Вирок

від 08.08.2024 по справі 644/5603/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1 .

Справа № 644/5603/24

Провадження № 1-кп/644/727/24

08.08.2024

ВИРОК

Іменем України

08 серпня 2024 року м.Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі сулового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22023220000001352 від 26.09.2023 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Шевченкове, Харківської області, фізична-особа підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, раніше не судимого, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває, зі слів має інвалідність ІІІ групи, неповнолітніх дітей чи інвалідів на утриманні не має, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З березня 2022 року по вересень 2022 року громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . здійснював умисні дії шляхом провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора за таких обставин.

24 лютого 2022 року о 05.00 Російська Федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи Збройні Сили РФ, Федеральну службу військ національної гвардії Російської Федерації та інші підконтрольні військові та збройні формування. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому продовжено і який діє по даний час.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 Куп`янський район Харківської області, зокрема смт. Шевченкове були тимчасово окуповані Російською Федерацією з 26.02.2022 по 08.09.2022.

ОСОБА_6 у період часу, з березня 2022 року по вересень 2022 року, перебуваючи на території окупованого смт. Шевченкове, діючи свідомо та добровільно, маючи відповідні внутрішні переконання, використовуючи можливості власної АЗС, яка розташована в АДРЕСА_3 та перебуває у його безпосередній власності та розпорядженні, вчиняв умисні дії, спрямовані на провадження господарської (підприємницької) діяльності шляхом продажу дизельного пального та бензину у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави- агресора.

З метою реалізації свого злочинного умислу у період часу з травня 2022 року до початку вересня 2022 року ОСОБА_6 систематично здійснював вивіз на власних бензовозах, з території Шевченківської нафтобази, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , яка входить до складу ТОВ «777 ГОЛД», за сприяння представників збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, пальне з подальшим його продажем третім особам за готівкові кошти з метою, як власного збагачення, так і подальшої сплати грошових коштів у вигляді податків представникам незаконно створених органів окупаційної влади, тим самим здійснював фінансування збройної агресії рф проти України.

Крім того, ОСОБА_6 , отримав 09.08.2022 патент №163 на торгову діяльність від представників окупаційної адміністрації, що в свою чергу у подальшому слугувало підставою для сплати відповідних податків та тим самим сприяло фінансуванню військової агресії рф протиУкраїни.

Судом встановлено, що вищезазначені дії ОСОБА_6 щодо провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора становлять склад кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

У сусдовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого та ряд матеріалів кримінального провадження. Захисник погодився з думкою прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_6 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодився.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3статті 349 КПК Українина місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також вивчення матеріалів кримінального провадження, які підтверджують процесуальні дії органу досудового розслідування.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України КК України він визнає в повному обсязі, кримінальне правопорушення ним було вчинено саме за тих обставин, які викладені у обвинувальному акті. У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся, пояснив, що дійсно засуджує свій вчинок, визнає його антигромадський характер. Звертає увагу суду на ту обставину, що в період окупації надавав волонтерську та гуманітарну допомогу мешканцям громади, допомаг Збройним Силам України, надавав відповідну інформацію щодо розташування окупаційних військ, вподальшому постійно надає допомогу Збройним Силам України. Зазначив, що був змушений, частково під тиском окупантів проводити господарську діяльність, щиро кається у скоєному.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_6 за частиною 4 статті 111-1 КК України обвинувачення знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що події кримінального правопорушення мали місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинені обвинуваченим злочини вірно кваліфіковані.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до частини 1 статті 67 КК України судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття обвинуваченого, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Щодо призначення покарання, суд виходить із положеньстатті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_6 є осудним, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вперше вчинив кримінальні правопорушення, яке є нетяжким злочином, у відповідності до ст. 12 КК України, а також враховує характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, суспільну небезпеку.

Суд враховує, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання , призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Наведені обставини у своїй сукупності, свідчать про те, що враховуючи обставини злочину, виправити обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігти його злочинній діяльності можливо без його ізоляції від суспільства, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути засудженим за частиною 4 статті 111-1 КК України до покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна в межах санкції інкримініруємої статті особливої частини Кримінального кодексу України.

При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 вимогст. 69 КК України, оскільки у судовому розгляді не встановлено наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_6 було обрано згідно ухвали Київського районного суду міста Харкова від 21 травня 2024 у справі №953/2162/24 у вигляді тримання під вартою, запобіжний захід було продовжено Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16 липня 2024, також визначено розмір застави у сумі 60'560,00 грн.

Тож, до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді застави щодо ОСОБА_6 слід залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КПК України «Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

У відповідності з вимогами ч.2 ст. 124, п.2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.

Згідно довідки-розрахунку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №142 фактична вартість робіт з проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №22023220000001352 становить 9087,36 грн і ця сума підлягає стягненню в дохід держави.

Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2024 у справі 953/2162/24 було накладено арешт у кримінальному провадженні № 22023220000001352 від 26.09.2023 року, шляхом встановлення заборони на відчуження, розпорядження та/або користування усіма грошовими коштами, які знаходяться на банківських рахунках в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» та в Акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».

Захисником ОСОБА_6 подано клопотання про часткове скасування арешту грошових коштів на банківських рахінках обвинуваченого, із посиланням на те, що частина рахунків відкрита для провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_7 та використовується для виплати заробітної плати та податків підприємця, виконання кредитних зобов`язань. На підтвердження клопотання надані відповідні довідки банків, з яких вбачається, що відповідно до довідки АТ «Райффайзен Банк» №ДЗ-В36/25-007 від 22 липня 2024 року рахунок № НОМЕР_1 був відкритий ФОП ОСОБА_6 для ведення підприємницької діяльності. Відповідно до довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №240722SU15491504 від 22 липня 2024 року рахунок № НОМЕР_2 був відкритий ФОП ОСОБА_6 як приватним підприємцем.

Таким чином, вище вказані банківські рахунки були відкриті ОСОБА_6 для здійснення підприємницької діяльності. Грошові кошти, що них поступають, використовуються для розрахунку з постачальниками товарів та послуг, виплати заробітної плати та податків. Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. Оскільки у вироку суд не застосовує заходів кримінально-правового характеру до ФОП ОСОБА_7 у виді конфіскації майна саме як до суб`єкта підприємницької діяльності, арешт коштів на рахунках ФОП ОСОБА_6 , зазначених у клопотанні підлягає скасуванню.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

При цьому, суд враховує, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Зважаючи на те, що вилучений у ОСОБА_6 мобільний телефон марки Samsung Galaxy S21, модель SM-G9960, s/n НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , IMEІ 2: НОМЕР_5 є знаряддями кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати до зазначеного майна спеціальну конфіскацію та передати його у дохід держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000,00 (сто сімдсят тисяч) грн. з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування на строк 12 (дванадцять) років та з конфіскацією майна.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 у виді застави, залишити без змін до набрання вироком законної сили. Заставу у розмірі 60'560,00 грн, яка внесена на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 16 липня 2024 у справі №644/5603/24 після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні №22023220000001352 у сумі 9087,36 грн (згідно довідки-розрахунку Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України №142).

Скасувати арешт грошових коштів, що належать на праві власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_6 , які знаходяться на наступних банківських рахунках відкритих для підприємницької діяльності:

-в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО банку НОМЕР_7 , а саме: номер рахунку № НОМЕР_2 (українська гривня).

-в Акціонерному товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», код ЄДРПОУ 14305909, МФО банку НОМЕР_8 , а саме: номер рахунку № НОМЕР_9 (українська гривня);

що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харків від 03.07.2024 р. по справі № 953/2162/24.

Мобільний телефон марки Samsung Galaxy S21, модель SM-G9960, s/n НОМЕР_3 , ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , IMEІ 2: НОМЕР_5 конфіскувати на користь держави.

Речові докази: телефон марки Samsung Galaxy S20, модель SM-G980F/DS, s/n. НОМЕР_10 , ІМЕI1: НОМЕР_11 , ІМЕI2: НОМЕР_12 , Відеозаписуючий пристрій - сервер Alhua (Network video recorder); s/n. 3K02C5EPAZFB2E6, p/n: НОМЕР_13 , жорсткий диск Barracuda ST 1000DM010, s/n НОМЕР_14 повернути власникам майна.

Речові докази: карту пам`яті microSD Goodram 32 GB, паливні талони, журнал обліку палива, акти, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, договори, X-звіти, які перелічені у Постанові про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання Слідчого 1-го відділу УСБУ в Харківській області від 20 травня 2024 у кримінальному провадженні № 22023220000001352, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий суддя ОСОБА_8