Ухвала

від 08.08.2024 по справі 755/11240/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11240/23

Провадження №: 2-з/755/265/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2024 р. м.Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тітової Олени Олександрівни про забезпечення позову у справі № 755/11240/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 , в інтересах якого діє - адвокат Возний М.В., до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Одночасно з позовною заявою, до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Возного Миколи Вікторовича про забезпечення позову, в якій заявник просить: накласти арешт на рухоме майно, а саме: автомобіль марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ; автомобіль марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .

08.08.2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Возного Миколи Вікторовича про забезпечення позову у справі № 755/11240/23 - задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

Накладено арешт на автомобіль марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 .

10.08.2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву залишено без руху.

28.08.2023 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання.

06.08.2024 року (Вх.№43700) представник позивача - адвокат Тітова Олена Олександрівна подала заяву про забезпечення позову у справі №755/11240/23, відповідно до якої просила суд:

1. Передати транспортний засіб автомобіль марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 та комплект ключів на зберігання на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів НУНП в м.Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Озерна,1.

2. Передати транспортний засіб автомобіль марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ,зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 та комплект ключів на зберігання на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів НУНП в м.Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Озерна,1.

Заява обґрунтована тим, що відповідач намагається уникнути справедливого розподілу майна шляхом підтримки позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу спірного автомобіля Лексу, ніби то не сплачено його вартість у розмірі 49 тис.грн, подає заяви про зупинення провадження у даній справі, чим уникає вирішення питання щодо розподілу майна. 1 серпня 2024 року відповідач повідомив позивача, що спірний автомобіль Лексус був повністю знищений у ДТП, на підтвердження чого надіслав фото автомобіля. Одночасно фото автомобіля Лексус міститься в оголошенні на ресурсі avtomoto.ua та продається в м.Івано-Франівськ. За даними Опендата, 26.06.2024 року за участю спірного автомобіля Лексус було складено протокол про перевищення швидкості та сплачено відповідний штраф. Також відповідачем надіслано запчастини автомобіля ЗИЛ, з якого вбачається, що кузов автомобіля відсутній, залишились лише деякі запчастини. При цьому, вказаний автомобіль придбано у повному комплекті і справному стані. Отже, дії відповідача свідчать про створення загроз цілісності майну, вчинення неправомірних дій щодо такого майна, яке є предметом спору.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, долучені до неї докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Ухвалою суду від 08 серпня 2023 року вирішено питання стосовно спірних автомобілів марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, та марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, та з метою забезпечення позову на вказані транспортні засоби накладено арешт.

Арешт майна як захід забезпечення позову полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним державним виконавцем.

А отже, заходи забезпечення позову, що просить вжити позивач є тотожним вжитому вже заходу забезпечення позову судом 08 серпня 2023 року шляхом накладення арешту на це майно.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що згідно п. 1 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 року, визначає процедуру тимчасового затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції зберігання таких транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, а також їх повернення. Згідно п. 2 вищезазначеного порядку, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п`ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України "Про виконавче провадження".

Поліцейським забороняється брати участь у тимчасовому затриманні транспортних засобів у випадках, не передбачених законом.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 12 зазначеної постанови, умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу - його сплата.

Крім іншого, Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 10 жовтня 2013 року №967/1218/869 «Про затвердження розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках(стоянках)» встановлені розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках).

У клопотанні представником позивача не зазначено на кого слід покласти витрати по оплаті за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках(стоянках).

Суд акцентує, що єдиною метою для забезпечення позову є не захист усіх прав і інтересів сторін, а виключно забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову. За таких умов забезпечення позову застосовується у разі потенційного ризику неможливості виконання рішення суду, в незалежності від волі боржника. У даному випадку, враховуючи, що судом вже було задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобілі марки «LEXUS GX 460», 2013 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , та марки «ЗИЛ», 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_4 , які належить на праві власності ОСОБА_2 , на переконання суду, підстав для забезпечення позову зазначеним шляхом не встановлено.

Також, обмеження права користування та фактичне вилучення транспортних засобів призведе до порушення прав власника майна.

З огляду на викладене, у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, слід відмови.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволені заяви представника позивача - адвоката Тітової Олени Олександрівни про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: