Ухвала

від 08.08.2024 по справі 826/17584/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17584/15

УХВАЛА

08 серпня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач - ТОВ "Інтерфлот" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким просив:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо часткової компенсації відсоткової ставки за залученими ТОВ "Інтерфлот" кредитами;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Інтерфлот" заборгованість у розмірі 2 251 844 грн. за наказом

Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження розподілів бюджетних коштів, передбачених для надання державної підтримки суб`єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів" від 19 жовтня 2012 року №632.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, яким:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо нездійснення часткової компенсації відсоткової ставки за залученими ТОВ "Інтерфлот" кредитами;

- зобов`язано Міністерство аграрної політики та продовольства України вчинити дії щодо здійснення часткової компенсації відсоткової ставки за залученими ТОВ "Інтерфлот" кредитами в розмірі 2 251 844 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2016 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року залишено без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 28 червня 2024 року надійшла заява ТОВ "Інтерфлот" про встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду, відповідно до якої заявник просить встановити строк відповідачу для подання звіту про виконання рішення суду по справі №826/17584/15.

Зазначена заява обґрунтована тим, що 18 квітня 2023 року державним виконавцем на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №52057703 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2016 року №826/17584/15, водночас станом на час подання відповідної заяви постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України не виконана.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року подана заява призначено до розгляду у порядку письмового провадження, встановлено строк протягом якого можуть бути подані заперечення щодо поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (за наявності).

12 липня 2024 року Міністерством аграрної політики та продовольства України подано заперечення на клопотання про встановлення судового контролю, яке обґрунтовано тим, що враховуючи складний економічний стан держави в умовах військового стану, а також обмежені ресурсні можливості державного бюджету, бюджетні призначення за КПКВК 2801180 "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі" на 2024 рік не передбачені.

Розглянувши матеріали поданої заяви та заперечення відповідача, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №826/17584/15 набрала законної сили 21 січня 2016 року.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 1).

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2).

З аналізу змісту зазначених норм законодавства випливає, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У зазначеній нормі процесуального кодексу законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Такий контроль здійснюється саме після прийняття судового рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Як вбачається з матеріалів справи, Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист №826/17584/15 від 05 лютого 2016 року.

Державним виконавцем 29 серпня 2016 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №52057703.

26 жовтня 2022 року державним виконавцем винесено вимогу щодо виконання виконавчого листа виданого 05 лютого 2016 року Окружним адміністративним судом.

01 листопада 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про накладення на боржника штрафу у виконавчому провадженні №52057703.

27 липня 2020 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №52057703 у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду без поважних причин.

17 квітня 2023 року державний виконавець направив Слідчому управлінню Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

18 квітня 2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №52057703 на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

Станом на час розгляду заяви про встановлення судового контролю відповідач не заперечує обставину невиконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у даній справі, разом з тим зазначає про вжиття систематичних заходів спрямованих на виконання рішення суду, а саме подання до Міністерства фінансів України пропозицій до Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, водночас жодних доказів на підтвердження зазначених обставин відповідачем не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №826/17584/15, незважаючи на те, що судове рішення набрало законної сили 21 січня 2016 року, тобто, більше восьми років тому.

Приписи ст. 382 КАС України, не позбавляють позивача можливості звернутися до суду із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.

Такий висновок з питань застосування вищезазначених норм процесуального права узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених у постановах від 02 квітня 2021 року у справі №822/637/18, від 03 березня 2021 року у справі № 560/251/19.

З огляду на викладене, враховуючи факт відсутності в матеріалах справи доказів виконання постанови суду, беручи до уваги, що виконання судового рішення є частиною процедури відновлення порушеного права осіб в судовому порядку, а також, що заявник на даному етапі обґрунтував подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача та встановлення судового контролю за виконанням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №826/17584/15 шляхом зобов`язання відповідача протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до суду першої інстанції (Київський окружний адміністративний суд) звіт про виконання судового рішення.

Також, колегія суддів вказує, що поданий звіт повинен містити обґрунтовані докази належного виконання судового рішення з урахуванням обставин, які були дослідженні в даній ухвалі.

Керуючись ст. 249, 243, 321, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" до Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов`язати Міністерство аграрної політики та продовольства України протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі №826/17584/15.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена відповідно до ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді: Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку