Ухвала

від 07.08.2024 по справі 297/2584/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 297/2584/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.08.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/428/24 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2024 року задоволено уточнене клопотання заступника начальника СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12024071060000482 від 09.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 332 ч. 3, 263 ч. 1 КК України.

Накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення санкціонованого обшуку, який проводився в період часу з 07.35 год. по 10.12 год. 14.06.2024 року за адресою

АДРЕСА_1 , володільцем якого є ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_2 ;

мобільний телефон марки Нокіа-А-31, номерні знаки: НОМЕР_1 знаки НОМЕР_2 , 2 знаки НОМЕР_3 , 1 знак НОМЕР_4 , 2 знаки польські ZO LCC, 1 знак польський P9 3967, 2 знаки угорські НОМЕР_5 , автомобіль «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 318 CDI»,реєстраційний номер НОМЕР_6 , власниками якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 ;

автомобіль «TOYOTA», модель «LAND CRUISER», реєстраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Автомобіль «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 318 CDI»,реєстраційний номер НОМЕР_6 , повернути власнику ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_3 ,на відповідальне зберігання без права його відчуження.

Старший слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 звернулася до суду із клопотанням, яке погоджено із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_9 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12024071060000482 від 09.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 332 ч. 3, 263 ч. 1 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що09.06.2024 на адресу Берегівського РВП надійшла матеріали ВМП ГУНП в Закарпатській області про те, що на території Берегівського району група осіб займається незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

Під час проведення санкціонованого обшуку, який проводився в період часу з 07.35 год. по 10.12 год. 14.06.2024 за адресою АДРЕСА_3 за фактичним місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено, мобільний телефон марки Нокіа-А-31 та НОМЕР_8 , а також номерні знаки НОМЕР_9 , 2-знаки НОМЕР_3 , НОМЕР_10 , 2-знаки польські ZO LCC, 1- знак польський P9 3967, 2-знаки угорські НОМЕР_5 . Також вилучено автомобіль Тойота Ланд Крузер р.н., НОМЕР_7 , та мерседес спринтер 318 CDI, р.н. НОМЕР_6 .

Вищевказані об`єкти, 14.06.2024 слідчим було визнано речовими доказами.

Як зазначає слідчий, метою накладення арешту на тимчасово вилучене майно є збереження речових доказів, з метою унеможливити розпоряджатися вищевказаним майном, щоб запобігти зникненню, втраті або пошкодженню відповідного майна.

В апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам КПК та істотно порушує його вимоги, внаслідок чого підлягає скасуванню.

Просить ухвалуслідчого суддіскасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль «TOYOTA», модель «LAND CRUISER», реєстраційний номер НОМЕР_7 , власником якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та НОМЕР_8 , володільцем якого є ОСОБА_7 . В решті ухвалу залишити без змін.

Від прокурора надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, та інших учасників, неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.

Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно з ч.2 ст. 173 КПК України, окрім іншого, повинен врахувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В даному випадку слідчий суддя наведених вище норм КІІК не дотримався.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Якщо транспортний засіб, уламки, шапка потерпілого та змиви з транспортного засобі дійсно відповідають критеріям речового доказу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, то у свою чергу мобільний телефон таким критеріям не відповідає, не є об`єктом спеціальної конфіскації, у свою чергу міра покарання за ч. 2 ст. 286 КК України не передбачає конфіскації як виду покарання.

Прокурором уподаному клопотаннінаведені лишезагальні фразина обґрунтуваннясвоєї вимогипро арештмайна,зокрема невказано якісліди кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК Українизбереглися намобільному телефоніта автомобіль «TOYOTA», модель «LAND CRUISER», реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Колегія суддів звертає увагу на законодавчу заборону тимчасового вилучення мобільних терміналів систем зв`язку.

Така заборона покликана забезпечити дотримання передбачених Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, а також Конституцією України прав особи на таємницю спілкування (листування, телефонних розмов тощо) та невтручання у приватне життя.

При ньому, суд враховує, що гарантування права власності є одним із основоположних аспектів забезпечення верховенства права.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Колегія суддів вважає, що накладення арешту на мобільний телефон марки Айфон 11 Pro, який належать ОСОБА_7 не відповідає зазначеним вище вимогам КПК України, є непропорційним, тобто являється таким, що не відповідає тяжкості можливого правопорушення і становить особистий і надмірний тягар для власника майна, адже однозначно порушує «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав вищевказаної юридичної особи.

Окрім того, слідчий в суді першої інстанції при розгляді клопотання про арешт майна, у порушення вимог ст. 171, 173 КПК України не надав доказів та документів, яким обґрунтував доводи клопотання про арешт транспортного засобу «TOYOTA», модель «LAND CRUISER», реєстраційний номер НОМЕР_7 , власницею якого є ОСОБА_6 , що були тимчасово вилучені в ході огляду місця події 14.06.2024. Не надав таких документів та доказів прокурор і при розгляді апеляційної скарги на вказану ухвалу слідчого судді від 19.06.2024.

Апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, а саме мобільний телефонмарки Айфон11Proта транспортногозасобу « НОМЕР_11 »,модель «LANDCRUISER»,реєстраційний номер НОМЕР_7 з метою забезпечення збереження речових доказів, на які посилається прокурор та слідчий суддя в ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Ні слідчий в клопотанні, ні слідчий суддя в ухвалі, в порушення вимог ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна та третіх осіб. В порушення вказаних вимог закону, слідчим суддею, при накладенні арешту на вказані грошові кошти не було враховано інтересів володільця майна, яка є законними власником даного майна (оскільки не надано доказів зворотного).

Аналіз змісту ухвали слідчого судді свідчить про те, що вона фактично відтворює зміст клопотання прокурора, при цьому не містить докладних мотивів на обґрунтування судового рішення. На підставі вищевикладених обставин вважаємо, що арешт мобільного телефону Айфон 11 Pro,, належного на праві власності ОСОБА_7 , та транспортного засобу«TOYOTA»,модель «LANDCRUISER»,реєстраційний номер НОМЕР_7 ,власницею якогоє ОСОБА_6 повинен бути скасований за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Таке рішення виходить з позиції розумності та співмірності обмеження права власності, права користування та наслідків такого арешту майна.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в ухвалі слідчого судді не наведено встановлених досудовим розслідуванням обставин, з посиланням на допустимі докази, а також мотивів, з яких прокурор виходив, ініціюючи питання про накладення арешту на майно, та дійшов висновку про існування потреб досудового розслідування, які б виправдовували такий ступінь втручання у право власності особи, який унеможливлює її право на користування відповідним майном.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали відповідно до п. 2 ч. 3ст. 407 КПК України, у зв`язку з чим відповідні доводи захисника підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст. ст.170-173, 404,405,407,418,419,422КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2024 року скасувати.

Уточнене клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №12024071060000482 від 09.06.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 332 ч. 3, 263 ч. 1 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення санкціонованого обшуку, який проводився в період часу з 07.35 год. по 10.12 год. 14.06.2024 року за адресою АДРЕСА_3 а саме на:

мобільний телефон марки Нокіа-А-31, номерні знаки: НОМЕР_1 знаки НОМЕР_2 , 2 знаки НОМЕР_3 , 1 знак НОМЕР_4 , 2 знаки польські ZO LCC, 1 знак польський P9 3967, 2 знаки угорські НОМЕР_5 , автомобіль «Mercedes-Benz», модель «Sprinter 318 CDI»,реєстраційний номер НОМЕР_6 , власниками якого є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_3 ;

автомобіль «TOYOTA», модель «LAND CRUISER», реєстраційний номер НОМЕР_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою збереження речових доказів, шляхом заборони розпорядження та відчуження цього майна.

В задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на Айфон 11 Pro, володільцем якого є ОСОБА_7 , мешканець АДРЕСА_2 відмовити.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді