Рішення

від 02.08.2024 по справі 215/4660/22

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 215/4660/22

2/215/157/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

при секретарі - Бугрим К.О.

За участю представника

Позивача, адвоката - Вербицької Л.Д.

Представника відповідача,

прокурора - Кучерук Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні залі №3 справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про скасування арешту з майна, третя особа: Шоста Криворізька державна нотаріальна контора,-

ВСТАНОВИВ:

02.08.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даною позовною заявою.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що її батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також її рідному брату ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Постановою слідчого СВ Тернівського РВ Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області від 14.10.2011 накладено арешт на усе майно ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за ст.ст.307 ч.2, 263 ч.2 КК України. Вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2012 ОСОБА_4 засудженого за ст.ст.307 ч.2, 263 ч.2 КК України до 5 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивача ОСОБА_4 . Після їх смерті відкрилась спадщина на належне їм майно. При оформлені своїх спадкових прав позивач дізналась, що на усе належне ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно накладено арешт. Водночас, зазначений арешт було накладено на всю квартиру АДРЕСА_1 , а не лише на належну ОСОБА_4 частку. Наявність вказано арешту перешкоджає позивачу в реалізації її спадкових прав. Крім того, позивач вказує, що на час звернення до суду з даним позовом, сплинув строк давності виконання покарання призначеного ОСОБА_4 вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2012.

На підставі викладеного, позивач ОСОБА_1 просить суд скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою слідчого СВ Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області Поддубною В.В. від 14.10.2011, реєстраційний номер обтяження №1856268 від 17.11.2011 в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, надала аналогічні пояснення, що викладені в позовній заяві.

02.03.2023 представником відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури надано відзив на позовну заяву в якому вказуює, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений божником, а також особою, яка володіє майном на підставі закону чи договору або іншій законній підставі, що належить боржнику, але позивачем не надано доказів які б свідчили, що вона є власником чи користувачем спірної квартири. Окрім того, позивачем не залучено в якості співвідповідача Тернівський відділ державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), оскільки державним виконавцем вказаного відділу виконавчої служби здійснювалось виконавче провадження щодо конфіскації майна. Також, позивачем не надано доказів її звернення до органів поліції та державної виконавчої служби про зняття арешту зі спірної квартири (а.с.72-78).

16.03.2023 представником відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури надані додаткові пояснення на позовну заяву в яких зазначено, що після відбування покарання за вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2012, ОСОБА_4 було засуджено вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.08.2017 за ст.15 ч.3, ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, а тому перебіг строку давності виконання покарання призначеного ОСОБА_4 вироком Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2012 перервався (а.с.129-131).

Представник відповідача в судовому засіданні надав аналогічні пояснення, що викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях на позовну заяву.

Позивачем відповідь на відзив не надавалась.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також рідної сестрою ОСОБА_4 (а.с.9-10).

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.25).

Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.

Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюєтьсяза заповітомабо зазаконом.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями зазаповітом іза закономможуть бутифізичні особи,які єживими начас відкриттяспадщини,а такожособи,які булизачаті зажиття спадкодавцяі народженіживими післявідкриття спадщини.

Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 зверталась ззаявами проприйняття спадщинипісля батька ОСОБА_2 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 22.12.2020 та свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.12.2020 (а.с.98, 100).

Відповідно до ч.1статті 1296 ЦК України,спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ятастатті 1268 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третястатті 1296 ЦК України).

Спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Постановою Верховного Суду України від 23.01.2013 у справі №6-164цс12 визначено, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння, та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно доглави 29 ЦК України, зокрема і шляхом звільнення спадкового майна з-під арешту.

Дана правова позиція також викладена Верховним Судом в постанові від 22.08.2018 у справі №623/2000/15-к.

Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини на належне її батькові ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , майно зокрема і на частку квартири АДРЕСА_1 , але через наявність арешту не отримала свідоцтво про право на спадщину на зазначену частку квартири, тому суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 на законних підставах володіє спірним майном і наділена правом звернення до суду з позовом про зняття арешту з цього майна, у зв`язку з чим суд відхиляє доводи представника відповідача надані з вказаного питання.

Крім того, як видно з листа Тернівського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.10.2021, виконавче провадження АСВП №33784035 з примусового виконання виконавчого листа Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №1/441/774/2012 від 24.05.2012 про конфіскацію майна засудженого позивача ОСОБА_4 закрите та більше виконавчий документ до виконавчої служби не надходив (а.с.22).

Також, як видно з матеріалів справи, арешт на квартиру АДРЕСА_1 був накладений постановою слідчого в межах кримінального провадження, а не державним виконавцем в межах виконавчого провадження.

Таким чином, доводи представника відповідача про необхідність залучення виконавчої служби в якості співвідповідача є необґрунтованими та відхиляються судом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Із аналізу вказаної норми закону слідує, що покарання нерозривно пов`язане з особою засудженого та не може бути застосоване до померлої особи.

Згідно статті 25 ЦК України,здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Тобто, в даному випадку у зв`язку зі смертю засудженого фактично припинилось виконання як основного покарання так і додаткового.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно з пунктом 9розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року,питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Отже, справа про скасування арешту з майна, накладеного постановою слідчого відповідно до положеньКПК України 1960 року, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц, згідно якої юрисдикційна підсудність справ щодо зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження залишається не змінною - спір має розглядатися у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, проте якщо арешт на майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положеньКПК України 1960 року, а неКПК України 2012 року, то спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першоїстатті 19 ЦПК Україниможуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Враховуючи, те що арешт майна має тимчасовий характер, а спірне майно на час смерті засудженого ОСОБА_4 конфісковано небуло,суд більшене вбачаєпідстав дляпродовження йогодії,а томупозовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 274 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про скасування арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , накладений постановою слідчого СВ Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області Поддубною В.В., реєстраційний номер обтяження №1856268 від 17.11.2011 р. в Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі тридцяти днів з дня складання повного рішення апеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.

Повне рішення складено 07.08.2024.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Дніпропетровська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909938, місце знаходження: 49044, м. Дніпро, пр.-т Дмитра Яворницького, 38.

Третя особа: Шоста Криворізька державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02891204, місце знаходження: 50024, м. Кривий Ріг, вул. Петра Калнишевського, 5.

СУДДЯ: