Ухвала

від 20.12.2024 по справі 644/5603/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/5603/24

Провадження № 1-в/644/962/24

20.12.2024

УХВАЛА

Іменем України

20 грудня 2024 рокум. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні

За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

клопотання адвоката ОСОБА_3 , поданого в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від № 22023220000001352 від 26.09.2023 по обвинуваченню: ОСОБА_5 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 09 грудня 2024 року звернувся представник ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_3 із клопотанням про скасування арешту майна, в якому ставить перед судом питання щодо скасування арешту нерухомого майна: нежитлової будівлі АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту: 5985420; а також автомобілю TOYOTA LAND CRUISER 200, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , держаний номер НОМЕР_2 , автомобіль HYUNDAI H-1, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 , що був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2024 р. по справі № 953/2162/24.

В обґрунтування клопотання зазначено, що арешт був накладений у кримінальному провадженні, якості забезпечення кримінального провадження, заявниця є власницею майна, але не була учасником кримінального провадження, накладення арешту вирішувалось без її участі.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку (п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК).

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадженнясудом (ч. 1 ст. 174 КПК).

У судове засідання по розгляду зазначеного клопотання були викликані учасники провадження, прокурор, заявник.

У судове засідання учасники не з`явились, в зв`язку із чим фіксування судового процесу у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, клопотання про скасування арешту майна, суд дійшов таких висновків.

08 серпня 2024 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харків визнано ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 4 ст. 111-1 КК України і призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, органах місцевого самоврядування на строк 12 років та з конфіскацією майна.

Також, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.05.2024 р. по справі № 953/2162/24 було накладено арешт у кримінальному провадженні № 22023220000001352 від 26.09.2023.

Зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні № 22023220000001352 від 26.09.2023 було накладено арешт на рухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: автомобіль марки Toyota Land Cruiser 200, 2017р.в., з номером кузова НОМЕР_1 та з державним номерним знаком НОМЕР_2 ; автомобіль марки Hyundai H-1, 2011 р.в., з номером кузова НОМЕР_3 та з державним номерним знаком НОМЕР_4 , автомобіль марки ВАЗ 21093, 1997 р.в., з номером кузова НОМЕР_5 та з державним номерним знаком НОМЕР_6 . шляхом заборони права на відчуження, розпорядження зазначеним майном. Також, накладено арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 6325755104:00:000:0419 площею 0,25 гектари, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (державний акт на право постійного користування землею, серія та номер: ХР-27-80-017294, виданий 28.07.1999, видавник: Шевченківська селищна Рада народних депутатів); земельну ділянку з кадастровим номером: 6325755100:05:000:0724 площею 1,0374 гектари, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (договір купівлі-продажу №587 від 31.07.2015); будівлю АЗС розташована за адресою: АДРЕСА_1 (рішення №116 від 24.10.2011 Виконавчого комітету Шевченківської селищної ради); нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: Харківська область, Куп`янський район, смт. Шевченкове, вул. Піонерська, буд. 13 (договір купівлі-продажу №1151 від 11.03.2009).

9 вересня 2001 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено шлюб, про що Шевченківським районним відділом реєстрації актів громадянського стану Харківської області здійснено актовий запис № 71 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_7 .

10 вересня 2024 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харків у справі №644/6994/24 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано за ОСОБА_4 право особистої приватної власності на АЗС, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту: 5985402; на автомобіль марки «TOYOTA LAND CRUISER 200», тип: легковий універсал-В, 2017 року випуску, дата реєстрації 22.06.2017, колір: білий, тип пального: В, об`єм двигуна: 4608, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , реєстраційний номер (номерний знак): НОМЕР_2 , який, згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_8 , виданого Центр 6346; на автомобіль марки «HYUNDAI H-1», тип: загальний легковий пасажирський-В, особливі відмітки: свідоцтво про реєстрацію № НОМЕР_9 переобладнано на пасажирський в 2014 році, 2011 року випуску, дата першої реєстрації: 18.11.2014; дата реєстрації: 25.11.2014, колір: білий, тип пального: D, об`єм двигуна: 2497, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , реєстраційний номер (номерний знак): НОМЕР_10 .

Заявниця ставить питання про скасування арешту майна, яке визнано її особистою приватною власністю в порядку поділу спільного майна подружжя, оскільки вона не є учасником кримінального провадження № 22023220000001352 від 26.09.2023.

Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою: 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Частинами 1, 2 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.05.2024 р. по справі № 953/2162/24 та з рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харків у справі №644/6994/24 від 10.09.2024, слідчим суддею було накладено арешт на майно, яке хоч і було зареєстроване на праві власності за підозрюваним, однак було майном подружжя, яке є об`єктом спільної сумісної власності та згодом було поділено між подружжям.

Згідно з нормами Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 3, 4 ст. 364 Цивільного кодексу України, у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.2ст.60 СК України). Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (ч.1ст.67 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що арешту для забезпечення конфіскації майна за вироком суду підлягає не все майно, що зареєстроване за ОСОБА_5 а лише майно, яке належить засудженому після розподілу спільного майна подружжя.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном. Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.).

Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст.170 КПК України). Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.

Таким чином, у застосуванні арешту майна, визначеного особистою приватною власністю ОСОБА_4 , яка не має статусу учасника кримінального провадження № 22023220000001352 від 26.09.2023, в якому зазначений арешт було накладено, є безумовною підставою для скасування арешту, накладеного на зазначене майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170 173, 174, 537,539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майназадовольнити повністю.

Скасувати арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 31.05.2024 р. у справі № 953/2162/24, а саме:

-скасувати арешт нежитлової будівлі АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту: 5985420;

-скасувати арешт автомобілю TOYOTA LAND CRUISER 200, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 , держаний номер НОМЕР_2 ,

-скасувати арешт автомобілю HYUNDAI H-1, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , державний номер НОМЕР_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає

Повний текст ухвали складений 20.12.2024

Суддя ОСОБА_1