Рішення

від 01.08.2024 по справі 924/417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2024 р. Справа № 924/417/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Загродської М.А., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Шепетівського району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос Агро", м. Київ

товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро", м. Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро"; скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновивши записи про право власності,

представники сторін:

позивача: адвокат Нечитайло Т.В. згідно довіреності від 31.10.2023 року (в режимі ВКЗ);

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: адвокат Літвінов Є.В. згідно ордеру від 01.05.2024 року (в режимі ВКЗ);

ВСТАНОВИВ:

1. Позиція учасників справи.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року, укладений між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56485835 від 05.02.2021 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., поновивши запис про право власності на даний об`єкт за ТОВ "Ярос Агро"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56486332 від 05.02.2021 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., поновивши запис про право власності на даний об`єкт за ТОВ "Ярос Агро"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56484894 від 05.02.2021 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., поновивши запис про право власності на даний об`єкт за ТОВ "Ярос Агро"; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №56486696 від 05.02.2021 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю.В., поновивши запис про право власності на даний об`єкт за ТОВ "Ярос Агро".

В обґрунтування позову зазначає, що позивач із 2015 року здійснював фінансування посівних компаній відповідача 1, укладаючи із ним форвардні контракти. Так, у 2020 році ТОВ "Суффле Агро Україна" уклало із ТОВ "Ярос Агро" договори купівлі-продажу майбутнього врожаю пшениці від 11.06.2020 року та майбутнього рожаю кукурудзи від 07.07.2020 року. Проте, внаслідок зростання цін на кукурудзу у 2020 році ТОВ "Ярос Агро" відмовилось виконувати зобов`язання за форвардними контрактами та лише частково здійснило поставку пшениці.

Вказане мало наслідком виникнення судових спорів між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Ярос Агро" щодо стягнення неустойки за невиконання договорів від 11.06.2020 року ( судова справа №910/17926/20, рішенням від 27.04.2021 року у якій стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 597 786,75 грн.) та від 07.07.2020 року (судова справа №910/2151/21, рішенням від 18.10.2021 року у якій стягнуто з відповідача 1 на користь позивача 3 948 196,56 грн.).

В подальшому, за вказаними договорами додатково стягнуто з ТОВ "Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" рішеннями суду від 17.02.2022 року та від 05.12.2022 року 1461603,66 грн. Таким чином, як підсумовує позивач, загальна сума боргу відповідача 1 перед позивачем становить 6002471,14 грн.

Проте, станом на даний час відповідачем 1 не здійснено жодного погашення боргу, в тому числі, в межах виконавчого провадження, позаяк ТОВ "Ярос Агро", на переконання позивача, розуміючи неминучість відповідальності за невиконання договорів перед позивачем, з метою уникнення такої відповідальності, здійснило у 2021 році незаконне відчуження нерухомого майна на користь пов`язаної компанії - ТОВ "Екоферма Ярос Агро", та повністю припинило господарську діяльність, здійснивши переведення так званого "земельного банку" та звільнивши всіх працівників.

Зокрема, 02.02.2021 року між відповідачами укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого ТОВ "Ярос Агро" відчужило ТОВ "Екоферма Ярос Агро" нерухоме майно, а саме: групу будівель №1, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6, загальною площею 411,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 621999168212. Опис об`єкта: Літера А-2: дім спеціаліста площею 366,3 кв.м.; Літера Н-2: трансформаторна підстанція площею 45,4 кв.м.; групу будівель №2, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6/1, загальною площею 2873,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 622292268212. Опис об`єкта: Літера Л-1: свинарник маточник №2 площею 1237,8 кв.м.; Літера М-1: свинарник маточник №1 площею 1635,7 кв.м.; Літера Р: гнеєсховище; групу будівель №3, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6/2, загальною площею 4302,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 622131668212. Опис об`єкта: Літера Е-1: підсобне приміщення, колишні автовага СТФ №2 площею 22,6 кв.м.; Літера Є-1: підсобне приміщення, колишня компресорна площею 19,2 кв.м.; Літера Ж-1: корнесховище, сан. пропускник №2, галерея площею 2373,8 кв.м.; Літера З-1: свинарник маточник №3 площею 1541,4 кв.м.; Літера К-1: навіс площею 345,5 кв.м.; Літера С: яма гноєзбирач; групу будівель №4, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6/3, загальною площею 4606,0 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 621909968212. Опис об`єкта: Літера Б-1: свинарник-відгодівельник №2 площею 1867,4 кв.м.; Літера В-1: свинарник-відгодівельник №3 площею 2108,9 кв.м.; Літера Г-1: кормоцех №1 площею 318,5 кв.м.; Літера Д-1: кормоцех №2 площею 303,3 кв.м.; Літера О-1: водонапірна станція площею 7,9 кв.м.

Водночас кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ "Ярос Агро" є Осадчий Богдан Васильович, єдиним бенефіціарним власником та керівником ТОВ "Екоферма Ярос Агро" є Осадчий Василь Володимирович (батько Осадчого Б.В.); товариства мають співзвучні назви, знаходяться за однією адресою, мають спільний телефонний номер у ЄДР та здійснюють одні і ті ж види діяльності.

Звертає увагу, що ТОВ "Екоферма Ярос Агро" не в повному обсязі здійснило розрахунки за спірним договором, створивши заборгованість в розмірі 8000,00 грн., проте, пізніше перерахувало ТОВ "Ярос Агро" 3453873,60 грн. за трьома різними договорами, що, на переконання позивача, підтверджує сприйняття сторонами договору зобов`язань з оплати як формальних. Окрім того, один із траншів був перерахований на не погоджений сторонами рахунок, який, за твердженням позивача, слугував для перерахування коштів нерезиденту-іпотекодержателю AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED.

Додатково аналізує проведені між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро" платежі за спірним договором, наголошуючи на їх узгодженості, та припускає про пов`язаність Осадчого Б.В. та AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED, у якої перебуває в іпотеці відчужене за спірним договором майно.

Позивач зауважує, що ТОВ "Ярос Агро" фактично розпочало господарську діяльність із 2013 року та здійснювало її до кінця 2019 рік (тобто, на початок сезону 2020 року, коли стався дефолт по форвардних контрактах та виникли спори із позивачем); основні засоби останнього зросли до 5, 1 млн. грн. у 2019 році; станом на 20.10.2018 року у користуванні ТОВ "Ярос Агро" знаходились земельні ділянки площею 621,6169 га та у серпні-жовтні 2019 року товариство додатково уклало ще 22 договори оренди земельних ділянок. Проте, із 2021 року ТОВ "Ярос Агро" продало активи, передало всі бізнес процеси та переоформило земельний банк на ТОВ "Екоферма Ярос Агро". При цьому, у 2020 році, періоді виведення активів, структура платежів ТОВ "Ярос Агро" виглядала максимально неправдоподібно, а саме, 76,39% всіх надходжень надійшли від ТОВ "Екоферма Ярос Агро", в тому числі, за спірним договором та укладеним в той самий день договором на продаж обладнання.

Звертає увагу на обставинах, пов`язаних із рухом коштів на банківських рахунках ТОВ "Ярос Агро" після вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2021 року у справі №910/2151/21.

З викладеного ТОВ "Суффле Агро Україна" вважає, що внаслідок укладення оспорюваного договору відповідач 1 відчужив фактично єдиний ліквідний актив, з продажу якого позивач міг би отримати задоволення своїх кредиторських вимог, тому позивач в даному випадку є зацікавленою особою та наділений правом оскаржувати договір купівлі-продажу від 02.02.2021 року.

Підсумовує, що позаяк оскаржений правочин укладено після відкриття провадження у справі №910/17926/20, між пов`язаними особами, враховуючи, що ТОВ "Ярос Агро" на підставі різних договорів повернуло ТОВ "Екоферма Ярос Агро" 4180528,32 грн. з 8190600 грн. вартості нерухомості, він є фраудаторним та порушує майнові інтереси позивача як кредитора ТОВ "Ярос Агро", тому підлягає визнанню недійсним.

Додатково, з посилання на правові позиції Верховного Суду, з метою ефективності обраного способу захисту, просить скасувати відповідні рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ "Екоферма Ярос Агро".

Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 не скористався правом участі свого представника під час судового розгляду спору, належним чином повідомлений про час та місце засідань, що підтверджується довідками про доставку ухвал суду у даній справі в електронний кабінет ТОВ "Ярос Агро" в ЄСІТС.

Суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на належне повідомлення відповідача 1 про час та місце засідань у даній справі, ненадання відзиву у встановлений строк без обґрунтування причин, відсутність будь-яких клопотань, суд доходить висновку про можливість вирішення спору без участі представника відповідача 1 та за відсутності відзиву ТОВ "Ярос Агро".

Представник відповідача 2 в судовому засіданні та у відзиві просить відмовити позивачу в повному обсязі. Заперечення мотивує тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу укладено за відсутності судового рішення про стягнення заборгованості з ТОВ "Ярос Агро"; станом на момент укладення договору позивачем було пред`явлено вимогу про стягнення з відповідача 500 000,00 грн., що більше, ніж в 15 разів менше за ціну оспорюваного договору, що є явно непропорційним; оспорюваний договір укладено на виконання договору позики та договору іпотеки; договір купівлі-продажу належним чином виконано, грошові кошти сплачено та майно передано.

З приводу судових спорів зауважує, що протягом 2020-2023 років ТОВ "Суффле Агро Україна" також пред`являло позовні вимоги до ТОВ "Екоферма Ярос Агро". Зокрема, у вересні 2021 року позивач ініціював судовий спір про стягнення з ТОВ "Екоферма Ярос Агро" 2080050,86 грн. Тому, як наголошує відповідач 2, укладення оспорюваного договору відбулось і в період наявності неврегульованих вимог і до ТОВ "Екоферма Ярос Агро", що виключає наявність мети "виведення активів" з відповідача 1 до користь відповідача 2. Додатково у квітні 2021 року до суду із позовними вимогами до ТОВ "Екоферма Ярос Агро" про стягнення 9643502,40 грн. звернулось ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд". Відтак відповідач 2 вважає абсурдним твердження про виведення активів на ТОВ "Екоферма Ярос Агро" за умови пред`явлення до останнього вимог на суму більше, ніж 12 млн. грн.

Звертає увагу, що грошові зобов`язання ТОВ "Ярос Агро" перед AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED виникли у 2013 році, тобто, задовго до правовідносин між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Ярос Агро". Окрім того, саме іпотекодержавтель має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок відчуженого за договором купівлі-продажу майна, тому твердження ТОВ "Суффле Агро Україна" щодо можливості звернення на заставне майно для сплати боргу позивачу, є безпідставним. Заперечує в частині припущень позивача про пов`язаність відповідачів із AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED.

Вважає, що стверджування ТОВ "Суффле Агро Україна" про зловмисну домовленість відповідачів та одночасне продовження ведення господарських відносин із ТОВ "Екоферма Ярос Агро" є суперечливим, непослідовним та недобросовісним.

Наголошує, що позов у даній справі жодним чином не направлений на відновлення або визнання будь-якого права безпосередньо ТОВ "Суффле Агро Україна". Стверджує також про порушення принципу пропорційності та відсутності легітимної мети, оскільки вимоги позивача спрямовані не на захист порушеного права, а на протиправне позбавлення ТОВ "Екоферма Ярос Агро" права власності на майно, яке оплачене за ринковою ціною та знаходиться у вільному відкритому володінні відповідача 2 вже більше двох років.

Позивач у відповіді на відзив відповідача 2 звертає увагу, що ТОВ "Екоферма Ярос Агро" не надано жодних доказів перерахування коштів на виконання умов договорів позики, укладених із AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED, існування боргу за ними, та також на підтвердження заборгованості відповідача 1 перед відповідачем 2, сплата якої здійснювалась у лютому 2021 року.

З приводу відсутності на момент укладення спірного договору рішення про стягнення з відповідача 2 коштів зауважує, що на той час позивач неодноразово звертався з приводу сплати штрафних санкцій. Окрім того, провадження у справі №910/17926/20 вже було відкрите. Щодо розміру боргу зазначає, що загальна сума вимог становила 8,2 млн. грн., що є більшим за ціну спірного договору.

Звертає увагу на необґрунтованості доводів про укладення договору купівлі-продажу на виконання умов договорів позики та іпотеки та не значимість тверджень про виконання умов спірного договору.

В частині існування судових спорів із ТОВ "Суффле Агро Україна" та відповідачем 2 наголошує на значно менших сумах вимог позивача до відповідача 2, ніж до відповідача 1. Крім того, позов ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Екоферма Ярос Агро" пред`явило у вересні 2021 року, після укладення спірного правочину, так як і позов у справі №910/6186/21, поданий ДП з іноземною інвестицією "Сантрейд".

Додатково зауважує про продовження співпраці з відповідачем 2 лише на умовах передоплати та неможливості втручання в мирне володіння майном лише у випадку набуття такого майна законним шляхом.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив звертає увагу на дійсності правовідносин із AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED, відкритості та добросовісності володіння майном ТОВ "Екоферма Ярос Агро", безпідставності посилань на переведення земельного банку про причині зменшення площ земельних ділянок ТОВ "Ярос Агро" ще з 2018 року.

2. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2024 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Шепетівського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос Агро", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро"; скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновивши записи про право власності; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2024 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Суффле Агро Україна" про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.05.2024 року частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та заборонено ТОВ "Екоферма Ярос Агро" здійснювати відчуження набутих за спірним договором об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою суду від 28.06.2024 року закрито провадження з розгляду скарги ТОВ «Екоферма Ярос Агро» на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Сідоренка Антона Сергійовича щодо стягнення основної грошової винагороди в розмірі 24 224,00 грн. в межах виконавчого провадження №75128940 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Хмельницької області у справі №924/417/24 про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 01.07.2024 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Відповідно до даних з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, ТОВ "Ярос Агро" зареєстроване 21.12.2010 року, його керівником та кінцевим бенефіціарним власником є Осадчий Богдан Васильович; основний вид діяльності: розведення свиней, інші: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, допоміжна діяльність у рослинництві; зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, тел. 0676765638.

Згідно інформації з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, ТОВ "Екоферма Ярос Агро" зареєстроване 30.09.2016 року, його засновником та кінцевим бенефіціарним власником є Осадчий Василь Володимирович, адреса товариства: м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, тел. НОМЕР_1 . Основний вид діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; інші: розведення свиней, допоміжна діяльність у рослинництві.

15.06.2013 року та 17.06.2014 року між ТОВ "Ярос Агро" та AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED укладено договори позики ( з наступними змінами).

07.12.2018 року між відповідачами укладено договір №07122018 про надання послуг сільськогосподарською технікою, згідно якого ТОВ "Екоферма Ярос Агро" надала ТОВ "Ярос Агро" послуги на суму 1 066 464, 00 грн., які частково оплачені платіжною інструкцією №1459 від 04.02.2021 року.

15.04.2019 року між відповідачами укладено договір поставки №15/04/2019, на підставі якого ТОВ "Екоферма Ярос Агро" поставлено ТОВ "Ярос Агро" товар на суму 210 000,00 грн., який оплачено ТОВ "Ярос Агро" платіжною інструкцією №1457 від 04.02.2021 року. 13.01.2021 року зареєстровано відповідну податкову накладну на вказану господарську операцію.

11.06.2020 року між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Ярос Агро" укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю пшениці 3 класу №1000060877, за умовами якого ТОВ "Ярос Агро" зобов`язався поставити ТОВ "Суффле Агро Україна" 700 тонн пшениці врожаю 2020 року за ціною 3549770,00 грн.

07.07.2020 року між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Ярос Агро" укладено договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061442, згідно якого ТОВ "Ярос Агро" взяло на себе зобов`язання з поставки ТОВ "Суффле Агро Україна" кукурудзи врожаю 2020 року на суму 14 876 400,00 грн. вагою 3000 тонн.

09.11.2020 року між відповідачами укладено договір надання послуг із сушіння зерна №09/11/2020, відповідно до якого ТОВ "Екоферма Ярос Агро" надала ТОВ "Ярос Агро" послуги із сушіння зерна на суму 1345467,48 грн., які частково оплачені на суму 400000,00 грн. платіжною інструкцією №1458 від 04.02.2021 року.

16 листопада 2020 року ТОВ "Суффле Агро Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з ТОВ "Ярос Агро" штрафних санкцій за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю пшениці 3 клас № 1000060877 від 11.06.2020 року в розмірі 1177904,94 грн.

07.12.2020 року між відповідачами укладено договір поворотної фінансової допомоги №0202-07/12 щодо надання ТОВ "Екоферма Ярос Агро" фінансової допомоги ТОВ "Ярос Агро" на суму 7000000,00 грн., яка перерахована платіжними інструкціями від 07.12.2020 року.

24.12.2020 року між AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ярос Агро" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавцем для забезпечення повної оплати та виконання зобов`язань за договорами позики №15/06-13 від 15.06.2013 року та №17/06-14 від 17.06.2014 року надав іпотекодержателю у першочергову іпотеку з найвищим пріоритетом обтяження нерухоме майно, яке є предметом спірного у даній справі договору. Сторони договору визначили в ньому вартість предмету іпотеки в розмірі 3 509318,59 грн.

За положеннями п. 6.1. договору іпотеки він є чинним з моменту його підписання та нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Договір іпотеки підписаний представниками його сторін та нотаріально посвідчений.

02.02.2021 року між відповідачами укладено договір поставки №02/02/2021, на підставі якого ТОВ "Ярос Агро" поставив ТОВ "Екоферма Ярос Агро" товар на суму 720000,00 грн.

Представником AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED як іпотекодержателем майна, відчуженого за спірним договором, 02.02.2021 року надано заяву про згоду ТОВ "Ярос Агро" на відчуження такого майна ТОВ "Екоферма Ярос Агро".

02.02.2021 року між ТОВ "Ярос Агро" (продавець) та ТОВ "Екоферма Ярос Агро" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - договір), за умовами якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність нерухоме майно, а саме:

групу будівель №1, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6, загальною площею 411,7 кв.м. Опис об`єкта: Літера А-2: дім спеціаліста площею 366,3 кв.м.; Літера Н-2: трансформаторна підстанція площею 45,4 кв.м.;

групу будівель №2, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6/1, загальною площею 2873,5 кв.м. Опис об`єкта: Літера Л-1: свинарник маточник №2 площею 1237,8 кв.м.; Літера М-1: свинарник маточник №1 площею 1635,7 кв.м.; Літера Р: гнеєсховище;

групу будівель №3, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6/2, загальною площею 4302,5 кв.м. Опис об`єкта: Літера Е-1: підсобне приміщення, колишні автовага СТФ №2 площею 22,6 кв.м.; Літера Є-1: підсобне приміщення, колишня компресорна площею 19,2 кв.м.; Літера Ж-1: корнесховище, сан. пропускник №2, галерея, площею 2373,8 кв.м.; Літера З-1: свинарник маточник №3 площею 1541,4 кв.м.; Літера К-1: навіс площею 345,5 кв.м.; Літера С: яма гноєзбирач;

групу будівель №4, що розташовані за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Кремінна, вул. Івана Франка, буд. 6/3, загальною площею 4606,0 кв.м. Опис об`єкта: Літера Б-1: свинарник-відгодівельник №2 площею 1867,4 кв.м.; Літера В-1: свинарник-відгодівельник №3 площею 2108,9 кв.м.; Літера Г-1: кормоцех №1 площею 318,5 кв.м.; Літера Д-1: кормоцех №2 площею 303,3 кв.м.; Літера О-1: водонапірна станція площею 7,9 кв.м. (п. 1.1. договору).

