Ухвала

від 19.08.2024 по справі 240/14385/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/14385/24

категорія 112010200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

"- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення перерахунку ОСОБА_1 пенсії з урахуванням страхового стажу після її призначення (який здійснено в перерахунку від 24.05.2023 в дод. 8 до Позовної заяви), в перерахунку від 24.02.2021 та послідуючих;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу після її призначення (який здійснено в перерахунку від 24.05.2023 в дод. 8 до Позовної заяви), в перерахунку від 24.02.2021 та послідуючих;

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування ОСОБА_1 90%, а не 100% належної позивачу пенсії в перерахунках, від 23.02.2019 (дод. 4), від 23.04.2020 (дод. 5), від 24.02.2021 (дод. 6), від 22.02.2022 (дод. 7), від 28.02.2023 (дод. 3), 24.05.2023 (дод. 8), як непрацюючому інваліду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в перерахунках, від 23.02.2019 (дод. 4), від 23.04.2020 (дод. 5), від 24.02.2021 (дод. 6), від 22.02.2022 (дод. 7), від 28.02.2023 (дод. 3), 24.05.2023 (дод. 8), в розмірі 100 % пенсії за віком, як визначено ч. 2 ст. 33 Закон №1058-ІV."

Ухвалою судді від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- окремої заяви відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України про поновлення строку звернення із вказанням обґрунтувань строку пропуску звернення до суду із даним позовом;

- уточненої позовної заяви із викладеними позовними вимогами відповідно до положень КАС України.

12.08.2024 на виконання вимог ухвали суду, позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та уточнену позовну заяву (для суду та інших учасників справи). Обґрунтовуючи поважність пропуску строку звернення до суду із даним позовом позивач вказав, що про невідповідність розмірів пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів дізнався під час розгляду справи №240/555/24, після надання йому відповідних перерахунків разом із відзивом на позов. Посилається, що підтвердженням даного факту являється дата та час створення таких розрахунків, а саме 01.02.2024. Крім того, посилається на юридичну необізнаність та неотримання від Пенсійного фонду інформації про обрахунок його пенсійне забезпечння.

Розглядаючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, слід врахувати наступне.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Процесуальний закон не дає визначення терміна "поважні причини".

При цьому, у рішенні Верховного Суду України від 13.09.2006 у справі №6-26370кс04 зазначено таке: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим".

Як вказує практика Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Кажучи про принцип рівності сторін, суд указує, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, якій не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 р. № 3932/02, § 22).

Відповідно до прецедентного права Суду рішення судів і трибуналів повинні бути належним чином мотивовані. Ступінь цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення, що повинно бути визначено у світлі конкретних обставин справи (справа "Гарсія Руїз проти Іспанії", § 26).

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Згідно з ч.1 ст.122 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У той час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, при зверненні до суду особа повинна довести той факт, що вона не могла дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернулася за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення її прав, свобод чи інтересів (за позовними вимогами ОСОБА_1 рахує порушеним своє право з 23.02.2019, 23.04.2020, 24.02.2021, 22.02.2022, 28.02.2023) чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Як свідчать додані до позовної заяви документи, листом від 16.03.2023, надісланим Пенсійним фондом у відповідь на звернення, позивача повідомлено про переведення його на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про державну службу" та про розмір нарахованої йому пенсії. Крім того, листом від 30.03.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надало позивачу роз`яснення про обчислення його пенсійного забезпечення та проведений перерахунок з 01.03.2023. Тобто, ще з березня 2023 року, позивач вважається особою обізнаною про порушення свого права. З огляду на, що твердження позивача про отримання інформації стосовно перерахунку (обчислення) його пенсії лише з 01.02.2024 є безпідставним, дата формування отриманих позивачем розрахунків під час розгляду справи №240/555/24 не може свідчить про день, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, оскільки про відповідні перерахунки позивачу було відомо ще з березня 2023 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне наголосити, що законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Проаналізувавши викладене, вважаю, що на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не вказав, які саме обставини перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо здійснення перерахунку його пенсії з 23.02.2019, з 23.04.2020, з 24.02.2021, з 22.02.2022, з 28.02.2023.

Законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами, що стосуються перерахунку його пенсії, яка джерелом його доходу, її виплата гарантується та надається державою та проводиться кожного місяця. Тому суд вважає, що ще з березня 2023 року, позивач був обізнаний про отриманий розмір пенсії. При цьому, як свідчать матеріали справи, адміністративний позов позивача подав через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" лише 31.07.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, визначеного положеннями КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в заяві не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, ухвалою суду від 07.08.2024 позивачу роз`яснено, що заявлені позовні вимоги не є вимогами викладеними з урахуванням положень КАС України, оскільки сформульовані незрозуміло, нечітко, із застосуванням тавтології ("зобов`язати здійснити перерахунок в перерахунках..."). Крім того, незрозуміло, яким саме судовим способом, передбаченим ст. ст. 5, 245 КАС України, необхідно захистити порушені права позивача, які є доцільні та правові шляхи їх відновлення (відсутнє посилання на нормативні акти, на підставі яких підлягає перерахунку пенсія позивача). Обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. При цьому, такий обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Однак, уточнена позовна заява, викладена без врахування вимог ухвали.

З огляду на викладені обставини та обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду та зміст уточненої позовної заяви, а також враховую надану їм правову оцінку, суд вважає, що до вказаного в судовому рішенні строку позивач недоліки позовної заяви не усунув.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи, що позивач у встановлений судом строк вимоги ухвали судді від 07.08.2024 не виконав, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув, тому така позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, наведені в заяві ОСОБА_1 від 09.08.2024.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу без розгляду.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко