Ухвала

від 09.08.2024 по справі 924/417/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"09" серпня 2024 р.Справа № 924/417/24

м. Хмельницький

Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Нечитайла Т.В. про відвід судді у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с. Крупець Шепетівського району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ярос Агро", м. Київ

товариства з обмеженою відповідальністю "Екоферма Ярос Агро", м. Київ

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.02.2021 року, укладеного між ТОВ "Ярос Агро" та ТОВ "Екоферма Ярос Агро"; скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поновивши записи про право власності

(заява про ухвалення додаткового рішення),

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2024 року відмовлено ТОВ «Суффле Агро Україна» в задоволенні позову у справі №924/417/24 в повному обсязі.

06.08.2024 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від представника відповідача 2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій представник відповідача 2 адвокат Літвінов Є.В. просить суд стягнути з ТОВ «Суффле Агро Україна» 201 352,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 24224,00 грн. витрат, які стягнуто приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Сідоренком Антоном Сергійовичем.

Ухвалою суду від 07.08.2024 року заяву представника відповідача 2 адвоката Літвінова Є.В. призначено до розгляду в судовому засіданні.

08.08.2024 року від представника ТОВ «Суффле Агро Україна» адвоката Нечитайла Тараса Віталійовича надійшла заява про відвід судді Музики Максима Васильовича та направлення справи №924/417/24 на повторний авторозподіл для визначення складу суду.

Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя Музика М.В. начебто змусив позивача відмовитись від свого клопотання про витребування доказів та не здійснив жодного реального дослідження обставин справи. Окрім того, заява про відвід мотивована також коментарями позивача щодо співбесіди судді Музики М.В. із членами Дорадчої групи експертів з кандидатами на посаду судді Конституційного Суду України, яка мала місце 06.03.2024 року, та про яку стало відомо позивачу, за його твердженням, 07.08.2024 року.

Розглянувши подану представником позивача адвокатом Нечитайлом Т.В. заяву про відвід судді Музики М.В., суд дійшов висновку про її необґрунтованість та з врахуванням наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів чи інших учасників процесу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

У Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів, зокрема, зазначено:

- справа може викликати суперечливі настрої в суспільстві та привернути надмірну увагу ЗМІ, і суддя може опинитися в ситуації, яку можна описати як "центр урагану". Іноді вага суспільної думки може схилятися в сторону конкретного бажаного результату. Однак, виконуючи суддівську функцію, суддя повинен бути стійким до впливу такого суспільного резонансу. Суддя не повинен брати до уваги те, наскільки застосовні закони чи сторони судового розгляду популярні чи непопулярні в суспільстві, серед ЗМІ, посадових осіб чи власної сім`ї або друзів судді. Суддя не може коливатися під впливом партійних інтересів, суспільного тиску чи страху критики. Незалежність суддів передбачає незалежність від усіх форм зовнішнього впливу (п. 28);

- будь-які спроби впливу на суд мають відбуватися привселюдно у залі судового засідання, виключно сторонами чи їхніми адвокатами. У певних випадках сторонні особи можуть спробувати вплинути на рішення судді в питаннях, які розглядає суд. Такі спроби слід однозначно відхиляти, від кого б вони не надходили - міністрів, політиків, державних службовців, журналістів, сім`ї чи з інших джерел. Загроза незалежності суддів може іноді набирати форму непомітної спроби впливу на ставлення судді до певної справи або ж спроб якимось чином отримати прихильність судді. Слід однозначно відхиляти будь-які спроби такого стороннього впливу на суддю, прямого чи непрямого. У деяких випадках, особливо якщо після відмови здійснено повторні спроби, судді слід повідомити про такі спроби відповідні органи. Суддя не може дозволити будь-яким родинним, суспільним чи політичним зв`язкам впливати на будь-яке судове рішення (п. 29);

- іноді може бути складно визначити, що саме становить неналежний вплив. Підтримуючи належну рівновагу між, наприклад, необхідністю захистити судовий процес від спотворення і тиску - політичного, медійного чи з інших джерел - та інтересами публічного обговорення питань, що становлять суспільний інтерес у публічному житті та у вільних ЗМІ, суддя повинен прийняти той факт, що він чи вона є публічною особою, і, відповідно, не може бути надто вразливим чи чутливим. Демократії притаманна критика осіб, які займають державні посади. Отож, у визначених законодавством межах, судді не можуть розраховувати на відсутність критики їхніх рішень, обґрунтування та мотивування та способу ведення справи (п. 30);

- якщо суддю сприймають як упередженого, громадську довіру до судової влади буде підірвано. Відтак, суддя повинен утримуватися від будь-яких дій, які дають підстави вважати, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною чи зацікавленості у результатах розгляду справи (п. 55);

- неупередженість пов`язана не лише з фактичною відсутністю ознак упередженості та наявності упереджених міркувань, але і з враженням відсутності таких ознак. Такий двоїстий аспект можна виразити за допомогою часто повторюваного вислову, що правосуддя має бути не лише здійсненим, але й однозначно сприйматися як здійснене. Критерій, який зазвичай застосовується, полягає в тому, чи виникли б у розумного спостерігача, який реалістично і практично дивиться на справу, побоювання щодо браку об`єктивності з боку судді. Питання в тому, чи існують побоювання щодо упередженості, має вирішуватися з точки зору розумного спостерігача (п. 56);

- суддя має вести справу впорядковано та ефективно, не зловживаючи процесуальними правилами. Для цього потрібна певна твердість. Суддя, що має ефективно вести процес і водночас запобігати створенню у розумної, справедливої та поінформованої особи будь-якого враження про брак неупередженості, має зберігати чітку рівновагу. Слід уникати будь-яких дій, які, на думку розумного спостерігача, викликали б (або могли викликати) обґрунтовану підозру про те, що під час виконання своїх суддівських обов`язків суддя не виявляє належної об`єктивності. Якщо виникають такі враження, вони відбиваються не лише на сторонах судового провадження, але й на довірі громадськості до судової системи в цілому (п. 61);

- суддя має бути готовим приймати рішення у справах, які предстають перед судом. Однак бувають ситуації, коли з метою захисту прав сторін і збереження громадської упевненості в чесності судової влади виникає необхідність відсторонення судді від участі у розгляді певної справи та винесення рішення в ній. З іншого боку, часті відводи суддів можуть викликати осуд суду та особисто судді з боку громадськості та призвести до необґрунтованого завантаження колег таких суддів. У сторін судового провадження може виникнути враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їхньої справи, а це небажано. Відтак, суддя повинен так облаштувати свої особисті й ділові справи, щоб звести до мінімуму можливість їх несумісності з суддівськими обов`язками (п. 66);

- для судді не менш важливо забезпечити, щоб правосуддя сприймалося як здійснене, адже це є одним із головних принципів права й публічного порядку. Відтак, суддя повинен вести судовий розгляд таким чином, щоб відсутність упередженості, об`єктивність і справедливість були очевидними для всіх, кого цікавить процес і його результат, аж надто для особи, яка подала клопотання. Відповідно, суддя, щодо якого подали клопотання про відвід, має пам`ятати, що від нього вимагають очевидної об`єктивності, особливо під час розгляду клопотання про відвід (п. 87).

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу врегульовано статтею 39 ГПК України.

Згідно ч. 1 - ч. 3, ч. 7, ч. 8 та ч. 11 ст. 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Зі змісту поданої представником ТОВ "Суффле Агро Україна" заяви про відвід судді вбачається, що підставами для відводу визначено п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Проте, власні коментарі представника позивача адвоката Нечитайла Т.В. щодо проведення співбесіди із суддею Музикою М.В. під час його участі в конкурсі на посаду судді Конституційного Суду України жодним чином не стосуються та не можуть стосуватись обставин здійснення правосуддя суддею Музикою М.В. як в цілому, та і при розгляді справи №924/417/24.

Доводи щодо змушування представника позивача відмовитись від клопотання про витребування доказів та відсутності реального аналізу обставин справи є необґрунтованими та надуманими, стосуються незгоди з процесуальним рішенням судді, тому не можуть бути підставою для відводу.

Так, згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що нормами чинного ГПК України визначено механізми реалізації прав учасником судового процесу, якщо учасник не погоджується з процесуальним рішенням судді, в тому числі, але не виключно - шляхом надання учаснику права оскаржити таке процесуальне рішення до суду вищої інстанції через включення заперечень на певне процесуальне рішення у скаргу на рішення суду по суті спору, або шляхом подання окремої скарги на процесуальне рішення судді у визначених законом випадках.

Суд наголошує, що суддя, відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

При цьому, розглядаючи дану заяву, суд відзначає, що у відповідності до положень процесуального закону право на оцінку процесуальних рішень судді віднесено до компетенції судів апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді відповідно апеляційної та касаційної скарг на оскаржувані судові рішення.

Відтак, обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість судді стосовно заявника, зацікавленість складу суду в певному рішенні у цій справі чи про необ`єктивне ставлення до сторін у справі заявник не навів, а суд не встановив.

Додатково суд вважає за належне звернути увагу на наступному.

Так, під час розгляду справи №924/417/24 представником позивача адвокатом Нечитайлом Т.В. жодного разу не висловлювалось зауважень чи заперечень щодо долучення документів до справи, щодо вчинення судом дій з метою "примушування" позивача залишити клопотання про витребування доказів без розгляду, щодо неналежного дослідження обставин спору тощо.

Натомість, після проголошення судом вступної і резолютивної частини рішення суду, подання представником відповідача 2 клопотання про стягнення значної суми витрат на професійну правничу допомогу та призначення її до розгляду суддею Музикою М.В., представником відповідача адвокатом Нечитайлом Т.В. подано повністю надуману та безпідставну, на думку суду, заяву про відвід судді Музики М.В.

Згідно частини 3 статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Таким чином, заяву представника позивача адвоката Нечитайла Т.В. про відвід судді Музики М.В. від розгляду справи №924/417/24 слід передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

визнати відвід судді Музики М.В. від розгляду справи №924/417/24, заявлений 08.08.2024 року представником позивача адвокатом Нечитайлом Т.В., необґрунтованим.

Заяву представника позивача адвоката Нечитайла Т.В. від 08.08.2024 року передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання суддею, 09.08.2024 року, та не підлягає оскарженню.

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи; сторонам в електронні кабінети