Ухвала

від 01.08.2024 по справі 488/293/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023152050000787, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_6 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2024 року відносно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, мешкає в АДРЕСА_1 раніше судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7 ,

захисник ОСОБА_6 ,

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2024 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Ухвалено зарахувати ОСОБА_5 у строк призначеного покарання строк попереднього ув`язнення з 10.09.2023 р. по день, що передує даті приведення вироку до виконання

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишений без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалено початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дати набрання вироком законної сили.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертиз у сумі 34186,46 грн. та стягнути на користь потерпілого ОСОБА_8 моральну шкоду 100000 грн.

Вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник просить вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.04.2024 р. відносно ОСОБА_5 змінити, призначити останньому покарання у виді 6 років позбавлення волі, в іншій частині, вирок залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 зазначає, що рішення суду першої інстанції є таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження,оскільки ухвалюючи обвинувальний вирок суд не врахував усіх обставин, які пом`якшують його покарання.

Апелянт звертає увагу на те, що окрім тих, що встановлені судом першої інстанції, обставинами, які пом`якшують покарання є:

- надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, яке полягало у тому, що ОСОБА_5 (не ідентифікуючи себе) зателефонував на спецлінію 102 та повідомив про спричинене потерпілому ножове поранення, завдяки чому викликано медичну допомогу та врятовано життя потерпілого;

- вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, оскільки обвинувачений, будучи військовослужбовцем, тривалий час перебував в зоні активних бойових дій, що призвели до психологічного зламу, внаслідок чого, втратив контроль за своїми діями, зловживав алкогольними напоями, що у сукупності призвело до викривленого занадто емоційного ставлення до оточуючих громадян та вчинення інкримінованих йому дій. Перебуваючи під вартою обвинувачений зміг розібратись у своїй поведінці, щиро розкаявся та вибачився перед потерпілим.

За наведених обставин, захисник вважає, що відносно обвинуваченого можливо застосувати положення ст. 69 КК України та призначити менш суворе покарання.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

09.09.2023 р. приблизно о 22.50 год. обвинувачений ОСОБА_5 , знаходячись біля під`їзду будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та ревнощів до своєї дружини вступив у словесний конфлікт з раніше не знайомим йому потерпілим ОСОБА_8 , в ході якого, у обвинуваченого виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому.

З метою реалізації вказаного умислу, обвинувачений зайшов до приміщення кв. АДРЕСА_3 , де взяв належний йому ніж, виготовлений саморобним способом, після чого вийшов з будинку та повернувся до потерпілого.

В подальшому обвинувачений, 09.09.2023 р., приблизно о 23.00 год., знаходячись біля під`їзду буд. АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з метою реалізації свого злочинного наміру на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому, тримаючи у правій руці раніше заготовлений ніж, виготовлений саморобним способом, розуміючи, що нанесення удару ножем у шию є життєво-небезпечним для життя людини, оскільки там сконцентровані органи життєзабезпечення людини, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті потерпілого, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин та ревнощів до своє дружини ОСОБА_10 , посягаючи на найвищу соціальну цінність життя людини, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вказаним ножем почав наносити потерпілому удари в область шиї, від яких останній почав оборонятись руками.

Обвинувачений наніс потерпілому 3 удари в область шиї та 2 удари в ліву верхню кінцівку, тим самим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї з пошкодженням внутрішньої яремної вени, яке ускладнилось кровотечею, геморагічним шоком 2 ступеню, яке кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та 2 колото-різаних рани шиї, 3,4 пальця лівої кисті, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я. Зрозумівши, що він зробив, обвинувачений викликав карету швидкої медичної допомоги, після чого залишив потерпілого в безпорадному стані та покинув місце скоєння злочину.

Отже, покинувши потерпілого на місці події, обвинувачений вчинив всі дії, які вважав необхідними та достатніми для позбавлення життя ОСОБА_8 , смерть якого не настала з причин, що не залежали від його волі, в зв`язку з тим, що останньому надана своєчасна медична допомога.

Дії ОСОБА_5 судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне спричинення смерті іншій людині.

Обираючи ОСОБА_5 вид і міру покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, утримує 2 неповнолітніх дітей, військовослужбовець, за місцем служби характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, обставиною, яка обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд доходить наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України за обставин, встановлених судом, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, аналіз яких наведений у вироку.

Фактичні обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, за наведених у вироку обставин, та, кваліфікація його дій, апелянтом не оспорюється, тому апеляційному перегляду не підлягає.

Щодо призначеного обвинуваченому покарання, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, апеляційний суд доходить наступного.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , за місцем мешкання та проходження служби характеризується посередньо, одружений, має 2 неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на відповідній посаді, у військовому званні «солдат», наявні обставини, які пом`якшують покарання щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, та обставина, яка обтяжує покарання вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. Крім цього, при призначенні покарання, суд першої інстанції врахував й сукупність обставин, що характеризують вказане кримінальне правопорушення, зокрема форму вини, мотив, характер вчиненого діяння та дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі у мінімальному межах визначених санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Отже, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, з урахуванням характеру вчинених обвинуваченим дій, їх суспільної небезпечності та наслідків, які тільки за сприятливим збігом обставин не призвели до смерті іншої особи, відношення до скоєного, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, цілком обґрунтовано та вмотивовано призначив обвинуваченому, за вчинене кримінальне правопорушення, покарання у виді 7 років позбавлення волі, яке відповідає характеру і ступеню його тяжкості, всім обставинам кримінального провадження, і є необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, як це передбачено у ст. ст. 65, 66, 67 КК України.

Доводи захисника про те, що суд першої інстанції при призначенні покарання не врахував таких обставин, як надання медичної допомоги та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин є безпідставними з огляду на наступне.

Так, факт виклику обвинуваченим ОСОБА_5 на місце події швидкої медичної допомоги встановлений судом першої інстанції, проте це не може свідчити про наявність такої обставини, як надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, з огляду на застосоване обвинуваченим знаряддя вчиненого злочину, кількість та локалізацію ударів, а також того факту, що, обвинувачений після нанесення потерпілому ножових поранень, будучи обізнаним у спричиненні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень в життєво важливий орган, тобто у доведені свого злочинного умислу до кінця, покинув місце події, тим самим залишив потерпілого у небезпечному для життя становищі, і, в даному випадку, смерть потерпілого не настала, лише завдяки оперативним діям лікарів та наданням необхідної медичної допомоги.

Вказаний факт може лише свідчити про щире каяття обвинуваченого з приводу вчинених ним дій, проте така обставина врахована судом першої інстанції при призначенні покарання.

Стосовно можливого вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, то, в даному випадку, перебування обвинуваченого в зоні активних бойових дій, що, на думку захисника, призвело до певних психічних розладів обвинуваченого, не є підставою для визнання цих обставин такими, що дійсно мали місце, оскільки по-перше будь-яких психічних розладів у обвинуваченого не встановлено та по-друге відсутній об`єктивний зв`язок між такою обставиною, як вчинення кримінального правопорушення у зв`язку зі збігом тяжких особистих та сімейних обставин, і вчиненим злочином.

Отже, апеляційний суд не знаходить підстав вважати, що призначене ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України є явно несправедливим через суворість, оскільки в апеляційній скарзі захисника таких підстав не наведено, а відтак вимоги апелянта про пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання до 6 років позбавлення волі задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25 квітня 2024 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали апеляційного суду.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3