Ухвала

від 09.08.2024 по справі 305/1237/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/1237/24

Провадження по справі 2/305/504/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представник неповнолітньої відповідачки ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Рахівська державна нотаріальна контора, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рахівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Рахівської міської ради Петращука Івана Васильовича, орган опіки та піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору дарування недійсним,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , представник неповнолітньої відповідачки ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Рахівська державна нотаріальна контора, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рахівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Рахівської міської ради Петращука Івана Васильовича, орган опіки та піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору дарування недійсним.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче засідання 11.06.2024 та 25.06.2024, а також в судове засідання 09.08.2024 не з`явився, судові повістки, що направлялися за його місцем проживання повернуті до суду без вручення з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Матіко Р.І., вважають за необхідне залишити даний позов без розгляду у зв`язку з повторною неявкою відповідача.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого висновку.

Згідно з частиною 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, отже встановлення яких-небудь привілеїв для позивача є своєю чергою обмеженням прав для відповідача на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи.

Зі змісту ч. 5 ст. 223 ЦПК України, яка кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в підготовче засідання чи в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 12 серпня 2022 року в рамках справи № 686/32906/19, провадження № 61-5093св22 (ЄДРСРУ № 105706373) досліджував питання щодо залишення позову без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача, де вказав таке.

Згідно із частинами першої та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини 3 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).

Неявка в суд позивача ОСОБА_1 є повторною, а тому суд розцінює такі дії позивача як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Підстав для відкладення розгляду справи суд у зв`язку з введенням на території України воєнного стану суд не вбачає, оскільки на території Закарпатської області, де проживає Позивач, активний бойових дій не здійснюється, поштові відділення працюють, транспортне сполучення не припинено, доступ до суду не обмежений, інтернет-зв`язок також функціонує повноцінно і для сторін існує можливість брати участь у розгляді справи дистанційно, в режимі відеоконференцзв`язку як з приміщення іншого суду, так і з використанням власних технічних засобів, за таких обставин Позивач мав можливість взяти участь в судовому засіданні чи подати заяву про розгляд даної справи без його участі, але ОСОБА_1 таким правом не скористався.

Внаслідок таких дій, суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу по суті у визначений законодавством України процесуальний строк, а систематичні відкладення справи з необхідністю витрачати ресурси на відправлення поштової кореспонденції в умовах надзвичайної економії державних коштів, є невиправданим, адже залишення позову без розгляду через неявку позивача не є перешкодою для повторного звернення до суду з цим позовом.

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без розгляду, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Виходячи знаведеного,керуючись ч.5ст.223,п.3ч.1ст.257ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представник неповнолітньої відповідачки ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Рахівська державна нотаріальна контора, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Рахівська міська рада Закарпатської області в особі державного реєстратора Рахівської міської ради Петращука Івана Васильовича, орган опіки та піклування виконавчого комітету Рахівської міської ради Закарпатської області про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та визнання договору дарування недійсним - залишити без розгляду.

Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: В.Е.Ємчук