Ухвала

від 07.08.2024 по справі 240/14385/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/14385/24

категорія 112010200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

"- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням страхового стажу після її призначення (який здійснено в перерахунку від 24.05.2023 в дод. 8 до Позовної заяви), в перерахунку від 24.02.2021 та послідуючих;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу після її призначення (який здійснено в перерахунку від 24.05.2023 в дод. 8 до Позовної заяви), в перерахунку від 24.02.2021 та послідуючих;

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування ОСОБА_1 90%, а не 100% належної позивачу пенсії в перерахунках, від 23.02.2019 (дод. 4), від 23.04.2020 (дод. 5), від 24.02.2021 (дод. 6), від 22.02.2022 (дод. 7), від 28.02.2023 (дод. 3), 24.05.2023 (дод. 8), як непрацюючому інваліду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в перерахунках, від 23.02.2019 (дод. 4), від 23.04.2020 (дод. 5), від 24.02.2021 (дод. 6), від 22.02.2022 (дод. 7), від 28.02.2023 (дод. 3), 24.05.2023 (дод. 8), в розмірі 100 % пенсії за віком, як визначено ч. 2 ст. 33 Закон №1058-ІV."

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважаю, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до ч.1-2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, до позовної заяви позивачем не додано окремої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Втім, слід відмітити, що при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів (за позовними вимогами рахує порушеним своє право з 23.02.2019, 23.04.2020, 24.02.2021, 22.02.2022, 28.02.2023) чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, слід відмітити, що триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При цьому, слід наголосити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У позові заявником сформульована вимога про спонукання Пенсійного органу до проведення перерахунку його пенсії (за змістом прохальної частини позовної заяви "здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в перерахунках від 23.02.2019, 23.04.2020, 24.02.2021, 22.02.2022, 28.02.2023"), у той час як до суду позов було подано лише 31.07.2024, про що свідчить штамп Житомирського окружного адміністративного суду.

При цьому, винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Разом з тим, суд враховує позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, зокрема те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Крім цьому, відповідно до п.п.4, 5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві має бути зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналізуючи ч. 1 ст. 5 КАС України, слід звернути увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов`язкових умов - безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб`єктом, а саме суб`єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб`єкта.

Також ст.5 КАС України передбачено способи захисту порушених прав, свобод чи інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У той час, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Тобто, позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло викладені позовні вимоги.

Як свідчить зміст позовної заяви, позовні вимоги не є вимогами викладеними з урахуванням положень КАС України. Заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги сформульовані незрозуміло, нечітко, із застосуванням тавтології ("зобов`язати здійснити перерахунок в перерахунках..."). Крім того, незрозуміло, яким саме судовим способом, передбаченим ст. ст. 5, 245 КАС України, необхідно захистити порушені права позивача, які є доцільні та правові шляхи їх відновлення (відсутнє посилання на нормативні акти, на підставі яких підлягає перерахунку пенсія позивача).

З огляду на викладене, слід зазначити, що позивачу слід викласти позовні вимоги, відповідно до способів захисту порушених прав визначених положеннями КАС України та на усунення встановлених недоліків, подати позовну заяву у новій редакції, у повній мірі, враховуючи висновки викладені суддею у цій ухвалі.

Слід зазначити, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Також необхідно зауважити, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, вказані позовні вимоги є логічно не завершеними та потребують уточнення.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимоги статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:

- окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом;

- уточненої позовної заяви із викладеними позовними вимогами відповідно до положень КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Єфіменко