Ухвала

від 09.08.2024 по справі 912/1960/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09 серпня 2024 рокуСправа № 912/1960/24

Суддя Господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В., розглянувши матеріали заяви №б/н від 06.08.2024 ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), ІПН НОМЕР_1

про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" із заявою на підставі ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з вимогою відкрити провадження з приводу банкрутства фізичної особи.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку щодо направлення матеріалів заяви про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця за підсудністю до Господарського суду Чернівецької області з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюються цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами.

Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця.

Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Відповідно до ч. 13 ст. 30 ГПК України, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Згідно ч. 1 ст. 8 КУзПБ справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи-підприємця. Зміна боржником зареєстрованого місцезнаходження або місця проживання після подання кредитором або боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не впливає на зміну територіальної підсудності господарського суду.

Таким чином, справи про неплатоспроможність розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи.

Кодексом України з процедур банкрутства не надано визначення поняттю "місце проживання фізичної особи".

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наведене визначення є місцем проживання в приватно-правовому розумінні.

Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено наступне:

місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;

місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265.

Відповідно до пункту 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого вищевказаною постановою, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 27 ГПК України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Суд зазначає, що заявником у заяві про неплатоспроможність повідомлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: с. Лукавці Вижницького району Чернівецької області.

Однак, заявником зазначено, що фактично він проживає за адресою: АДРЕСА_1 у будинку, який належить його дружині на праві приватної власності.

Разом з цим, заявником не надано жодних доказів реєстрації ОСОБА_1 за вказаною адресою, в тому числі, але не виключно, як внутрішньо переміщеної особи (ВПО).

Так, згідно ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Однак, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи заявником не подана, про інші підтверджуючи документи про реєстрацію місця перебування на території Кіровоградської області не повідомляється.

Натомість, заявником надано довідку Виконавчого комітету Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області № 1366 від 29.07.2024, згідно якої зазначено, що ОСОБА_1 проживає в м. Благовіщенське Кіровоградської області (без реєстрації).

Пунктом 12 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Частиною 6 ст. 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

З метою повного та всебічного розгляду заяви, судом зроблено запит до Єдиного демографічного реєстру з метою встановлення адреси реєстрації ОСОБА_1 та встановлено, що адресою реєстрації ОСОБА_1 є: с. Лукавці, Вижницький район, Чернівецька область.

Тобто зареєстроване місце проживання заявника знаходиться у Чернівецькій області та за загальним правилом справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 відноситься до підсудності Господарського суду Чернівецької області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Керуючись ст. 2, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 27, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали заяви №б/н від 06.08.2024 ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця передати за підсудністю до Господарського суду Чернівецької області.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 до електронного кабінету.

Суддя В.В.Тимошевська