розумних строків.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував поважність причин звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду повторно раніше ніж 17.07.2024. Тож наведені в заяві обставини не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Профирентал» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.12.2023.

Що стосується наданої скаржником заяви про повернення судового збору, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За змістом заяви про повернення судового збору, заявник просить повернути судовий збір, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 09.07.2024 № 17 про сплату судового збору у розмірі 4 293,60 грн. В графі "призначення платежу" вказаного платіжного документу зазначено: 101 22372802; СУД. ЗБІР, ПІДБЕРІЗЦІВСЬКА С/РАДА, НА УХВАЛУ ВІД 23.04.2024 ПО СПРАВІ № 380/773/23, ВЕРХОВНИЙ СУД (КАСАЦ. АДМІНІСУД) АО ЕВІКТІО.

Дослідивши зміст платіжної інструкції, Суд зазначає таке.

Згідно з приписами частин першої і другої статті 9 Закону "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону "Про судовий збір").

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Слід зауважити, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/) в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга, та дата судового акта, що оскаржується.

Проте зазначена вище платіжна інструкція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, оскільки судовий збір у розмірі 4 293,60 грн сплачено по іншій справі.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік підстав повернення судового збору за ухвалою суду.

Повернення помилково сплаченого судового збору за ухвалою суду вказаною статтею не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а саме: від 19.07.2023 у справі № 904/807/20, від 04.04.2023 у справі №906/1048/21, від 18.02.2022 у справі № 925/518/18, від 18.08.2021 у справі №904/5842/20, від 18.08.2021 у справі №904/5368/20, від 05.07.2021 у справі №904/4644/20, від 29.06.2021 у справі №922/1125/19, від 31.03.2021 у справі №918/817/20, від 17.03.2021 у справі №922/1430/20.

Оскільки кошти, сплачені представником скаржника відповідно до платіжної інструкції від 09.07.2024 №17 по справі № 380/773/23, перераховані без дотримання викладених вимог, тобто не у відповідному порядку, то, відповідно, процедура їх повернення як помилково перерахованих до державного бюджету відбувається згідно з Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок).

Цей Порядок розроблено, зокрема, на виконання статті 7 Закону України "Про судовий збір" та визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, зокрема, податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету (пункт 2 Порядку).

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вказане вище унеможливлює прийняття судом ухвали про повернення судового збору в розмірі 4 293,60 грн у справі № 914/1786/23 на підставі платіжної інструкції від 09.07.2024 №17, а заява про повернення судового збору не підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір" та статтями 123, 234, 235, 288, 290, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Профирентал» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 04.12.2023 у справі № 914/1786/23.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Профирентал» у задоволенні заяви про повернення судового збору в розмірі 4 293,60 грн, сплаченого за платіжною інструкцією від 09.07.2024 №17

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач