Ухвала

від 09.08.2024 по справі 322/606/24

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

УХВАЛА

09 серпня 2024 рокуСправа № 322/606/24

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Подріз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі

за позовом:ОСОБА_1 до:Головного управління Національної поліції в Запорізькій областітретя особа:Державна казначейська служба Українипро:відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового розслідування, прокуратури.

встановив:

30.07.2024 до суду надійшла вищезазначена заява, в якій представник позивача просить суд:

- ухвалити додаткове рішення про стягнення з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 понесених нею судових витрат зі сплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 8000,00 грн;

- заяву про ухвалення додаткового рішення розглянути у відсутність позивача та її представника.

В обґрунтування вимог заявником зазначено таке.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29.07.2024 було частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа Державна казначейська служба України, про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням і діями органів досудового слідства, прокуратури.

Також судом було вирішено питання про судові витрати, понесені позивачем, станом на 25.07.2024.

До закінчення судових дебатів у справі представником позивача було подано заяву про надання доказів понесених позивачем подальших (після 25.07.2024) судових витрат, в строк, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Позивачем, з метою отримання професійної правничої допомоги у веденні справи з адвокатом Шишом А.Б. 02.04.2024 було укладено договір про надання правничої допомоги (з додатковою угодою).

30.07.2024 між позивачем та адвокатом було складено документи, підтверджуючі понесені позивачем судові витрати, зокрема, гонорар адвоката за участь в судовому засіданні, в якому було ухвалено рішення суду по суті спору.

Як зазначалося вище, судові дебати проводилися в судовому засіданні, яке мало місце 29.07.2024. До вказаного судового засідання представником позивача було подано докази понесених позивачкою судових витрат, станом на дату, яка передувала вказаному засіданню.

Разом з тим, за участь в судовому засіданні, в якому проводилися судові дебати та було ухвалено судове рішення, позивач також повинна сплатити адвокату гонорар.

При цьому документи, підтверджуючі витрати позивача на оплату вищевказаного гонорару, не могли бути складені до закінчення судових дебатів, і були складені між позивачем та адвокатом 30.07.2024, тобто наступного дня після судового засідання.

Відповідач подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просив відмовити в ухваленні додаткового рішення.

Учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце проведення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, до суду не прибули, що відповідно до ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи неявку в судове засідання 09.08.2024 всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи питання про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

За правилами ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Проте, положення ч. 8 ст. 141 ЦПК України щодо строку подання доказів витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, слід розглядати одночасно з положеннями ч. 1 ст. 246 ЦПК України, відповідно до яких якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат можливо лише за сукупності таких обставин: 1) сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі; 2) стороною подано заяву щодо таких судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Представником позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення не зазначено про існування поважних причин, через які докази судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, що мають бути понесені позивачем, не були надані суду до закінчення судових дебатів у справі.

Отже, представник позивача мав об`єктивну можливість розрахувати очікувані судові витрати на надання правничої допомоги та подати суду вищезазначені докази до закінчення судових дебатів у справі. Відсутність у позивача на день розгляду справи акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 29.07.2024 не позбавляло його такої можливості.

Суд, також зазначає, що у судових дебатах представником позивача не було заявлено конкретного розміру судових витрат, доказів стосовно яких він не міг подати.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 10.01.2024 по справі № 285/5547/21 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 116416286) зроблено висновок про те, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що за заявою представника позивача слід відмовити в прийнятті додаткового рішення.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 141, 142, 260, 261, 263, 270, 272 ЦПК України, суд

ухвалив:

1. Відмовити в прийнятті додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Шиша Антона Борисовича про стягнення з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області витрат на професійну правничу допомогу.

Повний текст судового рішення складено та підписано 09 серпня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя С.С. Гасанбеков