Рішення

від 12.06.2024 по справі 911/144/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2024 р. Справа № 911/144/24

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Панченко М. В. (адвокат - ордер серії АА № 1390634 від 09.01.2024 р.);

від відповідача-1: Старик В. М. (адвокат - ордер серії АА № 1363931 від 02.02.2024 р.);

від відповідача-2: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Одеса

до:

1) ОСОБА_2 , м. Одеса;

2) ОСОБА_3 , м. Андижан, Республіка Узбекистан;

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", м. Бориспіль, Київська область;

про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі товариства, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, скасування реєстраційної дії (запису) щодо товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 ; визнання недійсним Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 ; скасування реєстраційної дії (запису) від 26.07.2023 р. № 1005561070017042634, вчинену державним реєстратором Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Митько Т. М., щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг".

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невідповідністю договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", так як вказаний договір був укладений відповідачами без згоди інших учасників товариства.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2024 р. відкрито провадження у справі № 911/144/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі товариства, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, скасування реєстраційної дії (запису) щодо товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 14.02.2024 р. Також даною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - Товариство з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", та витребувано у ОСОБА_3 докази, а саме копію Договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 . Крім того, на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суд не знайшов підстав для залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - державного реєстратора Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Митько Т. М., оскільки рішення з даного спору жодним чином не може вплинути на права, обов`язки і інтереси вказаної особи.

05.02.2024 р. на електронну пошту суду від відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 02.02.2024 р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у якому він просив суд підготовче засідання, призначене на 14.02.2024 р. о 10 год. 15 хв., провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, та відзив б/н від 02.02.2024 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 р. клопотання б/н від 02.02.2024 р. відповідача-1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

12.02.2024 р. через систему „Електронний суд" від позивача надійшла заява б/н від 12.02.2024 р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у якому він просив суд підготовче засідання, призначене на 14.02.2024 р. о 10 год. 15 хв., провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, та відповідь б/н від 10.02.2024 р. на відзив, що долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.02.2024 р. заяву б/н від 12.02.2024 р. позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

14.02.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 06.03.2024 р.

27.02.2024 р. на електронну пошту суду від відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 27.02.2024 р. про долучення письмових доказів із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

05.03.2024 р. через систему „Електронний суд" від позивача надійшло клопотання б/н від 05.03.2024 р. про витребування доказів, у якому позивач просив суд витребувати у Державної прикордонної служби України додаткові відомості.

06.03.2024 р. у підготовчому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача про витребування доказів судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки вказані у клопотанні докази не належними, так як не мають жодного відношення до предмету позову і спору у даній справі та їх надання і витребування не є необхідними для вирішення спору.

06.03.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 20.03.2024 р.

19.03.2024 р. через систему „Електронний суд" від позивача надійшла заява б/н від 19.03.2024 р. про зміну підстав позову, у якій позивач доповнив підстави первісного позову, та клопотання б/н від 19.03.2024 р. про витребування доказів, у якому позивач просив суд витребувати у Державної прикордонної служби України додаткові відомості.

Заява б/н від 19.03.2024 р. позивача про зміну підстав позову прийнята судом до розгляду.

20.03.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 10.04.2024 р. Також даною ухвалою суду витребувано у Державної прикордонної служби України додаткові відомості та докази.

10.04.2024 р. до канцелярії суду від Державної прикордонної служби України на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 19-24407/18/24-вих від 09.04.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 24.04.2024 р.

24.04.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.05.2024 р.

03.05.2024 р. через систему „Електронний суд" від відповідача-1 надійшло клопотання б/н від 03.05.2024 р. із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

15.05.2024 р. через систему „Електронний суд" від позивача надійшло клопотання б/н від 15.05.2024 р. про неприйняття доказів, клопотання б/н від 15.05.2024 р. про долучення доказів понесених витрат на правову допомогу та заперечення б/н від 15.05.2024 р. проти заявлених витрат на правову допомогу.

15.05.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.05.2024 р.

29.05.2024 р. через систему „Електронний суд" від позивача надійшли письмові судові дебати б/н від 29.05.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

29.05.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.06.2024 р.

12.06.2024 р. через систему „Електронний суд" від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення б/н від 12.06.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

12.06.2024 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у процесі розгляду даної справи судом було забезпечено можливість відповідачу-2 реалізації права на захист своїх прав та інтересів у даній справі, так як всі процесуальні документи були направлені судом на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" у місті Бориспіль Київської області, керівником (директором) у якому є відповідач-2 - ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 станом на 24.07.2023 р. (станом на момент укладення спірного договору дарування частки в статутному капіталі товариства) та станом на момент розгляду справи був і є учасником ТОВ „Автосервіс-Юг", якому належав і належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 660 000, 00 грн, що становило 33 % статутного капіталу товариства, що підтверджується положеннями пунктів 1.3., 4.3. статуту ТОВ „Автосервіс-Юг", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.04.2016 р., оформленим протоколом № 1\04\2016 від 13.04.2016 р., та зареєстрованого відповідним суб?єктом державної реєстрації від 18.04.2016 р., та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктами 1.3., 4.3. статуту ТОВ „Автосервіс-Юг", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.04.2016 р., оформленим протоколом № 1\04\2016 від 13.04.2016 р., та зареєстрованого відповідним суб?єктом державної реєстрації від 18.04.2016 р., та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, учасниками товариства також були (станом на момент укладення спірного договору дарування частки в статутному капіталі товариства):

- ОСОБА_2 , якій належав внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 680 000, 00 грн, що становило 34, 00 % статутного капіталу товариства;

- ОСОБА_4 , якому належав внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 660 000, 00 грн, що становило 33, 00 % статутного капіталу товариства.

24.07.2023 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", згідно з умовами пунктів 1.-4. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, Дарувальник зобов`язується безоплатно передати Обдаровуваному, а Обдаровуваний зобов`язується прийняти частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", код ЄДРПОУ 37873435 (надалі іменується „Товариство") розміром 680 000 гривень 00 копійок, що становить 34 (тридцять чотири) відсотки Статутного капіталу Товариства.

2. Статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" складає 2 000 000 (два мільйони) гривень 00 копійок.

3. Дарувальнику належить на праві власності частка розміром 680 000 гривень 00 копійок, що становить 34 (тридцять чотири) відсотки Статутного капіталу Товариства.

4. Частка у розмірі 34 (тридцять чотири) в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" передається Дарувальником Обдаровуваному безоплатно.

Згідно з пунктами 12., 13. договору право власності на частку виникає у Обдаровуваного з моменту підписання даного Договору.

13. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань за ним.

24.07.2023 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було підписано акт примайння-передачі частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", згідно з яким дарувальник передав, а обдаровуваний набув право власності на частку в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" розміром 680 000, 00 грн, що становить 34 відсотки Статутного капіталу Товариства.

Справжність підписів осіб, які підписали вказаний акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства, було нотаріально засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сушком О. О. та зареєстровано в реєстрі за № 348, 349.

26.07.2023 р. відповідним суб?єктом державної реєстрації на підставі поданих третьою особою документів було проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис про державну реєстрацію № 1005561070017042634 від 26.07.2023 р., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, витягом станом на 30.04.2024 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявними у матеріалах справи.

28.07.2023 р. відповідним суб?єктом державної реєстрації на підставі поданих третьою особою документів було проведено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме: зміна розміру статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи; зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено відповідний запис про державну реєстрацію № 1005561070018042634 від 28.07.2023 р., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, витягом станом на 30.04.2024 р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наявними у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, з урахуванням його заяви про зміну підстав позову), крім інших вимог, просить визнати недійсним договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладений між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 , та визнати недійсним Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладений між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 .

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства", Законом України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) установчим документом товариства є статут.

Статтею 21 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

2. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

3. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

4. Учасник товариства може встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину з відчуження, застави частки такого учасника у статутному капіталі відповідного товариства та скасувати таку вимогу, відомості про що вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному законом. Така вимога учасника, а також скасування учасником цієї вимоги є одностороннім правочином та підлягає нотаріальному посвідченню.

5. Договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов`язків щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства обумовлені обставинами, вчиняється у письмовій формі. Істотними умовами такого договору є розмір частки у статутному капіталі товариства, що відчужується, ціна договору, обставини, що обумовлюють настання, зміну або припинення прав та обов`язків сторін щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, строк дії договору.

6. Товариство може укласти договір, за яким виникнення, зміна чи припинення прав та обов`язків щодо відчуження частки у власному статутному капіталі обумовлені обставинами, лише якщо така частка належить товариству.

7. Статутом товариства може встановлюватися обмеження щодо відчуження або обтяження товариством частки (частини частки) у власному статутному капіталі. Відповідне положення може бути внесене до статуту товариства, змінене або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства.

Пунктом 4.16. статуту ТОВ „Автосервіс-Юг", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.04.2016 р., оформленим протоколом № 1\04\2016 від 13.04.2016 р., та зареєстрованого відповідним суб?єктом державної реєстрації від 18.04.2016 р., передбачено, що відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається.

Статтею 717 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

4) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

У разі державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, пов`язаних із входженням до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю іноземної юридичної особи, також подається документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо).

У випадках, встановлених цим Законом, державна реєстрація змін до відомостей про склад учасників товариства, а також його кінцевих бенефіціарних власників може здійснюватися на підставі повідомлення про виявлення розбіжностей між отриманими суб`єктами, передбаченими законом, у результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта (зокрема про виявлення неповноти, неточності чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності, що міститься в Єдиному державному реєстрі).

Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, визначені підпунктами "а" і "б" цієї частини", засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо у випадках, передбачених законом, таке рішення приймається без урахування голосів учасників у зв`язку з настанням певної обставини, подається документ, що підтверджує настання такої обставини.

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "в" цієї частини, засвідчується нотаріально, з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Разом з таким документом подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину. На підтвердження правонаступництва юридичної особи використовуються відомості Єдиного державного реєстру, у тому числі установчі документи такої юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "г" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

Дія цієї частини щодо нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі документів, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 216 цього ж кодексу передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно з ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 2 ст. 207 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Дослідивши договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р. та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладені між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що вказані договір та акт, їх зміст та форма не суперечать положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, а саме статуту ТОВ „Автосервіс-Юг", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.04.2016 р., оформленим протоколом № 1\04\2016 від 13.04.2016 р., та зареєстрованого відповідним суб??єктом державної реєстрації від 18.04.2016 р.

Заперечення позивача щодо того, що спірні договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р. та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р. були укладені між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 всупереч положенням положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", так як вказаний договір був укладений без згоди інших учасників товариства є необгрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки положеннями чинного станом на момент укладення спірного правочину статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг", а саме положеннями п. 4.16. статуту ТОВ „Автосервіс-Юг", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 13.04.2016 р., оформленим протоколом № 1\04\2016 від 13.04.2016 р., та зареєстрованого відповідним суб?єктом державної реєстрації від 18.04.2016 р., передбачено, що відчуження учасником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, тобто відсутня вимога для відчуження учасником товариства свої частки (її частини) третім особам - на отримання згоди інших учасників товариства.

Заперечення позивача щодо того, що спірні договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р. та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладені між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 , фактично громадянином Узбекистану ОСОБА_3 не підписувались і останній на момент їх підписання був відсутній в Україні є необгрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказаний акт від імені громадянина Узбекистану ОСОБА_3 було підписано його представником ОСОБА_5 , справжність підпису на якому було нотаріально засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сушком О. О. та зареєстровано в реєстрі за № 348, 349, на підставі довіреності від 04.10.2021 р., виданої відповідачем-2 в період перебування в Україні, що підтверджується листом № 19-24407/18/24-вих від 09.04.2024 р. Державної прикордонної служби України, наявним у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували ту обставину, що договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладений між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 , фактично останнім не підписувався.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р. та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладені між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 , не суперечать положенням Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України „Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" в редакціях, що діяли на момент вчинення правочину, а також те, що позивачем не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували інші обставини, викладені у позовній заяві та заяві про зміну підстав позову, то позовна вимога позивача до відповідачів про визнання їх недійсними, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд скасувати реєстраційну дію (запис) від 26.07.2023 р. № 1005561070017042634, вчинену державним реєстратором Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Митько Т. М., щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг".

Що стосується вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога позивача є похідною від його позовних вимог до відповідачів про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 ; визнання недійсним Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 .

Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позовна вимога позивача до відповідачів про скасування реєстраційної дії (запису) від 26.07.2023 р. № 1005561070017042634, вчиненої державним реєстратором Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Митько Т. М., щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" є похідною від його позовних вимог до відповідачів про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 ; визнання недійсним Акту приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Автосервіс-Юг" від 24.07.2023 р., укладеного між громадянином України ОСОБА_2 та громадянином Узбекистану ОСОБА_3 , що в свою чергу є безпідставними, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідач-1 просить суд покласти на позивача понесені ними витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000, 00 грн. (згідно з наданим розрахунком).

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1-8 ст. 129 цього ж кодексу передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

2. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

3. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

4. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

5. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

6. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

7. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

8. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Понесені відповідачем-1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 30 000, 00 грн підтверджуються договором про надання правничої допомоги № 18-10/23 від 18.10.2023 р., укладеним між ОСОБА_2 та Адвокатським об?єднанням „АНВО Груп", попереднім (орієнтовним) розрахунком витрат відповідача на правову допомогу у господарській справі, актом приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) № 29-04/24 від 29.04.2024 р., підписаним між ОСОБА_2 та Адвокатським об?єднанням „АНВО Груп", квитанцією до прибуткового касового ордеру № 01 від 29.04.2024 р. на суму 30 000, 00 грн, ордером на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1363931 від 02.02.2024 р., відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Старика В. М., наявними у матеріалах справи.

Також, як було зазначено вище, позивач у своєму клопотанні-запереченнях б/н від 15.05.2024 р. проти заявлених витрат на правову допомогу просить суд відмовити щодо стягнення з позивача на користь відповідача-1 витрат на правову допомогу, оскільки заявлена сума є неспівмірною із складністю справи та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, є непропорційною до предмета позову, а винагорода адвоката в сумі 30 000, 00 грн є значно завищеною та такою, що не відповідає ринкових цінам.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували недотримання відповідачем-1 вимог частини 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України при визначенні ним витрат на професійну допомогу адвоката, і відповідно підтверджували б наявність обставин, що є підставою у відповідності до положень ст. 126 Господарського кодексу України для реалізації судом права на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві на виконання п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України визначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв?язку із розглядом справи, який становить 9 084, 00 грн судового збору та 80 000, 00 грн гонорару адвокату за ведення справи у господарському суді, а у клопотанні б/н від 15.05.2024 р. про долучення доказів понесених витрат на правову допомогу просить суд стягнути з відповідача-1 на свою користь судові витрати зі справи судового збору у розмірі 9 084, 00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 40 000, 00 грн на підставі доданих підтверджуючих доказів, розмір якого є співмірним із заявленими відповідачем-1 витратами на професійну правничу допомогу адвоката.

У зв`язку із тим, що позивачем у процесі розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували недотримання відповідачем-1 вимог частини 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України при визначенні ним витрат на професійну допомогу адвоката, а також враховуючи те, що заявлений розмір витрат відповідача-1 на професійну правничу допомогу адвоката є співмірним із заявленими самим позивачем витратами на професійну правничу допомогу адвоката, то у суду відсутні правові підстави для реалізації його права на зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявленого відповідачем-1, чи для відмови у їх стягненні, а тому суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявлених відповідачем-1, без задоволення.

Судові витрати, у тому числі витрати відповідача-1 на професійну правничу допомогу, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 (нуль) коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

09 серпня 2024 р.