Ухвала

від 06.08.2024 по справі 931/290/24

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/290/24

Провадження № 4-с/931/2/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

представника скаржника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

представника відділу ДВС у місті Луцьку Західного МУ Міністерства юстиції - М.Грущук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, стягувачі: ПАТ "ОТП Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

в с т а н о в и в:

12.04.2024 ОСОБА_1 звернувся досуду зіскаргою набездіяльність Відділу державноївиконавчої службиу місті Луцьку Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції.Скаргу мотивуєтим,що він,маючи намірреалізувати своєправо нареєстрацію тавідчуження нерухомогомайна,дізнався унотаріуса пронаявність арештівзареєстрованих уєдиному реєстрізаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна.В подальшомузвернувся доВідділуДВС умісті Луцьку Західного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції,де отримавІнформацію зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна.Згідно з наданою інформацією йому стало відомо, що було накладено наступні арешти: згідно постанови про арешт майна боржника №42030987 від 13.02.2014 р., номер запису про обтяження 4693561; згідно постанови про арешт майна боржника №48971082 від 12.10.2015 р., номер запису про обтяження 11975861.

Також 10.04.2024р.ним наручнобуло отримановідповідь за №86282 від 28.03.2024р. відділу ДВС у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. З наданої відповіді йому стало відомо наступне: Відповідно до інформації АСВП у відділі на примусовому виконанні перебувало: виконавче провадження ВП №42030987 щодо виконання виконавчого листа № 2-179/09 від 31.08.2009р. виданого Локачинським районним суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» 216084,70 грн. боргу. Виконавче провадження №42030987 було закінчене на підставі п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»; виконавче провадження ВП №48971082 щодо виконання виконавчого листа №2-179/09 від 31.08.2009р. виданого Локачинським районним суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» 277 918,30 грн. боргу. Виконавче провадження №48971082 було закінчене на підставі п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Щодо надання копій постанов виконавчого провадження повідомлялося, що надати неможливо, оскільки всі виконавчі провадження передані до архіву та знищені, відповідно до законодавства України. З огляду на наведене, наявність обтяження нерухомого майна, накладеного державним виконавцем відділу ДВС у м.Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, перешкоджає здійсненню його майнових прав, у зв`язку з чим змушений звертатися за захистом до суду. Відмова державного виконавця відділу ДВС у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з належного йому нерухомого майна є неправомірною, а наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь - яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору з боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплене у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Просить визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови зняти арешт з належного йому нерухомого майна та зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт на майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений згідно постанови про арешт майна боржника №42030987 від 13.02.2014 р., номер запису про обтяження 4693561; згідно постанови про арешт майна боржника №48971082 від 12.10.2015 р., номер запису про обтяження 11975861.

Ухвалою від 18 квітня 2024 року скаргу було прийнято до судового розгляду та призначено на 16:00 25 квітня 2024 року.

25.04.2024р. розглядскарги буловідкладеноу зв`язкуз необхідністювитребування інформаціїщодо виконавчогопровадження ВП №42030987щодо виконаннявиконавчого листа№ 2-179/09Локачинського районногосуду Волинськоїобласті від31.08.2009року простягнення з ОСОБА_1 накористь публічногоакціонерного товариства"ОТПБанк"216084грн.70коп.боргу тавиконавчого провадженняВП №48971082щодо виконаннявиконавчого листа№ 2-179/09Локачинського районногосуду Волинськоїобласті від31.08.2009року простягнення з ОСОБА_1 накористь публічногоакціонерного товариства"ОТПБанк"277918грн.30коп.боргу від Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

06.06.2024року відпредставника відділуДВС умісті ЛуцькуЗахідного МУМіністерства юстиції-М.Грущукнадійшло клопотанняпро залученнядо участіу справіяк третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-Товариства зобмеженою відповідальністю«Діджи Фінанс».

Ухвалою суду від 12.06.2024 року клопотання представника відділу ДВС у місті Луцьку Західного МУ Міністерства юстиції - М.Грущук про залучення третьої особи було задоволено частково, залучено до участі у справі як стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», розгляд скарги відкладено на 24.06.2024 року.

24.06.2024 року розгляд скарги було відкладено за клопотанням представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на 06.08.2024 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 21.05.2024 року надіслав до суду заяву про розгляд скарги без його участі, вимоги скарги підтримує, просить задовольнити (а.с. 36).

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав з підстав, зазначених у скарзі, додатково пояснив, що ні в межах відкритих виконавчих проваджень, ні поза межами виконавчого провадження ОСОБА_1 не було погашено борг в сумі 216084, 70 грн згідно виконавчого листа Локачинського районного суду Волинської області № 2-179/09 від 31.08.2009 року, однак так як виконавчі провадження закінчені та знищені є всі підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 . Крім того, 28.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС у м. Луцьку з заявою про зняття арешту з майна, і листом Відділу ДВС у м. Луцьку від 25.07.2024 року ОСОБА_1 було повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з майна, дану відповідь просив долучити до матеріалів справи.

Представник стягувача АТ "ОТПБанк" в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

Представник стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

Представник Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судовому засіданні зазначила, що заперечує щодо задоволення скарги. Так як виконавчі провадження по виконанню виконавчого листа № 2 -179/09 від 31.08.2009 року, виданого Локачинським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу в розмірі 216084, 70 грн, закінчені на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" ( ВП № 42030987) та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (ВП № 48971082), то відповідно до ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" відсутні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 перед подачею скарги не звертався до відділу з клопотанням про зняття арешту з майна, а лише під час розгляду скарги, а саме 28.06.2024 року звернувся з такою заявою. Тому, на момент подачі скарги відсутня бездіяльність Відділу ДВС у м. Луцьку щодо незняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду скарги у відсутності заявника ОСОБА_1 та представників стягувачів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що, відповідно до листа від 28.03.2024 року №86282 Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно даних реєстру АСВП, встановлено наступну інформацію. Виконавче провадження № 42030987 по виконанню виконавчого листа № 2-179/09 від 31.08.2009, виданого Локачинським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в розмірі 216084, 70 грн., закінчено на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження №48971082 по виконанню виконавчого листа № 2-179/09 від 31.08.2009, виданого Локачинським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в розмірі 277918, 30 грн., закінчено на підставі п. 2 ч. 1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». Надання копій матеріалів вищевказаних проваджень неможливо, оскільки всі виконавчі провадження передані до архіву та знищені відповідно до законодавства України (а.с. 5).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП 42030987, виданої 13.02.2014, видавник: Перший ВДВС Луцького МУЮ, було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 48971082, виданої 12.10.2015, видавник: Перший ВДВС Луцького МУЮ Бобик О.М., було накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 (а.с.6-7 ).

З інформаціїВідділу ДВСу містіЛуцьку Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціївід 02.05.2024року №104793,наданої назапит судувід 25.04.2024року №931/290/24/938/24,вбачається,що 27 лютого 2024 року, до відділу звернувся ОСОБА_1 , подавши заяву, в якій вказує, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що на його майно накладено арешти та вказує номера обтяжень і номера виконавчих проваджень відповідно. За період з 01 січня по 01 травня 2024 року проведено моніторинг системи АСВП, а саме розділу «Діловод» та встановлено, що заяви чи клопотання про зняття арешту з майна ОСОБА_1 до відділу в запитуваний період не надходили. Стосовно виконавчого документа № 2-179/09 від 31.08.2009, виданого Локачинським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу, зазначено, що встановити до якого відділу був скерований виконавчий документ в межах ВП 42030987, неможливо, оскільки матеріали провадження знищені, однак, згідно даних АСВП встановлено, що даний виконавчий документ повторно надходив до відділу 08.10.2015 (винесена постанова про відкриття ВП) та 29.02.2016 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про Виконавче провадження» та повторно до відділу не надходив.

Щодо виконавчих проваджень № 42030987 та № 48971082 встановлено наступне. В межах ВП 42030987, постанова про відкриття виконавчого винесена 13.02.2014 р., тоді ж винесена постанова про звернення стягнення на майно боржника. В ході примусового виконання виконавчого листа №2-179/09 державним виконавцем виявлено, що за боржником зареєстрований транспортний засіб та постановою від 26.03.2014 цей транспортний засіб було оголошено у розшук, тоді ж, 26.03.2014 на підставі п.4 ч.1 ст 38 ЗУ «Про виконавче провадження», прийняте рішення про зупинення ВП. Від 30.12.2014 державним виконавцем прийняте рішення про закінчення ВП на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження». В межах ВП 48971082, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 08.10.2015, а також постанова про звернення стягнення на майно боржника. Постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника винесена 23.10.2015 р. 29.02.2016 державний виконавець прийняв рішення про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч 1 ст 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Вищевказаний виконавчий документ повторно надійшов до відділу 04.10.2016 та 18.06.2020 повернутий на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 25-26).

З копії ухвали Локачинського районного суду Волинської області від 07.06.2011 року № 6-12/11/0307 підтверджується процесуальне правонаступництво стягувача з ПАТ "ОТП Банк" на ТОВ "ОТП Факторинг Україна": замінено сторону виконавчого провадження ПАТ "ОТП Банк" її правонаступником ТОВ "ОТП Факторинг Україна" по виконанню виконавчого листа № 2-179/09 від 31.08.2009 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 277918,30 грн. боргу (а.с. 94).

З відповіді Відділу ДВС у м. Луцьку від 25.07.2024 року ОСОБА_1 на його заяву від 28.06.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 повідомлено про те, що виконавчі провадження по виконанню виконавчого листа № 2 -179/09 від 31.08.2009 року, виданого Локачинським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" боргу в розмірі 216084, 70 грн, закінчені на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" ( ВП № 42030987) та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" (ВП № 48971082), а тому відповідно до ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" відсутні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 (а.с. 133).

