Ухвала

від 09.08.2024 по справі 196/935/22

ЦАРИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 196/935/22

№ провадження 2-др/196/2/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 смт Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Костюкова Д.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Царичанка заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №196/935/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Царичанськогорайонного судуДніпропетровської областівід 26грудня2023року відмовлено повністю у задоволенніпозовуОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2023 року - залишено без змін.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовлено. Вказаною ухвалою позивачу роз`яснено його право звернутися до суду першої інстанції щодо повернення надмірно сплаченого судового збору відповідно до п.1 ч.1 , ч.2 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

22 липня 2024 року через систему "Електронний суд" до Царичанського районного суду Дніпропетровської області відпозивача ОСОБА_3 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №196/935/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Комунального підприємства "Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради" про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності.? ?

В обґрунтування заяви вказано, що при зверненні до суду з вказаним позовом ним було переплачено судовий збір, оскільки він звернувся до суду через систему "Електронний суд" та при сплаті судового збору мав право на понижуючий коефіцієнт 0,8, однак про це йому не було відомо. Крім того, вважає, що ним були заявлені не три самостійні вимоги немайнового характеру, а одна основна вимоги та дві похідні вимоги, задоволення яких залежить від задоволення основної вимоги, а тому він повинен був сплатити судовий збір лише за одну позовну вимогу. Таким чином, за його підрахунками він переплатив 2 204,00 грн. судового збору, а повинен був сплатити 793 грн. 92 коп. з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Просить суд ухвалити додаткове рішення по цивільній справі№196/935/23,яким повернути ОСОБА_1 2024,00грн.переплаченого судовогозбору заподання позовноїзаяви досуду.

Ухвалою судді від 02.08.2024 призначено заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №196/935/22 до розгляду без виклику в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи №196/935/22 та заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов таких висновків.

Цивільним процесуальним законом визначено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення. Така властивість рішення суду у теорії цивільного процесу отримала назву «незмінність рішення суду». Правило про неможливість скасування або зміни судового рішення судом, який його ухвалив, гарантує стабільність судового рішення та його незмінність.

Цивільний процесуальний закон передбачає випадки, коли суд, що ухвалив судове рішення, має право з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, самостійно виправити його недоліки, пов`язані з його неповнотою, неясністю і неточністю, шляхом ухвалення додаткового рішення.

Згідно із ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Тобто, чинним законодавством визначений вичерпний перелік обставин, за якими може бути ухвалено додаткове рішення.

Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Отже, додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Це може бути у випадках, якщо не вирішено питання про розподіл судових витрат. Таке рішення за своїм змістом не відрізняється від основного рішення і залучається до нього.

Поміж тим, відповідно до рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 26.12.2023 у справі №196/935/22 питання про судові витрати було вирішено. Зокрема, зазначено, що частиною 2 статті 141 ЦК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача, у зв`язку з чим судові витрати позивача покласти на останнього.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, клопотання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмірі, в ході розгляду справи судом позивачем не заявлялося та не було предметом судового розгляду.

Більш того, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила, зокрема у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.? ? ?

Таким чином, для повернення надміру сплаченого судового збору передбачений спеціальний порядок, що визначений Законом України «Про судовий збір», а не Цивільним процесуальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене підстави для ухвалення додаткового рішення відсутні, у зв`язку з чим заява позивача задоволенню не підлягає.

Разом з тим суд вважає, що позивачем фактично заявлено клопотання про повернення судового збору та зауважує, що відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ? ?

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 процесуальні документи подавались до суду через систему "Електронний суд".

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що при сплаті ним судового збору за подання позовної заяви необхідно застосовувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Однак, суд не погоджується з позицією позивача, що при зверненні до суду з позовом він повинен був сплатити судовий збір лише за одну позовну вимогу.

Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, чинне законодавство не пов`язує звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру в залежності від того, яка позовна вимога заявлена - основна чи похідна.

Більш того, відповідно до абзацу 2 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем був заявлений позов крім власника майна також і до органу, який здійснював державну реєстрацію права власності, а також в обґрунтування позовних вимог позивач стверджував про незаконність дій державного реєстратора, зокрема порушення ним порядку проведення реєстраційних дій, а також про відповідальність державного реєстратора за незаконну реєстрацію права власності.

Таким чином, обґрунтованість та законність дій державного реєстратора були окремим предметом дослідження у судовому засіданні та на незаконність дій державного реєстратора позивач посилався як на самостійну підставу для скасування реєстраційних дій, про що подавав суду відповідні докази.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду з вказаним позовом були заявлені три самостійні вимоги немайнового характеру, за які обґрунтовано сплачений судовий збір за кожну окремо.

Згідно з квитанцією про сплату №7111-3292-4891-0955 від 17.12.2022 в сумі 992,40 грн. та згідно з квитанцією ID:1639-3512-8880-7643 від 23.12.2022 в сумі 1984,80 грн. при подачі позовної заяви до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2977,20 грн., за кожну вимогу по 992,40 грн. В той же час судовий збір, який підлягав сплаті із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, становить 793,92 грн. за кожну вимогу, а всього 2381,76 грн.

За таких обставин, суд доходить висновку, що надміру сплачений судовий збір в сумі 595,44 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 261,353,354ЦПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті додаткового рішення за заявою позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №196/935/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Комунального підприємства"Новомосковськеміжрайонне бюротехнічної інвентаризації"Дніпропетровської обласноїради"про скасуваннядержавної реєстраціїправа власностіта припиненняправа власності- відмовити.

Повернути черезГоловне управлінняДержавної казначейськоїслужби Україниу Дніпропетровськійобласті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) 198 (сто дев`яносто вісім) грн. 48 коп. надмірно сплаченої суми судового збору згідно з квитанцією про сплату №7111-3292-4891-0955 від 17.12.2022 та 396 (триста дев`яносто шість) грн. 96 коп. надмірно сплаченої суми судового збору згідно з квитанцією ID:1639-3512-8880-7643 від 23.12.2022.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.? ? ?

Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? НОМЕР_2 ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков