Ухвала

від 12.08.2024 по справі 1-118/09

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-118/09

Провадження № 1-в/192/321/24

У Х В А Л А

12 серпня 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Короти Л. С.,

представника заявника - адвоката Шаровського С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаровського Сергія Анатолійовича про скасування арешту земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

31 липня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Шаровський С. А. звернувся до суду з заявою про скасування арешту земельних ділянок, розташованих на території Солонянської селищної ради Дніпропетровської області, який було накладено на підставі постанови прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року, прийнятою у кримінальній справі № 1-118/09.

На обґрунтування заяви представник посилається на те, що у 2009 році в провадженні Солонянського районного суду Дніпропетровської області перебувала кримінальна справа № 1-118/09, а на підставі постанови прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року було накладено заборону відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме: земельну ділянку для ведення селянського господарства, площею 29,9561 га, розташовану на території Солонянської селищної ради Дніпропетровської області з кадастровим номером 1225055100:01:333:0022 та земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства, загальною площею 10,8109 га, розташовану на території Солонянської селищної ради Дніпропетровської області з кадастровим номером 1225055100:01:333:0023, співвласником якої є ОСОБА_1 .

У заяві вказано, що в жовтні 2009 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області прийняв постанову у кримінальній справі № 1-118/09, якою провадження у кримінальній справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - закрив та звільнив його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України. Однак під час прийняття постанови про закриття провадження, питання щодо скасування заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна вирішено не було, а тому арешт на земельні ділянки продовжує діяти на даний час.

Представник заявника - адвокат Шаровський С. А. в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити і скасувати арешт земельних ділянок.

Заявник та прокурор в судове засідання не з`явилися. З`ясувавши думку представника заявника, суд постановив проводити судовий розгляд без участі вказаних осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши думку представника заявника, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Гарантії захисту права власності закріплені у ст. 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є передбачена ст. 391 ЦК України можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що співвласниками земельної ділянки площею 29,9561 га, яка розташована на території Солонянської селищної ради Дніпропетровської області з кадастровим номером 1225055100:01:333:0022 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також судом встановлено, що співвласниками земельної ділянки площею 10,8109 га, розташовану на території Солонянської селищної ради Дніпропетровської області з кадастровим номером 1225055100:01:333:0023 є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Заявник посилається на те, що постановою прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року було накладено арешт на земельні ділянки, співвласником якої є ОСОБА_1 . До заяви така постанова не додана, а згідно відповіді Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра - постанова в архіві прокуратури відсутня.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав станом на 08 травня 2024 року відомості про заборону відносно заявника - відсутні, проте наявні відомості про арешт вказаних земельних ділянок на підставі постанови прокуратури Солонянського району Дніпропетровської області від 27 травня 2009 року.

Постановою Солонянського районного суд Дніпропетровської області від 16 жовтня 2009 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Відповідно до ст. 126 КПК України (в редакції 1960 року), чинного на час накладення арешту, такий захід міг тимчасово застосовуватись слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Цією ж статтею було визначено, що накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Судом встановлено, що постанова про накладення арешту на майно прийнята прокуратурою Солонянського району Дніпропетровської області 27 травня 2009 року, тобто до набрання чинності новим КПК України.

Отже, виходячи із п. 9 розділу ІІ Перехідних положень КПК України 2012 року, постанова про арешт майна продовжує свою дію до цього часу.

Оскільки арешт на спірне нерухоме майно було накладено під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, тому питання про скасування такого арешту слід вирішувати за правилами, які діяли до набрання чинності КПК 2012 року.

Відтак, якщо арешт на майно було накладено під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, то згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, тобто розгляд справи повинен відбуватися в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок узгоджуються з правовою позицією ВС, яка висловлена у постановах від 24 квітня 2019 № 2-3392/11, від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц та від 07 вересня 2022 року у справі № 183/478/21.

Позиція Великої Палати Верховного Суду стосовно юрисдикційної підсудності щодо зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження, залишається не змінним - розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, навіть за умови, що особа (власник) не є учасником кримінального провадження, однак якщо арешт на майно було накладено під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, то спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, оскільки з наданих матеріалів з`ясовано, що арешт майна, про скасування якого просить адвокат Шаровський С. А., був застосований під час досудового слідства до набрання чинності КПК України 2012 року, тому згідно з Перехідними положеннями чинного КПК України порядок вирішення питань про скасування арешту майна слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

У зв`язку з викладеним заява не підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України п. 9 розділу ІІ Перехідних положень КПК України 2012 року, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шаровського Сергія Анатолійовича про скасування арешту земельних ділянок.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а сторонами, які не були присутні у судовому засіданні у той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя Н. О. Щербина