Відповідно до ч. 5 ст.124Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від02 червня 2016 року № 1404-VIIIвиконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 7розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня2016 року № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цьогоЗакону.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від21 квітня 1999 року № 606-XIV(у редакції, чинній на час винесення постанов про арешт майна) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зстаттею 30 Закону України «Про виконавче провадження» від21 квітня 1999 року № 606-XIVдержавний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно зістаттею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно зістаттею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно зістаттею 48 цього Закону.

Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїНаказом Міністерства юстиції України від02 квітня 2012 року №512/5, у постанові про закінчення виконавчого провадження виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки закінчення виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Встановлено,що в межахВП 42030987,постанова провідкриття виконавчоговинесена 13.02.2014р.,тоді жвинесена постановапро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуження.В ході примусового виконання виконавчого листа №2-179/09 державним виконавцем виявлено, що за боржником зареєстрований транспортний засіб та постановою від 26.03.2014 цей транспортний засіб було оголошено у розшук, тоді ж, 26.03.2014 на підставі п.4 ч.1 ст 38 ЗУ «Про виконавче провадження», прийняте рішення про зупинення ВП. Від 30.12.2014 державним виконавцем прийняте рішення про закінчення ВП на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби).

Згідно з частиною першоюстатті 50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIVу разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

З урахуванням викладеного, направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби не тягне за собою наслідків у вигляді зняття арешту.

У ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02 червня2016 року № 1404-VIII серед підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини така підстава як направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби також відсутня.

Відтак, у державного виконавця Першого ВДВС Луцького МУЮ, у даному випадку, були відсутні підстави для зняття накладеного арешту на момент закінчення виконавчого провадження № 42030987 та на даний час.

Крім того, встановлено, що в межах ВП 48971082, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 08.10.2015, а також постанова про звернення стягнення на майно боржника. Постанова про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника винесена 23.10.2015 р. 29.02.2016 державний виконавець прийняв рішення про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч 1 ст 47 ЗУ «Про виконавче провадження» - у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Вищевказаний виконавчий документ повторно надійшов до відділу 04.10.2016 та 18.06.2020 повернутий на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року - у зв`язку із тим, що транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, законом, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, не було передбачено зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу.

У ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження" від 02 червня2016 року № 1404-VIII серед підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини така підстава як повернення виконавчого документа стягувачу також відсутня.

Відтак, у державного виконавця Першого ВДВС Луцького МУЮ, у даному випадку, були відсутні підстави для зняття накладеного арешту на момент закінчення виконавчого провадження та на даний час.

В той же час, зі скарги ОСОБА_1 встановлено, що він просить визнати протиправною бездіяльність ВідділуДВС умісті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови зняти арешт з належного йому нерухомого майна (згідно Наказу Мінюсту№ 735/5 від 22.02.2023 року реорганізовано Перший відділ ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції шляхом приєднання до нього Другого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з встановленням ВідділуДВС умісті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції правонаступником відповідних реорганізованих ВДВС).

Тобто, ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні його заяви про зняття арешту.

Однак, як встановлено з його заяви до ВідділуДВС умісті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, він не звертався із клопотанням про зняття арешту з належного йому нерухомого майна, а лише просив надати інформацію з приводу виконавчих проваджень та надіслати копії постанов на його адресу. З заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_1 звернувся до Відділу ДВС у м. Луцьку лише в ході розгляду скарги, а саме 28.06.2024 року, в задоволенні даної заяви йому було відмовлено згідно відповіді від 25.07.2024 року (а.с. 133).

Арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України Про виконавче провадження підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

У справівстановлено,що ОСОБА_1 на данийчас виконавчілисти посправі №2-179/09Локачинського районногосуду Волинськоїобласті від31.08.2009року простягнення з ОСОБА_1 накористь публічногоакціонерного товариства"ОТПБанк"216084грн.70коп.боргу тапро стягненняз ОСОБА_1 на користьпублічного акціонерноготовариства "ОТПБанк"277918грн.30коп.боргу не виконані, не виконані вони і на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна", яке є стягувачем як правонаступник ПАТ "ОТП Банк", не сплачено заборгованість в користь стягувачів і поза межами виконавчого провадження, витрати, пов`язані з його примусовим виконанням, не сплачені, скаржником не доведено відсутність майнових претензій стягувача.

Отже, відсутні підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який був накладений постановою про арешт майна боржника №42030987 від 13.02.2014 р., номер запису про обтяження 4693561 та постановою про арешт майна боржника № 48971082 від 12.10.2015 р., номер запису про обтяження 11975861.

Таким чином, Відділом ДВС у місті Луцьку не було допущено протиправної бездіяльності щодо незняття арешту з належного ОСОБА_1 нерухомого майна, накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника №42030987 від 13.02.2014 р., номер запису про обтяження 4693561 та постанови про арешт майна боржника №48971082 від 12.10.2015 р., номер запису про обтяження 11975861.

Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже, вимоги про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо відмови зняти арешт з нерухомого майна та про зобов`язання державного виконавця зняти вказаний арешт, є безпідставними, а скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, стягувачі: ПАТ "ОТП Банк", Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»- відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 09.08.2024 року.

Суддя Локачинського районного суду С. В. Масляна