У п. 2.1.15. договору передбачено, що предмет іпотеки перебуває під забороною відчуження та в іпотеці згідно договору іпотеки від 24.12.2020 року. Договір укладається за згодою іпотекодержателя AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED.

У п. 3.1. договору відповідачі погодили вчинити продаж майна за 8 190 600,00 грн., які покупець зобов`язаний сплатити продавцю шляхом безготівкового розрахунку на рахунок в АТ "Ощадбанк".

Згідно п. 3.6. договору будь-яка інформація щодо сторін на моменту укладення цього договору в Єдиному реєстрі боржників відсутня.

Договір підписано сторонами та нотаріально посвідчено.

02.02.2021 року зареєстровано право власності ТОВ "Екоферма Ярос Агро" на придбане за договором від 02.02.2021 року майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

10.06.2021 року ТОВ "Екоферма Ярос Агро" укладено із Городоцькою міською радою договір оренди землі, на якій знаходиться набуте згідно договору від 02.02.2021 року майно.

Згідно виписки з банківського рахунку ТОВ "Екоферма Ярос Агро", останнім 11.02.2021 року перераховано ТОВ "Ярос Агро" 8000,00 грн. поворотної фінансової допомоги, яку у листі від 11.02.2021 року ТОВ "Екоферма Ярос Агро" просить вважати оплатою за нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2021 року відкрито провадження у справі №910/2151/21 за позовом ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Ярос Агро" про стягнення штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061442 від 07.07.2020, у розмірі 5 355 504,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2021 року у справі №910/2151/21 накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Ярос Агро" в сумі 5 355 504,00 грн. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 року у справі №910/2151/21 скасовано ухвалу суду від 15.04.2021 року та відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2021 року у справі №910/17926/20 за позовом ТОВ "Суффле Агро Україна" до ТОВ "Ярос Агро" про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ТОВ "Ярос Агро" до ТОВ "Суффле Агро Україна" про розірвання договору стягнуто з ТОВ "Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 597786,75 грн. неустойки та судовий збір. На виконання вказаного рішення 25.10.2021 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №67268571.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.10.2021 року ТОВ "Ярос Агро" надано декларацію про доходи та майно від 27.10.2021 року, згідно якої майно відсутнє.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.10.2021 року у справі №910/2151/21 стягнуто з ТОВ "Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 3948196,56 грн. неустойки та судового збору.

Рішеннями Господарського суду м. Києва від 27.02.2022 року у справі №910/18360/21 та від 05.12.2022 року у справі №910/17593/21 стягнуто з ТОВ "Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 1094903,04 грн. неустойки згідно договору від 07.07.2020 року та 20529,43 грн. судового збору, та також 341055,36 грн. пені згідно договору від 11.06.2020 року та 5115,83 грн. судового збору.

28.03.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва об`єднано виконавчі провадження з виконання вищенаведених судових рішень про стягнення з ТОВ "Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" заборгованості.

Позивачем також надано в матеріали справи виписки з банківських рахунків ТОВ "Ярос Агро" за період з 01.01.2021 року по 01.11.2021 року та з 01.01.2021 року по 05.11.2021 року; копії договорів оренди землі, укладених між фізичними особами та орендарем ТОВ "Ярос Агро", та між фізичними особами та орендарем ТОВ "Екоферма Ярос Агро"; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо оренди земельних ділянок, які перебували/перебувають в оренді ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро".

З всього вищевикладеного, позивачем звернувся з даним позовом до суду.

4. Позиція суду.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державнопримусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Суд звертається до правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №912/2007/18, згідно яких позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічна правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).

У інших правових висновках Верховного Суду (викладені у постанові від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17) зазначено, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину.

Крім того, як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі №920/1771/14, від 30.11.2016 у справі №910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.

З матеріалів справи слідує, що 02.02.2021 року між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець продав, а покупець набув належне на праві власності ТОВ "Ярос Агро" нерухоме майно. Враховуючи, що правочин було укладено під час існування у позивача майнових претензій до ТОВ "Ярос Агро", ТОВ "Суффле Агро Україна" вважає такий договір вчиненим для уникнення виконання зобов`язань перед ним, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом.

Так, частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. Особливості купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості визначаються законом.

Згідно із частиною першою статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (частина перша статті 658 Цивільного кодексу України).

За положеннями статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою, п`ятою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Верховний Суд у постанові від 05.04.2023 р. у справі № 523/17429/20 зауважив про те, що необхідно розмежовувати конкурсне та позаконкурсне оспорювання фраудаторних правочинів.

Недійсність фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні має гарантувати інтереси кредитора (кредиторів) «через можливість доступу до майна боржника», навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Метою позаконкурсного оспорювання є повернення майна боржнику задля звернення на них стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як:

- фіктивного (стаття 234 ЦК України);

- такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України);

- такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).

Наявними в матеріалах справи доказами стверджується, що оспорюваний договір купівлі-продажу виконаний, майно передане, грошові кошти за нього сплачені в повному обсязі (з врахуванням виписки з банківського рахунку ТОВ "Екоферма Ярос Агро" від 11.02.2021 року та листа від 11.02.2021 року, у якому ТОВ "Екоферма Ярос Агро" просить вважати перераховані 8000 грн. фінансової допомоги оплатою за нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року), право власності за ТОВ "Екоферма Ярос Агро" зареєстровано. Відтак, договір купівлі-продажу від 02.02.2021 року не може вважатись фіктивним відповідно до норм статті 234 Цивільного кодексу України.

Окрім того, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року укладений за вільним волевиявленням його власника відповідно до норм закону, зокрема, статей 655, 656, 657, 658 Цивільного кодексу України, тобто за відсутності ознаки незаконного заволодіння майном, передбаченої частиною першою статті 228 цього Кодексу. З матеріалів справи також не вбачається жодних порушень вказаним договором вимог актів, що закріплюють окремі елементи публічного порядку, а також наявності вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Відтак договір купівлі-продажу від 02.02.2021 року також не можна кваліфікувати як такий, що порушує публічний порядок відповідно до норм частини першої статті 228 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 Цивільного кодексу України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 р. у справі № 369/11268/16-ц зробила висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 24.11.2021 № 905/2030/19(905/2445/19) зазначено щодо фраудаторного правочину як зловживання правом, відтак намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається «про людське око», таким критеріям відповідати не може.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).

Таким чином, беручи до уваги наведені правові позиції Верховного Суду, для кваліфікації договору як фраудаторного необхідним є встановлення обставин вчинення його боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання перед кредитором цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. А метою оспорювання дійсності правочину є повернення майна боржнику задля звернення на нього стягнення, тобто, щоб кредитор опинився в тому положенні, яке він мав до вчинення фраудаторного правочину.

При цьому для кваліфікації правочину як фраудаторного, такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом, не мають значення обставини виконання договору, з чого суд критично оцінює доводи відповідача 2 про відкрите володіння майном.

У постанові від 06.10.2022 р. року у справі № 904/624/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладення договору та розпорядження власністю, оскільки, унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

ТОВ "Суффле Агро Україна" на даний час є кредитором ТОВ "Ярос Агро", тому суд доходить висновку, що позивач наділений правом оспорювати договір купівлі-продажу від 02.02.2021 року з підстав розпорядження ТОВ "Ярос Агро" власністю з метою уникнення виконання зобов`язань перед кредитором.

Судом встановлено, що між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Ярос Агро" існували договірні відносини щодо поставки майбутнього врожаю кукурудзи та пшениці згідно договорів від 11.06.2020 року та від 07.07.2020 року, які належним чином не виконані зі сторони ТОВ "Ярос Агро".

Вказане мало наслідком звернення ТОВ "Суффле Агро Україна" із позовами до Господарського суду м. Києва про стягнення із ТОВ "Ярос Агро" неустойки за невиконання зобов`язань.

Зокрема, до укладення спірного договору позивачем 16.11.2020 року подано позов у справі №910/17926/20 про стягнення з ТОВ "Ярос Агро" 1177904,94 грн. неустойки за невиконання зобов`язань з поставки пшениці.

Водночас, станом на момент укладення оспорюваного договору - 02.02.2021 року, жодного рішення суду про стягнення заборгованості з ТОВ "Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" не існувало та останній не мав статусу кредитора ТОВ "Ярос Агро".

Твердження позивача про те, що ТОВ "Ярос Агро" усвідомлювало настання інших негативних наслідків у вигляді подальшого стягнення неустойки та тому відчужило нерухомість є припущенням, позаяк ТОВ "Ярос Агро" не могло об`єктивно знати про вчинення подальших дій ТОВ "Суффле Агро Україна" (намірів звернення до суду для стягненням неустойки, її розміру тощо).

Суд враховує, що набуте за оскаржуваним договором майно за своїм цільовим призначенням відповідає видам діяльності ТОВ "Екоферма Ярос Агро" та ним використовується, тобто, є необхідним; майно набуте не за явно заниженою ціною та повністю оплачене (твердження позивача про повернення ТОВ "Ярос Агро" частини сплачених ТОВ "Екоферма Ярос Агро" коштів за майно на підставі фіктивних договорів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду спору).

Щодо посилання позивача на "підозрілість" розрахунків та господарських операцій між ТОВ "Екоферма Ярос Агро" та ТОВ "Ярос Агро" суд звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи між відповідачами у період також до виникнення спірних із позивачем правовідносин існували господарські відносини. Натомість їх зміни, в тому числі, характеру ведення розрахунків між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро" після появи грошових претензій ТОВ "Суффле Агро Україна", з метою уникнення стягнення коштів на користь останнього, позивачем не надано.

З приводу того, що кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро" є батько та син суд зауважує, що сама по собі формальна пов`язаність осіб правочину, зокрема в розумінні норм Податкового кодексу України, родинний зв`язок тощо, автоматично не доводить існування в осіб відповідної мети зловживання правом на шкоду майновим інтересам третьої особи, як одного з ключових критеріїв фіктивності фраудаторного правочину (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року у справі №910/17755/18).

Посилання позивача на зменшення кількості земельних ділянок та укладення договорів оренди із ТОВ "Екоферма Ярос Агро" також не можуть підтверджувати умисел сторін на заподіяння шкоди позивачу, позаяк відповідачі самостійно здійснюють від свого імені і на свій ризик господарську діяльність на постійній основі, що дає їм право вільно як укладати договори оренди землі, так і вільно припиняти їх. При цьому, як встановлено також в постанові Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 року у справі №910/2151/21, припинення ТОВ "Ярос Агро" права користування земельними ділянками на умовах оренди згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з підстав, передбачених статтею 31 Закону України "Про оренду землі" почалось ще з 2018 року, тобто задовго до виникнення спору між ТОВ "Суффле Агро Україна" та ТОВ "Ярос Агро".

Суд в даному випадку звертається до стандарту доказування «вірогідність доказів». Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Законодавством покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Враховуючи стандарт вірогідності доказів, встановлені вище обставини справи, суд доходить висновку про більшу вірогідність того, що укладення спірного договору є проявом здійснення відповідачами господарської діяльності, а не зловживання правом з метою уникнення виконання зобов`язань ТОВ "Ярос Агро" зі сплати боргу перед ТОВ "Суффле Агро Україна".

Додатково суд також враховує обставини перебування переданого за оспорюваним договором майна в іпотеці AGRA OPPORTUNITY FUND LIMITED (пов`язаність якої із відповідачами є припущенням позивача та в ході судового розгляду не доведена), з чого слідує, що навіть повернення майна у власність ТОВ "Ярос Агро" не свідчитиме про задоволення майнових вимог ТОВ "Суффле Агро Україна".

Позаяк судом не встановлено обставин, які б були підставою для визнання недійсним оскаржуваного правочину, відсутні підстави також в задоволенні похідних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з поновленням записів про право власності.

Судом також зважається на те, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Згідно ст.145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Відтак заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2024 року у справі №924/417/24, підлягають скасуванню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 145, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2024 року у справі №924/417/24.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 08.08.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети