Рішення

від 16.08.2024 по справі 924/417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2024 р. Справа № 924/417/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Гончара І.М., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Шепетівського району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос Агро", м. Київ

товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро", м. Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро"; скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновивши записи про право власності,

представники сторін:

позивача: адвокат Нечитайло Т.В. згідно довіреності від 31.10.2023 року (в режимі ВКЗ);

відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: адвокат Літвінов Є.В. згідно ордеру від 01.05.2024 року (в режимі ВКЗ);

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2024 року відмовлено в задоволенні позову у справі №924/417/24.

Представником відповідача 2 у відзиві на позов від 20.05.2024 року зазначено, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

06.08.2024 року від представника відповідача 2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача на користь ТОВ "Екоферма Ярос Агро" 225576,00 грн. судових витрат, з яких 201352 грн. витрат на правову допомогу та 24224,00 грн. стягнутих витрат виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.08.2024 року призначено судове засідання для розгляду заяви представника відповідача 2 адвоката Літвінова Є.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №924/417/24 на 16 серпня 2024 року.

Ухвалою суду від 09.08.2024 року (суддя Музика М.В.) відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвоката Нечитайла Т.В. про відвід судді Музики М.В. від розгляду справи №924/417/24. 09.08.2024 року проведено автоматизований розподіл заяви представника позивача адвоката Нечитайла Т.В. про відвід судді Музики М.В. від розгляду справи №924/417/24, за результатами якого вказану заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.В.

Ухвалою суду від 13.08.2024 року (суддя Кочергіна В.В.) відмовлено в задоволенні заяви представника позивача адвоката Нечитайла Т.В. про відвід судді Музики М.В. від розгляду справи №924/417/24. 14.08.2024 року справу №924/417/24 повернуто судді Музиці В.В.

Представник відповідача 2 адвокат Літвінов Є.В. в судовому засіданні 16.08.2024 року підтримав подану ним заяву в повному обсязі.

Представник позивача під час судового розгляду заяви та у запереченнях просить зменшити заявлену відповідачем 2 до відшкодування суму витрат на надання правничої допомоги до 20 000,00 грн., та покласти обов`язок з відшкодування таких витрат на відповідача 1 - ТОВ "Ярос Агро", позаяк вважає, що саме внаслідок неправомірних дій останнього виник даний спір.

Заперечення мотивує неспівмірністю заявлених витрат на надання правничої допомоги та вчиненням адвокатом дій, які є не обов`язковими. Зокрема, позивач аналізує кількість часу, витраченого представником відповідача 2 у справі №924/417/24 згідно акту про надані послуги, та вважає його завищеним. Натомість виснує, що адвокат відповідача 2 об`єктивно витратив не більше 30 годин реального робочого часу, а не 49, як зазначено представником ТОВ "Екоферма Ярос Агро".

З аналізу вакансій, розміщених на Work.ua, позивачем встановлено, що година праці адвоката в м. Києві в середньому оплачується в розмірі 140,63 грн., тому якщо навіть брати до уваги завищені показники витраченого адвокатом часу - 49 годин, то оплата роботи адвоката в даному випадку становить 6890,87 грн.

Звертає увагу, що, як відомо з загальнодоступних джерел, за виконання бойових завдань безпосередньо в районах ведення бойових дій військовослужбовець отримує доплату у розмірі 100 000,00 грн. за місяць (тобто, 3 333,33 грн на добу). Заявлений в цій справі гонорар фактично становить оплату за 60,5 діб виконання бойових завдань. Отже, щодо співмірності заявлених витрат на надання правничої допомоги зі складністю справи, то, на глибоке переконання позивача, результат роботи адвоката у даній справі не може коштувати стільки ж, скільки військовослужбовець отримає за два місяці безпосередньої участі в бойових діях. Щодо співмірності заявлених витрат на надання правничої допомоги із ціною позову вважає, що заявлені витрати є явно неспівмірними з вимогами немайнового характеру, які заявлено позивачем.

Заперечує також щодо кваліфікації та досвіду адвоката як обґрунтування для стягнення заявленої суми витрат на правову допомогу.

Зауважує, що Верховний Суд не ототожнює суму понесених стороною витрат на професійну правничу допомогу з сумою таких витрат, що підлягають розподілу між сторонами, натомість, в кожному конкретному випадку такі розміри мають досліджуватись та встановлюватись судом. Адже ніхто не може заборонити клієнту оплатити своєму адвокату гонорар хоча б і в десятки тисяч доларів, але не завжди така договірна сума має підлягати розподілу між сторонами.

Підсумовує, що даний спір виник виключно через дії відповідача 1, який не виконав свої зобов`язання перед позивачем, а при зверненні позивача до суду за стягненням штрафних санкцій почав активно відчужувати наявні активи аж до фактичного припинення діяльності підприємства. Так, в даному провадженні відповідач 1 просто ігнорував його наявність, не подавав відзив на позов, не з`являвся в судові засідання. При цьому вбачається, що відповідач 1 активно надавав відповідачу 2 документи, адже частина документів, що були подані відповідачем 2, не могла б бути отримана ним, якби не пов`язаність відповідачів. З огляду на вказане позивач вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню саме ч. 9 ст. 128 ГПК України, внаслідок застосування якої розмір судових витрат, що підлягає розподілу між сторонами, має бути покладено саме на відповідача 1.

Розглянувши заяву представника відповідача 2 адвоката Літвінова Є.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №924/417/24, судом встановлено та приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Як вбачається з поданих доказів, професійна правнича допомога відповідачу 2 у справі № 924/417/24 надавалась Адвокатським об`єднання «КПД Консалтинг» (надалі - Об`єднання) на підставі укладеного між відповідачем 2 та Об`єднанням Договору про надання юридичних послуг від 19.04.2021 року (надалі - договір).

Відповідно до п. 1. договору, виконавець зобов`язується надати клієнту консультації з українського права щодо певних питань та/або здійснювати правовий супровід діяльності клієнта, а клієнт зобов`язується прийняти послуги та оплатити надані послуги.

Згідно із п. 2 договору, обсяг послуг, розмір винагороди та строки кожного доручення з окремих питань викладатимуться у окремому документі (заява на надання послуг), що підписується сторонами. Усі майбутні замовлення клієнта повинні бути описані в окремих заявках на надання послуг, які включатимуть положення цього договору та складатимуть невід`ємну його частину.

Після надання послуг згідно з відповідною заявою на надання послуг виконавець направляє клієнту акт про надані послуги. Сторони підписують акт про надані послуги, що підтверджує передачу та приймання послуг. Акт про надані послуги є підставою для остаточного розрахунку між сторонами, якщо інше не передбачено заявкою на надання послуг (п. 3 договору).

В заявці на надання послуг № 16 від 03.05.2024 року сторони погодили такий обсяг послуг: надання професійної правничої допомоги (комплексний юридичний супровід) щодо представництва інтересів клієнта у Господарському суді Хмельницької області у справі № 924/417/24 товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Шепетівського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос Агро", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро", м. Київ про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро"; скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновивши записи про право власності (п. 1 заявки № 1 до договору).

В п. 3 заявки № 16 до договору сторони погодили, що вартість послуг, визначених в п. 1 цієї заявки, складає еквівалент 5000, 00 доларів США, що станом на 03.05.2024 складає 197672,50 грн. за курсом НБУ 39,5345 грн., за один долар США, без ПДВ.

Згідно з ордером серії АН № 1419585 та ордером серії АН №1449954 надання правової допомоги за договором у Господарському суді Хмельницької області та Північно-західному апеляційному господарському суді доручено адвокату Літвінову Євгену Володимировичу.

За результатом наданих послуг ТОВ «ЕКОФЕРМА ЯРОС АГРО» та АО «КПД Консалтинг» підписано Акт про надані послуги від 02.08.2024 року, в якому зазначено опис наданої послуги та кількість витраченого часу.

Відповідно до підписаного сторонами акту про надання послуг від 02.08.2024 року клієнту було надано правову допомогу, пов`язану із виконанням заявки № 16 від 03.05.2024 року, а саме: вивчення позовної заяви та додатків, оцінка обґрунтованості позовних вимог, консультації клієнта щодо суті предмета та підстав позову - 8 год.; підготовка та подання до суду заяви від 17.05.2024 року про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - 30 хв.; підготовка та подання до суду заяви від 21.05.2024 року про відкладення підготовчого засідання та надання можливості приймати участь в засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - 30 хв.; підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву - 8 год.; участь в судовому засіданні 04.06.2024 року - 30 хв.; участь в судовому засіданні 07.06.2024 року - 45 год.; підготовка та подання до суду клопотання про долучення доказів від 07.06.2024 року - 1 год.; підготовка та подання до суду клопотання про долучення доказів від 11.06.2024 року - 1 год.; участь в судовому засіданні 11.06.2024 року - 30 хв.; опрацювання відповіді на відзив та підготовка і подання до суду заперечень - 6 год.; підготовка і подання до суду скарги від 11.06.2024 року на дії приватного виконавця, та також усунення недоліків зазначеної скарги - 3 год. 20 хв.; участь в судовому засіданні 24.06.2024 року - 30 хв.; підготовка та подання до суду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - 30 хв.; участь в судовому засіданні 28.06.2024 року - 50 хв.; опрацювання апеляційної скарги ТОВ "Суффле Агро Україна" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.05.2024 року - 7 год. 20 хв.; підготовка та подання до Північно-західного апеляційного господарського суду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції - 30 хв.; участь в судовому засіданні 01.07.2024 року - 30 хв.; участь в судовому засіданні 03.07.2024 року - 1 год.; участь в судовому засіданні 31.07.2024 року - 2 год. 45 хв.; участь в судовому засіданні 01.08.2024 року - 1 год. 15 хв.; підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення - 3 год. 30 хв.

Вартість наданих послуг 201 352,00 грн.

Об`єднанням виставлено відповідачу 2 рахунки на оплату від 03.05.2024 року на суму 98 836,25 грн. та від 01.08.2024 року на суму 102 515,75 грн.

Вказані рахунки оплачені ТОВ "Екоферма Ярос Агро" згідно платіжних інструкцій №8341 від 07.05.2024 року та №8984 від 02.08.2024 року.

Також ТОВ "Екоферма Ярос Агро" сплачено платіжною інструкцією №8800 від 11.07.2024 року 24 224,00 грн. основної винагороди приватному виконавцю Сідоренку Антону Сергійовичу.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 зазначеної статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності (такий висновок викладено в пунктах 44, 47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Таким чином, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (аналогічний правовий висновок викладено в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Так, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (див. додаткову постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22) зазначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2023 року у справі № 127/9918/14-ц (провадження № 61-12700св22)).

Як встановлено вище, Адвокатським об`єднанням "КПД Консалтинг" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро" погоджено у заявці на надання послуг №16 від 03.05.2024 року до договору про надання юридичних послуг від 19.04.2021 року фіксований розмір гонорару - 5 000 дол. США.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №910/6870/21 від 19.09.2023 року).

З вказаного судом не приймаються заперечення позивача щодо невідповідності затраченому часу на надання послуг та вчиненням дій, які не були необхідними.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Позивачем заявлено про зменшення витрат на правову допомогу до 20 000 грн. з огляду на неспівмірність її розміру.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

З урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Суд в даному випадку враховує вартість майна, відчуженого за оскаржуваним правочином, кількість судових засідань у даній справі, тривалість розгляду спору та значення його для сторін, що свідчить про неможливість зменшення витрат на правову допомогу до 20 000,00 грн., позаяк такий розмір відшкодування очевидно не відповідає вищевикладеним критеріям розподілу судових витрат.

Водночас, суд вважає, що заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 201 352 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Так, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також з огляду на їх розумність та доцільність для даної справи, керуючись принципами верховенства права та пропорційності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування відповідачу 2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 75 000 грн. В стягненні 126 352 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

Доводи позивача щодо покладення судових витрат на відповідача 1 у зв`язку з його неправомірними діями не є обґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

З приводу клопотання відповідача 2 про стягнення з позивача 24 224,00 грн. витрат у вигляді сплати основної грошової винагороди приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Сідоренку А.С. суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, стаття 123 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрат, пов`язаних із забезпеченням позову, вказана стаття не передбачає.

Окрім того, суд враховує, що заходи забезпечення позову вжиті судом правомірно, що також підтверджено постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року у даній справі, з метою забезпечення виконання потенційного судового рішення. Судом також не встановлено зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову або вжиття таких заходів внаслідок неправильних дій ТОВ "Суффле Агро Україна".

Таким чином, суд не вбачає підстав для покладення на ТОВ "Суффле Агро Україна" витрат ТОВ "Екоферма Ярос Агро" на сплату основної грошової винагороди приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Сідоренку А.С. в розмірі 24 224,00 грн.

З всього вищевикладеного, заява представника відповідача 2 адвоката Літвінова Є.В. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню та з позивача на користь відповідача 2 слід стягнути 75 000,00 грн. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти заяви суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

заяву представника відповідача 2 адвоката Літвінова Є.В. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Крупець, вул. Б. Хмельницького, 43, код 34863309) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Екоферма Ярос Агро» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63, код 40865932) 75 000,00 грн. (сімдесят п`ять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 19.08.2024 року

СуддяМ.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети