Постанова

від 30.07.2024 по справі 401/320/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 401/320/23

провадження № 22-ц/4809/819/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Світловодський міський голова Маліцький Андрій Іванович, Світловодська міська рада Кіровоградської області, Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року у складі головуючого суддіАндріянової С. М.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

31.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича, Світловодської міської ради Кіровоградської області, Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради, Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Світловодського міського голови Маліцького А.І. «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 листопада 2022 року №589-к, визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради Кореняка В.К. «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22 листопада 2022 року №391-к, поновити його на посаді директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області та стягнути з комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 вересня 2022 року по день постановлення рішення суду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 15 березня 2019 року наказом Відділу освіти, молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації позивача було призначено на посаду директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської районної ради Кіровоградської області та укладено контракт від 15 березня 2019 року між Світловодською районною радою Кіровоградської області та позивачем строком на три роки, з 15 березня 2019 року по 15 березня 2022 року. Рішенням Світловодської міської ради Кіровоградської області від 23 лютого 2021 року було змінено назву комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської районної ради Кіровоградської області на комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради та затверджено новий Статут установи в новій редакції.

Відповідно до пункту 6.2 Контракту, днем закінчення терміну дії контракту є останній день роботи директора, отже трудові відносини, які склалися між позивачем та Світловодською міською радою мали б припинитися 15 березня 2022 року.

25 лютого 2022 року позивача мобілізовано водієм стрілецького взводу стрілецької роти 175 окремого батальйону територіальної оборони Регіонального управління сил територіальної оборони «Південь». 30 вересня 2022 року позивача виключено з списків особового складу військової частини у відставку. У період з 03 жовтня 2022 року по 28 грудня 2022 року позивач перебував на лікарняному.

29 грудня 2022 року, прибувши на роботу був ознайомлений з розпорядженням Світловодського міського голови «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 листопада 2022 року та наказом начальника Управління «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22 листопада 2022 року. В цей же день позивач отримав свою трудову книжку, в якій здійснено запис від 22 листопада 2022 року «Звільнено з посади директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області 30 вересня 2022 року на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку з закінченням строку трудового договору».

В період з 16 березня по 29 грудня 2022 року з ним фактично були продовжені трудові правовідносини, здійснювалася оплата його праці та оплачувалися лікарняні, а роботодавець - Світловодська міська рада в особі міського голови ОСОБА_2 не вимагала припинення трудових відносин, то строковий договір від 15 березня 2019 року на підставі ст. 39-1 КЗпП України вважається продовженим на невизначений строк, а розпорядження Світловодського міського голови «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ начальника Управління «Про звільнення ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню.

Звільняючи позивача роботодавець мав ознайомити з розпорядженням «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 листопада 2022 року ще 14 листопада 2022 року, але з невідомих підстав не вчинив таких дій. Начальник управління освіти, молоді та спороту видав наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » 22 листопада 2022 року, з яким також не ознайомив позивача 22 листопада 2022 року.

Позивач є депутатом Олександрійської районної ради Кіровоградської області восьмого скликання. В порушення ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» Світловодський міський голова не повідомив Олександрійську районну раду про звільнення позивача із займаної посади. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності. Зважаючи, що позивач з 07 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року перебував на лікарняному, Світловодський міський голова не мав права приймати рішення про звільнення позивача з посади директора в період його непрацездатності.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи узадоволенні позову,суд першоїінстанції виходивз того,щопозивач був правомірно звільнений із займаної посади, в зв`язку з закінченням строку дії контракту 15 березня 2022 року, після його звільнення з військової служби у відставку 30 вересня 2022 року на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Порушень норм трудового законодавства при звільненні позивача судом не встановлено. Підстави для поновлення позивача на посаді директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул відсутні, оскільки він звільнений по закінченню строку контракту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вважає, що розпорядження Світловодського міського голови «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 листопада 2022 року та наказ начальника Управління «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22 листопада 2022 року №391-к є протиправними та підлягають скасуванню, а позивач має бути поновлений на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вказує, що 15 березня 2019 року наказом Відділу освіти, молоді та спорту Світловодської районної державної адміністрації ОСОБА_1 призначений на посаду директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської районної ради Кіровоградської області, позивачем укладено контракт від 15 березня 2019 року № 5/2019 з Світловодською районною радою Кіровоградської області строком на три роки, з 15 березня 2019 року по 15 березня 2022 року.

Згідно пункту 6.2 Контракту, день закінчення терміну дії контракту є останнім днем роботи Директора.

Трудові відносини, які склалися між позивачем та Світловодською міською радою Кіровоградської області мали припинитися 15 березня 2022 року.

25 лютого 2022 року позивача було мобілізовано водієм стрілецького взводу стрілецької роти НОМЕР_1 окремого батальйону територіальної оборони Регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30 вересня 2022 року № 230, Позивача з 30 вересня 2022 року виключено зі списків особового складу військової частини у відставку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

В період з 03 жовтня 2022 року по 28 грудня 2022 року позивач перебував на лікарняному.

29 грудня 2022 року позивач повернувся до роботи і був викликаний до кабінету начальника Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради ОСОБА_3 о 12:00. Позивач, прибувши в зазначений час та місце, був ознайомлений з розпорядженням Світловодського міського голови «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 листопада 2022 року та наказом начальника Управління «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22 листопада 2022 року №391-к, отримав свою трудову книжку, в якій було здійснено запис № 33 від 22 листопада 2022 року: «Звільнено з посади директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області 30 вересня 2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору».

Вважає, що з огляду на те, що в період з 16 березня по 29 грудня 2022 року з ним фактично були продовжені трудові правовідносини, здійснювалася оплата його праці та оплачувалися лікарняні, а роботодавець - Світловодська міська рада Кіровоградської області в особі Світловодського міського голови Маліцького А.І. не вимагала припинення трудових відносин, то строковий трудовий договір (контракт від 15 березня 2019 року № 5/2019) на підставі ст. 39-1 КЗпП України вважається продовженим на невизначений строк, а розпорядження Світловодського міського голови «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 листопада 2022 року та наказ начальника Управління «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22 листопада 2022 року № 391-к є протиправними та підлягають скасуванню.

Зазначає, що звільняючи позивача з посади директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодська міська рада Кіровоградської області, як роботодавець в особі Світловодського міського голови, мав би ознайомити останнього з розпорядженням «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14 листопада 2022 року ще 14 листопада 2022 року, але з невідомих підстав не вчинив таких дій.

Начальник Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради видав наказ «Про звільнення ОСОБА_1 » від 22 листопада 2022 року № 391к, з яким також не ознайомив позивача 22 листопада 2022 року.

Датою звільнення позивача в обох розпорядчих документах зазначено - 30 вересня 2022 року, при цьому всьому розрахунки по заробітній платі з позивачем проводились в листопаді 2022 року включно.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, виключений з навчального закладу за умови його попередження в порядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган письмово повідомляє не менш ніж за 15 днів відповідну місцеву раду.

Однак, Світловодський міський голова, в порушення ч. З ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», не повідомив Олександрійську районну раду Кіровоградської області про звільнення позивача із займаної посади.

Позивач з 07 листопада 202 року по 16 листопада 2022 року перебував на лікарняному, Світловодський міський голова з огляду на припис ч. 2 ст. 40 КЗпП України не мав права приймати рішення про звільнення його з посади директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» в період тимчасової непрацездатності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської ради та Світловодська міська рада подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважають рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано.

Позивач та представник КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника Світловодського міського голови та Світловодської міської ради - Данилевської Л. І. та представника управління освіти, молоді та спорту - Новіцької О. О., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

15 березня 2019 року між Світловодською районною радою та ОСОБА_1 укладено контракт №5/2019, згідно якого ОСОБА_1 прийнято на посаду директора Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської районної ради Кіровоградської області строком на три роки, в період з 15 березня 2019 року по 15 березня 2022 року, день закінчення терміну дії контракту є останнім днем роботи директора, а саме 15 березня 2022 року (а.с.10-13 т.1).

Рішенням Світловодської міської ради № 204 від 23 лютого 2021 року «Про внесення змін до відомостей що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської районної ради Кіровоградської області» замінено засновника Світловодська районна рада Кіровоградської області на Світловодська міська рада, змінено назву Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської районної ради Кіровоградської області» на Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради та затверджено статут Комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради у новій редакції (а.с.22 т.1).

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_2 від 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 , відповідно до Указу Президента України № 69/22 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року призваний на військову службу у ЗСУ по мобілізації та проходив військову службу з 25 лютого 2022 року (а.с.125 т.1).

П. 7.4 Статуту КУ «Світловодський ІРЦ» Світловодської міської ради визначено, що поточне керівництво діяльності центру здійснює директор, який призначається на посаду строком на три роки на конкурсній основі та звільняється з посади засновником (а.с.29 т.1).

15 березня 2022 року начальник управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 , листом за вих. №01-29/50 повідомив ОСОБА_1 , що термін дії трудових відносин закінчується 15 березня 2022 року, зазначивши, що трудові відносини з ним будуть припинені після закінчення військової служби (а.с. 126 т.1).

Наказом начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 від 23 березня 2022 року №154-к ОСОБА_1 увільнено від виконання основних обов`язків на посаді директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської районної ради Кіровоградської області, у зв`язку з призовом на військову службу, з 25 лютого 2022 року до дня звільнення з військової служби, закінчення воєнного стану або закінчення особливого періоду, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку (а.с.171 т.1).

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30 вересня 2022 року №230 ОСОБА_1 з 30 вересня 2022 року виключено з списків особового складу військової частини у відставку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (а.с.19 т.1).

03 жовтня 2022 року працівниками Управління освіти, молоді та спорту було складено акт про те, що ОСОБА_1 не приступив до роботи 03 жовтня 2023 року (а.с.129 т.1), відповідно до табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 протягом вересня листопада 2022 року не виконував трудових функцій (а.с.131-133 т.1).

14 листопада 2022 року начальник управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 звернувся з листом до Світловодського міського голови про вирішення питання звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням строку дії контракту (а.с.86 т.1).

Розпорядженням Світловодського міського голови від 14 листопада 2022 року №589-к ОСОБА_1 звільнено з посади директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області 30 вересня 2022 року на підставі п. 2 с. 1 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням дії контракту 15 березня 2022 року та звільненням з військової служби у відставку 30 вересня 2022 року (а.с.153 т.1).

Згідно наказу начальника управління освіти, молоді та спорту територіальної громади Світловодської міської рад №391-к від 22 листопада 2022 року «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнений з посади директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області 30 вересня 2022 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв`язку із закінченням дії контракту 15 березня 2022 року та звільненням з військової служби у відставку відповідно до п. 2 ч.2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» з 30 вересня 2022 року (а.с.173 т.1).

Згідно копії трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_1 звільнено з посади директора комунальної установи «Інклюзивно-ресурсний центр» Світловодської міської ради Кіровоградської області 30 вересня 2022 року на підставі п.2 ч.1 ст.36 КЗпП України.(а.с.124).

Згідно актів, складених головою комісії ОСОБА_4 та членами комісії ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від 22 листопада 2022 року начальник управління освіти, молоді та спорту телефонував ОСОБА_1 для узгодження дати прибуття до управління освіти з метою отримання наказу про звільнення та трудової книжки, проте до кінця робочого дня ОСОБА_1 в управління не з`явився (а.с.134,135 т.1).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності.

Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організація праці працівника, умови його розірвання, в тому числі достроково, можуть встановлюватися за згодою сторін (ч.3 ст.21 КЗпПУ).

Головна умова можливості укладення контракту це пряма вказівка в законі категорій працівників, з якими можливо укладати контракт.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

Контракт є особливою формою трудового договору і укладається він, коли його застосування відповідає законодавству (ст.21 КЗпП).

Власник або уповноважений ним орган може вимагати від працівника, який працює за трудовим договором, укладення контракту тільки в тому разі, коли він відноситься до категорії працівників, які згідно з законодавством працюють за контрактом (наприклад, керівники підприємств). Порушення цих вимог може бути підставою для визнання відповідно до ст.9 КЗпП України недійсними умов праці за контрактом, які погіршують становище порівняно іззаконодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 23 КЗпП Українитрудовий договір може бути:безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно з ч.2 ст.23 КЗпП Українистроковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч.1ст.39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

В постанові від 12 травня 2022 року по справі № 756/13167/16-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив висновок, що укладення контракту на певний строк, з урахуванням ч. 3 ст. 21 КЗпП України, регулюються п. 2 ч.1 ст. 23 КЗпП України, що виключає при переукладанні контракту чи продовжені строку його дії застосування частини другої статті 39-1 КЗпП.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. У нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк.

Згідно ч. 3 ст.119 КЗпП Україниза працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно доЗакону України"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

У постанові від 15 лютого 2023 року по справі №377/169/20 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зробив правовий висновок, що припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Тому контракт припиняється за закінченням строку його дії. Винятком з цього правила є фактичне продовження трудових відносин, коли жодна з сторін за закінченням строку дії трудового договору не поставила вимогу про її припинення. У такому випадку дія трудового договору вважається продовженою на невизначений строк, а у випадку коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк - на строк передбачений законодавчими актами.

В постанові від 14 грудня 2022 року по справі № 152/484/21 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що припинення трудового договору у зв`язку з закінченням строку його дії не потребує заяви чи будь-якого волевиявлення працівника, адже підписуючи чи строковий трудовий договір, надаючи згоду на роботу на відповідній посаді, працівник фактично надав свою згоду на припинення такого договору після закінчення строку на який його було укладено. Вирішуючи питання про поновлення працівника, який працював за строковим трудовим договором, необхідно враховувати відсутність підстав для поновлення на роботі такого працівника у разі, якщо на момент ухвалення судом рішення у справі строк трудового договору закінчився.

У постанові Верховного Суду України від 02 квітня 2014 року по справі № 6-19 цс14 суд касаційної інстанції визнав законним звільнення працівника в період непрацездатності за п. 2 ч.1 ст.36 КЗпП України, зазначивши таке: «Оскільки заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не допускається лише з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, однак у справі що переглядається звільнення відбулося у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору.

Встановлено, що 15 березня 2019 року між Світловодською районною радою та ОСОБА_1 було укладено контракт №5/2019, строком на три роки, з 15 березня 2019 року по 15 березня 2022 року.

ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації та проходив військову службу у період з 25 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року.

Наказом начальника управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 від 23 березня 2022 року №154-к ОСОБА_1 увільнено від виконання основних обов`язків на посаді директора КУ «Інклюзивно-ресурсний центр», у зв`язку з призовом на військову службу, з 25 лютого 2022 року до дня звільнення з військової служби.

15 березня 2022 року начальник управління освіти, молоді та спорту ОСОБА_3 листом повідомив ОСОБА_1 , що термін дії трудових відносин закінчується 15 березня 2022 року та, що трудові відносини будуть припинені після закінчення військової служби (а.с. 126 т.1).

Ураховуючи, що ОСОБА_1 було виключено з військового обліку 30 вересня 2023 року у зв`язку з закінченням строку дії контракту 15 березня 2022 року його було звільненоо з займаної посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог закону, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко