Дата документу 08.08.2024Справа № 554/11261/20 Провадження № 1-кс/554/7785/2024
У Х В А Л А
06 серпня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчої ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮВЕНТА-Т» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12020170000000067 від 10 березня 2020 року,
в с т а н о в и в:
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, в якому адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ТОВ «ЮВЕНТА-Т», просить скасувати арешт в частині заборони права користування, накладений на основні засоби ТОВ «ЮВЕНТА-Т», а саме: відвантажувальний майданчик (Бутенки), ємність зернова 2 шт., Норія У2 УН-50/16м, транспортер ТСЦ-200-27 м, бункер зерна приймальний с. Бутенки, лінія електропередач, навіс над бункером с. Бутенки, огорожа с. Бутенки, під?їзди до завальної ями з зерном, приміщення побутове с. Бутенки.
В обґрунтування клопотання зазначив, що арешт на майно накладено необґрунтовано, так як:
до розгляду клопотання про арешт майна не був залучений власник, крім того, в ухвалі зазначено, що це майно належить ТОВ «ТРІАС», хоча його належним власником є ТОВ «ЮВЕНТА-Т» на підставі договору купівлі-продажу № 08/08/2023 від 08 серпня 2023 року;
вищевказане майно використовується підприємством для ведення господарської діяльності, є невід`ємною її частиною, а без нього у підприємства немає можливості здійснювати свою господарську діяльність, так як арештоване майно є єдиним виробничим комплексом, спрямованим на здійснення технічних операцій, пов`язаних з прийомом на зберігання зерна та його подальшого відвантаження з метою продажу.
Мотивуючи подане клопотання послався також на те, що описані у фабулі обставини кримінального правопорушення з приводу зміни директорів юридичних осіб без проведення зборів мають ознаки спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, а тому підпадають під юрисдикцію господарського суду. Посилання органу досудового розслідування, що через примус заявника змусили передати частки у статутному капіталі юридичних осіб вважав лише припущеннями і позицією заявника, не доведеними належними та допустимими доказами. Водночас звернув увагу на те, що на даний час йде кампанія із збирання урожаю озимих культур, існує крайня необхідність збору урожаю, так як в подальшому зерно зіпсується під впливом погодних умов та осипатиметься на землю. Вказав, що за допомогою вищезазначеного майна здійснюється зберігання цього урожаю.
Як на підставу для скасування арешту послався також на те, що вилучене майно не підпадає під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, так як: «арештовані основні засоби ТОВ «ТРІАС» (31758446), а саме: відвантажувальний майданчик (Бутенки), ємність зернова 2 шт., Норія У2 УН-50/16м, транспортер ТСЦ-200-27 м, бункер зерна приймальний с. Бутенки, лінія електропередач, навіс над бункером с. Бутенки, огорожа с. Бутенки, під?їзди до завальної ями з зерном, приміщення побутове с. Бутенки належать юридичні особі, яка не має відношення до кримінального провадження та до вчиненого кримінального правопорушення». Все зазначене майно використовується ТОВ лише для здійснення законної господарської діяльності, Товариство бажає здійснювати свою господарську діяльність, забезпечувати працівників робочими місцями, сплачувати податки до бюджету держави.
Вказав, що утримання правоохоронним органами зазначених вилучених речей позбавляє можливості ТОВ «ЮВЕНТА-Т» здійснювати господарську діяльність, поповнювати державний бюджет значною сумою податків та забезпечувати робочими місцями людей, що є неприпустимим, особливо в умовах воєнного стану.
За викладених вище обставин, з огляду на те, що вказане майно не має жодного відношення до кримінального провадження, не є речовим доказом, а всі слідчі дії з ним проведені, досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та відкрито матеріали для ознайомлення, на переконання адвоката, на час звернення до суду із цим клопотанням, відпала потреба у накладенні арешту на нього із забороною права користування.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги поданого ним клопотання в повному обсязі та наполягав на його задоволенні з викладених в ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання, обґрунтовуючи свою позицію тим, що спірне майно являється об`єктами кримінально протиправних дій, тобто є речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України, в з`язку з чим арешт накладений на них обґрунтовано, з метою забезпечення збереження речових доказів. Поряд із цим вказав, що потреба у збереженні цього арешту не відпала, так як кінцеве рішення у кримінальному провадженні не прийняте.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Полтавській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023170430000969 від 29 липня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 194 КК України.
В межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави 09 квітня 2024 року було накладено арешт на основні засоби ТОВ «ТРІАС» (31758446), а саме: відвантажувальний майданчик (Бутенки), ємність зернова 2 шт., Норія У2 УН-50/16м, транспортер ТСЦ-200-27 м, бункер зерна приймальний с. Бутенки, лінія електропередач , навіс над бункером с. Бутенки, огорожа с. Бутенки, під?їзди до завальної ями з зерном, приміщення побутове с. Бутенки, шляхом позбавлення права користування, розпоряджання та відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Як вбачається із мотивувальної частини цієї ухвали суду, метою накладення арешту на майно було забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також запобігання можливості його переміщення, пошкодження, приховання, відчуження та забезпечення в подальшому відновлення порушених майнових прав ОСОБА_6 , яка є потерпілою в кримінальному провадженні.
При цьому за змістом ухвали слідчого судді підставою накладення арешту на назване майно стала сукупність в органу досудового розслідування підстав вважати, що воно є об`єктом кримінально-протиправних дій.
Встановлено, що в подальшому постановою прокурора Полтавської окружної прокуратури від 01 травня 2024 року матеріали досудових розслідувань кримінальних проваджень № 12020170000000067 від 10 березня 2020 року та № 12023170430000969 від 29 липня 2023 року було об`єднано в одне кримінальне провадження під № 12020170000000067.
Станом на момент розгляду даного клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000067 завершено та сторонам надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку статті 290 КПК України.
Відповідно достатті 41Конституції Україникожен маєправо володіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (положення ч. 10 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами в розумінні статті 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Абзацом 2 частини 1 статті 174 КПК України визначено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зважаючи на обставини, що розслідувалися в кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що відвантажувальний майданчик (Бутенки), ємність зернова 2 шт., Норія У2 УН-50/16м, транспортер ТСЦ-200-27 м, бункер зерна приймальний с. Бутенки, лінія електропередач, навіс над бункером АДРЕСА_1 , під?їзди до завальної ями з зерном та приміщення побутове с. Бутенки відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, так як вони можуть бути об`єктами кримінально-протиправних дій, тобто були наявні правові підстави, передбачені ч. 3 ст. 170 КПК України, для їх арешту. Отже, арешт на назване майно, всупереч твердженням адвоката, було накладено обґрунтовано, з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України.
Під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, на підставі долучених до нього доказів, також не було встановлено, що назване майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
При цьому встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020170000000067 наразі завершено та на виконання вимог статті 290 КПК України сторонам кримінального провадження надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Після закінчення учасниками кримінального провадження ознайомлення з ними нормами КПК України передбачена наступна стадія, що передбачає дії сторони обвинувачення, спрямовані на оформлення та скерування обвинувального акта з реєстром матеріалів досудового розслідування до суду для розгляду по суті.
Зважаючи на це, а також на обставини кримінального провадження та ті, що стали підставою для арешту майна, зокрема на наявність в органу досудового розслідування сукупності підстав вважати, що останнє являється об`єктом кримінально протиправних дій, слідчий суддя вважає, що подальше утримання спірного майна під арештом на даний час є доцільним і виправданим, скасування арешту може призвести до його відчуження третім особам, що в свою чергу може перешкодити судовому розгляду кримінального провадження, в зв`язку з чим приходить до висновку, що потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не минула.
Разом із тим, адвокатом не надано будь-яких обґрунтованих доказів, які б вказували на те, що арешт майна має наслідком перешкоджання законній господарській діяльності ТОВ «ЮВЕНТА-Т», в зв`язку з чим, з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, що були предметом розслідування та в подальшому будуть предметом судового розгляду, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність на цій стадії означеного факту.
При цьому слідчий суддя виходить з того, що оцінка доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення належить до повноваження суду при розгляді кримінального провадження по суті, а слідчий суддя на цій стадії лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Як встановлено в ході розгляду цього клопотання, арешт на майно було накладено обґрунтовано, вказані в ухвалі слідчого судді підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням кримінального процесуального законодавства України, а встановлення під час розгляду зазначеного питання обставин можливості переміщення, пошкодження, приховання та відчуження спірного майна обумовлювали необхідність застосування щодо нього заборон користування та розпорядження, що, в свою чергу, відповідає ч. 11 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, оскільки адвокатом не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи що в його подальшому застосуванні відпала потреба, а досудове розслідування у кримінальному провадженні, в межах якого застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження, звершено та надано доступ до матеріалів досудового розслідування сторонам, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених статтею 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, а тому в задоволенні поданого адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮВЕНТА-Т» клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 174 і 372 КПК України, слідчий суддя,
у х в а л и в:
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ЮВЕНТА-Т» про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12020170000000067 від 10 березня 2020 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08 липня 2024 року о 15 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_7
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 08.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120919519 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні