Постанова

від 07.08.2024 по справі 761/1204/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/1204/24 головуючий у суді І інстанції: Осаулов А.А.

провадження №22-ц/824/12700/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Клим`юк Оленою Сергіївною на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, у якому позивач просить:

- стягнути з Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01 вересня 2021 року по 30 квітня 2022 року включно у розмірі 247 300,19 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

13 травня 2024 року представник Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» - адвокат Будова Наталія Миколаївна подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями Печерського районного суду м.Києва у цивільній справі №760/9250/24 за позовом Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» до ОСОБА_1 про визнання правовідносин припиненими та Шевченківського районного суду м. Києва цивільної справи №761/10285/15-ц за заявою Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого 18 липня 2016 року у цивільній справі №761/10285/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця», голови комісії з реорганізації у зв`язку із злиттям ДТГО «Південно-західна залізниця» ОСОБА_2 про визнання незаконними розпорядження, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання не чинити перешкод.

Клопотання мотивовано тим, що від вирішення вказаних справ залежить вирішення цієї справи, оскільки має важливе значення чи визнає суд правовідносини між сторонами припиненими з 13 лютого 2017 року та чи визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, а тому дану справу неможливо вирішити по суті до вступу в законну силу вищезазначеними судовими рішеннями, що є наслідком зупинення у цій справі провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі №761/1204/24, задоволено частково та зупинено провадження у цивільній справі №761/1204/24 до набрання законної сили ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі №761/10285/15-ц за заявою Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого 18 липня 2016 року у цивільній справі №761/10285/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства інфраструктури України, Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця», голови комісії з реорганізації у зв`язку із злиттям ДТГО «Південно-західна залізниця» ОСОБА_2 про визнання незаконними розпорядження, наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання не чинити перешкод.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Клим`юк Олена Сергіївна 29 травня 2024 року засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З посиланням на правові висновки Верховного Суду вказала, що така підстава зупинення провадження як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зазначає, що місцевий суд не навів у чому саме полягає неможливість вирішення цивільної справи №761/1204/24 про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, оскільки підставою позову є стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01 вересня 2021 року по 30 квітня 2022 року.

Апелянт вважає, що визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у 2024 році жодним чином не впливає на оцінку судом обставин невиконання рішення у період з 01 вересня 2021 року по 30 квітня 2022 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Клим`юк Оленою Сергіївною на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

В ухвалі суду надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, однак відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Ухвалу про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги було надіслано до Електронного кабінету Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» та відповідно до Звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду отримано 25 червня 2024 року, що свідчить про належне повідомлення учасника справи у розумінні вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про зупинення провадження у справі суд першої інстанції вважав, що від результатів вирішення Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі за №761/10285/15-ц (провадження №6/761/917/24) за заявою Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-західна залізниця» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого 18 липня 2016 року цивільній справі №761/10285/15-ц, залежить можливість вирішення вказаної цивільної справи про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

Колегія суддів не може повною мірою погодитися з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Зупинення провадження у справі не повинно призводити до затягування розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої державою Україна, закріплено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального звинувачення.

Таке право кореспондується з обов`язком добросовісного використання як сторонами, так і судом, своїх процесуальних прав та необхідністю утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати наданих процесуальним законом заходів до скорочення періоду судового провадження. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (пункт 35 Рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» та параграфи 66, 69 Рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №761/33089/20 вказано, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов`язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:

1) об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;

2) пов`язаність справ - пов`язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 зазначено, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Поряд з цим, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 27 вересня 2023 року у справі №588/1156/21 звернув увагу, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції помилково вважав неможливим вирішення спору до розгляду справи №761/1224/24 з підстав того, що предметом позовних вимог у цій справі є стягнення середнього заробітку за період з 01 вересня 2021 року по 30 квітня 2022 року за час затримки виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2016 року у справі №761/10285/15-ц про поновлення позивача на посаді начальника ДТГО «Південно-західна залізниця» з 25.03.2015 року на умовах, визначених контрактом від 13 лютого 2012 року. У даному випадку результат вирішення судом заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов`язку сплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 01 вересня 2021 року по 30 квітня 2022 року. Ці обстави підлягають встановленню судом першої інстанції саме під час розгляду справи №761/1224/24.

При цьому суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, належним чином не обґрунтував, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у ній докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору.

Таким чином, колегія суддів встановила, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №761/10285/15-ц (провадження №6/761/917/24), так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Також, колегія суддів звертає увагу, що інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований на шкоду іншим учасникам справи, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства, а також порушувати вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, так як неможливий розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішенням у іншій цивільній справі є передчасним та таким, що не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Клим`юк Оленою Сергіївною - задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 травня 2024 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова