Постанова

від 08.08.2024 по справі 235/2579/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7114/24 Справа № 235/2579/23 Суддя у 1-й інстанції - Коваленко Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 235/2579/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Зубакової В.П., Тимченко О.О.

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Югвторлом»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 26 квітня 2024 року, яке ухвалено суддею Коваленко Т.О. у місті Покровську Донецької області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В листопаді 2023 року ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвторлом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 05 січня 2021 року на території підприємства ТОВ «Югвторлом» за адресою: м. Покровськ, вул. Шосейна 1, при виконанні своїх трудових обов?язків загинув її батько ОСОБА_2 , 1956 року народження. Він отримав травми несумісні із життям, про що свідчать висновок СМЕ № 114 від 10 листопада 2021 року.

Відповідно до тимчасового акту Н-1/П про розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, на момент нещасного випадку ОСОБА_2 був пов?язаний з виробничою діяльність роботодавця ТОВ «Югвторлом», перебування на місці подій обумовлено виконання ним трудових обов?язків.

ОСОБА_2 був її батьком, з яким вона прожила разом від самого народження і до моменту його смерті.

Смерть батька - це для неї шок, який проявляється у відмові вірити у реальність події, хоча пройшло вже майже три роки. Це непоправна втрата, адже він був дуже гарним батьком і дідусем для її доньки, піклувався про всю сім?ю, допомагав і просто був дуже порядною людиною. У зв?язку з його смертю, погіршився стан здоров?я її мами, так як вона має третю групу інвалідності.

За фактом загибелі її батька зареєстроване кримінальне провадження, їй довелось ознайомитися із усіма матеріалами справи, оскільки весь час вона перебувала поряд з мамою, особливо тяжко було дивитися на фотографії батька з місця трагедії, та читати висновки СМЕ.

З акту форми Н-1/П вбачається, що на підприємстві неналежним чином була розроблена система управління охорони праці. Службою охорони праці після випадку з її батьком, під час перевірки виявлено 45 порушень нормативно правових актів з охорони праці. Не було на підприємстві відповідального за безпечну організацію вантажно-розвантажувальних робіт.

Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 500 000 гривень, яку вона просила стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 26 квітня 2024 року в задовленні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що з акту форми Н-1/П вбачається, що на підприємстві неналежним чином була розроблена система управління охорони праці. Службою охорони праці після випадку з її батьком, під час перевірки виявлено 45 порушень нормативно правових актів з охорони праці. Не було на підприємстві відповідального за безпечну організацію вантажно-розвантажувальних робіт.

Відзиви на апеляційні скарги не подано.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що правових підстав для висновку, що саме відповідач ТОВ «Югвторлом» має нести відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу у зв`язку зі смертю батька внаслідок нещасного випадку, на цей час, немає, оскільки ні відповідачем, ні правоохоронними органами, наразі, не встановлені всі обставини події, що призвела до загибелі ОСОБА_2 . І цей факт не дає можливості суду встановити причинно-наслідковий зв`язок між смертю батька позивача і наявністю вини відповідача у цій події.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 ст.43, ч.1 ст.46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.3 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 (а.с.36,37).

З копії трудової книжки вбачається, та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_2 з 01 грудня 2017 року працював на посаді майстра виробничої дільниці в ТОВ «Югвторлом» (а.с.6).

Згідно з копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.35).

Згідно картки швидкої медичної допомоги № 210 від 05 січня 2021 року вбачається, що «Адреса виклику - вул. Шосейна. Привід до виклику - падіння з висоти. Прізвище, ім`я, по батькові - невідомий. Адреса особи - невідома. Місце роботи - вторчермет. Посада - робітник. 1. Вік - 50 років. 2.Стать - чоловік. 4.Соціальний стан - робітник. 5.Подальше перебування особи - за направленням швидкої у лікарню Мирнограда, травматологічне відділення. Час з 10-40 по 10-55. Діагноз: Відкрита черепно-мозкова травма, мозкова кома. 10. Допомога за діагнозом - термінова. 11. Прийом виклику - о 09.55 годин. 12. Виїзд на виклик - о 09.57 годин. 13. Прибуття на місце - о 10.02 годин. 13.1. Виїзд на госпіталізацію - о 10.30. 14. Закінчення виклику - о 10.55 годин. 15. Повернення на станцію - о 11.10 годин. 16. Тип виїзду за діагнозом - нещасний випадок. 17. Обгрунтованість - профільний. 18. Місце виклику - робоче місце. 19. Виклик - первинний. 20. Звертання хворого - не звертався. 21. Травма - виробнича. 22. Час від початку хвороби - до 1 години. 23. Алкоголь не відомо. 24. Результат - без ефекту. 26. Діагноз: Відкрита черепно-мозкова травм. Мозкова кома. Дата захворювання - 05.01.21 року. Початок захворювання - 09 год. 50 хв. Скарги: По приїзду бригади ШМД на місці виклику було виявлено тіло чоловіка знаходиться в небезпечній зоні розгрузки на купі металевих виробів, на відстані деформацією кісток черепа, на висоті ~1,5 метрів від землі. Встановити паспортні дані та точний час і обставини отримання травми неможливо в зв`язку з повною відсутністю робітників. У зв`язку з небезпечністю доступу до хворого викликано службу, о 10.03 годині. О 10.15 годині робітниками МЧС хворий був доставлений до карети швидкої. Об`єктивні дані: Загальний стан дуже важкий. Положення - пасивний. Свідомість - Кома за ШГ 3. Поведінка спокійна. Зір огляду не доступний. Шкіра бліда, суха, тепла. AT 60/50 мм рт. ст. Пульс 113 хв. Характеристика - ритмічний. Тони серця ритмічні, ясні. Частота дихання 26 хв. Периферичні набряки - не має. Дихання вільне, везикулярне, глибоке. Живіт - участь в акті дихання, м`який. Перистальтика - так. Печінка не виступає. Симптом подразнення,очеревини ні. Неврологічний статус анізокорія. Мова відсутня. Ковтання порушене. Обличчя пошкоджене, деформоване. Придушення язика - ні. Патологічні рефлекси - ні. Менінгеальні ознаки - ні. Місце ушкодження травми: Травма голови. При огляді виявлено вдавлення кісток черепа на глибину 8-10 см. з залученням скроневої, тім`яної та потиличної кісток справа. Стан після надання допомоги: без змін. SpO2 не виявляється. А Г 60/30 мм рт.ст. Пульс 103 хв., ЧД 26. За ШГ 3 бали. Транспортується на ношах (а.с.7-8).

Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть № 8 від 06 січня 2021 року, вказано, що смерть ОСОБА_2 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом, причина смерті: травма - вдарило металоконструкцією на виробництві, гостра масивна крововтрата, значна зовнішня кровотеча, розтрощення черепу та обличчя, удар падаючим предметом (а.с.18).

Як вбачається з акту розслідування нещасного випадку від 05 січня 2022 року, який було затверджено начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці ОСОБА_3 , комісія провела розслідування та встановила, що нещасний випадок, який стався 05 січня 2021 року о 09 годині 30 хвилин з майстром виробничої дільниці ТОВ «Югвторлом» ОСОБА_2 , визнано таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с.23-31).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що батько позивача ОСОБА_2 помер в результаті травмування на виробництві ТОВ «Югвторлом» 05 січня2021 року, нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

На підставі наведеного вище колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що правових підстав для висновку, що саме відповідач ТОВ «Югвторлом», має нести відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу у зв`язку зі смертю батька внаслідок нещасного випадку, на цей час, немає, оскільки ні відповідачем, ні правоохоронними органами, наразі, не встановлені всі обставини події, що призвела до загибелі ОСОБА_2 . І цей факт не дає можливості суду встановити причинно-наслідковий зв`язок між смертю батька позивача і наявністю вини відповідача у цій події.

Як вбачається з матеріалів справи, батько позивача загинув від нещасного випадку на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків, і внаслідок його смерті позивачу спричинено моральну шкоду, пов`язану із втратою рідної людини, її позбавлено моральної підтримки, вона перенесла дуже емоційне переживання, у зв`язку з чим у неї порушено нормальні життєві зв`язки.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, на всіх підприємствах,в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку що відповідач ТОВ «Югвторлом» є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди долчці померлого ОСОБА_1 , оскільки у зв`язку зі смертю батька ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку під час виконання ним своїх трудових обов`язків, позивачка зазнала моральних страждань. Смерть батька призвела до істотних вимушених змін у її житті, таких як втрата турботи, моральної та матеріальної підтримки близької людини. Перенесення позивачкою психоемоційного стресу і усвідомлення безповоротності втрати неодмінно завдало їй душевного болю.

Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Так, визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахуючи характер та обсяг душевних страждань, в зв`язку зі смертю близької людини, наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю найбільш близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю батька, колегія суддів вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю батька на користь ОСОБА_1 у розмірі 300 000 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».

Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так після цієї дати чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. (Постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21).

У зв`язку із зазначеним, моральна шкода на користь позивачки підлягає стягненню без з утримання податку та обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позов задоволено, але позивачку звільнено від сплати судового збору за подачу позову на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 000 грн за подання позовної заяви та 4 500 грн за подання апеляційної скарги, що разом становить 7 500 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 26 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвторлом», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвторлом» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 (триста тисяч) грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югвторлом» на користь держави судові витрати, пов`язані ро розглядом справи в розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 08 серпня 2024 року.

Головуючий:

Судді: